Закон суперечності в економічному дослідженні

Related posts:

1. Форма і зміст в економічному дослідженні Форма і зміст в економічному дослідженні – категорії діалектики, у взаємодії яких зміст як визначальна сторона означає сукупність частин і елементів цілісної економічної системи, зв’язків і відношень між ними (а отже, суперечностей, тенденцій розвитку тощо) – все, що міститься в системі, а форма – його внутрішню організацію, спосіб зв’язку між підсистемами та елементами підсистем (а […]...
2. Необхідність і випадковість в економічному дослідженні Необхідність і випадковість в економічному дослідженні – співвідносні категорії діалектики, які як інструменти пізнання економічних систем розкривають окремі елементи їх сутності (а отже, властивих системі законів і закономірностей), економічних явищ і процесів у їх взаємозв’язку з неістотними зовнішніми зв’язками. Необхідність є відображенням здебільшого внутрішніх, причинно-наслідкових, а також стійких і загальних зв’язків та відносин економічної системи, […]...
3. Принцип матеріалізму в економічному дослідженні Принцип матеріалізму в економічному дослідженні – принцип діалектичного методу, основними вимогами якого є виокремлення в економічній системі, її окремих підсистемах та елементах визначальних сторін, чинників, розвиток яких (їх законів і суперечностей) детермінує еволюцію інших сторін та чинників з наступним урахуванням їх зворотного впливу. П. м. в е. д. має різні форми свого застосування залежно від […]...
4. Принцип історизму в економічному дослідженні Принцип історизму в економічному дослідженні – принцип діалектики, який передбачає вивчення генезису (а отже, передумов) певної економічної системи (її окремих підсистем та елементів); основних стадій та етапів її еволюції; законів і закономірностей розвитку та функціонування і, відповідно, суперечностей; кількісно-якісних і сутнісних перетворень і переходу до принципово нової економічної системи; історії понять і категорій, які відображають […]...
5. Принцип розвитку в економічному дослідженні Принцип розвитку в економічному дослідженні – принцип діалектичного методу дослідження, який передбачає з’ясування основних рушійних сил еволюції економічної системи, її підсистем та елементів, а також спрямованість цієї еволюції з урахуванням вимог законів діалектики. П. р. в е. д. розкриває також появу нових сутнісних та якісних сторін у системі та її складових; об’єднує в єдину комплексну […]...
6. Метафізичний метод в економічному дослідженні Метафізичний метод в економічному дослідженні – абсолютизація окремої сторони, елемента економічної системи, певних економічних явищ і процесів у відриві від зв’язку з цілим, зокрема відсутність їх комплексної оцінки (гіперболізація їх змінюваності або незмінюваності – наявності лише кількісних чи лише якісних зрушень), характеристика під кутом зору окремих сторін суперечностей (за принципом “або – або”). Перевагою М. […]...
7. Сутність і явище в економічному дослідженні Сутність і явище в економічному дослідженні – фундаментальні категорії діалектики, у взаємодії яких сутність означає основне, визначальне у змісті економічної системи (її окремих метасистем, підсистем, елементів), наявність у ній таких властивостей, якостей, а також внутрішньо необхідних, глибинних відносин, які обумовлюють інші властивості, якості, відносини та ін. Отже, явище є формою вияву сутності. Так, щодо вартості […]...
8. Можливість і дійсність в економічному дослідженні Можливість і дійсність в економічному дослідженні – співвідносні категорії діалектики, які розкривають становлення, існування економічної системи (її окремих підсистем, елементів) у певний час за конкретних умов, а також її зміни та розвиток і зародження в її межах сутнісно нової системи, перетворення цієї системи на нову дійсність. Дійсність розглядається як об’єктивно існуюча економічна система, як єдність […]...
9. Суб’єкт і об’єкт в економічному дослідженні Суб’єкт і об’єкт в економічному дослідженні – співвідносні категорії діалектики, в яких суб’єкт є джерелом, рушієм, носієм цілеспрямованої активно-вольової предметно-практичної діяльності, а отже, процесу пізнання (як одного з видів діяльності) та його комплексної оцінки, а об’єкт – тим, на що спрямована вольова, предметно-практична, пізнавальна та оцінна діяльність людини. С. і о. в е. д. органічно […]...
10. Кількість і якість в економічному дослідженні Кількість і якість в економічному дослідженні – щільно взаємопов’язані категорії діалектики, де кількість означає чисельну визначеність певного предмета (явища або процесу), наявність у них загального і єдиного, а якість – їх специфіку, одну із сторін сутнісної визначеності, сталі відносини між окремими елементами, внаслідок яких утворюється ця специфіка. Найтісніше категорії “кількість” і “якість” пов’язані з поняттям […]...
11. Принцип коеволюції в економічному дослідженні Принцип коеволюції в економічному дослідженні – вихідне положення, яке передбачає пізнання економічних систем, законів їх розвитку відповідно до поєднаної дії та взаємозумовленості зміни природних чи соціальних систем і елементів всередині цілого. П. к. в е. д. щільно пов’язаний з поняттям самоорганізації. Відмінність між ними полягає в тому, що перший пояснює співвідношення між принципово різними системами, […]...
12. Системно-структурний підхід в економічному дослідженні Системно-структурний підхід в економічному дослідженні – загальний принцип пізнання економічних систем, що передбачає виділення основних підсистем та їхніх елементів (а в межах останніх – компонентів і комплексу внутрішніх і сталих зв’язків між ними (а отже, структури, що визначає закони розвитку певної системи). Відповідно до певних вимог, головною з яких є цілісність, системно-структурний аналіз є конкретизацією, […]...
13. Абстрактне і конкретне в економічному дослідженні (Абстрактне і конкретне) Абстрактне і конкретне в економічному дослідженні (Абстрактне і конкретне) – важливі елементи діалектичного методу дослідження, які використовуються як окремо, так і в органічній єдності для пізнання сутності економічних явищ і процесів. Абстрактне сучасна наука розглядає як частину, сторону конкретного, отже, як однобічне, неповне знання, відображене в окремому визначенні, і як таке, що сприяє пізнанню конкретного, […]...
14. Соціальні суперечності Соціальні суперечності – діалектична взаємодія різних соціальних верств і груп та окремих індивідів всередині них, які мають протилежні потреби, інтереси та цілі в межах соціальної системи, внаслідок якої (взаємодії) відбувається розвиток цієї системи та її перехід в іншу. С. с. виступають рушійною силою розвитку соціальної системи, але проходять при цьому такі етапи еволюції: тотожність і […]...
15. Структура політекономічної категорії Структура політекономічної категорії – комплекс закономірних зв’язків і відносин між суспільною формою і речовим змістом економічної категорії, а також між окремими елементами цих підсистем і всередині кожної з них, які теоретично виражають розвиток відносин економічної власності в їх діалектичній взаємодії з прогресом продуктивних сил. Політекономічна категорія є ядром економічної категорії, що випливає з відмінностей між […]...
16. Причина і наслідок в економічному дослідженні Причина і наслідок в економічному дослідженні – категорії діалектики, які відображають одну з форм загального, сутнісного зв’язку і взаємодії між економічними явищами та процесами, що існують в окремих або декількох економічних системах. Причина – взаємодія (а отже, взаємозумовленість, взаємопроникнення, взаємодоповнення і взаємозаперечення) окремих економічних явищ і процесів (відповідних сторін, властивостей, ознак, елементів тощо), що зумовлює […]...
17. Емпіричне і теоретичне в економічному дослідженні Емпіричне і теоретичне в економічному дослідженні – теоретико-методологічні форми пізнання економічних явищ і процесів та рівні наукового знання на різних етапах еволюції цілісної економічної системи, результатом яких на першому рівні є передусім емпіричні знання, а на другому – цілісна економічна теорія. Емпіричне при цьому грунтується на даних спостереження, фіксації окремих фактів, їх опису, проведенні експерименту, […]...
18. Суперечності перехідної економіки Суперечності перехідної економіки – взаємодія (взаємозумовленість, взаємозаперечення, взаємопроникнення) протилежних сторін, тенденцій і властивостей перехідної економіки, внаслідок чого вони стають джерелом її функціонування та розвитку. Оскільки суперечності розвиваються в антагоністичних і неантагоністичних формах, у межах перехідної економіки спочатку переважають антагоністичні форми, а на завершальних етапах за умови раціональної економічної політики – здебільшого неантагоністичні форми. С. п. […]...
19. Синергетичний метод в економічному дослідженні Синергетичний метод в економічному дослідженні – вивчення законів і закономірностей глобальної еволюції відкритих не рівноважних, в т. ч. економічних, систем, що грунтуються на теорії самоорганізації, з’ясування шляхів їх виникнення та самоорганізації, порядку. Поява синергетики зумовлена передусім тим, що системний підхід використовувався для дослідження високоорганізованих матеріальних систем – біологічних, соціальних, залишаючи поза увагою процеси самоорганізації в […]...
20. Категорія закон Категорія закон – внутрішньо необхідна, стала й суттєва форма зв’язку між основними протилежними сторонами, властивостями, ступенями розвитку явищ і процесів об’єктивного світу, через які (форми) суперечність зароджується, функціонує, розвивається і переходить у вищі форми. Основними аспектами К.”з”. Гегель вважав: 1) єдність, ідентичність в явищах, спокійний зміст явища; 2) закон є суттєве явище, суттєве відношення і […]...
21. Які засоби застосовують в економічному дослідженні? РОЗДІЛ І Вступ до економічної теорії Тема 1.1. Що і для чого вивчає економічна наука, її місце серед інших наук 4. Які засоби застосовують в економічному дослідженні? Арсенал засобів економічної науки є досить різноманітним. Це – класифікація явищ, абстрагування від другорядного, узагальнення тощо. Особлива роль тут належить економічному моделюванню. Класифікація. Класифікувати – розрізняти процеси та […]...
22. Закон адекватності виробничих відносин рівню й характеру продуктивних сил Закон адекватності виробничих відносин рівню й характеру продуктивних сил (далі Закон адекватності – З. а.) – всезагальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між прогресом продуктивних сил та еволюцією відносин економічної власності, а також зворотний вплив цих відносин на розвиток продуктивних сил. Діє в усіх суспільно-економічних формаціях, найінтенсивніше – з часу […]...
23. Закон адекватності виробничих відносин рівню і характеру продуктивних сил (Закон адекватності) Закон адекватності виробничих відносин рівню і характеру продуктивних сил (Закон адекватності) – загальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, суттєві та сталі зв’язки між прогресом продуктивних сил та еволюцією виробничих відносин (або відносин економічної власності). Сучасна система продуктивних сил формується у процесі взаємодії таких основних елементів, як робочої сили (у широкому аспекті – безпосереднього працівника), […]...
24. Закон нагромадження Закон нагромадження – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між збільшенням та якісним удосконаленням структури нагромадження, зростанням на цій основі суспільної продуктивності праці, з одного боку, і збільшенням національного багатства, поліпшенням його якості та підвищенням життєвого рівня населення – з іншого. Основні суперечності З. н.: суперечність між нагромадженням та особистим споживанням, між […]...
25. Антагонізм Антагонізм – одна з форм розвитку соціально-економічних суперечностей, якій властива непримиренна боротьба двох або декількох протилежних сторін, тенденцій, законів, закономірностей та економічних форм. Соціальними формами вияву закономірностей та економічних форм є непримиренна боротьба між окремими країнами, класами, верствами, прошарками та суб’єктами. До А. між окремими економічними законами належить суперечність між законом зростання продуктивності праці та […]...
26. Закон відносної рідкісності ресурсів Закон відносної рідкісності ресурсів – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зростаючими потребами людини та відносною обмеженістю більшості ресурсів для їх задоволення, а вирішення цієї суперечності вимагає постійного використання комплексу заходів на макро – і мікрорівнях. В окремій країні, в регіоні або в масштабі всієї планети обсяги економічних ресурсів природно обмежені, […]...
27. Метод економічної теорії Метод економічної теорії – засіб пізнання як певний комплекс прийомів і операцій з метою теоретичного відтворення економічної системи, її законів і суперечностей. Комплекс таких прийомів і операцій не є довільним, а узгоджується з об’єктивними законами розвитку дійсності, з найновішими досягненнями діалектики. Вчення про систему прийомів, способів пізнання і перетворення на цій основі реальної дійсності вивчає […]...
28. Закон пропорційного розвитку економіки Закон пропорційного розвитку економіки – специфічний економічний закон, що виражає внутрішньо необхідні, сталі та суттєві зв’язки між розвитком економіки на мікро – та макрорівнях та об’єктивною потребою і дотриманням найважливіших пропорцій у народногосподарському комплексі. Найповніше на мікрорівні (у межах окремого підприємства, суспільною формою якого була індивідуальна капіталістична власність) З. п. p. e. почав діяти на […]...
29. Економічні суперечності Економічні суперечності – об’єктивні суперечності, властиві економічним явищам і процесам, форма зв’язків і відносин (взаємодії) між протилежними сторонами (їх елементами, властивостями, тенденціями) всієї економічної системи та кожного явища або процесу зокрема, внаслідок чого відбувається їх розвиток. Більш повно, або системно, сутність Е. с. розкривається у виконуваних ними функціях, у наявності окремих важливих ознак. Е. с., […]...
30. Ресурси технічні Ресурси технічні – сукупність механізмів і машин, а також систем і засобів управління, видобування, зберігання, переробки сировини і матеріалів, енергії та інформації, що створюється з метою виробництва певної продукції та обслуговування невиробничих потреб суспільства. Ці елементи утворюють матеріально-технічну базу виробничої системи. Засоби виробництва за своїм матеріально-речовим змістом є виробничими фондами підприємства, які поділяються на основні […]...
31. Закон ринкової вартості Закон ринкової вартості – об’єктивно необхідна трансформація вартості в ринкову (або суспільну) вартість у процесі еволюції простого товарного виробництва в капіталістичне внаслідок внутрігалузевої конкуренції та наявність сталих і сутнісних зв’язків між вартістю та її розвиненою формою. Тому ціни на товари і послуги коливаються навколо ринкової вартості. Внаслідок міжгалузевої конкуренції З. р. в. трансформується в закон […]...
32. Закон інтернаціоналізації виробництва Закон інтернаціоналізації виробництва – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між процесом переростання економічним способом виробництва меж національних країн, з одного боку, і поступовим формуванням і розвитком процесу поєднання особистих і речових факторів виробництва, взаємодії людини з природою й створення необхідних матеріальних і духовних благ, відтворення самої людини на інтернаціональному рівні – […]...
33. Техніко-економічні відносини Техніко-економічні відносини – матеріально-речова (або техніко-економічна) форма розвитку продуктивних сил, що формується у процесі суспільного поділу праці, спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрації, обміну діяльністю між людьми та техніко-економічного поєднання особистісних і речових факторів виробництва. Поняття “матеріально-речова форма” вживають для обгрунтування іншої (крім соціально-економічної або суспільної) форми розвитку продуктивних сил, певного протиставлення суспільній формі, що […]...
34. Великих чисел закон Великих чисел закон – закон теорії ймовірності, який виражає стійкість середніх характеристик великої кількості дослідів (тобто наближених характеристик до деяких сталих величин), а його дія спостерігається у сукупності та обчисленні масових або середніх спостережень за ними при використанні великих чисел. В. ч. з. широко застосовують в економіці, техніці та інших галузях знань. Зокрема, в економічній […]...
35. Закон одержавлення економіки Закон одержавлення економіки – особливий економічний закон, який діє лише на одній зі стадій, виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зміцненням суспільної природи продуктивних сил, техніко – економічних відносин і господарського механізму та об’єктивно неминучим процесом їх одержавлення, зростанням державної власності. З. о. е. починає діяти з часу переростання продуктивними силами меж монополістичної […]...
36. Закон як економічна категорія Закон як економічна категорія – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між основними протилежними сторонами, властивостями економічних явищ і процесів, між окремими стадіями і ступенями розвитку економічної системи, між різними системами, внаслідок еволюції яких (зв’язків) об’єктивно формується послідовний характер змін у суспільстві. На відміну від законів природи, З. як е. к. відображає закони господарської (або […]...
37. Система корпоративної власності Система корпоративної власності – сукупність основних форм і структурних елементів акціонерної власності, визначених за різними критеріями, і взаємодія між ними в межах національних економічних систем. Так, у США виокремлюють закриті (акції одного виду розподіляються серед засновників компанії здебільшого за родинними зв’язками і не котируються на ринку цінних паперів, а чисельність акціонерів не перевищує 300 осіб) […]...
38. Закон прискореного розвитку економічних систем Закон прискореного розвитку економічних систем – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зростанням потреб людини, прогресом технологічного способу виробництва та еволюцією типів і форм економічної власності, внаслідок дії яких (зв’язків) скорочується період існування менш розвинених економічних систем і прискорюється їх трансформація у розвиненіші економічні системи. Людське суспільство виникло більш як 3 млн. років тому […]...
39. Основний економічний закон Основний економічний закон – внутрішньо необхідні, сталі й сутнісні зв’язки між двома сторонами основної економічної суперечності (продуктивними силами і відносинами економічної власності), які є основним джерелом розвитку суспільного способу виробництва, а також виражають основну мету певного способу виробництва. О. е. з. первісного ладу була необхідність постійного колективного виробництва (добування) засобів до існування та їх рівномірного […]...
40. Закон нерівномірності економічного розвитку Закон нерівномірності економічного розвитку – специфічний економічний закон капіталістичного способу виробництва, який виражає внутрішньо необхідні, суттєві і сталі зв’язки між загальним поступальним розвитком підприємств, галузей, різних сфер економіки, країн та регіонів світового господарства, з одного боку, і нерівномірним прогресом окремих елементів системи продуктивних сил та виробничих відносин (економічної власності) в межах окремих галузей, сфер економіки […]...