Вправи 105-149
105. Дехто каже, що буцімто риба та зайці ви водять у старці. Так воно чи ні, одначе я на власному досвіді переконався: риболовля, як і полювання, – гірше неволі. Поталанило мені в риболовлі, відтоді й тягне до річки, як до коханої дівчини: без спінінга вихідного дня не уявляю.
Отож наступної неділі – знову на риболовлю. Тільки-но світає, розвидняється, я вже на ногах.
114. Коли в юрбі шляхетності Не губиш,
А бувши з королями – простоти,
Коли ні враг, ні друг, котрого Любиш,
Нічим тобі Не можуть
Коли ти Знаєш ціну щохвилини,
Коли від неї геть усе Береш,
Тоді я певен: ти Єси людина
І землю всю своєю Назовеш.
116. Понад десять років тому в Стеблові на Росі поселилися красиві й горді птахи – білі лебеді. І кожного року їх ставало все більше.
Одна пара була найпомітніша. І як ото в народній пісні “Ой там, на горі” співається про пару закоханих голубів, так і ці лебеді відзначалися винятковою вірністю. Та сталося за тією піснею: “Десь узявся стрілець, розбив-розлучив пару голубів”…
Відтоді затужив самотній птах і назавжди покинув лебедів-побратимів.
122.
Ніколи не довіряйте собаці стерегти вашу їжу.
Коли ваш батько гнівається й запитує вас: “Ти маєш мене за дурня?” – не відповідайте.
Ніколи не кажіть мамі, що її дієта не допомагає.
Ніколи не залишайте вашого трирічного брата в одній кімнаті зі своїми зошитами й підручниками.
Фломастери не виконують роль губної помади.
Якщо хочете завести кошеня, спочатку не бійтеся просити конячку.
123. 1. Хто дрімає, той щастя не має. 2. Любов, як перстень, не має кінця. 3. Хто літом жари боїться, той зимою не має чим погріться. 4. Хто себе надміру любить, той друзів не має. 5. Не має що робити, то пішов воду гасити. 6,. Немає зла без добра. 7. Немає казок кращих за ті, які створив сам народ. 8. Без солі, без хліба немає обіду. 9. Немає бджоли без жала, а троянди без колючок. 10. Коли немає риб, то добре і гриб. 11.1 соловей не співає, коли чого їсти не має. 12. Гарно тому жити, хто не має за чим тужити. 13. Сова плаче – сліз немає.
128. На світі той наймудріший, хто найдужче любить життя.
130. 1. Стривоженим поглядом – ч. р., одн., Ор. в. 2. Почервоніле обличчя – сер. р., одн., Н. в. 3. Зацікавленим глядачем – ч. р., одн., Ор. в. 4. Спрацьований механізм – ч. р,, одн., Н. в.
132. Забута в буремні часи XX століття традиція складати родовідні дерева сьогодні поступово відроджується. У багатьох людей є вимріяне бажання пізнати свій родовід, відновити втрачені зв’язки поколінь.
Перші родовідні дерева в Україні складені ще за епохи Середньовіччя – Княжої доби. Родини були зображені у вигляді гілок, а члени цих родин – як галузки, листочки, плоди. Найчастіше на зображеннях використані були лавр; пальма, дуб, кущ винограду чи троянди. Ці рослини цінували передусім за довговічність деревини, красу плодів і квітів. Символічно всі ці якості переносили на представників роду, представлених на зображенні.
Дбайливо “доглянуте” родовідне дерево було в традиціях українців ще й тому, що від нього залежало спадкування майна та влади. Знання історії сім’ї свідчило про закріплений соціальний статус людини, його доведене право на володіння землею або іншим нерухомим майном.
138. Стрибаючий коник.
Загублена парасолька.
Білий лебідь.
Далека дорога.
139.
145. В Стеблеві, де кінчається містечко, де Рось виривається з тісних берегів, обставлених скелями, є дуже гарне місце. Там Рось минає чималий скелистий острів. Замок… Високо над Россю висить місток, прикований залізяками доскель на обох берегах Росі. Під ним шумить і б’ється об каміння біла водяна хвиля.
149. Вчасно розпочата розмова, правильно розподілені обов’язки, вихована в родині поведінка, простягнуті для підтримки батькові руки, осяяні любов’ю мамині очі, ніжно люблені брат і сестра.