Вживання сполучників у простому й складному реченнях
Тема: Вживання сполучників у простому й складному реченнях.
Мета: закріпити знання учнів про функції сполучника, закріпити вміння розрізняти сполучники, що з’єднують однорідні члени речення, та сполучники, що з’єднують частини складного речення; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.
Тип уроку: урок закріплення нового матеріалу.
Обладнання : підручник.
І. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІ. Відтворення теоретичних відомостей.
* Бесіда.
– Яка частина мови називається сполучником? Навести приклади.
–
– Що є підставою поділу сполучників на сполучники сурядності й підрядності? Навести приклади тих і інших.
– Яка роль сполучників у реченні?
І ІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Прочитати. Вказати в реченнях сполучники. Вказати з-поміж них такі, що служать для поєднання однорідних членів речення, й такі, що поєднують частини складних речень. Назвати сполучники сурядності і сполучники підрядності.
І. Плуг годує, а бур’ян мордує. Щоб мати, треба працювати. Чи тут, чи не тут, аби не втрапити в хомут. Рот має рукам дякувати, а вони – голові.
Народна творчість.
ІІ. Як уродить жито, то всім буде сито. Якщо будеш ти трудиться, буде тобі чим ділиться. Рибачив, рибачив, а риби не бачив. Хвали море, та тримайся суші. Лякали щуку, що в озері втоплять. Кашляй собі помалу, щоб на весь рік стало. Живемо, як двоє в чоботі. Надворі мороз, а гроші в кишені тануть. На
Світі більше днів, ніж ковбас. Надувся, мов жаба під пеньком. Краще бути хвостом живого собаки, ніж головою дохлого лева. Розпалився, як жаба на гойдалці. Якби так хотілося, як не хочеться. Мала бджола, а більше за великого мухомора вміє.
* Попереджувальний диктант. Визначити роль кожного з і сполучників.
І. А час летів і днів підкови губив. Все ждуть і ждуть тепла Дніпра холодні хвилі, і землю всю взяла зима в обійми білі. (В. Сосюра.) Не приходить весна після осені, бо між ними холодна зима. (В. Раєвський.) Якщо ви любите пісні, запрошуйте у гості птаство під осінь, влітку, повесні. (М. Сингаївський.)
ІІ. Росте з землі душа, пшениця і спориш. (Д. Павличко.) Я з Вітчизни зростав, із роси та води. (П. Пербийніс.) У полі забули долю, а доля зійшла, як тополя. Як забули долю у лузі, вона посивіла в тузі. (М. Сингаївський.) Лише борись, а щастя не втече. (Л. Костенко.)
ІІІ. Не поміча хвилин людина, а час прудкий свій килим тче. (Д. Луценко.) Мій дідусь не відкривав америк, та належить він усій землі. (П. Перебийніс.) Давно на світі ходить рада, що гріх пишатися і других зневажать. (Л. Глібов.) Просяєш світлістю ума поміж народами всіма, та скоро згаснеш, якщо в тебе народу рідного нема. (Д. Павличко.)
* Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені сполучники. Вказати сполучники сурядності й сполучники підрядності.
Люблю я Київ та Шевченків Канів… їх співучих, лагідних дніпрян. (І. Савич.) Незнищенний сад поєднує лаврські гори, … в печерах знайшли останній притулок праведники, із Чернечою горою, … похований Шевченко. (І. Кравченко.) Сивіючу, … ще молоду в долоні сонця голову кладу, … в руки матері своєї. (Д. Павличко.) Ти слово радості скажи, … печалиться людина. (М. Сингаївський.) А свіжі квіти молодих бегоній не тішать ока, … такі червоні! (М. Рильський.)
Для довідок. І. Де, де. Але, неначе. Коли. Хоч.
* Диктант з коментуванням. У реченні, вказаному вчителем, підкреслити всі члени речення. Чи є членами речення сполучники? З’ясувати роль сполучників у кожному реченні.
І. Дихали, дихали віхоли, а коні до прірви доїхали. (І. Драч.) То сонце вигляне, то знову туча. (П. Тичина.) Земля чекала теплих днів, а скрізь крутила веремія. Тепла чекало все село, але тепло не поспішало. На вулиці мороз і сніг, та гаряче було у грудях. (Д. Луценко.) Чи крутоплеча постать нехапка, чи довгі вуса, памороззю вкриті, чи посмішка, що блиснула з-під вус всіх обгорнула нам теплом й привітом. (А. Малишко.)
ІІ. По країні весна пролітає і крилом журавлиним шумить. Калина цвіте над водою, і небо над нею сія. Після серце тисне і хвилює кров, в ній мої надії і моя любов. (В. Сосюра.) Завітала здаля синьока красуня Веснянка і в гаях солов’їно щебече про вірну любов. (Д. Луценко.) Цей зухвалий солов’їсько то ридає, то сміється рік за роком, вік за віком. (П. Перебийніс.)
І V. Під битт я підсумків уроку.
V. Домашнє завдання. Повторити п.15, вправа 411.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...