Вивчення програмового матеріалу укрупненими частинами
Вивчення програмового матеріалу укрупненими частинами
Вивчення мовного матеріалу укрупненими частинами забезпечує потрібну якість знань, їх системність. В учнів формуються вміння узагальнювати, систематизувати, досліджувати. Вивчення мови шляхом укрупнення одиниць засвоєння вимагає узагальнення і повторення пройденого упродовж усього періоду навчання, що повинно проводитися на вищому рівні синтезу й систематизації, з використанням завдань і вправ, які потребують уміння застосовувати набуті знання в різних ситуаціях, особливо
Вивільнення навчального часу дає змогу також урізноманітнити заняття і підвищити якість навчання. Значних змін зазнає зміст, зовнішня і внутрішня організація, технологія уроків. Унаслідок систематичного використання
Одним з прийомів, що допомагає залучати учнів до активної діяльності на уроці, робота з узагальнювальними таблицями і схемами, яка полягає в стислому викладі зображенні основних положень нового навчального матеріалу, чіткому визначенні основних його ідей.
Використовувати узагальнювальні таблиці і схеми на уроках української мови можна з п’ятого класу. Під час вивчення, наприклад, теми “Правила вживання апострофа. Правильна вимова та написання слів з апострофом” учитель пояснює правила, а потім учні розглядають узагальнювальну таблицю, в першій графі якої виділено правила вживання апострофа, у другій – пояснюється, коли апостроф не ставиться. Подаємо зразок вивчення теоретичного матеріалу з теми “Апостроф”.
Українське мова має специфічний знак – апостроф (‘). Він використовується для передання твердої, роздільної вимови приголосних, що не зливаються з наступними звуками: пам’ять, п’ятниця, сім’я, б’є, в’юн.
Далі вчитель пояснює, що в іншомовних словах апостроф ставиться в таких самих позиціях, як і в українських словах. Різниця в тому, що апостроф ставиться перед я, ю, є, ї не тільки після літер на позначення губних і р, а й після літер, що позначають шиплячі та задньоязикові, якщо вони вимовляються твердо й після них чується звук й: прем’єра, об’єкт, бар’єр, Х’юстон, ін’єкція, кон’юнктура, п’єдестал.
Апостроф не ставиться в іншомовних словах, якщо я, ю, є, ї передають м’якість попереднього приголосного (не чується звук ) і відповідно вимова є не роздільною, а плавною: бюро, торе, манікюр, рюкзак, гравюра, кювет, нюанс, Мюнхен, бюрократ, бюлетень, бюджет, бюст, мюзикл.
Такий підхід сприяє розвитку аналітичного і синтетичного мислення учнів: зошит з узагальнювальними схемами даватиме їм цілісну картину окремих розрізнених правил, допомагатиме тримати в пам’яті логічні зв’язки певного визначення, бо узагальнювальні схеми і таблиці мають здебільшого характер алгоритму і служать для практичного використання.
Однією з переваг узагальнювальної схеми є її динамічність. У завершеному вигляді вона є таблицею, але відмінність у тому, що матеріал на ній подається поступово, в міру засвоєння його учнями. Це дає їм змогу не забігати наперед, не вгадувати результати, а бути присутніми при “народженні” граматичного правила самим творити його.
Практикою доведено, що описовий виклад теоретичного матеріалу, який подається в підручнику, позбавляє можливості широко варіювати його на різних етапах засвоєння. За узагальнювальною ж схемою можна повторити матеріал на уроці приблизно шість разів, а саме під час: 1) творення узагальнювальної схеми, 2) зображення її на дошці, 3) перенесення в зошити, 4) виконання вправ з використанням схеми, 5) зіставлення схеми з матеріалом підручника, 6) формулювання висновків.
Щоб процес вивчення української мови був усвідомленим і цікавим, активізував пізнавальну діяльність учнів, схеми, Таблиці, унаочнені конспекти повинні охоплювати, по-перше, теоретичний матеріал з мови до однієї теми, до кількох, до всього розділу; по-друге, теоретичний матеріал повинен закріплюватися значною кількістю тренувальних вправ, проблемних питань та завдань для самоперевірки. До того ж, все це може закладатися в програму комп’ютера.
Загальноосвітні школи, гімназії, ліцеї ще не мають достатньої кількості друкованих наочних посібників, тому доводиться виготовляти й користуватися саморобними.
Завдання виготовляти таблиці, схеми, моделі, посібники корисно давати учням, вони самі відчувають, що виготовлення наочних посібників є однією з потреб, а ому працюють старанно, з задоволенням. Так, можна виготовити до кожної теми моделі, схеми, картки самоконтролю, контрольні завдання, таблиці до настінного тлумачного словника, таблиці – “Пиши правильно!”, “Говори правильно!”, “Стеж за наголосом”, “Мова наших мешканців”, “Перевір себе”, “Диктант “тиша””. “Мовна естафета”, “Біографія слова”, “Словник труднощів української мови” та ін.
Так звані “зорові опори” є доброю підмогою у процесі навчання рідної мови, скільки вони, по-перше, відкривають вчителеві-словеснику широкі можливості для блокового структурування мовного матеріалу, по-друге, розвивають в учнів уміння вивчати матеріал на основі виділення в темі опорних понять, навколо яких групуються другорядні, запам’ятовувати й відтворювати опорні сигнали, а також давати відповідні коментарі.
Практика переконує, що економія часу в процесі вивчення мови укрупненими, логічно завершеними частинами з використанням узагальнювальних схем, таблиць
Дає змогу словесникові посилити практичне засвоєння курсу. Крім узагальнювальних схем, таблиць, до кожної теми доцільно готувати унаочнені конспекти, в яких стисло чи за допомогою загальноприйнятих графічних позначень подаються поняття, факти, явища тощо. Учителеві належить вести облік виготовленої наочності та розподіляти її поміж учнями, враховуючи навчальні вимоги програми з української мови, потреби учнів. Наприклад, під час вивчення логічно завершеної частини навчального матеріалу до теми “Основні чергування приголосних при словозміні і словотворенні” учням пропонуються ключі-опори або пам’ятки, що лягли в основу узагальнювальних схем, таблиць, унаочнених конспектів.
Оскільки чергування приголосних г, к, х в українській мові відбувається при словозміні і словотворенні, а також у прикметникових суфіксах – ськ(ий) та – ин (а), вважаємо за доцільне вивчати цю тему, спираючись на спіралевидний принцип.
На відміну від лінійного принципу, спіралевидний принцип навчання має ряд переваг: по-перше, дозволяє учителеві чітко визначити послідовність пояснення теоретичного матеріалу, який учні повинні сприйняти як цілісну теоретичну систему; по-друге, дає змогу організувати повторення раніше вивченого матеріалу й пов’язати його з тим, що буде вивчатися пізніше, по-третє, допомагає вчителеві визначати якість засвоєння раніше вивченого матеріалу та виявляти доцільність кількаразового повторення теоретичних відомостей, по-четверте, сприяє контролю й коригуванню поетапного засвоєння навчальної теми.
Вивчення теоретичного матеріалу за спіраллю проходить різні етапи: від синтезу до аналізу, а від нього знову до синтезу й сприяє осмисленню, узагальненню, крім того, самостійно комбінується, повторюється й закріплюється тренувальними вправами. Покажемо процес вивчення теоретичного матеріалу за спіралевидним принципом на схемі.
Далі подаємо зразок цілісного вивчення теми “Чергування приголосних г, к, х в українській мові” за вказаними на схемі етапами.
Чергування приголосних
– – – – – –
Для відтворення приголосних, що чергуються, учні запам’ятовують ключ-опору:
НоГа – ноЗі – ніЖка руКа – руЦІ – руЧка вуХо – (у) вуСІ – вуШко
Далі опрацьовується модель унаочненого конспекту для практичного закріплення навчальної теми.
Ключ-опора використовується також під час вивчення тем: “Зміни приголосних cеред прикметниковим суфіксом – ськ(ий) та іменниковим – ств(о)”, “Чергування приголосних перед суфіксом – ин(а) “.
Перед засвоєнням теми “Зміни приголосних перед суфіксами – ськ(ий), – ств(о)” учні розглядають дві схеми:
Схема 1 Схема 2
Г-> З-> Ж г->З -> ж
К -> Ц-> Ч к->Ц ->ч + ськ(ий), (ств(о)
X-> С-> Ш х->С -> ш
Доходять висновку, що перед суфіксами – ськ(ий), – ств(о) деякі приголосні при словотворенні змінюються, змінюючи й самі суфікси. Наприклад: гірник – гірницький, молодець – молодецький, ткач – ткацький – ткацтво; Прага – празький, Запоріжжя – запорізький, птах – птаство, товариш – товариський тощо. Під час зіставлення : двох схем учні виявляють, що зміни приголосних перед суфіксами – ськ(ий), – ств (о) зазнають лише літери першого і третього стовпчика схеми 2 за принципом “до центру” -> 3->ж і т. д.) на відміну від схеми 1, яка показує зміни приголосних за принципом послідовності (г -> з->ж і т. д.)
Після пояснення розглядають схему-опору “Зміни приголосних перед суфіксами – ськ(ий), – ств(о)” й виконують завдання.
Г->3 ->ж
К -> Ц <- ч + ськ(ий), (ств(о) х -> С 4- ш
Кривий Ріг->криворізький празький->Прага
Кременчук -> кременчуцький дрогобицький->Дрогобич
Птах -> птаство товариство->товариш
Наступна схема-опора допомагає учням зрозуміти, що інші приголосні перед суфіксами – ськ(ий), – ств(о) на письмі зберігаються:
Схема 2а
Г-З-Ж люд людський
К-Ц-Ч студент НЕ ЗАЗНАЮТЬ ЗМІН студентський
Х-С-Ш завод заводський
Під час пояснення теми “Зміни приголосних г, к, х перед суфіксом – гін” учні розглядають три схеми відомого їм ключа.
Схема 1 Схема 2 Схема З
Г ->3 -> Ж г->З-> ж Г->з->Ж
К ->Ц ->Ч к->Ц->ч К->ц-> Ч
X -> С -> Ш х -> С ->ш X->с-> Ш
Схеми допомагають зробити висновок, що при творенні слова або його відмінюванні замість одного звука з’являється інший, тобто відбувається чергування звуків (схема 1 – за принципом послідовності). Зміни приголосних перед суфіксами – ськ(ий), – ств(о) зазнають перші та треті літери (схема 2 – за принципом “до центру”). Приголосні звуки г, к, х перед суфіксом – ин зазнають змін (схема 3 – другі літери схеми опускаються). Схема З
Г->з->Ж ОпьГа – ОльЖин
К->ц->Ч ЛуКа – ЛуЧин
X->с->Ш сваХа – сваШин
Запам’ятайте! Виняток: Мелашка-Мелащин
Практика переконує, що в умовах відсутності конче потрібного унаочнення, пропоновані схеми зручні в користуванні, оскільки вони компактні, місткі, доступні для сприйняття, дозволяють показати спостережувані явища в динаміці і сприяють успішному запам’ятовуванню й відтворенню опорних сигналів, а також можуть легко вводитись у програму комп’ютера.
Подаємо окремі зразки унаочнених конспектів, схем-опор, узагальнюючих таблиць, унаочнених запитальників, що містять завдання для самоперевірки:
Зразок унаочненого завдання
Питання: Які є чергування приголосних звуків в іменниках І та II відмін при словозміні? Завдання: Підготуйте відповідь з використанням узагальнювальних таблиць. Відповідь. При відмінюванні в іменниках І відміни перед закінченням – і – в давальному та місцевому відмінках приголосні г, к, х переходять відповідно в (читайте “словесний ключ”) з, ц, с; в іменниках II відміни перед закінченням – і приголосні г, к, х переходять в з, ц, с лише в місцевому відмінку. Наприклад:
Нога – нозі – ніжка; рука – руці – ручка; вухо – вусі – вушко
В іменниках І відміни приголосні г, к, х переходять в з, ц, с у давальному і місцевому відмінках:
Отже, для іменників І відміни чергування г, к, х/з, ц, с є закономірністю, оскільки всі іменники І відміни, основа яких закінчується на приголосний, у давальному і місцевому відмінках мають закінчення – і.
Іменники II відміни у місцевому відмінку однини мають закінчення – ові, ~еві / – вві, – у/-ю, – і/-ї. Закінчення – і мають деякі іменники середнього роду та чоловічого роду (переважно безсуфіксні), що означають неістоти; берег – на березі, поріг – на порозі, поверх – на поверсі, Петербург – у Петербурзі, тому не в усіх словах іменників
II відміни в місцевому відмінку відбувається чергування г, к, х / з, ц, с. Наприклад; Дніпропетровськ – у Дніпропетровську, Нью-Йорк – у Нью-Йорку.
Працюючи за схемами-опорами, таблицями, унаочненими конспектами, вчитель має змогу принагідно повторювати близькі до теми питання. Наприклад, за схемою-опорою “Будова слова і словотвір” повторити правопис префіксів, суфіксів, складних слів тощо.
Крім того, резерв часу, що вивільняється, вчитель може ефективно використати для засвоєння учнями додаткової кількості мовних одиниць, для тренувальних вправ.
Так, у процесі вивчення шкільного курсу мови у 5 класі вчитель може запрограмувати на весь рік роботи засвоєння учнями додаткової кількості слів (умовно 500) з контрольними орфограмами, з них: 100 лексичних одиниць, 100 крилатих висловів, 100 слів із тлумачного словника.
У 6 класі продовжити засвоєння нових одиниць, відповідно:
500 слів з контрольними орфограмами, 100 лексичних одиниць, 100 крилатих висловів, прислів’їв, приказок, 100 слів із тлумачного словника.
У 7-9 класах по 300 слів з контрольними орфограмами, по 100 лексичних одиниць, по 100 крилатих висловів і прислів’їв, по 50 тлумачень слів.
У 10-11 класах по 200 слів з контрольними орфограмами, по 50 лексичних одиниць, по 50 крилатих висловів і прислів’їв, по 50 тлумачень слів.
Таким чином, за період навчання у 5-11 класах учні засвоять до 5000 мовних одиниць. Додаткову кількість слів доцільно вводити до програми комп’ютера.
Вчитель може спланувати зразки для вивчення додаткової кількості слів (крилаті вислови, прислів’я, приказки, тлумачення слів) за допомогою словників та довідкової літератури.
При систематичному використанні узагальнювальних схем, таблиць, моделей учні матимуть змогу розвивати аналітичне і синтетичне мислення: зошит з узагальнювальними схемами даватиме їм цілісну картину окремих розрізнених правил, допомагатиме тримати в пам’яті логічні зв’язки певного визначення, бо здебільшого узагальнювальні схеми мають характер алгоритму і служать для практичного використання.
Ефективним прийомом керування операційно-мисленнєвою діяльністю учнів є навчання за допомогою алгоритмів, що характеризується постановкою системи питань і алгоритмічних завдань. Алгоритм дається здебільшого у письмовій формі. Він має властивість детермінованості, тобто однозначно визначає дії людини, так що завдання за цим алгоритмом виконуватиметься тими ж самими способами. Дуже важливо дотримуватися послідовності дій і операцій, визначених алгоритмом, що приведе до безпомилкового результату.
Алгоритм – це чітка, розумова, з методичною доцільністю продумана система логічних операцій, послідовне виконання яких неминуче приводить до правильного розв’язання задач. Алгоритми найповніше, найефективніше реалізують методичні принципи роботи з граматичними правилами, сприяють злиттю в одне ціле двох процесів – засвоєння і застосування правила на письмі. Алгоритми не замінюють правил підручника, а приводять їх у чітку систему і зближують теоретичні і практичні моменти. Алгоритми бувають прості і складні, а отже – легші й важчі. Чим старший клас, тим більше вони ускладнюються, подається більше запитань.
Для розв’язання граматичних завдань використовуються різні види алгоритмів. Серед них найзручнішими і доступними є алгоритми розпізнавання, що вживаються для визначення специфіки частини мови, категорій роду, відмінка, виду, часу та алгоритми розв’язування, за допомогою яких діти вчаться правильно вживати в усному й писемному мовленні граматичні форми.
У процесі навчання мови варто застосовувати алгоритми обох видів. Однак слід зауважити, що є матеріал, який не можна засвоїти за допомогою алгоритму, оскільки не завжди можна виділити систему дій і операцій, що забезпечить оволодіння відповідними знаннями (наприклад, винятки з правил, окремі випадки правопису власних назв тощо). На ці правила доцільно виготовляти узагальнювальні схеми і таблиці.
Оскільки процес алгоритмізації полягає у відокремленні елементарних дій і порядку їх виконання для досягнення поставленої мети, а алгоритм як елемент програмованого навчання – це чітко організована послідовність однозначних операцій, що ведуть до досягнення повного результату, нами розроблено систему алгоритмів двох видів для самостійної роботи учнів. Подаємо окремі зразки алгоритмів.
А) алгоритм розпізнавання (Робота в класі)
1. Установи зв’язок з іншими словами (у словосполученні).
2. Перевір, чи вказує слово на ознаку предмета? – Так.
3. Перевір, чи можна поставити питання який? або чий? – Так.
4. З’ясуй, чи змінюється слово за відмінками? – Так.
5. Визнач, чи змінюється слово за числами? – Так.
6. Визнач, чи змінюється слово за родами? – Так.
7. Визнач, чи вживається воно без іншого самостійного слова? – Ні. Зроби висновок: це – прикметник.
Наприклад: широкий степ. 1. Слово широкий узгоджується із словом степ. 2. Слово вказує на ознаку предмета. 3. Відповідає на питання який? 4. Змінюється за відмінками (широкий степ – Н. в., широкого степу – Р. в., широкому степу – Д. в. і т. д.). 5. Слово широкий вжито в однині. 6. Слово широкий чоловічого роду. 7. Без іншого самостійного слова не вживається. Висновок: це – прикметник.
II (Робота вдома)
1. Чи вказує залежне слово у словосполученні печена картопля на ознаку, зумовлену дією? – Ні.
2. Чи можна замінити у словосполученні печена картопля залежне слово дієсловом7 – Ні.
3. Чи має слово печена наголошений суфікс – єн-? – Так.
4. Чи вказує наголошений суфікс – єн – у слові печена на неможливість ознаки або дії? – Ні. Висновок: У словосполученні печена картопля залежне слово виступає прикметником.
Б) алгоритм розв’язування I (Робота в класі)
Щоб визначити, який зв’язок у словосполученні “сторінка книжки”, треба:
1. З’ясувати характер дії:
А) чи зміна головного слова викликає зміну залежного?
Б) чи є залежне слово відмінюваною частиною мови?
В) чи є головне слово іменником, займенником або невідмінюваною частиною мови?
Головне слово виражене іменником (сторінки)
2.Поставте питання:
А) чи головне слово вимагає від залежного певної відмінкової форми?
3. Зробіть висновок: зв’язок між словами, при якому головне слово вимагає від залежного певної відмінкової форми, а під час зміни головного слова залежне лишається в одній і тій же формі (сторінка книжки, сторінку книжки, сторінкою книжки), називається керуванням.
II (Робота вдома)
Алгоритм розв’язання: н чи нн у прикметниках?
1. Від якої частини мови утворено прикметник?
2. Якщо від іменника, то подивись, на яку літеру закінчується основа слова.
З Якщо основа закінчується на н, то зроби висновок, що пишуть дві букви н
4. Якщо основа закінчується на іншу літеру, то подивись, чи має прикметник суфікс і який саме?
5. Якщо суфікс – ан-/-ян-, то пиши одну букву н.
6. Якщо від прикметника, то подивись, чи наголошені суфікси – енн-, – анн-/-янн-
7. Якщо прикметник означає збільшену ознаку, то пиши дві букви н
8. Якщо прикметник не означає збільшеної ознаки, то пиши одну букву н
Крім алгоритмів та укрупнення частин, що є основним способом структурування навчального матеріалу (умовно його можна назвати горизонтальним), доцільно застосовувати як допоміжні: а) групування за контрастом, коли одночасно вивчаються протилежні поняття і явища (наприклад, звук і буква, омоніми і багатозначні слова, префікс і суфікс, написання слів разом і окремо), і б) наскрізне, або вертикальне об’єднання (орфограми в корені, префіксі, суфіксі, закінченні; не і ні з різними частинами мови та ін.).
При укрупненні матеріалу, крім логічної стрункості і смислової закінченості, слід ураховувати доступність пропонованого обсягу знань для учнів, можливість утримання його в пам’яті, а також рівень осмислення і засвоєння.
Як показує досвід, вивчення мовного матеріалу укрупненими частинами забезпечує потрібну якість знань, їх системність. Завдяки “стисненню” програмового матеріалу з’являється реальна можливість планувати систему різнотипних уроків у межах конкретного розділу курсу. Досі практикуються переважно уроки вивчення нового матеріалу і дуже рідко – інших типів. Вивільнення навчального часу дає змогу врізноманітнити заняття, підвищити якість навчання.
Значних змін зазнають зміст, зовнішня і внутрішня організація, технологія уроку. Внаслідок систематичного використання узагальнювальних таблиць і схем досягаються економія навчального часу, активізація пізнавальної діяльності учнів. Для прикладу наведемо зразки вивчення навчального матеріалу: а) групування теми за контрастом; б) наскрізне (вертикальне) об’єднання теми; в) варіативне об’єднання.
Варіанті а) групування за контрастом
Іменники – назви істот і неістот
Назви істот хто? кого? кому? Назви неістот що? чого? чому?
Охоплюють іменники з конкретним значенням
Назви людей і тварин: Інші є назвами неістот:
Абітурієнт, жінка, син будинок, море
Увага: Граматичне поняття істот не ціпком збігається з уявленням про живе у природі
Міфологічні назви: Сукупність осіб:
Русалка, перелесник, лісовик загін, ланка, громада
Назви покійних: покійник, небіжчик Мікроорганізми: бактерія, мікроб
Підказка. Назви істот і неістот граматично розрізняються збігом чи незбігом деяких відмінкових форм.
В) варіативне об’єднання
1. В якому з рядків усі слова містять дзвінкі й сонорні приголосні?
1) джерело, селяни, Різдво, громада, дзенькіт;
2) грунт, життя, різниця, дзвонити, горох;
3) робив, садити, крихта, ступінь, вигук;
4) спати, видужав, гнати, болить, грізний;
5) варяг, дід, година, горожа, збори.
2. Вимова приголосних звуків
Звуки, вимовляються як неподільні звуки. Звукосполучення і, і [ж вимовляються як два окремі звуки:
, ,
Джерело від-жати дзеркало від-знака
Джміль під-жарений дзюрчати під-земний
3. Встановіть, яка з двох форм нормативна
Другим разом – іншим разом; став зовсім другим – став зовсім іншим; піклується і за інших – піклується (турбується) про інших; відноситься по-товариськи – ставиться по-товариськи; згідно наказу – згідно з наказом; відносно цього – щодо цього; сама ближча дорога – найближча дорога.
4. Серед поданих речень знайдіть речення, яке не є безособовим
1. Та не судилося Марії вберегти дітей. (О. Довженко). 2. Останній екзамен складено, школу закінчено. (О. Донченко). 3. Такого видовища ще не було. (Я. Ваш). 4. Якщо відкриєш у собі якусь ваду, то замість того, щоб маскувати її, перестань лукавити і виправляйся. (Е. Делакруа). 5. Тут було тихо й безлюдно. (Г. Тютюнник).
Після опрацювання узагальнювальних таблиць, алгоритмів, проведення мовних спостережень слід подбати, щоб учні з високим рівнем розвитку мовних навичок одержували завдання, що відповідають рівню їхньої підготовленості, інтересам і нахилам.
Досвід переконує: щоб домогтися міцних знань учнів, підвищення їх мовленнєвої культури, забезпечити ефективність і якість роботи у процесі вивчення української мови, необхідне органічне поєднання традиційних і сучасних набутків методики.
Будь-який мисленнєвий процес включає ряд операцій. Не оволодівши цими операціями, учень не в змозі застосовувати навіть ті правила, які добре засвоїв. Ефективним прийомом керування операційною стороною мисленнєвої діяльності учнів є формування в них певних систем дій, тобто навчання за допомогою алгоритмів.
Крім узагальнювальних схем, таблиць, унаочнених конспектів, застосовуються приписи алгоритмічного типу для засвоєння основних розділів шкільного курсу мови.
Отже, реалізація ідей блокового компонування програмового матеріалу передбачає докорінну перебудову не лише педагогічного мислення, а й усієї системи освіти – вихід учителя за межі власного предмета, поєднання знань з різних галузей.
Related posts:
- ПОВТОРЕННЯ МАТЕРІАЛУ 3 КЛАСУ. ВИВЧЕННЯ ПИСЬМОВОГО МНОЖЕННЯ ТА ДІЛЕННЯ В МЕЖАХ 1000 ПОВТОРЕННЯ МАТЕРІАЛУ 3 КЛАСУ. ВИВЧЕННЯ ПИСЬМОВОГО МНОЖЕННЯ ТА ДІЛЕННЯ В МЕЖАХ 1000 1. Скільки всього паличок? 2. Прочитай числа: 728; 340; 304; 403; 444; 19; 900. Скільки в кожному числі: сотень; десятків; одиниць? Яке із цих чисел найбільше? Яке – найменше? 3. 1) Накресли в зошиті таку таблицю. Сотні Десятки Одиниці 2) Яке число позначатиме […]...
- Складні випадки правопису НЕ з частинами мови – Орфографія Українська мова Орфографія Складні випадки правопису НЕ з частинами мови НЕ пишеться разом: 1. З іменниками та прикметниками: – якщо іменник (прикметник) без не не вживається: недуга, немовля, ненависть, немічний; – іменник (прикметник) з префіксом не – становить єдину назву (характеристику) предмета, яку в багатьох випадках можна передати синонімом: неправда (брехня), нещастя (лихо), неволя (рабство), […]...
- НЕ з різними частинами мови – Частка УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Частка НЕ з різними частинами мови Не пишеться разом: – коли виступає у складі будь-якої частини мови (крім дієслова) в значенні префікса, тобто коли слово без цієї частки не вживається: Невільник, негода, недуга, нежить, немовля, ненависть, неук; невгасимий, непохитний, незліченний, невпинний, невсипущий, негайний, ненависний, ненастанний, непохитний, нестямний; невдовзі, невинно, […]...
- Аналіз контрольної роботи. Загальне поняття про дієслово як частину мови. Написання не з дієсловами. Спостереження за зв’язком дієслова в реченні з іншими частинами мови Урок 85 Тема. Аналіз контрольної роботи. Загальне поняття про дієслово як частину мови. Написання не з дієсловами. Спостереження за зв’язком дієслова в реченні з іншими частинами мови Мета: провести аналіз і підбити підсумки контрольної роботи; актуалізувати знання дітей про дієслово, його граматичні ознаки, правопис його з часткою не; розвивати вміння розрізняти дієслова серед інших частин […]...
- ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Фонетика. Графіка. Фонетика як розділ мовознавчої науки про звуковий склад мови. Голосні й приголосні звуки. Приголосні тверді і м’які, дзвінкі і глухі. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове позначення букв я, ю, є, ї, щ. Склад. Складоподіл. Наголос, наголошені і ненаголошені склади. Уподібнення приголосних звуків. Спрощення […]...
- Не з різними частинами мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Не з різними частинами мови 1. Не є префіксом і пишеться Разом: А) із будь-якими словами, якщо вони не вживаються без Не: Нероба, нестерпний, нехтувати, непосидючий, ненавидячи, невтямки; Б) з іменниками, прикметниками та прислівниками, якщо з не утворюються нові поняття з протилежним значенням і їх можна замінити словами, […]...
- Особливості вивчення морфології Особливості вивчення морфології Вивчення частин мови спрямовано на поглиблення знань учнів про граматичне і лексичне значення слова, про особливості словозміни й словотворення в українській мові, про синтаксичну функцію слів у мовленні. Усвідомлюючи особливості словозміни і словотворення, учні під час вивчення частин мови більш глибоко оволодівають нормами української літературної мови, зокрема нормами вимови, утворення форм слів, […]...
- Узагальнення засвоєного матеріалу. Захист довкілля Мета: Повторити ЛО теми. Повторити граматичний матеріал. Продовжувати формувати комунікативні вміння учнів. Удосконалювати навички читання. Розвивати ерудицію учнів. Виховувати дбайливе ставлення до природи та усвідомлення важливості охорони довкілля. ХІД УРОКУ І. ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙНЯТТЯ ІНШОМОВНОГО МОВЛЕННЯ Прив і тання. Т: How are you today? Ps: We are fine, thank you! Пов і домлення теми та […]...
- ЯК ПРАЦЮВАТИ з КОМП’ЮТЕРНИМИ ПРОГРАМАМИ НА ПІДТРИМКУ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Розділ 6 КОМПЮТЕРНА ПІДТРИМКА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ 30 ЯК ПРАЦЮВАТИ з КОМП’ЮТЕРНИМИ ПРОГРАМАМИ НА ПІДТРИМКУ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Сьогодні ми: – дізнаємося, для чого призначені навчальні комп’ютерні програми; – навчимося працювати з навчальною комп’ютерною програмою з української мови. Знайомимося з навчальними комп’ютерними програмами Навчальні комп’ютерні програми – це програми, які допомагають у навчанні. Завдяки ним […]...
- Розділові знаки між головною й підрядною частинами – Складнопідрядне речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Складнопідрядне речення Розділові знаки між головною й підрядною частинами На письмі підрядна частина відокремлюється від головної переважно комою, рідше – тире або комою й тире, іноді – двокрапкою. 1. Як правило, підрядна частина відокремлюється від головної Комою або відокремлюється Комами з обох боків, якщо стоїть у середині головної частини. Півень звик, Що […]...
- НЕ ТА НІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ § 50. НЕ ТА НІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ Вправа 532 Вправа 533 І. Невільник (слово без не не вживається), негода (слово без не не вживається), недуга (слово без не не вживається), непохитний (слово без не не вживається ), немічний (слово без не не вживається, несказанно (слово без не не вживається), нехтувати (слово без не […]...
- Правопис слів з частинами напів – і ПІВ – – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис слів з частинами напів – і ПІВ- Частини напів – і пів – звичайно пишуться разом: напівсон, півроку, піввідра, пів’яблука. Частина пів – пишеться через дефіс лише з власними назвами: пів-України, пів-Європи. Частина пів – пишеться окремо лише в зворотах типу пів на третю: пів до восьмої, о пів на шосту....
- Метод вивчення статевого хроматину, його значення – Методи вивчення спадковості людини МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.3. Онтогенетичний рівень організації життя 1.3.2. Основи генетики людини 1.3.2.17. Методи вивчення спадковості людини Метод вивчення статевого хроматину, його значення Поряд з вивченням мітотичних хромосом, певного діагностичного значення набуває спостереження інтерфазних клітин. Відмінною ознакою жіночої статі є вміст в інтерфазних ядрах статевого хроматину, або тілець Барра. У […]...
- Основні етапи вивчення української мови 2.2. Основні етапи вивчення української мови Шкільний курс рідної мови єдиний з 1 по 11 клас. Це відображено в Державному стандарті і чинних програмах для 1-4 і 5-11 класів загальноосвітньої школи. Програми визначають систему основних знань з мови й умінь користуватися нею в усній і писемній формах, а також послідовності роботи над ними. Програми з […]...
- Не, ні з різними частинами мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ЧАСТКА & 41 Не, ні з різними частинами мови Не і ні можуть бути частками й писатися з різними частинами мови окремо, а можуть виконувати роль префіксів і писатися разом. Написання не з різними частинами мови Разом Окремо 1. Якщо без не слово не вживається: Немовля, незабаром, нехтувати, негайний, незабутній. 2. 3 іменниками, […]...
- Дроби. Повторення матеріалу про частини УРОК 78 Тема. Дроби. Повторення матеріалу про частини Мета: повторити утворення частин; розв’язання задач на знаходження частини числа та числа за його частиною; опрацювати складену задачу, яка містить знаходження частини числа. Обладнання: картки для усної лічби, малюнки квадратів. ХІД УРОКУ I. Контроль і закріплення знань учнів Усні обчислення Поєднати приклад і відповідь. II. Вивчення нового […]...
- Написання НІ з частинами мови – Орфографія Українська мова Орфографія Написання НІ з частинами мови 1. НІ пишеться разом: – з заперечними займенниками, якщо після ні немає прийменника: ніхто, ніщо, ніяких, нічий (але: ні в кого, ні в якого); – у словах, які без ні не вживаються: нікчема, нісенітниця, нівечити; – у заперечних прислівниках: нізвідки, ніде, ніколи, нітрохи, нікуди, ніскільки, нінащо. 2. […]...
- ПОВЕДІНКА ТВАРИН, МЕТОДИ ЇЇ ВИВЧЕННЯ Урок 47. ПОВЕДІНКА ТВАРИН, МЕТОДИ ЇЇ ВИВЧЕННЯ Лабораторне дослідження “Спостереження за поведінкою тварин” Людина, що вперше починає досліджувати, Замріяно дивиться вдалину, де дослідник Підкорює шлях до вершин пізнання. Ви також можете туди дістатись… Єдиний шлях – праця… Мета уроку: сформувати уявлення про поведінку тварин та методи її вивчення. Навчити учнів проводити спостереження за поведінкою тварин […]...
- Особливості вивчення лексикології 5.2. Особливості вивчення лексикології Шкільний курс лексики має свої наукові основи, що містять лінгвістичні, психологічні й методичні чинники. Лексикологія є наукою не про окремі слова, а про лексичну систему мови в цілому. Зважаючи на те, що сучасна методика особливу увагу приділяє практичній спрямованості навчання лексики, удосконаленню комунікативних умінь і навичок на основі вже засвоєних лексичних […]...
- Прийменник. Написання окремо прийменників з іншими частинами мови. Сполучник. Уживання сполучників і, та, й, а, але для зв’язку слів у реченні. Кома перед сполучниками а, але ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ Урок № 15 Тема: Прийменник. Написання окремо прийменників з іншими частинами мови. Сполучник. Уживання сполучників і, та, й, а, але для зв ‘ язку слів у реченні. Кома перед сполучниками а, але Мета: повторити вивчене про прийменник і сполучник, формувати навички написання прийменників з іншими словами окремо, формувати вміння відрізняти […]...
- Повторення та систематизація матеріалу, вивченого в 7 класі. Перетворення виразів Урок № 83 Тема. Повторення та систематизація матеріалу, вивченого в 7 класі. Перетворення виразів Мета: повторити та систематизувати знання про види та способи перетворення буквених виразів, вивчених у 7 класі; повторити та вдосконалити вміння використовувати набуті знання під час розв’язування типових вправ. Тип уроку: повторення та систематизація знань, умінь, навичок. Хід уроку I. Організаційний момент […]...
- Важливість вивчення іноземних мов ТЕМА: ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА UNIT 3. I’VE GOT AN IDEA УРОК 34 (9) Підтема: Важливість вивчення іноземних мов. Мета: Розвивати вміння аудіювання. Продовжувати формувати навички усного мовлення. Розвивати комунікативні здібності учнів. Навчати учнів переказувати фабульний текст. Удосконалювати техніку читання. Учити знаходити потрібну інформацію в тексті, трансформувати його, обирати потрібні граматичні структури. Виховувати в учнів інтерес до […]...
- НІ з різними частинами мови – Частка УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Частка НІ з різними частинами мови Ні пишеться Разом: – із займенниками, якщо частка Ні не відокремлена від дальшого займенника прийменником, і з прислівниками: Ніхто (нікого), нічий (нічиїм), ніщо (нічого), ніякий (ніякому); ніде й ніде, нізащо, нізвідки, нізвідкіля, ніколи й ніколи, нінащо, ніскільки, нітрохи, ніяк. Ні пишеться Окремо: – […]...
- Правила вживання апострофа – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Правила вживання апострофа Апостроф уживається перед Я, ю, є, ї: 1) в українських словах: А) після Б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає інших букв на позначення приголосних (крім Р), які належали б до кореня: Голуб’я, п’ють, на верхів’ї, сім’єю, мереф’янський; […]...
- ПРАВОПИС НЕ І НІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ & 38. ПРАВОПИС НЕ І НІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ 524. Прочитайте. Визначте в реченнях слова з префіксом не. Назвіть слова, ужиті з часткою не. 1. Мене, як немовлятко, сповиває і тісно в’яже музика (Д. Павличко). 2. І якусь невідому зажуру навіває та пісня мені (В. Симоненко). 3. Навіть співи звучали і […]...
- Особливості вивчення синтаксису Особливості вивчення синтаксису Синтаксис (гр. syntaxis – побудова, зв’язок, сполучення) – розділ граматики, який вивчає значення та будову словосполучень і речень. Значення навчання синтаксису. Морфологія і синтаксис найповніше виявляють ознаки мови як цілісної системи. Під час вивчення морфологічних категорій обов’язково враховуються синтаксичні ознаки, а вони зумовлюються певними морфологічними властивостями. Засоби кожного мовного рівня набувають повноти […]...
- ЯК ПРАЦЮВАТИ з КОМП’ЮТЕРНИМИ ПРОГРАМАМИ НА ПІДТРИМКУ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ Розділ 6 КОМПЮТЕРНА ПІДТРИМКА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ 33 ЯК ПРАЦЮВАТИ з КОМП’ЮТЕРНИМИ ПРОГРАМАМИ НА ПІДТРИМКУ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ Сьогодні ми: – дізнаємося про навчальні програми та відеокурси з іноземних мов; – навчимося працювати з відеокурсом з англійської мови. Знайомимося з навчальними комп’ютерними програмами з іноземних мов Сучасний світ вимагає від людини знання іноземних мов. Існують […]...
- Тематична контрольна робота № 7 з теми “Повторення і систематизація навчального матеріалу за курс алгебри 9 класу” УРОК № 67 Тема. Тематична контрольна робота № 7 з теми “Повторення і систематизація навчального матеріалу за курс алгебри 9 класу” Мета уроку: перевірити рівень знань та вмінь учнів, набутих ними під час вивчення курсу алгебри 9 класу. Тип уроку: контроль знань та вмінь. Наочність та обладнання: роздавальний матеріал (картки з розв’язаннями завдань тематичної контрольної […]...
- Не, ні з різними частинами мови (узагальнення) Тема: Не, ні з різними частинами мови (узагальнення). Мета: узагальнити й систематизувати вивчене про написання не, ні з різними частинами мови; формувати вміння обгрунтовувати вибір написання заперечних часток з різними частинами мови відповідними правилами; виховувати повагу до усної народної творчості; розвивати орфографічну грамотність, увагу, пам’ять, логічне мислення. Тип урок ів : уроки систематизації й узагальнення […]...
- Змістовний зв’язок між частинами тексту Тема: Змістовний зв’язок між частинами тексту Мета: поглибити знання учнів про структурні одиниці тексту; формувати уявлення про змістовний зв’язок між частинами тексту; розвивати зв’язне мовлення; виховувати бережливе ставлення до природи. Обладнання: підручник, зошит. Перебіг уроку І. Організаційний момент Всі сідайте тихо, діти, Домовляймось не шуміти, На уроці не дрімати, А старанно працювати. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ […]...
- Перетворення виразів (повторення та систематизація матеріалу, вивченого в 5 та 6 класах) Урок № 2 Тема. Перетворення виразів (повторення та систематизація матеріалу, вивченого в 5 та 6 класах) Мета: повторити та систематизувати відомості про види перетворень виразів та способи дій, передбачених ними, що були отримані учнями в 5-6 класах в обсязі, необхідному для сприйняття теми “Рівняння”. Тип уроку: повторення, систематизація знань, умінь, навичок. Хід уроку I. Організаційний […]...
- НЕ, НІ, АНІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ Службові частини мови. Частка & 38. НЕ, НІ, АНІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ Тихо надворі. Ні вітру, ні хмар. Ані шелесне верба височенька. Наша Оленка відкрила “Кобзар”, Вголос читає Тараса Шевченка. В. Скомаровський ПАМ’ЯТАЙМО Написання не разом Визначення Приклади Частку не-, коли слово без цієї частки не вживається Неук, негайний, невпинно, незабаром, ненавидіти Частку не […]...
- СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ Словотвір – це розділ науки про мову, який вивчає способи творення слів. Більшість слів української мови – похідні, утворені від інших слів. Саме ці слова, особливості їх творення є предметом вивчення словотвору. Словотворення є одним із головних джерел поповнення словникового складу української мови. Виникнення нових слів на базі вже існуючих – процес активний […]...
- Повторення матеріалу за темою “Слова, що означають назви предметів”. Вимова й правопис слова метро Урок 54 Тема. Повторення матеріалу за темою “Слова, що означають назви предметів”. Вимова й правопис слова метро Мета: узагальнити й закріпити знання про іменник; поглиблювати знання про головні члени речення; збагачувати словниковий запас учнів, дати уявлення про омоніми (без уживання терміна); виховувати логічне мислення, допитливість. Обладнання: предметний малюнок метро, плакат “Їстівні та отруйні гриби”. ХІД […]...
- Чергування з–із–зо (ЗІ) – Орфографія Українська мова Орфографія Чергування з–із–зо (ЗІ) Пишеться З: 1. Перед голосними на початку слова, незалежно від паузи та закінчення попереднього слова: Постать, що з обличчя нагадує Мавку, з’являється з-за берези. (Л. Укр.) 2. Перед приголосними (крім с, ш), рідше – перед сполученням приголосних на початку слова, якщо попереднє слово закінчується голосним: З її приїздом якось […]...
- СПОСІБ ДОДАВАННЯ І ВІДНІМАННЯ ЧАСТИНАМИ. ПОРІВНЯННЯ ЧИСЕЛ. ВИМІРЮВАННЯ ДОВЖИН ВІДРІЗКІВ У САНТИМЕТРАХ І ДЕЦИМЕТРАХ. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ ПОВТОРЕННЯ МАТЕРІАЛУ ЗА 1-Й КЛАС Урок 2. СПОСІБ ДОДАВАННЯ І ВІДНІМАННЯ ЧАСТИНАМИ. ПОРІВНЯННЯ ЧИСЕЛ. ВИМІРЮВАННЯ ДОВЖИН ВІДРІЗКІВ У САНТИМЕТРАХ І ДЕЦИМЕТРАХ. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ Мета: вдосконалювати обчислювальні навички учнів у межах 100, уміння розв’язувати задачі і креслити відрізки; формувати вміння додавати і віднімати числа частинами; розвивати увагу, математичне мовлення; виховувати взаєморозуміння під час організації спільної діяльності. […]...
- Повторення вивченого матеріалу. Тренувальні вправи БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ УРОК № 101 Тема. Повторення вивченого матеріалу. Тренувальні вправи Мета: повторити й узагальнити засвоєний учнями мовний матеріал; виховувати старанність і наполегливість у навчанні. Обладнання: підручник, дидактичний матеріал. ХІД УРОКУ I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 1. Робота за підручником. Вправа 642. Завдання: […]...
- Зміни приголосних при творенні слів БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ УРОК № 93 Тема. Зміни приголосних при творенні слів Мета: ознайомити учнів з основними випадками чергування приголосних при творенні слів; домогтися засвоєння учнями правил; виховувати повагу і любов до України. Обладнання: підручник, картки. ХІД УРОКУ I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ II. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Робота за […]...
- Зв’язок дієслова з іншими частинами мови. Змінювання дієслів за числами ДІЄСЛОВО & 40. Зв’язок дієслова з іншими частинами мови. Змінювання дієслів за числами Вже напоготові березневі коні Оксана Сенатович 321. 1. Виразно прочитай вірш. Добери до нього заголовок. Бурульки плакали, Звисаючи зі стріхи, І краплі їхніх сліз Розтоплювали сніг. Мабуть, їх скривдив хтось Або спіткало лихо, Й ніхто напровесні Утішити не міг… Гриць Гайовий 2. […]...
- Чергування е – о після ж, ч, ш, щ, й БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків Чергування Е – о Після ж, ч, ш, щ, й Після ж, ч, ш, щ, й: 1) пишемо Е Перед буквами на позначення м’яких приголосних і складами з та, що походить від давньоруського И, яке без змін збереглося в російській мові: ЖЕНити (рос. женИТь), ЧЕТвертий, […]...