Закон соціалізації

Related posts:

1. Закон єдності праці і власності Закон єдності праці і власності – загальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між різними за змістом видами праці та відповідними типами і формами власності. Початково цей закон виражає такі зв’язки між індивідуальною працею людини і приватною трудовою власністю на результати цієї праці. З. є. п. і в. відображає функціонування (функціональні […]...
2. Закон суспільного поділу праці Закон суспільного поділу праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком продуктивних сил і об’єктивно неминучим поглибленням процесу поділу праці в різних формах, зокрема спеціалізації виробництва й праці, та зростанням на цій основі продуктивності праці. Спеціалізація виробництва супроводжується підвищенням ступеня його однорідності, удосконаленням засобів і предметів праці, підвищення рівня механізації […]...
3. Закон зростання синергічного ефекту Закон зростання синергічного ефекту – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між збільшенням чисельності факторів виробництва (представленими відповідними видами праці), їх раціональною комбінацією та використанням і зростанням на цій основі продуктивності праці та доходу. З. з. с. е. базується на дії низки синергічних ефектів, які виникають у межах економічної системи. Так, у межах продуктивних сил […]...
4. Закон капіталістичного народонаселення Закон капіталістичного народонаселення – специфічний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідний, сталий і суттєвий зв’язок між нагромадженням капіталу та зростанням резервної армії найманої праці порівняно з середньою потребою капіталу. З. к. н. є конкретизацією загального закону капіталістичного нагромадження. Потреба капіталу в постійній резервній армії праці зумовлена інтенсивним самозростанням капіталу, циклічністю економічного розвитку, основною суперечністю капіталістичного […]...
5. Загальний закон капіталістичного нагромадження Загальний закон капіталістичного нагромадження – обгрунтований К. Марксом закон, згідно з яким зі збільшенням національного багатства, розміру та інтенсивності зростання функціонуючого капіталу, а отже, абсолютної кількості пролетаріату та продуктивної сили його праці, зростає відносна промислова резервна армія праці, тобто існує постійне перенаселення (злидні якого прямо пропорційні “мукам праці” (термін К. Маркса) активної робітничої армії) та […]...
6. Закон зростання продуктивності праці Закон зростання продуктивності праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком і вдосконаленням економічного способу виробництва, з одного боку, й зумовлених цим зростанням кількості виробленої продукції та послуг, поліпшенням їх якості – з іншого. Із зростанням продуктивності праці частка живої праці зменшується, а частка уречевленої праці, втіленої у засобах виробництва, […]...
7. Закон зростання потреб Закон зростання потреб – закон, який виражає внутрішньо необхідний, суттєвий і сталий зв’язок між прогресом технологічного способу виробництва, еволюцією всієї системи суспільних відносин та кількісним зростанням, якісним удосконаленням і збагаченням різних видів потреб суспільства, колективів та індивідів, розвиток яких (зв’язків) викликає появу нових потреб та засобів їх задоволення. Найважливіші з-поміж потреб людини – працівника у […]...
8. Закон усуспільнення виробництва і праці Закон усуспільнення виробництва і праці – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між ускладненням продуктивних сил, передусім засобів праці, та прогресом суспільного характеру виробництва, які втілюються у розвитку техніко-економічних відносин, насамперед у поглибленні суспільного поділу праці. Вихідним пунктом в ускладненні продуктивних сил є поява нових засобів праці. Так, переважання ручних засобів праці передбачає їх використання […]...
9. Закон переміни праці Закон переміни праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між змінами в техніці й технології виробництва та здатністю працівника внаслідок цього переходити від одного виду праці до іншого, а також поступове збагачення змісту праці. Основними формами його є відмирання старих професій і поява нових; суміщення професій (т. зв. ротація робочих місць); […]...
10. Капіталізм Капіталізм – економічна система, яка базується на соціально-економічній відчуженості основної маси працівників від більшості об’єктів власності (передусім засобів виробництва), від економічної влади і самого процесу праці й підпорядковує собі інші форми некапіталістичної власності – дрібнотоварну, кооперативну, – формуючи цілісний процес розширеного капіталістичного відтворення. К. зародився в надрах феодалізму в період розпаду його економічної структури, в […]...
11. Закон економії часу Закон економії часу – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зменшенням суспільно необхідного робочого часу на виробництво одиниці товару та послуги у процесі розвитку продуктивних сил й позитивного впливу на них відносин економічної власності та супроводжується зростанням вільного часу працівників. Складові З. е. ч.: 1) економія робочого часу; 2) економія неробочого […]...
12. Основний економічний закон Основний економічний закон – внутрішньо необхідні, сталі й сутнісні зв’язки між двома сторонами основної економічної суперечності (продуктивними силами і відносинами економічної власності), які є основним джерелом розвитку суспільного способу виробництва, а також виражають основну мету певного способу виробництва. О. е. з. первісного ладу була необхідність постійного колективного виробництва (добування) засобів до існування та їх рівномірного […]...
13. ЗАКОН ЗНИЖЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ЗАКОН ЗНИЖЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ – з плином істор. часу на отримання з прир. систем одиниці корисної продукції в середньому витрачається все більше енергії. Зростають також енерг. затрати на одну людину. У кам’яний вік вони становили близько 17 МДж/добу, в агр. сусп. – 50, в індустріальну епоху – 295, а в […]...
14. Державне споживання Державне споживання – частина ВНП, яка витрачається на утримання державного апарату (армії, поліції тощо), а також органів державного управління всіма сферами суспільного життя (економіки, соціальних, політичних, ідеологічних відносин тощо), на виконання функцій держави. Д. с. складається з витрат на оплату державних замовлень, державних закупівель товарів і послуг, утримання державних служб. Джерелом витрат на Д. с. […]...
15. Закон зростання управлінських витрат Закон зростання управлінських витрат – внутрішньо необхідні, сталі та суттєві зв’язки між збільшенням чисельності управлінського апарату та ефективності їх праці за умов інтенсивного виробництва на етапі розгортання НТР, з одного боку, та зростанням частки раціональних управлінських витрат у витратах виробництва за випереджальних темпів зростання продуктивності праці на підприємствах, фірмах, компаніях, з іншого. До складу управлінського […]...
16. Закони розвитку людини Закони розвитку людини – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між потребами та інтересами людини, з одного боку, й їх задоволенням у процесі створення матеріальних і нематеріальних благ та їх споживання, з іншого, внаслідок яких (зв’язків) упродовж існування людської цивілізації в соціально-біо – логічній сутності людини поступово відносно посилюється соціальна сторона і формується всебічно розвинена […]...
17. Закон зростання віддачі факторів виробництва Закон зростання віддачі факторів виробництва – сформульований А. Маршаллом закон, згідно з яким із зростанням обсягу виробництва в конкурентних умовах граничні витрати зменшуються разом із цінами пропозиції, “збільшення обсягів витрат праці і капіталу зазвичай веде до вдосконалення організації виробництва, що підвищує ефективність використання праці і капіталу”. Цей закон, або закон зростання продуктивності, сформульований ним щодо […]...
18. Норми прибутку до зниження закон Норми прибутку до зниження закон – обгрунтований К. Марксом закон – тенденції норми прибутку до зниження, згідно з яким у процесі розвитку технологічного способу виробництва підвищується суспільна продуктивна сила праці, зростає органічна будова капіталу, що створює об’єктивні умови для зниження норми прибутку; критерій загальної прибутковості підприємств, фірм і компаній, який, вимірюється відношенням маси прибутку до […]...
19. Закон ринкової вартості Закон ринкової вартості – об’єктивно необхідна трансформація вартості в ринкову (або суспільну) вартість у процесі еволюції простого товарного виробництва в капіталістичне внаслідок внутрігалузевої конкуренції та наявність сталих і сутнісних зв’язків між вартістю та її розвиненою формою. Тому ціни на товари і послуги коливаються навколо ринкової вартості. Внаслідок міжгалузевої конкуренції З. р. в. трансформується в закон […]...
20. Закон прискореного розвитку економічних систем Закон прискореного розвитку економічних систем – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зростанням потреб людини, прогресом технологічного способу виробництва та еволюцією типів і форм економічної власності, внаслідок дії яких (зв’язків) скорочується період існування менш розвинених економічних систем і прискорюється їх трансформація у розвиненіші економічні системи. Людське суспільство виникло більш як 3 млн. років тому […]...
21. Соціалізації теорії Соціалізації теорії – теорії та концепції, в яких обгрунтовується необхідність трансформації капіталізму в соціалізм у результаті поступового й цілеспрямованого перетворення інституціональних основ суспільства (приватної власності, монополій, держави, обмеження стихійних сил ринку та ін.). Обгрунтовані в 70-80-х XIX ст. у працях англійського економіста Дж. Гобсона та ініціаторів створення Фабіанського товариства 1844 письменників С. і Б. Вебб. […]...
22. Ринок робочої сили гнучкий Ринок робочої сили гнучкий – сукупність економічних відносин щодо нових форм організації купівлі-продажу робочої сили, її зайнятості та використання, вдосконалення організації праці та оплати робочої сили. Основними формами вияву Р. р. с. г. є, по-перше, широке використання нетрадиційних видів зайнятості, зокрема часткової, погодинної та надомної за одночасної зміни та появи якісно нових ознак змісту такої […]...
23. Закон як економічна категорія Закон як економічна категорія – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між основними протилежними сторонами, властивостями економічних явищ і процесів, між окремими стадіями і ступенями розвитку економічної системи, між різними системами, внаслідок еволюції яких (зв’язків) об’єктивно формується послідовний характер змін у суспільстві. На відміну від законів природи, З. як е. к. відображає закони господарської (або […]...
24. Закон найменшої стійкості (міцності) елементів Закон найменшої стійкості (міцності) елементів – один із законів розвитку та занепаду будь-якої системи, згідно з яким її (системи) стійкість і стабільність визначається стійкістю і міцністю найслабшої підсистеми або елемента і за відсутності раціонального управління така система прямує в бік занепаду та регресу. Закон обгрунтував російський учений А. Богданов. Так, з часу проголошення незалежності України […]...
25. Робочий день Робочий день – найпоширеніша форма робочого часу, впродовж якого людина працює на підприємстві (фірмі, компанії), в установі та виражає відносини економічної власності між власниками цих структурних підрозділів і найманими працівниками з приводу праці останніх і привласнення необхідного та додаткового продуктів. Р. д. має фізичні (визначаються необхідністю відновлення фізичних і розумових здібностей, витрачених за робочу зміну) […]...
26. Закон адекватності виробничих відносин рівню і характеру продуктивних сил (Закон адекватності) Закон адекватності виробничих відносин рівню і характеру продуктивних сил (Закон адекватності) – загальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, суттєві та сталі зв’язки між прогресом продуктивних сил та еволюцією виробничих відносин (або відносин економічної власності). Сучасна система продуктивних сил формується у процесі взаємодії таких основних елементів, як робочої сили (у широкому аспекті – безпосереднього працівника), […]...
27. Домонополістичний капіталізм Домонополістичний капіталізм – економічна система, заснована на машинній та ручній праці, пануванні товарного виробництва, відокремленні засобів виробництва і результатів праці від безпосередніх виробників, економічному примусі до праці, переважанні ринкових важелів управління економікою. Виник на початку XVI ст., його еволюція на нижчій стадії тривала до кінця ХІХ – початку XX ст. Вища стадія розвитку капіталізму – […]...
28. Синергії закон Синергії закон – загальний закон розвитку будь-якої організованої системи, в т. ч. економічної, її окремих метасистем, підсистем та елементів, який виражає внутрішньо необхідні, сталі та суттєві зв’язки між менш складними компонентами цих структурних ланок у процесі їх взаємодії, внаслідок чого за наявності між ними оптимальних зв’язків і співвідношень формуються нові факторні джерела розвитку і виникає […]...
29. Закон одержавлення економіки Закон одержавлення економіки – особливий економічний закон, який діє лише на одній зі стадій, виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зміцненням суспільної природи продуктивних сил, техніко – економічних відносин і господарського механізму та об’єктивно неминучим процесом їх одержавлення, зростанням державної власності. З. о. е. починає діяти з часу переростання продуктивними силами меж монополістичної […]...
30. Колективний договір Колективний договір – угода між колективом найманих працівників (як правило, в особі профспілок) і керівництвом підприємства, фірми, компанії щодо правового регулювання умов продажу робочої сили та її використання. Перші К. д. були укладені наприкінці XVIII ст. в Англії, коли було створено профспілки робітників. У США юридично К. д. було визнано лише 1935. На початку XXI […]...
31. Закон адекватності виробничих відносин рівню й характеру продуктивних сил Закон адекватності виробничих відносин рівню й характеру продуктивних сил (далі Закон адекватності – З. а.) – всезагальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між прогресом продуктивних сил та еволюцією відносин економічної власності, а також зворотний вплив цих відносин на розвиток продуктивних сил. Діє в усіх суспільно-економічних формаціях, найінтенсивніше – з часу […]...
32. Розподіл праці Розподіл праці – відокремлення якісно та сутнісню відмінних видів праці за певними критеріями у процесі виробництва, що здійснюється здебільшого у межах одиничного поділу праці. Такими критеріями є функціональний (виконання функцій управління, контролю та безпосереднього впливу на предмети праці тощо); професійний (спеціалізація працівників на різних видах трудової діяльності); кваліфікаційний (виконання робіт різної складності) та ін. Сутнісна […]...
33. Типи власності Типи власності – класифікація економічної власності залежно від її суб’єкта з одночасним виокремленням у межах кожного з цих типів форм власності відповідно до соціально-економічного поєднання безпосередніх працівників із засобами виробництва. Розрізняють такі Т. в.: 1) приватний, суб’єктом якого є окрема особа, максимум сім’я. У його межах виділяють приватну трудову власність, що базується на соціально-економічній єдності […]...
34. Закон масового виробництва Закон масового виробництва – внутрішньо необхідні, сталі та істотні зв’язки між постійними витратами на одиницю продукції і кількістю виготовленої продукції, за яких (зв’язків) із зростанням масовості виробництва витрати на одиницю продукції зменшуються. До постійних витрат, згідно з класифікацією західної економічної науки, належать амортизаційні відрахування (здебільшого на складне, а отже, дороге виробниче устаткування та верстати в […]...
35. Економічна незалежність кадрова Економічна незалежність кадрова – наявність у країні необхідної кількості працівників з високим інтелектуальним, загальноосвітнім, кваліфікаційним та організаційним потенціалом, здорової переважної більшості населення, які працюють, примножують національне багатство, раціональної кадрової політики держави. Основні параметри Е. н. к. зумовлені сутністю людини, яка визначається насамперед єдністю в ній біологічного і соціального. У першому випадку для праці необхідне відтворення […]...
36. Бідність Бідність – спричинена рівнем розвитку продуктивних сил і характером економічної системи крайня недостатність наявних у людини, сім’ї, окремих соціальних верств засобів для задоволення мінімальних матеріальних і духовних потреб, тобто для нормального життя та життєдіяльності. Зумовленість Б. рівнем розвитку продуктивних сил полягає в тому, що їх низький рівень розвитку призводить до загального поширення Б. в країні […]...
37. Соціально-економічна відокремленість виробників Соціально-економічна відокремленість виробників – власність окремих товаровиробників на засоби виробництва та результати праці, яка дає змогу самостійно вирішувати питання господарської діяльності (що, як і в якому обсязі виробляти) та управління власністю. Характер відокремленості (повна або часткова) залежить від панівного типу власності. З погляду продуктивних сил відокремленість виробництва зумовлюється насамперед неоднорідністю праці; з боку техніко-економічних відносин […]...
38. Власність на виготовлений продукт Власність на виготовлений продукт – відносини між різними суб’єктами власності (індивідами, колективом тощо) з приводу привласнення виробленої продукції у різних сферах суспільного відтворення. В умовах індивідуального виробництва існує спочатку трудова приватна В. на в. п. Ця продукція відображає трудовий внесок виробника, отже, й розмір власності на неї. Тому приватна В. на в. п. забезпечує виробникові […]...
39. Історична тенденція капіталістичного нагромадження Історична тенденція капіталістичного нагромадження – об’єктивно неминучий процес загибелі капіталістичного способу виробництва, спричинений перетворенням капіталу на гальмо розвитку продуктивних сил внаслідок зростання концентрації та централізації засобів виробництва й усуспільнення виробництва і праці, що супроводжується посиленням могутності та організованості осіб найманої праці. Вперше сутність цієї тенденції обгрунтував К. Маркс. Правильно обгрунтовані К. Марксом та його послідовниками […]...
40. Закон інтернаціоналізації виробництва Закон інтернаціоналізації виробництва – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між процесом переростання економічним способом виробництва меж національних країн, з одного боку, і поступовим формуванням і розвитком процесу поєднання особистих і речових факторів виробництва, взаємодії людини з природою й створення необхідних матеріальних і духовних благ, відтворення самої людини на інтернаціональному рівні – […]...