Загальновживана лексика. Діалектні слова. Професійні слова
ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ
УРОК № 61
Тема. Загальновживана лексика. Діалектні слова. Професійні слова
Мета: познайомити учнів із загальновживаними, професійними та діалектними словами, їх особливостями, вчити знаходити дані слова в тексті; розвивати пам’ять, увагу; виховувати повагу до рідного слова.
Обладнання: підручник, словники.
ХІД УРОКУ
I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
1. Перевірка домашньої вправи.
2. Зорово-слуховий диктант-взаємоперевірка.
Завдання: підкреслити власне українські і запозичені слова.
Ті
Тих відлітань сюїта голуба.
Натягне дощ свої осінні струни,
Торкне ті струни пальчиком верба.
(Ліна Костенко.)
3. Творча робота.
Завдання: скласти два речення, до складу яких входять аналогічні власне українське і запозичене слова.
Аеродром – літовище, фонтан – водограй.
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ
IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота з таблицею “Лексика української мови за сферою вживання”.
(Див. урок 60.)
2. Бесіда з учнями.
– Які слова називаються загальновживаними?
–
3. Робота за підручником.
Вправа 389 (усно).
4. Вибірковий диктант.
Завдання: виписати з тексту шість загальновживаних слів. Назвати слова, лексичне значення яких не зрозуміло. Як називаються такі слова?
Теплим весняним ранком Іван йшов в полонину.
Ліси ще дихали холодком, гірські води шуміли на скоках, а плай радісно підіймався вгору поміж воронням. Вниз западалися боки гори у глибокі чорні ізвори, звідки родились холодні потоки, куди не ступала людська нога, де плекався тільки бурий ведмідь, страшний ворог маржини – “вуйко”.
(М. Коцюбинський.)
5. Робота за підручником.
1) Опрацювання теоретичного матеріалу, с. 171.
2) Вправа 390 (усно).
6. Вибірковий диктант.
Завдання: виписати діалектичні слова разом з відповідними їм загальновживаними.
А є ще риси мови, що звуться – діалекти:
Це говори місцеві на дещо інший лад.
На Київщині (в Літках) взуття зовуть обувка,
А огірок звичайний в Чернігові – гурок,
А кошик на Поліссі (в Іванкові) – кошувка,
І назви, і вимова різняться, що не крок.
(З вірша Д. Білоуса “Чудесні барви”.)
7. Проблемне запитання.
– Яке значення у мові мають діалекти?
8. Робота за підручником.
1) Вправи 391 (письмово), 392 (усно).
2) Опрацювання теоретичного матеріалу, с. 172.
9. Творча робота.
Завдання: записати п’ять слів, якими користуються хлібороби, вчителі, програмісти (за варіантами). Скласти з ними речення або твір-мініатюру (на вибір учнів).
10. Робота за підручником.
Вправи 393 (письмово), 394 (письмово).
11. Розподільний диктант.
Завдання: виписати в першу колонку загальновживані слова, у другу – професійні, у третю – діалектні.
Вітер, легінь, мартен, газдиня, бараболя, телевізор, береза, шахта, капелюх, файний, рейки, стержень, швидко, мовчати, борзо, рантух, вуглевидобуток, літо, кліть, ластівка.
Довідка: легінь – парубок, газдиня – хазяйка, бараболя – картопля, файний – гарний, борзо – швидко, рантух – хустина.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Бесіда з учнями.
– Які слова називаються професійними?
– А які діалектними? загальновживаними?
– З якою метою вживаються в художніх творах діалектні та професійні слова?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підручник, § 47, вправа 395.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...