Закон Сея

Related posts:

1. Закон ринкової вартості Закон ринкової вартості – об’єктивно необхідна трансформація вартості в ринкову (або суспільну) вартість у процесі еволюції простого товарного виробництва в капіталістичне внаслідок внутрігалузевої конкуренції та наявність сталих і сутнісних зв’язків між вартістю та її розвиненою формою. Тому ціни на товари і послуги коливаються навколо ринкової вартості. Внаслідок міжгалузевої конкуренції З. р. в. трансформується в закон […]...
2. Ціна попиту Ціна попиту – ринкова ціна за перевищення пропозиції над попитом (існування ринку покупця). Така ситуація зумовлює конкуренцію між продавцями за ринок збуту товарів, з одного боку, і намагання покупців знизити ціну товарів – з іншого. Ц. п. виражає взаємозв’язки між рухом ціни виробництва, ринкової ціни й обсягами попиту товарів, в основі яких (взаємозв’язків) – окремі […]...
3. Ціна пропозиції Ціна пропозиції – ринкова ціна за перевищення попиту над пропозицією (існування ринку продавця). Така ситуація зумовлює появу конкуренції між покупцями за придбання певних товарів, з одного боку, і намагання продавців реалізувати товар за вищою ціною – з іншого. Ц. п. виражає взаємозв’язок між рухом ціни виробництва, ринкової ціни та обсягами пропозиції товарів, в основі яких […]...
4. Закон Вальраса Закон Вальраса – сформульований французьким економістом Л. Вальрасом закон, згідно з яким сукупна сума попиту в економіці дорівнює сукупній сумі пропозиції. Однією з теоретичних основ цього закону є положення про те, що для кожного індивіда його дохід переважно дорівнює його витратам (разом з позиками та заощадженнями). У З. В. до уваги беруться обидва специфічні товари […]...
5. Ціна рівноваги Ціна рівноваги – ринкова ціна за рівності попиту і пропозиції. Відображає взаємодію закону вартості та закону попиту і пропозиції; виражає взаємозв’язок між рухом суспільної вартості, ринкової ціни, рівновагою попиту і пропозиції на нижчій стадії розвитку капіталізму. Ц. р. є грошовим вираженням вартості товарів, однак закономірністю процесу ціноутворення на нижчій стадії капіталізму (за вільної конкуренції) є […]...
6. Закон монополізації виробництва Закон монополізації виробництва – стадійний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між конкуренцією великих підприємств однієї або споріднених галузей промисловості та концентрацією й централізацією виробництва і власності, завдяки яким у все меншої кількості підприємств, фірм, компаній зосереджується все більша частка виробленої продукції. З. м. в. розглядають і як внутрішньо необхідні, сталі […]...
7. Закон середнього прибутку Закон середнього прибутку – специфічний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між рівновеликими капіталами, у процесі конкуренції яких підприємства, компанії отримують рівновеликий прибуток. Внутрішніми суперечностями цього закону є рівновеликі капітали, що функціонують у різних галузях і сферах економіки, з одного боку, та різні індивідуальні (галузеві) норми прибутків – з іншого. З. […]...
8. Закон попиту Закон попиту – загальний економічний закон, згідно з яким за незмінності всіх інших параметрів зниження ціни зумовлює відповідне зростання попиту і навпаки. Про дію цього закону свідчить, по-перше, те, що низькі ціни спонукають споживачів купувати товари (практика “розпродажу” товарів за зниженими цінами). По-друге, ефект доходу й ефект заміщення. Перший виявляється в тому, що за нижчої […]...
9. Сукупна пропозиція Сукупна пропозиція – маса виготовлених товарів, які є на ринку або можуть бути доставлені на нього. С. п. – запаси товарів, що відповідають попитові, а також маса товарів, яка може бути доставлена на ринок з урахуванням можливостей виробництва та доставки в пункти, де на них є попит. У політекономічному контексті С. п. – сукупність наявних […]...
10. Ціна виробництва Ціна виробництва – перетворення, більш розвинена форма вартості товару, яка формується на нижчій стадії розвитку капіталізму і дорівнює витратам виробництва та середньому прибутку на авансований капітал. У процесі еволюції капіталістичного способу виробництва, особливо після промислової революції (кінець XVIII – початок XIX ст.) і формування технологічного способу виробництва, що базується на машинній праці, поглиблювалися міжгалузеві відмінності […]...
11. Чистий імперіалізм Чистий імперіалізм – концепція російського економіста М. Бухаріна, згідно з якою на вищій стадії капіталізму монополії витісняють дрібнотоварне і дрібно – та середньо-капіталістичне виробництво, а повністю монополізоване виробництво передбачає планомірний розвиток капіталізму. Основними недоліками цієї концепції є ігнорування діалектичного характеру закону заперечення заперечення, конкуренції між самими монополіями (що породжує тенденцію до анархії), її відрив від […]...
12. Закон спадної граничної корисності Закон спадної граничної корисності – закон, сутність якого полягає в тому, що в умовах вільної конкуренції із придбанням споживачем кожної додаткової одиниці продукту гранична корисність цього продукту знижується. Проте З. с. г. к. може використовуватися здебільшого лише на мікрорівні, до того ж для побутових закупівель окремою особою. За його допомогою неможливо визначити вартість останнього (граничного) […]...
13. Закон попиту і пропозиції Закон попиту і пропозиції – особливий економічний закон, який виражає взаємозалежність між кількістю товарів і послуг, які хоче купити або одержати споживач, і обсягом товарів і послуг, які в даний час пропонує виробник. Особливість дії З. п. п. залежить, перш за все, від рівня цін. Чим вищі ціни, тим менше буде реалізовано товарів і послуг, […]...
14. Закон інтернаціоналізації обміну Закон інтернаціоналізації обміну – стадійний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між процесом інтернаціоналізації безпосереднього виробництва, формуванням інтернаціональної вартості у цій сфері та її перетворенням на інтернаціональну ціну виробництва. Однією з форм вияву З. і. о. є випередження темпами зростання світової торгівлі темпів зростання ВВП. З часу розгортання НТР перший показник […]...
15. Стихійний характер економічного розвитку Стихійний характер економічного розвитку – розвиток економічної системи, що базується на переважанні індивідуального типу (а отже, відповідних форм приватної власності) невеликих за масштабами підприємств, механізму вільної ринкової конкуренції (а отже, стихійного коливання попиту і пропозиції, стихійного переливання капіталу між галузями тощо), відсутності широкомасштабного державного регулювання, внаслідок чого економічні закони набувають стихійного характеру функціонування. Оскільки такі […]...
16. Баланс попиту і пропозиції Баланс попиту і пропозиції – система показників, які відображають співвідношення між попитом і пропозицією, їх структурою, яку складають з метою узгодження обсягів і структури попиту та пропозиції на основі використання можливостей виробництва, експортно-імпортних операцій, позаринкового споживання, рівня роздрібних цін, розширення каналів реалізації. Основними чинниками, що впливають на Б. п. і п. є виробничий потенціал країни, […]...
17. Математичні моделі попиту і споживання Математичні моделі попиту і споживання – економіко-математична модель, в якій виражаються основні ознаки та властивості попиту і споживання та їх взаємозалежність, що формується під впливом різноманітних соціально-економічних чинників – Грунтується на принципах балансового моделювання виробництва та споживання. Перші спроби побудови М. м. п. і с. належать відомому українському вченому Е. Слуцькому, який обгрунтував функцію корисності, […]...
18. Ринок вільний Ринок вільний – ринок, на якому відбувається торгівля товарами і послугами багатьох незалежних товаровиробників, жоден з яких не виробляє більшу частину продукції й неспроможний внаслідок цього впливати на рівень цін, а ціноутворення здійснюється через механізм вільної конкуренції, взаємодію не регульованого попиту і пропозиції. Частка виготовленої кожним товаровиробником продукції є такою, що навіть об’єднання трьох-п’яти товаровиробників […]...
19. Ціни вільні Ціни вільні – ціни, встановлені підприємствами, фірмами, компаніями самостійно або на договірній основі з урахуванням попиту та пропозиції товарів і послуг. Ц. в. є виявом комерційної самостійності, орієнтують на економічну заінтересованість товаровиробників у розширенні асортименту товарів і послуг, поліпшенні їх якості. Ц. в. переважали за простого товарного виробництва і капіталістичного товарного виробництва на нижчій стадії […]...
20. Концепції державного регулювання цін Концепції державного регулювання цін – Сукупність ідей, поглядів різних напрямів західної економічної науки щодо недоцільності або необхідності втручання держави в процес ціноутворення на різних етапах розвитку капіталізму. Недоцільність державного регулювання цін обстоювали класики буржуазної політичної економії, а також представники маржиналізму, оскільки таке регулювання нібито здійснюється за допомогою механізму вільної ринкової конкуренції, а ціна, своєю чергою, […]...
21. Закон загальної раціоналізації Закон загальної раціоналізації – особливий економічний закон (діє у декількох суспільно-економічних формаціях), який виражає сталі й суттєві зв’язки між еволюцією деяких економічних та соціальних систем на певному етапі їх розвитку, з одного боку, і посиленням бюрократизації суспільного життя – з іншого. Сформулював німецький економіст і соціолог М. Вебер. Згідно з цим законом, соціалізм призводить до […]...
22. Вартості модифікації Вартості модифікації (лат. modificatio – видозміно) – форми вартості товару, що утворюються в процесі еволюції товарно-грошових відносин в умовах простого та капіталістичного товарного виробництва. Товари продавались за вартістю лише в умовах простого товарного виробництва. На нижчій стадії розвитку капіталістичного способу виробництва в межах окремих галузей відбувається перетворення багатьох індивідуальних вартостей на єдину суспільну або ринкову […]...
23. Невидима рука Сміта “Невидима рука” Сміта – концепція А. Сміта, згідно з якою розвиток економіки відбувається найефективніше на підставі принципів вільного ринку і приватної власності. Найважливішими принципами цієї концепції є: 1) економічна свобода, передусім свобода підприємницької діяльності; 2) вільна конкуренція незалежних товаровиробників; 3) пріоритет приватного інтересу над суспільним за домінування приватної капіталістичної власності; 4) незначна роль держави в […]...
24. Закон циклічного розвитку економіки Закон циклічного розвитку економіки – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між періодичним оновленням різних сторін технологічного способу виробництва, передусім окремих елементів основного капіталу, в межах циклічних коливань, а також певними структурними змінами інших елементів економічної системи (відносин економічної власності, господарського механізму) й відновленням на цій основі через певний час макроекономічної рівноваги. […]...
25. Закон зростання граничних витрат Закон зростання граничних витрат – закон, який виражає сталі й суттєві зв’язки між виробництвом товарів та граничними витратами, за яких (зв’язків) зростання кількості створюваних товарів супроводжується збільшенням граничних витрат кожної додаткової одиниці товару. Спершу граничні витрати можуть скорочуватися, відповідно до ефекту масштабу (збільшення обсягів виробництва зумовлює зростання доходу), проте згодом настає момент, коли граничні доходи […]...
26. Закон адекватності виробничих відносин рівню і характеру продуктивних сил (Закон адекватності) Закон адекватності виробничих відносин рівню і характеру продуктивних сил (Закон адекватності) – загальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, суттєві та сталі зв’язки між прогресом продуктивних сил та еволюцією виробничих відносин (або відносин економічної власності). Сучасна система продуктивних сил формується у процесі взаємодії таких основних елементів, як робочої сили (у широкому аспекті – безпосереднього працівника), […]...
27. Закон спадної віддачі Закон спадної віддачі – один із законів ринкової економіки, який полягає у тому, що, починаючи з певного моменту, послідовне приєднання одиниці змінного ресурсу (наприклад, капіталу або землі) дає додатковий або граничний продукт, який зменшується у розрахунку на кожну наступну одиницю змінного ресурсу. Так, якщо кількість робітників, які обслуговують дане машинне устаткування, буде збільшуватись, то ріст […]...
28. Закон масового виробництва Закон масового виробництва – внутрішньо необхідні, сталі та істотні зв’язки між постійними витратами на одиницю продукції і кількістю виготовленої продукції, за яких (зв’язків) із зростанням масовості виробництва витрати на одиницю продукції зменшуються. До постійних витрат, згідно з класифікацією західної економічної науки, належать амортизаційні відрахування (здебільшого на складне, а отже, дороге виробниче устаткування та верстати в […]...
29. Закон найбільших “Закон найбільших” – закон розвитку та занепаду цілісної системи будь-якого типу, що передбачає її прогрес до певної межі (“енергетичного порогу”), після чого за відсутності якісних зрушень (зокрема раціонального управління) система під впливом дії закону найменшої міцності елементів переходить спочатку у фазу стагнації, а відтак – занепаду (регресу). Основні елементи цього закону вперше обгрунтував А. Богданов […]...
30. ЗАКОН СУКУПНОСТІ (СПІЛЬНОЇ ДІЇ) ПРИРОДНИХ ЧИННИКІВ Екологія – охорона природи ЗАКОН СУКУПНОСТІ (СПІЛЬНОЇ ДІЇ) ПРИРОДНИХ ЧИННИКІВ (Е. МІТЧЕРЛІХА – А. ТІНЕМАНА – Б. БАУЛЕ) – 1) величина врожаю залежить не від окремого, навіть лімітуючого, чинника, а від усієї сукупності екол. чинників одночасно. Частки дії (коефіцієнт дії) кожного окремого чинника в сукупному впливі різні і можуть бути обчислені; 2) з усіх необхідних […]...
31. Закон Кейнса Закон Кейнса – сформульований англійським економістом Дж. Кейнсом психолого-економічний закон, згідно з яким люди схильні, як правило, збільшувати споживання із зростанням доходів, але не настільки, як зростає дохід. Щодо категоріальної сутності закону, З. К. відображає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зростанням доходів, з одного боку, і зростанням схильності до заощаджень та одночасним зниженням […]...
32. Закон Вагнера Закон Вагнера – гіпотеза німецького економіста А. Вагнера, згідно з якою промисловий розвиток супроводжується зростанням частки державних витрат у ВНП. Головними причинами такого зростання Вагнер вважав: 1) збільшення витрат на державне управління, забезпечення законності й порядку, а також на регулювання економічної діяльності у процесі розвитку суспільства; 2) перевищення попиту на культурну та благодійну діяльність держави […]...
33. Закон адекватності виробничих відносин рівню й характеру продуктивних сил Закон адекватності виробничих відносин рівню й характеру продуктивних сил (далі Закон адекватності – З. а.) – всезагальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між прогресом продуктивних сил та еволюцією відносин економічної власності, а також зворотний вплив цих відносин на розвиток продуктивних сил. Діє в усіх суспільно-економічних формаціях, найінтенсивніше – з часу […]...
34. Як визначав Р. Оуен економічні категорії “вартість”, “прибуток”, “гроші”? Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ Як визначав Р. Оуен економічні категорії “вартість”, “прибуток”, “гроші”? Оуен визначає вартість по – рікардіанському, тобто працею, витраченою на виробництво товару, а не тією працею, що купується на товар. Він заперечує думку А. Сміта, що з нагромадженням капіталу і встановленням приватної власності […]...
35. Закон концентрації виробництва Закон концентрації виробництва – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком продуктивних сил і конкуренцією (відповідними законами), під впливом якої фактори виробництва, передусім речові і особисті, поступово зосереджуються на великих підприємствах. Двома відносно відокремленими формами його вияву є зосередження на великих підприємствах речових факторів виробництва і відносно самостійний процес зосередження на […]...
36. Закон нагромадження Закон нагромадження – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між збільшенням та якісним удосконаленням структури нагромадження, зростанням на цій основі суспільної продуктивності праці, з одного боку, і збільшенням національного багатства, поліпшенням його якості та підвищенням життєвого рівня населення – з іншого. Основні суперечності З. н.: суперечність між нагромадженням та особистим споживанням, між […]...
37. Вільна конкуренція Вільна конкуренція – конкуренція, для якої характерні велика кількість приватних конкурентів-виробників і конкурентів – покупців, вільний доступ товаровиробників до будь-якого виду діяльності та управління нею. За цих умов ціноутворення відбувається внаслідок вільної (без будь-яких обмежень) взаємодії попиту, пропозиції та цін, вільного переливання капіталу та ін., що означає стихійне саморегулювання економічної системи. За В. к. жодна […]...
38. Закон соціалізації Закон соціалізації – стадійний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між рівнем розвитку технологічного способу виробництва, передусім продуктивних сил, зростанням усуспільнення виробництва і праці, з одного боку, та наростанням підриву товарного виробництва, поступовим подоланням відчуженості найманих працівників від процесу праці, власності та економічної влади на мікрорівні в розвинених країнах світу – […]...
39. Загальний закон капіталістичного нагромадження Загальний закон капіталістичного нагромадження – обгрунтований К. Марксом закон, згідно з яким зі збільшенням національного багатства, розміру та інтенсивності зростання функціонуючого капіталу, а отже, абсолютної кількості пролетаріату та продуктивної сили його праці, зростає відносна промислова резервна армія праці, тобто існує постійне перенаселення (злидні якого прямо пропорційні “мукам праці” (термін К. Маркса) активної робітничої армії) та […]...
40. Основний економічний закон Основний економічний закон – внутрішньо необхідні, сталі й сутнісні зв’язки між двома сторонами основної економічної суперечності (продуктивними силами і відносинами економічної власності), які є основним джерелом розвитку суспільного способу виробництва, а також виражають основну мету певного способу виробництва. О. е. з. первісного ладу була необхідність постійного колективного виробництва (добування) засобів до існування та їх рівномірного […]...