ВЗАЄМОДІЯ ПОПИТУ І ПРОПОЗИЦІЇ. РИНКОВА РІВНОВАГА
УРОК № 29. ВЗАЄМОДІЯ ПОПИТУ І ПРОПОЗИЦІЇ. РИНКОВА РІВНОВАГА
Мета уроку: з’ясувати, як встановлюється ринкова рівновага; уміти пояснити, як у результаті взаємодії попиту і пропозиції встановлюється ринкова рівновага; визначити, яким чином попит та пропозиція впливають на формування ціни в рамках ринкової економічної системи; на практиці закріпити вивчені категорії “попит”, “пропозиція”, “ринкова рівновага”; удосконалити навички оформлення ділової документації; розвивати комунікативні навички та вміння орієнтуватися
Основні поняття: взаємозв’язок попиту і пропозиції, ринкова рівновага; умова рівноваги; рівноважна ціна, рівноважна кількість.
Тип уроку: урок закріплення та застосування знань, умінь та навичок.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
Проблемні завдання
Завдання 1
Ви маєте у своєму розпорядженні певну суму грошей і хочете купити собі DVD-диск. Продавець пропонує вам цей товар за ціною 50 грн. за штуку, і ви вирішуєте купити три упаковки. Це означає, що величина вашого попиту на DVD-диск дорівнює трьом одиницям товару.
Завдання 2
Вашому класу надходить замовлення виготовити подарунок до 8 Березня (сувенірну скриньку), за неї ви отримаєте 150 грн.
Отримавши скриньку, замовник переконується в якості продукції і замовляє вам ще 3 штуки. Але незабаром надходить ще одне замовлення – терміново виготовити такі самі скриньки в кількості 5 штук за ціною 200 грн. за штуку. Яке замовлення ви виконаєте в першу чергу? Чому? Як учините із попереднім замовленням? Сформулюйте закон пропозиції.
III. Вивчення нового матеріалу
Лекція вчителя
Яку ситуацію на ринку можна назвати рівноважною? Ми знаємо, що попит характеризує готовність споживачів купити товар, а пропозиція – готовність виробників його продати. Тоді під рівновагою логічно розуміти збіг цих двох намірів.
Альфред Маршалл у кінці XIX століття розробив теорію, що пов’язала поняття “попит”, “пропозиція” та “ціна”. Він же запропонував і графічне зображення цього взаємозв’язку – “Хрест Маршалла”. Великий англійський економіст довів, що існуюча на ринку ціна утворюється в момент, коли попит і пропозиція врівноважують одне одного. При цьому ціна, яку покупець згоден сплатити за товар, визначається корисністю для нього цього товару. Чим товар необхідніший, тим дорожче покупець згоден за нього заплатити.
Рівноважна ціна – таке значення ринкової ціни товару, за якого величина пропозиції дорівнює величині попиту.
Рівноважна кількість – таке значення кількості товару, за якого ціна пропозиції дорівнює ціні попиту.
Графічно рівноважна ціна (Ре) і рівноважна кількість (Oe) – це координати точки перетину кривих попиту та пропозиції.
Знаходження ринку в стані рівноваги означає, що всі покупці, які були готові купити товар за ціною, вищою або рівною Рe, змогли його купити. Виробники, які були готові продати товар за ціною, нижчою або рівною Ре, продали його. Крім того, ті споживачі, які були готові купити товар за нижчою ціною, ніж рівноважна, не змогли здійснити операцію. Так само як і виробники, які були готові продавати товар тільки за вищою ціною, теж не змогли здійснити операцію.
У тому, що ринкові сили направляють попит і пропозицію в бік ринкової рівноваги, проявляється нормувальна функція ціни. (Але якщо ринкові сили не діють, то їх замінюють адміністративно-командні методи.)
Рівноважна ціна “фільтрує” постачальників і покупців. Якщо діє рівноважна ціна, то на ринку лишаються тільки ті продавці, що можуть продавати продукт за такою ціною (або нижчою), і ті покупці, що можуть купувати цей продукт за такою ціною (або вищою).
Із постачальників лишаться на ринку тільки ті, хто ефективно розміщує свої ресурси.
Гра “Ринкова ціна”
Поясненню питання взаємодії попиту та пропозиції та встановлення ринкової рівноваги може передувати ділова гра “Ринкова ціна” (або інший її варіант, відомий учителю). У ході гри учні переконуються, що в умовах ринку вільної конкуренції рівноважна ціна встановлюється в результаті взаємодії покупців і продавців.
Мета гри. Гра проводиться для того, щоб ознайомити учнів із механізмом формування вільних ринкових цін на прикладі купівлі-продажу декількох видів різних товарів.
Загальні відомості. Гра моделює ринкову торгівлю з вільними цінами, рівень яких залежить від співвідношення попиту та пропозиції на конкретний товар.
Особливості умови гри. У грі використовуються лише кілька видів найпростіших товарів, причому з обмеженням обсягу реалізації, а також обмежені грошові суми, якими володіють учасники. У грі відтворюється діяльність декількох торгових точок, які реалізують продовольчі товари в роздрібній торгівлі.
Склад і розподіл ролей, включаючи відмінність рольових цілей. Для продажу товару певного виду з числа учнів призначаються два або три продавці, з тим щоб між ними мала місце конкуренція. Інші учасники гри виступають у ролі покупців. Основними учасниками гри є саме покупці. Розподіл ролей здійснюється під час вступного етапу гри.
Регламент гри. Гра з групою від 20 до 40 осіб за умови попередньої підготовки всієї необхідної документації та роздаткового матеріалу триває 20-25 хвилин, підрахунок і аналіз результатів – від 15 до 20 хв.
Запланований результат. Розуміння учасниками суті ринкової ціни, тих механізмів, які впливають на її формування, зміна за певних обставин; удосконалення навичок заповнення ділових бланків.
Правила гри
Первинна цільова установка учасникам:
– для продавців – продати більше товару та отримати якомога більшу виручку в грошах;
– для покупців – купити більше товарів різноманітного асортименту за невисокими цінами, з тим щоб краще використовувати свої грошові кошти.
Продавці повинні заповнити в процесі гри відомість продажу, у якій фіксується кількість товару на момент початку торгівлі і потім зазначається кількість товару, проданого кожному покупцю, ціна продажу і виручка, тобто ведеться облік обсягів реалізації товару. Складання відомостей необхідно для того, щоб продавець не зміг продати більше товарів, ніж йому видано для продажу, а також для обліку та відстеження рівня цін на ринку кожного товару.
Форми взаємодії гравців. Учасники взаємодіють, вступаючи один з одним у безпосередній контакт, прагнучи продати або купити необхідний продукт.
Дії гравців (можливі альтернативи). У покупця є право вибору товару з найкращою для нього ціною, а також право домовлятися про зниження ціни продажу. Продавець має право підвищувати ціну на свій товар, якщо кількість покупців дозволяє це зробити, він також може і знижувати ціну, якщо покупець має намір придбати відразу велику партію товару.
База даних. Приблизний асортимент товарів та їх кількість на одного продавця (розрахований для групи в 30 осіб) представлений у таблиці.
№ | Назва товару | Кількість товару на одного продавця, кг |
1 | Яблука | 25 |
2 | М’ясо | 25 |
3 | Картопля | 50 |
4 | Молоко | 50 |
5 | Хліб | 75 |
Обладнання для гри.
Для гри необхідні два основні документи: відомість продажу та купівельний лист (у додатку 5 вони наведені заповненими; для гри готують чисті).
Гра значно збагачується і наближається до реальності, якщо в ній використовуються імітатори товарів у вигляді будь-якого їх штучного відтворення, тобто застосування “ігрових товарів” або хоча б карток (бажано з відповідними малюнками), на яких позначаються найменування товару і його кількість. Кожна така картка служить імітатором певної кількості натурального товару (див. додаток 4).
Необхідну кількість таких карток товарів можна виготовити за допомогою комп’ютера, або доручити учням намалювати їх заздалегідь. Можливе використання макетів товару, що продаються, виготовлених із пластмаси, паперу, пап’є-маше у вигляді окремих вагових одиниць – 0,5 кг, 1 кг, 2 кг.
Проведення гри
Вступний етап. Керівник гри вибирає від одного до п’яти певних видів різних товарів для продажу на ринку і повідомляє список цих товарів учасникам. Встановлюється кількість кожного виду товару, що продається (див. “Базу даних”). Здійснюється розподіл ролей, видача необхідної ділової документації або її оформлення. Кожному продавцю пропонується певна кількість товару.
Кожному покупцю вручається певна сума грошових знаків (ігрових). Кількість грошей, виданих покупцеві, визначається наступним чином. Виходячи з реальної ринкової ціни (що склалася на цьому ринку) шляхом множення кількості отриманого продавцями товару на цю ціну обчислюється кількість грошей, необхідних покупцям для закупівлі даного виду товару. Наприклад, якщо трьом продавцям видано 150 кг картоплі (50 кг х 3), а середня ціна картоплі на ринку дорівнювала 10 монетам за кілограм, то для купівлі всієї картоплі потрібно 1500 монет.
Такий розрахунок проводиться за кожним товаром, і шляхом складання визначається загальна сума грошей, необхідна для покупок. Ця загальна сума ділиться на кількість учасників, що виступають у ролі покупців, і тим визначається приблизна кількість грошей, яку треба видати кожному покупцеві. Сума округлюється до десятків монет, наприклад до 100 монет. Змінюючи цю початкову суму, координатор може створювати або надлишок грошей, або надлишок товарів на ринку і тим самим потім продемонструвати учням, що ринкова ціна залежить від співвідношення грошової і товарної маси.
Власне гра. Продавці починають продавати свій товар, пропонуючи його покупцям за певною ціною, з якою покупець має право погодитися або не погодитися. У результаті відбувається
Торг між продавцями та покупцями. У процесі торгу покупці мають право звертатися до різних моделей, прагнучи придбати необхідний товар за нижчою ціною. Після завершення угоди купівлі-продажу продавець віддає покупцеві картку або макет товару у відповідності з тією кількістю, що купив останній, і отримує від покупця натомість гроші – плату за товар. На цьому акт однієї купівлі-продажу завершується.
Завдання продавця полягає в отриманні максимально можливої виручки за рахунок повного, без залишку продажу і за вигідною ціною. Продавець повинен прагнути продати весь свій товар за максимальною ціною з урахуванням попиту на ринку саме на цей товар і з урахуванням поведінки конкурентів, спостерігаючи за тим, як у них іде торгівля, чи багато в них покупців даного товару. У той же час кожен продавець має право на збереження комерційної таємниці щодо ціни, за якою він реалізує свій товар. З іншого боку, об’єднання двох або декількох продавців одного й того ж товару вважається проявом монополізації ринку і може бути заборонено або піддано штрафу, розмір якого визначається координатором гри.
Завдання покупця – купити якомога більше наявних на ринку товарів і обов’язково в повному асортименті, тобто придбати всі види товарів, представлених на ринку. Таку постановку завдання викладач пояснює учням необхідністю повноцінного і якісного харчування, тобто природною вимогою не тільки придбання більшої кількості купленого товару, а й досягненням раціональної структури покупки. Оформлення покупних аркушів є доцільним для навчання учасників гри, з тим щоб вони вміли заповнювати і вести звітну документацію.
Підсумки гри. Для кожного покупця гра полягає в серії послідовних закупівель товару в продавців. Покупець завершує гру після закінчення закупівлі товарів, а продавець – після закінчення продажів. Завершення торгів на ринку має право оголосити координатор гри виходячи з її тривалості.
Під час підбиття підсумків гри підраховується сума виручки кожного продавця і сума закупівель кожного покупця. Ці показники служать основними критеріями виявлення переможців серед продавців і покупців. Найуспішнішим і висококваліфікованим продавцем уважається той, хто отримав найбільшу виручку за проданий товар або зумів продати його за найбільшою ціною. Переможець визначається за кожним видом товарів і в цілому в грі. Для цього кожен продавець підраховує свою загальну виручку і розраховує середню ціну 1 кг проданого ним товару, яка склалася в результаті всього продажу. Крім того, координатор, отримавши дані про виручку кожного продавця, складає показники виручки і визначає загальну виручку за даний товар. Це робиться з метою подальшого розрахунку середньої ціни товару на ринку.
Припустимо, що один з продавців картоплі виручив 372 монети, другий – 400 монет, третій – 428 монет, тоді сумарна виручка становить: 372 + 400 + 428 = 1200 монет. Розділивши цю виручку на загальну кількість проданої картоплі (150 кг), отримуємо середню ціну 1 кг картоплі на ринку, що дорівнюватиме 8 монетам за кілограм. Така процедура проводиться по кожному з видів товарів, що продаються, у результаті чого ми й отримаємо перший результат гри – набір ринкових цін.
Після завершення покупок кожен покупець підраховує обсяг своєї покупки в грошовому вираженні, вартість покупки в середніх цінах ринку і заповнює останню графу листа купівлі. Припустимо, що покупець придбав 3 кг картоплі, 2 кг яблук, 1 кг м’яса, 2 кг молока, 3 кг хліба. Середні ціни на ці товари, що встановилися на ринку, відповідно становлять: 1 кг картоплі – 10 монет, 1 кг яблук – 30 монет, 1 кг м’яса – 150 монет, 1 л молока – 20 монет, 1 кг хліба – 15 монет. Тоді загальна вартість покупки даного покупця, обчислена в середніх цінах, буде дорівнює: 3 кг х 10 монет + 2 кг х 30 монет + 1 кг х 150 монет + 2 кг х 20 монет + 3 кг х 15 монет = 325 монет.
Порівнюючи вартість покупки кожного покупця в середніх цінах ринку, координатор ігри виявляє учасника, купівля якого має максимальну вартість.
Під час остаточного підведення підсумків необхідно враховувати й асортимент товарів, що придбав кожен покупець. Якщо відсутній повний асортимент, наприклад, немає одного виду товару, то загальна сума покупок у середніх цінах знижується на 20 %; якщо немає двох видів товарів, то загальна сума знижується на 25 %; якщо немає трьох видів товарів – на 30 %; якщо немає чотирьох видів, придбаний лише один товар, то загальна сума покупки знижується на 50 %. Шкала штрафів за обмеженість асортименту покупки може регулюватися координатором гри в залежності від структури покупок. Після остаточного розрахунку вартості покупки в середніх цінах визначається переможець серед покупців. Доцільно також підбивати підсумки торгу серед покупців не тільки за величиною вартості покупки в середніх цінах, але й за показником рентабельності покупки, який визначається як відношення різниці між вартістю покупки в середніх цінах і кількістю виданих покупцеві грошей. Наприклад, якщо учасник придбав товар у середніх цінах на 420 монет, а йому було видано на початку гри 350 монет, то рентабельність покупки дорівнює:
Якщо вартість покупки в середніх цінах менша від кількості виданих грошей, то рентабельність буде негативною, тобто покупка збиткова. Застосування показника рентабельності як критерій раціональності покупки неминуче в тих випадках, коли покупці одержують різну кількість грошей для здійснення покупок, скажімо, отримуючи додаткові суми в кредит. В останньому випадку перше місце встановлюється за максимальним показником рентабельності покупки з урахуванням асортименту товарів.
Примітки
1. Якщо в продавця до моменту закінчення гри залишився непроданий товар, координатор приймає рішення про уцінку цього товару (наприклад, на половину вартості) і додає цю суму до реальної виручки даного продавця.
2. Якщо в покупців залишилися невитрачені гроші, координатор має право прийняти рішення про приєднання частини цієї суми (наприклад, половини) до вартості покупки, обчисленої в середніх цінах.
3. Якщо продавець протягом тривалого часу, наприклад півгодини після початку гри, не продав жодного кілограма свого товару, координатор має право оштрафувати його за саботаж торгівлі. У цьому випадку розмір штрафу визначає сам координатор.
4. Якщо покупець протягом певного часу з моменту відкриття торгів не придбав жодної покупки, координатор має право вилучити його з ринку або оштрафувати за пасивну поведінку.
Усі розрахунки ведуться вручну або з використанням калькулятора. На завершення гри викладачеві слід не тільки підбити підсумки, але й розтлумачити, використовуючи кількісні дані, отримані в грі, як діяв у цій грі механізм ринкового ціноутворення, чому склалися саме такі ціни.
Заключна дискусія присвячується проблемам формування роздрібних цін як у державній торгівлі, так і в комерційних структурах і на вільному ринку.
Варіанти розвитку гри
1. Отримання покупцем у процесі гри позики під певний відсоток. Наприклад, на додаток до отриманих 350 монет покупець бере в кредит у банкіра, визначеного координатором гри, ще 50 монет під 30 % і здійснює на ці 50 монети додаткові покупки. У такому варіанті в облікову суму отриманих покупцем грошей додаються 50 монет і банківський відсоток (ще 15 монет, тобто 30 % від 50 монет). У результаті загальна сума отриманих покупцем грошових коштів складе: 350 + 50 + 15 = 415 (монет). Виходячи саме з цієї суми визначається показник рентабельності покупки. Інший шлях обліку кредитування полягає в тому, що вартість покупки зменшується на 15 монет.
2. У процесі гри продавець може отримувати додатковий товар з бази, використовуючи зароблені гроші. База відпускає продавцю товар за реальною ринковою ціною з надбавкою 20 % за транспортні витрати і за послуги з додатковим замовленням.
3. У процесі здійснення торгу координатор має право дозволити бартерні угоди між усіма учасниками, з тим щоб вони могли поліпшити структуру своїх покупок.
4. Можливий варіант гри у вигляді спочатку нерівноважного ринку, тобто з завідомим перевищенням кількості товарів над кількістю грошей або перевищенням кількості грошей над кількістю товарів. Про наявність перевищення слід робити висновок, зіставляючи кількість грошей з вартістю всієї маси товарів, обчисленої в цінах, реально діючих на ринку. У цьому разі координатор видає покупцям кількість грошей істотно більшу, ніж в основному варіанті, наприклад, 500 монет замість 450 монет кожному. Або видає продавцям суттєво більшу кількість товарів в порівнянні з основним варіантом, наприклад, по 100 кг картоплі кожному продавцеві замість 50 кг. Такий напрям гри представляє інтерес з точки зору вивчення учасниками процесів інфляції і дефляції.
IV. Підсумок уроку
Вправа “Дебрифінг”. Учням пропонується висловити власні враження від уроку одним реченням.
V. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал підручника.
Підготувати матеріал до семінарського заняття “Особливості встановлення та унікальні види ринкової рівноваги” за планом:
1. Особливості встановлення рівноваги за Л. Вальрасом і А. Маршаллом.
2. Стійка та нестійка рівновага.
3. Унікальні види рівноваги:
А) ситуації відсутності рівноваги;
Б) ситуація рівноважних відрізків;
В) ситуація двох рівноважних точок.
4. Державне регулювання ринку та його вплив на ринкову рівновагу.
Додаток 1
Ринкова рівновага
Додаток 2
Продавець 1 (1) | Покупець 2 (1) |
Продавець 1 (2) | Покупець 2 (2) |
Продавець 2 (1) | Покупець 3 (1) |
Продавець 2 (2) | Покупець 3 (2) |
Покупець 1 (1) | Покупець 4 (1) |
Покупець 1 (2) | Покупець 4 (2) |
Жеребкування ролей
Додаток 3
Зразок іменних чеків
Додаток 4
Зразок карток-товарів
Додаток 5
Відомість продажу продавця
Продавець Ткач О.
Назва товару – картопля. Отримано товару – 50 кг.
№ | Прізвище покупця | Количество товарау, кг | Ціна, монет | Виручка, монет |
1 | Василенко | 8 | 10 | 80 |
2 | Горбач | 12 | 8 | 96 |
3 | Свистун | 10 | 7 | 70 |
Купівельний лист покупця
Покупець Горбач М.
Всього отримано на покупку 450 монет.
№ | Назва товару | Кількість товару, кг | Ціна, монет | Сума, монет | Вартість покупки в середніх цінах ринку |
1 | Яблука | 2 | 30 | 60 | |
2 | М’ясо | 10 | 7 | 70 | |
3 | Картопля | 4 | 15 | 60 | |
4 | Молоко | 5 | 20 | 100 | |
5 | Хліб | 1 | 150 | 150 |
Разом витрачено – 440 монет.
Залишилось невитрачених – 10 монет.
Підпис покупця: Горбач
Остання графа таблиці купівлі “Вартість покупки в середніх цінах ринку” заповнюється в кінці гри.
Додаток 6
Рейтинг гравців
1. Зведена таблиця даних про операції покупців
№ | Прізвище покупця | Кількість покупок, кг | Витрачені кошти | Рентабельність (за формулою) |
1 | ||||
2 | ||||
3 |
2. Зведена таблиця даних про операції продавців
№ | Прізвище продавця | Кількість продажів, кг | Вторговані кошти | Рентабельність (за формулою) |
1 | ||||
2 |
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...