Головна ⇒ 📌ГДЗ з мови ⇒ Вправи 601-697

Вправи 601-697

601.І. Сонце, що встигло зсушити вранішній туман, масляно заблискало на його спітнілому, стомленому, але веселому обличчі (Петро Панч). 2. А вже акація розквітла якраз на дощ, якраз на грім – стоїть прекрасна і пресвітла в зелено-синій краплечці (П. Липовецький). 3. Стоять дерева, мов зелені коні, що в літо прискакали із весни (А. Малишко). 4. Орел застиг у мареві над прірвою, широко розкинувши дужі крила (П. Карась). 5. Дерева до ранку страждають безсонням… А журавлі ключем летять в безхмарнім піднебессі (Л. Талалай).

603. II. Віршовий, гвинтовий, гавеня,

вухань, вовчиха, вухастий, вогкуватий, шнурок, в’язка, гарбузище, вугіллячко, вусач, білюсінький, білити, білувати, жаліти, гіллястий, глухнути, глушина, глухуватий, гніздечко, гніздитися.

625. II. Олегів, Назарів, Богданів, Ігорів, Лесин, Маріїн, Олексіїв, Галин, Наталчин, Катеринин, Андріїв, Віталіїв, Маринин, Андрусів, Івасів, Олексів, Микитин, Тересів, Марків, Сергіїв, Раїн, Аллин.

626. Одеський, Полоцький, Запорізький, Краснодонський, Цюрупинський, Лебединський, Криворізький, Галицький, Вороніжський, Луцький, Глухівський, Броварівськин, Чортомлицький, Великолепетихський, Бахмацький, Крижопільський.

635. а) складні

безсуфіксальні: бензобак, вагонообіг, вовнозаготівля, грунтопідпушувач, авіатранспорт, авіаносець, газодвигун, гучномовець, бетононасос, бетоноукладач, вітродвигун, вітровловлювач;

Б) складні суфіксальні: бензозаправник, автопоїлка, автобудівник, вагонобудівний, вовнообробний, газонафтовий, вільнодумство, газовимірник, голонасінний, голослівний, багатолистий, багатокутний, двозерний.

636. Автопоїзд-вуглевоз, вантажообіг, геоботаніка, експерт-почеркознавець, відеограма, гороутворення, графомеханічний, замок-блискавка, лікар-ортопед, двотомник, космонавт-дослідник, землетрус, гідровузол, джаз-оркестр, енергоживлення, завод-автомат, генерал-полковник, інженер-газосигналізатор, відеотелефон, вищезазначений, веб – дизайн, Інтернет-сервіс.

646. 1. В. 2. В. 3. Г. 4. А. 5. В. 6. Г. 7. Г. 8. В. 9. В. 10. В.

652. І. Крізь пилюку, по багнюці (М. в.), в холод (Р. в.) і завію (Р. в.). Прийде чистою до тебе біла моя мрія (В. Симоненко)… 2. На світі (М. в.) можна жить без еталонів (Р. в.), по-різному дивитися на світ (Зн. в.): широкими очима, з-під долоні (Р. в.), крізь пальці (Зн. в.), у кватирку (Зн. в.), з-за воріт (Р. в.). 3. Вже в небі (М. в.) зорі висіяли мак. Дорога спить над ставом (О. в.) очеретяним (З тв. Л. Костенко). 4. Зерно стече з долоні (Р. в.). Крізь патрубки – в ріллю (Зн. в.), зерно стече з долоні (Р. в.), зашепче їй: “Люблю!” 5. Дорога зв’язує нас міцно, і розлучає нас вона, на ній із другом (О. в.) можна стріться і взнати ворога сповна.

657. І. а) збірні поняття: людства;

Б) абстрактні: сьогоднішнє, майбутнє, руйнування, деградація, виродження, занепад, силу, здоров’я, наснаги, мудрості, досвіду, гармонії, законів, еволюції, втрата, трагедія, традицій, звичаїв, духу, атмосферу;

В) конкретні: народ, мови, люди, криницю, гілка, древі, код, предків.

658. І. а) з абстрактним значенням: краса, кохання, гнів, пристрасть, смуток, радість, страждання, небезпека, властивості, краса, думка, розум, постійність, пристрасть, здоров’я, довголіття, дружба, успіх, вірність, удача, скромність, мужність;

Б) з речовинним: аквамарин, гранат, самоцвіт, кварц, “тигрове око”, опал, бурштин, мінерал, молоко, аметист, сапфір, рубін, альмандин, агат, топаз, хризопраз, гранат, цирконій, яшма.

II. 3) Стверджують, що він увібрав усю красу морської стихії, (з’ясувальна) Про кварц кажуть, ніби його кристали оберігають від нападу ворогів, (з’ясувальна) Надприродними властивостями наділяли бурштин, який рятує від пропасниці, жовтяниці, зоби, попереджає інші захворювання, дарує красу і довголіття, (означальна) У старих лікарських порадниках читаємо, що аметист пияцтво лікує, думки погані відганяє, добрим розум робить,

У справах допомагає, (з’ясувальна) Символіка, що приписується самоцвітам, досить виразна: сапфір – постійність; рубін і альмандин – пристрасть; агат – здоров’я і довголіття; топаз – дружба; хризопраз – успіх; гранат – вірність; цирконій – удача; яшма – скромність і мужність, (з’ясувальна)

659.І. Н. в. одн. дівчина, програміст, Зевс, завод, стілець, двійка, олень, груша, блакить, кінь, комора, береза, змій, садівник, дощ, сокіл, теля, грім, ремісник, метелик, народ, професор

Зн. в. одн. дівчину, програміста, Зевса, завод, стілець, двійку, оленя, грушу, блакить, коня, комору, березу, змія, садівника, дощ, сокола, теля, грім, ремісника, метелика, народ, професора

Н. в. мн. дівчата, програмісти, Зевси, заводи, стільці, двійки, олені, груші, блакиті, коні, комори, берези, змії, садівники, дощі, соколи, теляти, громи, ремісники, метелики, народи, професори

Зн. в. мн. дівчат, програмістів, Зевсів, заводів, стільців, двійок, оленів, груш, блакитей, коней, комор, берез, зміїв, садівників, дощів, соколів, телят, громів, ремісників, метеликів, народів, професорів

661.І. Сад (ч. р.), зерно (с. р.), голос (ч. р.), зернятко (ч. р.), бажання (с. р.), творчість (ж. р.), урожай (ч. р.), пісня (ж. р.), голос (ч. р.), серце (с. р.), чистота (ж. р.), краса (ж. р.), скарб (ч. р.), народ (ч. р.), паросток (ч. р.), садівник (ч. р.), грань (ж. р.), знахідка (ж. р.), фольклор (ч. р.), реставратор (ч. р.), цінність (ж. р.), оправа (ж. р.), річ (ж. р.), пісня (ж, р.), обробка (ж. р.), самоцвіт (ч. р.), ансамбль (ч. р.), танець (ч. р.), гордість (ж. р.), земля (ч. р.).

663.1. Горіхом (ч. р.), пні (ч. р.), тата (ч. р.), дід (ч. р.), онук (ч. р.), роду (ч. р.), голос (ч. р.), траву (ж. р.), приймач (ч. р.), вікно (с. р.), голос (ч. р.), сивина (ч. р.), батька (ч, р,), землею (ж. р.), городом (ч. р.), селом (с. р.), матір (ж. р.), зерно (ч. р.), співу (ч. р.), сторони (ж. р.), дня (ч. р.), міста (ч. р.), радіо (с. р.), купу (ж. р.), голос (ч. р.), співака (ч. р.).

665.І. Лівша, сирота, замазура, невдаха, листоноша, суддя, інженер, лікар, роботяга, сіромаха, заїка, податківець, заблуда, депутат, ненажера, нероба, секретар, директор, менеджер.

666. І. Мові (ж. р.), барет (с. р.), залізо (с. р.), вотат (ч. р.), явище (с. р.), Азії (ж. р.), листя (с. р.), книзі (ж. р.), вчений (ч. р.), філософ (ч. р.), Протагор (ч. р.), термін (ч. р.), словом (с. р.), рід (ч. р.), статтю (ж. р.), світу (ч. р.), поділ (ч. р.), острові (ч. р.), Гвінея (ж. р.), частини (ж. р.), вертикалі (ж. р.).

667. І. Ч. р.: склад, міх, гриф, бал, джміль, балка, лист, староста, старт, чемпіон, поет, НБУ;

Ж. р.: сіль, ласка, лава, пара, сестра, староста, щедрість, сім’я, ТСН, АТС;

С. р.: курча, галченя, таксі, какао, зерно, насіння, бадилля, ім’я, МВС, Мінфін.

Істота: курча, галченя, джміль, сестра, староста, чемпіон, поет.

Неістота: сіль, склад, міх, ласка, гриф, лава, бал, таксі, какао, балка, лист, пара, зерно, насіння, бадилля, щедрість, сім’я, ім’я, cтарт, ТСН, МВС, Мінфін, АТС, НБУ.

668. Студентка, героїня, козачка, учителька, лікарка, робітниця, киянка, дівчина, юначка, мати, дівча, кума, учениця, громадянка, поетка, ткачиха, співачка, артистка, вутка, гуска, голубка, коза, ведмедиця, вовчиця, вівця, курка, тигриця, левиця, кабаниха, орлиха, індичка.

669. І. Українець, узбек, татарин, росіянин, кореєць, китаєць, парижанин, львів’янин, сумчанин, естонець, поляк, чех, словак, француз, німець, італієць, серб, грек.

670. І. Цікаве інтерв’ю, крихітна колібрі, смачне рагу, багаторічна каланхое, заключне ралі, загадковий інкогніто, чисте купе, широке шосе, великий Колорадо (штат США), бистра Колорадо (річка), гірське Колорадо (плато), картопляне пюре, біле кашне, смілива шимпанзе, австралійське кенгуру, гаряче какао, юридичне бюро.

674. а) в однині: ярмарок, розпал, добро, мануфактура, намисто, обіддя, колесо, діжка, упряж, лоза, сопілці, ріжках, грім, ніч, крику, лісу;

Б) у множині: торговці, піджаки, костюми, сорочки, хустини, гребінці, цвяхи, коси, серпи, відра, бублики, медяники, конфети, ковбаси, телята, вівці, кози, співи, танці, жарти, ігри, бубнів, витівки, спалахів, сов, лісовиків, русалок;

В) ті, що вживаються лише в однині: квас, птиця, полум’я;

Г) ті, що вживаються лише в множині: штани, граблі, жмурки, гуслях, пустощі, нетрях, хащах.

676. І. Можна утворити множину: глиби на, щедрість, бджола, буряк, міліція, студент, птахівництво, радість, жінка, ясен, хліб, бій, океан, гордість, ворона, лісок, камінь, автобус, закон, олія.

Не можна: доброта, лічба, квасолиння, взуття, студентство, кіннота, мошкара, жіноцтво, Дніпро, сум, вороння, сало, цемент, каміння, милосердя, Опішня.

677. ВодВправи 601 697 – водВправи 601 697, сіль – сВправи 601 697Лі, хліб – хлібВправи 601 697, крупВправи 601 697 – крВправи 601 697Пи, пісВправи 601 697К – піскВправи 601 697 (перше слово у парі стоїть в однині, а друге – у множині).

678. Пісень (мн.), слова (одн., ч. р.), веж (мн.), Десни (одн., ж. р.), Києва (одн., ч. р.), Львова (одн., ч. р.), краплі (одн., ж. р.), мости (мн.), праця (одн., ж. р.), сяйво (одн., с. р.), короваю (одн., ч. р.). ріка (одн., ж. р.), роду (одн., ч. р.), племен (мн.), народом (одн., ч. р.).

679 . Очищений вершок (слово “вершки” вживається лише у множині)

683. З’їв яблуко (с. р., Зн, в.), з’їв яблука (Зн. в.); скосив траву (ж. р., Зн. в.), накосив трави (ж. р., Р. в.); назбирав слив (Р. в.), зібрав сливи (Зн. в.); позичав борошно (с. р., Зн. в.), дав борошна (с. р., Р. в.); випив молоко (с. р., Зн. в.), налив молока (с. p., Р. в.).

686. І. Київ!.. Стольний град землі полянської… Про тебе летить слава по всьому Подніпров’ю і Подунав’ю. Перед тобою хилять горді, свавільні голови вічовіrpади Новгорода та Ільмені, Смоленська, Полоцька, Новгорода-Сіверського, Переяслава… Тебе звеличують своїми прокляттями в найліпших храмах ромейської імперії, до тебе тягнуться слов’яни Болгарії, Моравії, варязького помор’я… На твою славу й багатства зазіхають орди степовиків. Але ти навічно вріс у кручі Дніпровські і стоїш незрушно, замкнувши Ріку Життя гострими мечами…

687. Д. в. руці, нозі, мусі, кожухові; бокові, речі, книжці, плугові

М. в. (на) руці, нозі, мусі, кожусі; боці, речі, книжці, плузі

Д. в. одн. брату (-ові), трактористу (-ові), секретарю (-еві), товаришу (-еві.), герою (-єві), дубу (-ові), дню (дневі), доказу (-ові)

Р. в. одн. сну, успіху, актива, з’їзду, гніву, полку, університета, гаю, лісу, дощу, саду, Кавказу, Донбасу, Алтаю.

688. Зброя (ж. р., І в., міш. гр.), квітконіжка (ж. р., І в., тв. гр.), сівба (ж. р., І в., тв. гр.), розсада (ж. р., І в., тв. гр.), протоплазма (ж. р., І в., тв. гр.), фаланга (ж. р., І в., тв. гр.), сім’я (ж. р., І в., міш. гр.), школа (ж. р., І в., тв. гр.), середина (ж. р., І в., тв. гр.), хмара (ж. р., І в.., тв. гр.), горниця (ж. р., І в., м’яка гр.), горила (ж. р., І в., тв. гр.), вівця (ж. р., І в., м’яка гр.), сирота (ж. р., І в., тв. гр.), ілюстрація (ж. р., І в., міш. гр.), міліція (ж. р., І в., міш. гр.), порожнеча (ж. р., І в., міш. гр.), лівша (ж. р., І в., міш. гр.), міхоноша (ж. р., І в., міш. гр.), пума, курка.

Зі зброї, без квітконіжки, без сівби, з-поміж розсади, без протоплазми, від фаланги, із сім’ї, зі школи, з середини:, біля хмари, від горниці, від горили, з вівці, біля сироти, з ілюстрації, з міліції, від порожнечі, від лівші, з міхоноші, з пуми, з курки.

689. І. Афіша (ж. p., І в., міш. Гр.), Азія (ж. р., І в., міш. гр.), Австралія (ж. р., І в., міш. гр.), Камчатка (ж. р., І в., тв. гр.), Скіфія (ж. р., І в., міш. гр.), Ольвія (ж. р., І в., міш. гр.), Троя (ж. р., І в., міш. гр.); саранча (ж. р., І в., міш. гр.), пряжа (ж. р., І в., міш. гр.), попільниця (ж. р., І в., м’яка гр.), птиця (ж. р., І в., м’яка гр.), телеграма (ж. р., І в., тв. гр.), западня (ж. р., І в., м’яка гр.), бібліотека (ж. р., І в., тв. гр.), граматика (ж. р., І в., тв. гр.), галерея (ж. р., І в., міш. гр.), висота (ж. р., І в., тв. гр.), долина (ж. р., І в., тв. гр.), затока (ж. р., І в., тв. гр.), притока (ж. р., І в., тв. гр.), Амазонка (ж. р., I в., тв. гр.).

З афіші, з Азії, з Австралії, з Камчатки, зі Скіфії, з Ольвії, з Трої; з саранчі, з пряжі, з попільниці, з птиці, з телеграми, із западні, з бібліотеки, з граматики, з галереї, з висоти, з долини, із затоки, з притоки, з Амазонки.

690.І. Агрегат (ч. р., II в., тв. гр.), апарат (ч. р., II в., тв. гр.), агітатор (ч. р., II в., тв. гр.), мороз (ч. р., II в., тв. гр.), сум (ч. р., II в., тв. гр.), майдан (ч. р., II в., тв. гр.), кір (ч. р., II в., тв. гр.), віск (ч. р., II в., тв. гр.), мед (ч. р., II в., тв. гр.), бобер (ч. р., II в., тв. гр.), джейран (ч. р., II в., тв. гр.), гейзер (ч. р., II в., тв. гр.), айсберг (ч. р., II в., тв. гр.), гібрид (ч. р., II в., тв. гр.), елемент (ч. р., II в., тв. гр.), зал (ч. р., II в., тв. гр.), камінь (ч. р., II в., тв. гр.), млин (ч. р., II в., тв. гр.), гай (ч. p., II в., міш. гр.), вишняк (ч. р., II в., тв. гр.), очерет (ч. р., II в., тв. гр.), міст (ч. р., II в., тв. гр.), акт (ч. р., II в., тв. гр.), ніж (ч. р., II в., міш. гр.), барвінок (ч. p., II в., тв. гр.), гектар (ч. р., II в., тв. гр.), бур’ян (ч. р., II в., тв. гр.), пліт (ч. р., II в,, тв. гр.), інститут (ч. р., II в., тв. гр.), хор (ч. р., II в., тв. гр.), материк (ч. р., II в., тв. гр.), меридіан (ч. р., II в., тв. гр.), грам (ч. р., II в., тв. гр.), процент (ч. р., II в., тв. гр.), абзац (ч. р., II в., тв. гр.), горб (ч. р., II в., тв. гр.), щавель (ч. р, II в., м’яка гр.), вал (ч. р., II в., тв. гр.), вид (ч. р., II в., тв. гр.), рід (ч. р., II в., тв. гр.), десяток (ч. р., II в., тв. гр.), тин (ч. р., II в., тв. гр.), косинус (ч. р., II в., тв. гр.), радіус (ч. р., II в., тв. гр.), спосіб (ч. р., II в., тв. гр.), ромб (ч. р., II в., тв. гр.), сарай (ч. р., II в., міш. гр.), ягуар (ч. р., II в., тв. гр.), гіпопотам (ч. р., II в., тв. гр.), стиль (ч. р., II в., м’яка гр.), інструмент (ч. р., II в., тв. гр.), блок (ч. р., II в., тв. гр.), гопак (ч. р., II в., тв. гр.), поршень (ч. р., II в., м’яка гр.); алмаз (ч. р., II в., тв. гр.).

Крим (ч. р., ІІ в., тв. гр.), Херсон (ч. р., II в., тв. гр.), Миколаїв (ч. р., II в., тв. гр.), Севастополь (ч. р., II в., м’яка гр.), Донецьк (ч. р., II в., тв. гр.), Псел (ч. р., II в., тв. гр.), Кіпр (ч. р., II а., тв. гр.), Миргород (ч. р., II в., тв. гр.), Чернігів (ч. р., II в., тв. гр.), Львів (ч. р., II в., тв. гр.), Тернопіль (ч. р. II в., м’яка гр.), Луганськ (ч. р., II в., тв. гр.). Кривий Ріг (ч. р., II в., тв. гр.), Дунай (ч. р., II в., міш. гр.), Дніпро (ч. р., II в., тв. гр.), Київ (ч. р., II в., тв. гр.), Дніпропетровськ (ч. р., II в., тв. гр.).

691. Ваучера, ринку, векселя, дебету, фінішу, документа, конденсатора, паперу, терміна (-ну), експерименту, реквізиту, формуляра, експорту, заголовка, підпису, індексу, закладу, ксерокса (-су), адресата, адресанта, бланку, комп’ютера, адресу, імпорту, ексклюзива.

692. Акціонеру (-ові), аудитору (-ові), бізнесмену (-ові), виробнику (-ові), інвестору (-ові), кредитору (-ові), лідеру (-ові), посереднику (-ові), постачальнику (-ові), споживачу (-еві), депозиту (-ові), аргументу (-ові), акціонеру (-ові), індексу (-ові), моніторингу (-ові), рейтингу (-ові), агентству, сервісу (-ові), виробництву.

693. Вість (ж. р., III в.), галузь (ж. р., III в.), доповідь (ж. р., III в.), магістраль (ж. р., III в.), домовленість (ж. р., III в.), подорож (ж. р., III в.); нехворощ (ж. р., III в.), ніч (ж. р., III в.), любов (ж. р., III в.), даль (ж. р., III в.), відвертість (ж. р,, III в.), мораль (ж. р., III в.), кров (ж. р., III в.), потужність (ж. р., III в.), радість (ж. р., III в.), мідь (ж. р., III в.), сіль (ж. р., III в.), піч (ж. р., III в.), рентабельність (ж. р., III в.), інертність (ж. р., III в.), продуктивність (ж. р., III в.), прибутковість (ж. р., III в.), пружність (ж. р., III в.), відповідальність (ж. р., III в.), пристань (ж. р, III в.), мазь (ж, р., III в.), мить (ж. р., III в.), верф (ж. р., III в,), Керч (ж. р., III в.), повінь (ж. р., III в.), мудрість (ж. р., III в.), осінь (ж. р., III в.), велич (ж. р., III в.), юність (ж. р., III в.), розкіш (ж. р., III в.), віддаль (ж. р., III в.).

З вістю, за галуззю, з доповіддю, з магістраллю, за домовленістю, з подорожжю, з нехворощу, з ніччю, з любов’ю, за даллю, з відвертістю, з мюраллю, з кров’ю, з потужністю, з радістю, з міддю, з сіллю, за піччю, з рентабельністю, з інертністю, з продуктивністю, з прибутковістю, з пружністю, з відповідальністю, з пристані, з маззю, з миттю, з верф’ю, з Керчю, з повінню, з мудрістю, з осінню, з величчю, з юністю, з розкішшю, з віддалі.

694. IV відміна.

695. Пані вчителько, пане господарю, добродію Олексюку, пане президенте, колего Олійнику, добродію Миколо, Галино Миколаївно, пані Маріє, панно Олесю, Степане Пилиповичу, голубко Наталко, друже Андрію, діду Михайле, батько Тарасе.

696. Григорійович, Григоріївна; Васильович, Василівна; Савович (Савич), Савівна; Миколович, Миколівна; Хомич (Хомович), Хомівна; Ілліч (Ілльович), Іллівна; Кузьмич, Кузьмівна; Ігорович (Ігоревич), Ігорівна; Левкович, Левківна; Євгенович, Євгенівна; Юхимович, Юхимівна; Тодосевич, Тодосівна; Лук’янович, Лук’янівна; Орестович, Орестівна; Якович, Яківна; Климович, Климівна; Ярославович, Ярославівна; Корнійович, Корніївна; Зиновійович, Зиновіївна; Юрійович, Юріївна; Михайлович, Михайлівна; Анатолійович, Анатоліївна.

697. Р. в. Станіслава Гавриловича Ромашка, Євдокії Петрівни Костюшко, Анатолія Михайловича Рогівця, Ганни Сергіївни Кравчук, Олекси Костьовича Терняка, Катерини Іллівни Шевченко, Христини Іванівни Соколяк

Д. в. Станіславу (-ові) Гавриловичу (-еві) Ромашку (-ові), Євдокії Петрівні Костюшко, Анатолію (-єві) Михайловичу (-еві) Рогівцю (-еві), Ганні Сергіївні Кравчук, Олексі Костьовичу (-еві) Терняку (-ові), Катерині Іллівні Шевченко, Христині Іванівні Соколяк

О. в. Станіславом Гавриловичем Ромашком, Євдокією Петрівною Костюшко, Анатолієм Михайловичем Рогівцем, Ганною Сергіївною Кравчук, Олексою Костьовичем Терняком, Катериною Іллівною Шевченко, Христиною Іванівною Соколяк


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. Вправи на визначення роду і числа прикметників за іменниками. (Вправи 168-170) Тема. Вправи на визначення роду і числа прикметників за іменниками. (Вправи 168-170). Мета. Виявити істотну відмінність між прикметниками та іменниками як частинами мови: кожний прикметник залежно від іменника може змінюватись не тільки за числами і відмінками, а й за родами; вчити розпізнавати рід прикметників за родом іменників та формальними ознаками – родовими закінченнями. Обладнання: таблиця […]...

  2. Вправи 502-599 502. І. Поводити себе, ставитися до людей, брати участь, замовляти обід, довести теорему, винести подяку, думати про сказане, давати оцінку, відігравати важливу роль, показувати фільм, дякувати вчителеві. 506. 1. А. 2. А. 3. В. 4. А. 5. Г. 6. Г. 7. А. 8. Г. 9. А. 11. Б. 12. Б. 13. В. 14. Б. 15. […]...

  3. Тренувальні вправи на використання прикметників у мовленні. Практичні словотворчі вправи. Усний опис зимового пейзажу Урок 65 Тема. Тренувальні вправи на використання прикметників у мовленні. Практичні словотворчі вправи. Усний опис зимового пейзажу Мета: вдосконалювати вміння рід, число і відмінок у сполученні з іменником, вміння добирати прикметники-синоніми, повторити правило перевірки ненаголошеного голосного у корені слова; розвивати словотворчі вміння дітей, усне мовлення; виховувати любов до природи. Обладнання: картинки зимової природи, словники синонімів, […]...

  4. Вправи на визначення відмінка прикметника у реченні за відмінком іменника. Контрольна робота: списування. (Вправи 179-181) Тема. Вправи на визначення відмінка прикметника у реченні за відмінком іменника. Контрольна робота: списування. (Вправи 179-181). Мета. Вчити учнів за допомогою відмінкової форми іменників визначати відмінок прикметників у реченнях, виховувати шанобливе ставлення до Батьківщини. Обладнання: вірші, прислів’я про Батьківщину, запис “Пісні про рушник” на сл. А. Малишка, індивідуальні картки з текстом пісні. Хід уроку I. […]...

  5. Завдання та вправи для самоконтролю УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО РИТОРИКА Завдання та вправи для самоконтролю 1. Визначте види наведених аргументів. А) Той, хто вміє добре говорити, легше знаходить спільну мову з іншими людьми, йому вдається підтримувати добрі стосунки зі знайомими. Той, хто вміє встановлювати й підтримувати стосунки, досягає в житті успіху. Тому, щоб досягти успіху в житті, необхідно вчитися […]...

  6. Вправи 159-248 159. 1. Шилом моря не нагрі[єш]. 2. Не збочуй з дороги, бо полама[єш] ноги. 3. Коня з ложки не напо[їш]. 4. Криком вогню не згас[иш] і дуба не спиля[єш]. 5. Водою воду не загат[иш]. 6. Щербатого горшка не поирав[иш]. 7. Доки не намуч[иш]ся, доти не науч[иш]ся. 8. З розумним розуму набер[еш]ся, а з дурним останній […]...

  7. Вправи на вживання різних відмінкових форм прикметників у множині. (Вправи 210-212) Тема. Вправи на вживання різних відмінкових форм прикметників у множині. (Вправи 210-212). Мета. Вчити школярів правильно вимовляти і вживати на письмі закінчення прикметників, орієнтуючись на кінцевий приголосний основи. Обладнання: експозиція дитячих квітів-розмальовок, таблиця “Почуття”, таблиця-ватман “Словничок”. Хід уроку I. Організація класу. II. Перевірка домашнього завдання. 1. Вправа “Крісло автора”. Діти зачитують твори про мамині (бабусині) […]...

  8. Вправи 115-200 115. І. Самоідентифікація – 1. Визначення самим громадянином своєї національної приналежності. 2. Соціально-психологічний процес, що являє собою усвідомлення соціальною групою своєї тотожності (єдності усіх членів на основі будь-яких ознак), а окремим індивідом – своєї приналежності до певної групи. 3. Політико-економічне і національно-культурне самовизначення того чи іншого народу або нації. Інновації – 1. Нововведення. 2. екон. […]...

  9. Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без терміна, практично). (Вправи 163-167) Тема. Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без терміна, практично). (Вправи 163-167). Мета. Вчити школярів добирати прикметники для найточнішого вираження думки: показати роль прикметників найвищого ступеня у мовленні. Обладнання: книги В. Нестайка “Казкові пригоди і таємниці”, прислів’я, мовний матеріал. Хід уроку I. Організація класу. II. Перевірка домашнього завдання. […]...

  10. Вправи 200-242 200. 1. Гріло б ясне сонце, а місяць як хоче. 2. Якби знав, де знайду, то б туди пішов, а якби знав, де загублю, то б туди не пішов. 3. Хоті би рибку їсти і в воду не лізти. 4. Косити б косив, та коли б хто косу носив. 5. Він би й робив, та […]...

  11. Вправи 305-395 305. “Майбутня професія – перукар-стиліст” Моя майбутня професія буде дарувати людям радість та красу. Все тому, що я вирішила стати перукарем-стилістом. Коли я опаную цю чудову професію, то стану робити людям модні стрижки та стильні зачіски, щоб вони добре виглядали. Я хочу вміти все, що робить перукар-стиліст: акуратно стригти, завивати та випрямляти волосся, нарощувати локони, […]...

  12. Вправи 358-526 358. Сидить Мамай, склавши по-турецьки ноги, під розлогим дубом. Козак гарний, ставний, круглолиций. Голова чисто поголена, довгий оселедець, хвацько закручений за вухо. Карі очі дивляться впевнено і привітно. На Мамаєві козацький одяг: жупан, шаровари, сап’янові чоботи. Великі руки лагідно тримають кобзу. Дивлячись на картину, ніби чуєш упівголоса співану пісню. Козацька зброя лежить осторонь, але вірний […]...

  13. Вправи 2-49 2. На обличчі дівчини скидалась судомна хвилька, коли з гомону завсідників кав’ярні виривалися и долинали окремі вигуки: – Наступний рік. – Досить! – Залучати інвестиції, найсприятливіші часи. – Будь-який випадок, будь-яка перевірка – Наведу приклад. – Я вважаю, що це правильно. – Знаєш, часом мені здається, – сказала дівчина, – що в мене все – […]...

  14. Вправи 300-347 Вправа 300 Володимир Свідзинський для Української поезії поет майже унікальний. Його вірші – наскрізь асоціальні, сповнені, якоїсь Таємничої внутрішньої самодостатності без будь-яких Зовнішніх намірів. Ці вірші існують так, як існують дерево, камінь, вода. Вони сповнені самих себе і ніби створені виключно для автора. Це просто знаки його особистої певності і самоутвердження. Вони – Авторський засіб […]...

  15. Вправи 507-548 507. Байдуже – все одно, однаково; Зовсім – цілком, геть-чисто; Наодинці – сам на сам, віч-на-віч; Нарешті – зрештою, вряди-годи, врешті-решт, кінєць-кінцєм; Погано – сяк-так, недобре, абияк, як-небудь; Часом – інколи, коли-не-коли, іноді, час від часу, зрідка. 508. І. І II ІІІ ОЧЕвидно; ПОТричі; УГОлос; ПОПросту; СПІдлоба ПО-людському; ЗВІдки-небудь; ТИШком-нишком; ЗНАв хтозна-коли; ЗНЕважливо-погірдно; ВІЧ-на-віч З […]...

  16. Вправи 100-159 100. Страсний тиждень, водохресні морози, усний епос, доблесний воїн, улесливий ворог, почесне звання, швидкісне шосе, обласний архів, виїзна нарада, кількісний склад, вартісний захід, особистісний підхід, капосна лисиця, аванпостний загін, баластний запас, контекстні синоніми, контрастні кольори, шістнадцятий рік, сміливий правозахисник, кістлява фотомодель, пестливий погляд. Прикметники, утворені від іншомовних слів: аванпостний, баластний, контекстні. 101. Подякувати бандуристці, аплодувати […]...

  17. Вправи 901-997 901. Організовано, гуманно, безперестанно, захоплено, безвинно, старанно, вражено, невблаганно, зрання, попідвіконню, безупинно, невпевнено, неприховано, навмання, щоденно, самовіддано, безпричинно, повсякденно, туманно, стурбовано, невгамовно, шалено, невпинно, стривожено, бездоганно, спросоння, схвильовано, неждано, віртуозно. 904. Віддавна, на гора, по-моєму, по-іншому, заодно, віч-на-віч, рік у рік, будь-що-будь, рано-вранці, анітрохи, зроду-віку, якось-то, всього-на-всього, куди-таки, будь-як, хтозна-куди, як-от, по-п’яте, мало-помалу, нізвідки, з […]...

  18. Вправи 201-288 201. 1. Не хвилюйся, сину, за мене, все буде добре, 2. До вступу в університет я працював лаборантом на кафедрі. 3. Наше місто не поступається красою іншим населеним пунктам України. 4. На зборах було схвалено заходи з модернізації підприємства. 5. Забудова міста здійснюватиметься відповідно до затвердженого плану. 6. Гуртківці робили по-своєму, оскільки не було інструкції. […]...

  19. Повторення вивченого за рік. (Вправи 351-358). Урок розвитку мовлення. Повторення вивченого за рік. (Вправи 359-362). Контрольна робота: диктант Тема. Повторення вивченого за рік. (Вправи 351-358). УРОК 110 Урок розвитку мовлення УРОК 111 Тема. Повторення вивченого за рік. (Вправи 359 362). УРОК 112 Тема. Контрольна робота: диктант. Мета. Перевірити вміння правильно писати слова на вивчені орфограми та словникові слова, визначені для запам’ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації. Хід уроку I. Організація […]...

  20. Вправи 250-299 250. 1) Речення, у яких ужито один художній засіб: 2. Твої очі мене пропекли вже, як вуглинки сині парчу (О. Слоньовська). 4. Згризає злоба людину, мов гусінь качан капусти (М. Стельмах). 6. День проїхав. Забрьоханий вечір по калюжах пробіг у ніч (П. Воронько). 7. Дід Дніпро розплющив очі, чоло зморщує чогось, серед ночі щаблю гоне […]...

  21. Вправи 801-893 801. Вклад: безстроковий, майновий, виграшний, простий, строковий. Внесок: вступний, пайовий. 802. 4. 806. Арніка гірська – багаторічна трав’яниста рослина двадцять – шістдесят сантиметрів заввишки, з приємним запахом. Кореневище коротке, циліндричне, багатоголовкове, червоно-буре, один сантиметр завтовшки. Протяти першого року виростає лише сама розетка з шести – восьми досить великих довгастих прикореневих листків з п’ятьма – сімома […]...

  22. Вправи 351-399 Вправа 351 1. Сонце вже підбилось на добрий людський зріст, вище беріз і тополь. 2. Заграла по ярах, по балках, по струмках вода. 3. Іван Громовик катав конем по хмарах, по небові, по горах. 4. Розвивайтесь, луги, поля, діброви. 5. Десна була глибокою, повноводною, швидкою річкою. Вправа 352 Рясний дощ куль І ядер лився на […]...

  23. Вправи 321-324 321. II. Синій вологий ранок насилу пробивався крізь осінній туман. Жовті дубові чагарники були в росі. Малишкін ішов поряд і майже не дивився по боках – він не відривав від мене очей. Він примушував мене дивитися то на море, яке сизою хмарою лежало внизу біля наших ніг, то на останню жовту квітку, що виросла на […]...

  24. Вправи 109-200 109. І. 1. Садок уже одцвівся й густо укрив землю білими пелюстками (Г. Тютюнник). 2. Плачуть і моляться білі троянди (Л. Костенко). 3. У серце впала іскра блаженства, залишивши у ньому назавжди й на грядках, у кого вже зорано, червоно виблискують скиби, а в борознах, як сніг у проваллі, біліє опалий цвіт (Г. Тютюнник). 4. […]...

  25. Вправи 300-379 300. 301. 1. Хатонько, хатинко, стежка. 2. Матусенько, матінко, мамочко. 3. Доненько, зоренько, горенько. 4. Русявенький. 5. Дрібнюсіньку. 6. Сонечко, негодонька, доленька. 7. Солодісінькі. 8. Невеличка, перепеличко, голосочок, тонесенький, милесенький. 9. Ніжках, панчішках, квіточки, оченьки. 303. Воно йому першому дало спроможність Побачити веселе свято весни (М. Коцюбинський). Самісінький < сам + - ісіньк - + […]...

  26. Вправи 501-540 Вправа 501 1. Егоїсти дбають лише про свої інтереси. З ними нецікаво й некомфортно жити поряд, спілкуватися. Вони часто використовують інших у своїх корисливих цілях, нерідко прикриваючись благородною метою, маскуючи справжні мотиви своєї поведінки, вчинків. 2. Людина, яка все віддає іншим, чинить нерозумно; постійно страждає сама, інколи через це потерпають і її близькі. Розумний, у […]...

  27. Вправи 653-699 653. 1. Їй-богу, не чую і не кричіть. 2. Ах, яка кругом краса! 3. Гай-гай, куди поділась моя радість. 4. “Гу-гу-гу-у!” – застогнав пугач серед лісу. 5. Та ось із – за темних вільх долітає знову: “Ку-ку, ку-ку, ку-ку!” 6. Чи далеко ще, скажіть, будь ласка, до Лохвиці? 7. Ох-хо-хо! Чого тільки не було. 654. […]...

  28. Вправи 251-348 251. 1. На мить з’явився пісні загублений мотив. 2. Так хочеться, щоб пісня задзвеніла, як зварена майстрами гарна сталь. 3. Гримлять пісні, виспівувані різно. 4. Сонце весело усміхалось до прибитої росою дороги. 5. На освітленому екрані комп’ютера виникає заставка із зображенням засніженого парку. 255. 1. Мати поклала на коліна натруджені руки. 2. Я іду по […]...

  29. Вправи 564-649 Вправа 564 Твір Джерело красномовства – у серці Дж Мілль “Немає нічого легшого, як відрізнити людину, яка добре відчуває, але погано говорить, від тієї, яка добре говорить і нічого не відчуває”-, – сказав видатний французький філософ Дені Дідро. Із цього випливає висновок, що джерело красномовства людини – у її почуттях і переконаннях. Можна навчитися красиво […]...

  30. Вправи 151-199 Вправа 151 Конкурсні роботи з української мови розглядало високоавторитетне журі. Всесвітньо відомий учений виступив на конференції з доповіддю, у якій висловив протилежні до загальноприйнятих думки про використання новітніх технологій при виготовленні продуктів харчування. Вбрання нареченої, за давньою традицією, було прикрашене вічнозеленим барвінком як символом здоров’я й довголіття. Городи й дачні ділянки потихеньку стали завойовувати дикорослі […]...

  31. Вправи 251-300 251. – і-: увечері, угорі, вкупі, уночі, врешті, усередині, доволі, опівдні, опівночі, зарані, напровесні, віднині. – и-: безвісти, взнаки, восени, догори, зсередини, навіки, узнаки, навскоси, завтовшки, подекуди. 253. Думка про любов хвилює юних ще напередодні того, як до них приходить саме кохання. Почасті з книг і пісень, почасті з кінофільмів і розповідей старших вони вже […]...

  32. Вправи 200-246 200. 1. О, той гаман бере в солодкий бран усе, що добувалось у двобою: і честь, і славу, Купно з Булавою, і “патріотів” одяга в Жупан з чужого Краму на чужім закрою (перша кома стоїть на межі частин складнопідрядного речення, двокрапка стоїть при узагальнювальному слові й однорідних підметах, з’єднаних сурядним сполучниковим зв’язком, між якими стоять […]...

  33. Вправи 405-488 405. 1. Пішли, попхався, слонявся, причвалав. 2. Бриньчала, затинала, грала. 3. Шатнувся, швендяйте. 4. Поклали, наставили; пхали, лигали, глитали, тягли. 408.І. 1. Погром, тупіт, стукіт, грюкіт; співучий, могучий. 2. Поволі, неквапливо. 3. Німує, мовчить. 5. Минають, зникають. 409. І. Сміливий, рішучий, відважний; відвертий, прямий; швидкий, спритний, проворний, моторний; нерішучий, лякливий; сум, журба, печаль, горе; чудовий, […]...

  34. Вправи 53-98 53. Приятель, черговий, кілометр, навчання, запитання, подолання, пом’якшення, заслання, завдання, вимова. 54. 1. Над сонним містом легкокрилим роєм літають красні мрії, давні сни. 2. Летів журавлик на крихких крилятах над прірвою розбурханої вулиці. 3. Цілу ніч сміється дощ, і асфальт став темно-сірий. 4. Гасне остання зірка у небесах бездонних. 5. Лимонний вітер задмухав понаддніпровий вечір. […]...

  35. Вправи 100-149 Вправа 100 II. Орфограми Різьбленій – від різьба, ь після м’якого [з’] в кінці складу; Колисці – без ь, між двома м’якими приголосними ь не ставиться; Походить від колиска – ск Новенькі – суфікс – еньк – з ь; Ткаля – немає подвоєння; Виготовленню – подвоєння в абстрактних іменниках віддієслівного походження; Радості – без ь, […]...

  36. Вправи 51-96 51. Падає (ос. ф.) з дерев пожовкле листя – День уже в обіди догорів (ос. ф.). – Кажуть (ос. ф.), що вночі на передмістя Осінь приблукала (ос. ф.) з хуторів. В центрі вона Буде (ос. в.) завтра ранком, Повагом Вступаючи (дієприсл.) туди… Що ж! Приходь (ос. ф.), задумлива селянко, – Я тебе Побачити (пеозн. ф.) […]...

  37. Вправи 5-48 Вправа 5 Квіти в українській символіці відіграють значну роль, оскільки символізують дорогі для людини поняття, як-от, наприклад, мальви, чорнобривці – символ рідного дому; барвінок символізує вічну красу, молодість, здоров’я, а також пам’ять; соняшник асоціюється зі сонцем, а пролісок – із весною. З дубом в українській традиційній символіці порівнювали велетнів, твердих за характером, незламних людей, ясень […]...

  38. Вправи 400-446 Вправа 400 1. Не на кожне слово відвіт можна дати, бо закон… 2. Дощ іде на священика, бо вода… 3. Дерево славиться плодами, а людина… 4. Попроси у ледаря води, а він… 5. Загадай щось зробити ледачому, а він ще… 6. Зима пішла, й весна прийшла, проте ледарю все вмитись ніколи. 7. За добро добром […]...

  39. Вправи 2-45 2. Батова – лава, ряд; корогви – прапор, що був розповсюджений в Київській Русі серед інших слов’янських народів. 5. В Одній мові Словесні образи відображають наявність верб, ставків, тополь, річки й моря. В іншій – евкаліптів, верблюдів, оазисів чи пустель; в одній пануватимуть образи безмежно Високого неба, Безкрайого степу, а в іншій Мовній картини відображатимуть […]...

  40. Вправи 408-437 408. І. І II III ДОТла ВЗАємно ЛЕДве СМІло ГЛУхо БЕЗвісти ЗВІдусіль ДЕ-небудь ЗЛІва ДЕ-не-де ХТОзна-куди ЗНАдвору НІКуди ЗВЕрху ВРАнці ДОПізна УДОсвіта НИНі II. “О, земле, велетнів роди!” 410. 1. Вдома і стіни допомагають. 2. Удвох, кажуть люди, легше плакати наче. 3. Де Дружно, там і Хлібно. 4. При роботі Швидко час минає. 5. З […]...

Ви зараз читаєте: Вправи 601-697
«
»