ЗАПОЗИЧЕНА ЛЕКСИКА ЯК ДЖЕРЕЛО ЗБАГАЧЕННЯ ЛЕКСИЧНОГО СКЛАДУ МОВИ
Лексикологія української мови як учення про лексичний склад
§ 38. ЗАПОЗИЧЕНА ЛЕКСИКА ЯК ДЖЕРЕЛО ЗБАГАЧЕННЯ ЛЕКСИЧНОГО СКЛАДУ МОВИ
Мовознавчі студії
444. І. Опрацюйте теоретичний матеріал. Назвіть причини і шляхи запозичень слів з інших мов. Перекажіть текст.
У різні історичні епохи, взаємодіючи, мови взаємозбагачувалися. В українській мові близько 15 відсотків слів, запозичених з інших мов. Мовознавці поділяють їх на дві групи: 1) запозичення зі слов’янських мов; 2) запозичення з неслов’янських мов.
У першій групі виділяють
Сформувалася вона на основі македонського (солунського) діалекту староболгарської мови, увібрала в себе елементи з інших старослов’янських мов того періоду (приязнь, благодать, жертва, священик).
Кількість лексичних старослов’янізмів в українській мові надзвичайно мала. Їх можна розпізнати за фонетичними, морфологічними і семантико-стилістичними ознаками.
Фонетичні особливості старослов’янізмів
1) неповноголосся – ра-, – ла-, – ре-, – ле-: врата, брег, влага;
2) сполучення ра – на початку слова: раб; 3) сполучення – жд-: вождь; 4) [йе] на початку слова: єдність.
Морфологічні ознаки старослов’янізмів такі:
1) суфікси іменників – язнь, – тель, – ств-, – ин-, – тв-, – тай: приязнь, мислитель, гординя, битва, глашатай, благо – денствіє; 2) дієприкметникові суфікси – ащ-, – ущ-, – м-: роботящий, страждущий, знайомий; 3) префікси воз-, пред-, пре-, со-: возз’єднати, предтеча, премудрий, соблаговолити; 4) характерні для старослов’янської мови перші частини складних слів благо-, бого-, зло-, жертво-, єдино-: благодать, доброчесний, злорадство, богобоязний, жертвоприношення, єдиноборство.
Семантико-стилістичні особливості старослов’янізмів полягають у тому, що вони зберегли відтінок урочистості й належать до сфери книжних слів: град, храм, глас, длань, прах. Наприклад: Благословенне слово, що гартує (Леся Українка).
Лексичні запозичення з польської (полонізми): скарб, байка, повидло, рекрут, гусар, в’язень, блазень; з російської (росіянізми): завод, рудник, паровоз, указ; з білоруської: дьоготь, жлукто, бадьорий. Ці слова прийшли в нашу мову у зв’язку з тісними контактами українського, польського, російського, білоруського народів у XVI – XХ століттях.
Неслов’янські лексичні запозичення потрапляли до словникового складу української мови в різні історичні періоди і різними шляхами. Грецизми прийшли в українську лексику через старослов’янську мову. Це в основному релігійна лексика: ангел, єпископ, ікона, клирос, лампада, монах, монастир, а також наукові терміни: граматика, історія, філософія, демократія, ода, ідея, драма, епос, поема тощо. Латинізми збагатили нашу лексику медичною, науковою, суспільно-політичною термінологією: медіум, колегіум, лекція, ангіна, конституція, конспект, нація.
Німецькі запозичення стосуються в основному військової справи, техніки, ремесла: штаб, юнкер, орден, цех, майстер, офіцер. Із французької мови запозичено слова на означення
Видів мистецтва та одягу: жакет, пальто, костюм, спектакль, ложа, балет, антракт, партер. З англійської мови запозичено головним чином спортивні терміни: теніс, футбол, баскетбол, хокей, боксер, ринг, фініш, матч, аут. Ряд англійських запозичень називають одяг та предмети, пов’язані з морською справою: пуловер, нейлон, джерсі, шхуна, баржа, бот, бриг, мічман, вельбот. З італійської мови запозичені музичні терміни та окремі побутові назви: сопрано, бас, акорд, тенор, опера, серенада, арія; вермішель, макарони.
Деякі слова запозичено з тюркських мов: бусурман, барабан, буран, байрам, в’юк, кизил, орда, базар, ізюм.
Окрему групу становлять інтернаціоналізми. Це слова, що входять до термінологічного фонду багатьох мов світу і мають спільне значення. Вони стосуються насамперед галузі науки, техніки, мистецтва, політики: філософія, біологія, фізика; роман, республіка, клас, капіталізм.
ІІ. Складіть тести для взаємоперевірки за вивченим матеріалом.
Практикум
445. І. Прочитайте поезію Тараса Шевченка. Назвіть старослов’янізми. Визначте характерні риси (фонетичні, морфологічні, семантичні), якими вони відрізняються від власне українських слів.
Псалом новий Господеві
І новую славу
Воспоєм честним собором,
Серцем нелукавим.
Во Псалтирі і тимпані
Воспоєм благая,
Яко Бог кара неправих,
Правим помагає.
Преподобнії во славі
І на тихих ложах
Радуються, славословлять,
Хвалять ім’я Боже;
І мечі в руках їх добрі,
Острі обоюду,
На отмщеніє язикам
І в науку людям.
Окують царів неситих
В залізниє пута,
І їх, славних, оковами
Ручними окрутять,
І осудять губителей
Судом своїм правим.
І вовіки стане слава,
Преподобним слава.
ІІ. З якого циклу поезій Тараса Шевченка взято цитований вірш? З якою стилістичною метою поет використав старослов’янізми?
446.1. Поясніть походження і значення слів.
Ангел, апостол, Біблія, ікона, Євангеліє, монах, Андрій, Василь, Дмитро, Микола, Зоя, Петро, Тарас, біологія, бактерія, діадема, дельта, демагог, гармонія, гімназія, гелій, ідея, каліграфія, лабіринт, синус, екзамен, лектор, студент.
ІІ. Складіть загадки або шаради про виділені слова.
447. До поданих слів і словосполучень доберіть із довідки українські відповідники. Складіть п’ять-шість речень з українськими словами.
Симптом, репродукувати, фіксувати, анонс, патент, екстраординарний, апелювати, дебати, дефект, домінувати, конвенція, пріоритет, ліміт.
Довідка: ознака, записувати, особливий, звертатися, обговорення, переважати, недолік, першість, угода, відтворювати, записувати, обмеження, оголошення, посвідчення (винахідника).
448. Визначте походження і значення поданих слів. Яким словником ви користувалися? Спишіть слова, вставляючи потрібні букви або апостроф. Поясніть правопис. Складіть і запишіть п’ять речень зі словами на вибір.
Ш..рма, ц..ферблат, к..рі, гри.., бар..єр, ж..рі, порт..єра, конгре.., сен..йор, віз..р, брут..о, б..нзин, шк..пер, прем..єра, д..бати, рев..ю, тон..а, кас..а, каз..но, акс..ома, ..ндустрія, Дік..енс, Гол..андія, д..єта, фіз..ка, т..раж.
Г449. Прочитайте. Визначте стиль тексту. Усно замініть, де можливо, іншомовні слова українськими відповідниками. Як зміниться текст?
Підставою для отримання кваліфікованого сертифіката є позитивне рішення відповідної комісії, що проводить індивідуальну атестацію претендентів на отримання сертифіката. Претендент на отримання сертифіката направляє у відповідну комісію заяву з пакетом необхідних документів. У разі необхідності кваліфікаційна комісія має право вимагати додаткові відомості про кваліфікаційні якості претендента. Термін дії сертифіката – 3 роки, після чого проводиться його пролонгація (3 Положення про ліцензування проектно-винахідницької документації на території України).
450. І. Прочитайте текст. Проаналізуйте виділені слова щодо походження.
Перший бензиновий двигун був сконструйований у 1883 році Готлібом Даймлером. Він приводив у рух двоколісний велосипед. У 1886 році Карл Бенц зробив перший триколісний автомобіль, який також рухався за допомогою мотора. Ось чому прийнято вважати Даймлера і Бенца винахідниками автомобіля. Їхня перша машина мала двигун потужністю всього 0,75 кінських сил і розвивала максимальну швидкість 12 кілометрів на годину. У машини було три колеса, із яких переднє було рульовим, а задні – ведучими. У 1886 році Даймлер побудував перший автомобіль з чотирма колесами, а в 1890 році він запропонував публіці дві моделі – “Вікторію” і “Фаетон”.
Продовжуючи працювати разом з Бенцом, у 1896 році Даймлер створив модель двоциліндрового двигуна для автомобіля. У 1901 році Даймлер і Бенц організували фірму, моделі якої стали називатися іменем дочки Даймлера – Мерседес.
У тому ж 1901 році сконструював своє перше авто французький інженер Жан Пежо. А в 1903 році запрацював перший у світі завод масового виготовлення автомобілів, побудований американцем Генрі Фордом. З цього часу в світі почалася нова ера – вік автомобілів (Із кн. “Все про все”).
ІІ. Виконайте завдання до тексту.
1) Поясніть правопис слів сконструйований, двоколісний, чотирма, масовий.
2) Обгрунтуйте розділові знаки в реченнях другого абзацу.
451. Прочитайте текст. З’ясуйте, як створюються кальки. Назвіть різновиди кальок.
Нові запозичення характеризуються тим, що здебільшого це копії іншомовних слів, створені за моделлю чужої мови з матеріалу своєї мови. Такі слова називаються кальками.
Калька (франц. kalgue – копія) – це слово або вираз, створені питомими мовними засобами за зразком слів і виразів іншої мови. Лексична (словотвірна) калька – слово створене за моделлю іншої мови з матеріалу своєї: літописець (грецьк. chronographos), хмарочос (англ. skyscraper). Семантична калька – нове переносне значення слова під впливом іншомовного: блискучий – у значенні “талановитий” під впливом французького brilliant. Синтаксична калька – синтаксична модель, що склалася в мові під впливом іншої (Це останнє зробило на мене прикре враження (А. Чайковсь – кий) – з рос. произвело впечатление). Фразеологічна калька – дослівний переклад фразеологічної одиниці: поставити крапки над “і” (з франц. mettre les point sur les “i”).
Варваризми – іншомовні слова, що не повністю засвоїлися, не стали загальновживаними: леді, авеню, хепі-енд. Вони використовуються для характеристики життя, побуту, звичаїв інших народів. Нерідко зберігають іншомовну графічну форму: momento mori (пам’ятай про смерть), alma mater (мати-годувальниця – про навчальний заклад).
Сучасні запозичення іншомовних слів пов’язані насамперед з економікою, мистецтвом, новими технологіями, комп’ютерною технікою: менеджер, хакер, сервер, принтер, сайт, акціонер, брокер тощо (3 посібника).
452. І. Прочитайте текст. Користуючись тлумачним словником, поясніть значення незнайомих вам слів. Складіть із ними речення (усно). Перекажіть текст.
Збагачуючись за рахунок іншомовної лексики, українська мова також була джерелом для поновлення словника мов тих народів, з якими український народ має різні стосунки і зв’язки. Українські слова в різні часи засвоєні російською мовою: деякі з них у XIX столітті і ще раніше (бондарь, вареник, галушка, корж, кожух, хлопец, хлебороб, школяр, дивчина, детвора, хутор), інші ж у ХХ столітті (селянство, незаможник, недобиток, тисячница, доярка, косовица, девчата). До запозичень з української мови належать також утворення з суфіксом – щин(а) для назв власних географічних понять: (на кшталт: Полтавщина, Черниговщина, Звенигородщина). Спершу такі форми вживалися лише в українських географічних назвах, а останні десятиліття під впливом їх поширилися й у російських: Орловщина, Саратовщина, Смоленщина, Тамбовщина.
До польської мови запозичено з української такі слова, як: богатир, ватага, гарбуз, гукати, голота, дурень, дужий, череда, черешня, гречка, годувати, маячити, собор тощо.
Починаючи з XVI століття лексичними запозиченнями з української мови збагачується також словник французької мови. Серед слів, засвоєних з української мови: поріг, козаки, курінь, січ, атаман, гайдамак, сотник, джура, старшина, булава, бандура, староста, слобода, хутір, борщ та інші. У французькій мові трапляються і кальки з українських слів, як le dizaimer (десяцький), le centainier (сотник) тощо.
Лексика, запозичена з української мови, є і в білоруській, чеській, словацькій, румунській, угорській та в деяких інших мовах. Але питання про зв’язки української мови з багатьма слов’янськими та неслов’янськими мовами досі, на жаль, ще майже зовсім не досліджене (М. Жовтобрюх).
ІІ. Виконайте завдання до тексту.
1) У першому реченні тексту назвіть частини мови.
2) Поясніть розділові знаки в реченнях останнього абзацу.
Спілкування
453. Якими шляхами, на вашу думку, має збагачуватись мова: шляхом створення власних нових слів чи шляхом запозичень?
Обговоріть проблему.
Стилістика і культура мовлення
Правильне й доцільне використання запозичень в усному та писемному мовленні
454. Спишіть текст на с. 200, добираючи з синонімів у дужках найдоцільніші. Визначте їхнє походження, користуючись словником.
У Грузії можна (швидко, скоро) спуститися від (холодних, студених, зимних) льодовиків до пляжу, де хлюпоче (блакитними, голубими, лазуровими) хвилями (тепле, літнє, лагідне) Чорне море. Грузія (розташувалась, розкинулась, розмістилась) у (центрі, серці) Кавказу. Столичне місто Тбілісі (лежить, знаходиться, розташоване) серед гір. На орлиних вершинах видніються руїни (древніх, давніх, стародавніх) фортець. Вони нагадують: ще до нової доби грузинам доводилось (захищати, боронити) свою благодатну (землю, країну, державу) від ворожих (навал, нашесть). А по схилах, над якими (бовваніють, маячать, видніються, мріють) (фортеці, вежі, башти), – плантації теплолюбних цитрусових дерев і чаю. Серед гір – (відомі, славнозвісні, знамениті) курорти (Т. Кублицький).
455. Прочитайте й перекажіть текст. Сформулюйте правила використання іншомовних слів у мовленні.
Слід бути уважними та обережними під час використання іншомовних слів в усному і писемному мовленні. Якщо іншомовне слово можна замінити відповідним українським, то вживання іншомовного – недоречне. Наприклад: претензії – нарікання, респектабельний – заможний, лобіювати – підтримувати тощо.
Якщо ж іншомовні слова ввійшли до активного словника міжнаціонального спілкування, то їх можна використовувати в певних ділових стосунках і в побуті. Наприклад: лексика поштово-телеграфного зв’язку: телефон, телеграф, бандероль, бланк, шифр, номер, серія, адреса тощо.
Уживаючи іншомовні слова, треба пам’ятати про такі вимоги: 1) не використовувати загальновживані іншомовні слова, коли є відповідники в українській мові; 2) уживати запозичення лише в тому значенні, яке закріплене за ним у словнику; 3) не користуватися в одному й тому ж тексті то іншомовним словом, то його українським відповідником; 4) уживати запозичене слово, якщо це термін.
Надмірне вживання слів іншомовного походження засмічує рідну мову, робить її немилозвучною, малозрозумілою для слухачів, співрозмовників. Бажано користуватись у спілкуванні національною мовою, що значно полегшить взаєморозуміння, а в окремих випадках звертатися до іншомовної лексики (3а Л. Паламар).
456. З’ясуйте за словником іншомовних слів значення слів, складіть і запишіть із ними речення. Поставте знак наголосу.
Абітурієнт. Абонемент. Абонент. Адажіо. Генезис. Гіпотеза. Ідентифікація. Кардинальний. Ліцензія. Лобі. Лобісти. Пантеон. Пабліситі. Ратифікація. Симбіоз. Субсидія. Сувенір. Тендер.
Трилер. Турне. Факсиміле. Факс. Фарисей. Хіт. Целібат. Чартер. Шаріат. Юрисдикція.
457. Визначте, з якої мови прийшли в українську мову подані
Слова і словосполучення, що вони означають. Використайте “Сучасний словник-мінімум іншомовних слів”.
[Аб ово]; [ад’ю]; [на війні, як на війні]; [ол райт]; [о ревуар]; [бейбі]; [бонжур]; [шарман]; [шерше ля фам]; [екс лібрис]; [фініта ля комедія]; [гран мерсі]; [хеппі енд]; [нота бене]; [мон шер]; [мементо морі]; [пардон]; [сіль ву пле]; [статус кво]; [табуля раза]; [терра інкогніта]; [тет а тет]; [тутті фрутті].
458. Виправте помилки у вживанні іншомовних слів і запишіть речення.
1. На мій адрес прийшов чужий лист. 2. Діти подарували ветеранам пам’ятні сувеніри. 3. Я купив новий абонент до міського басейну. 4. Таке ж аналогічне рішення прийняла педагогічна рада. 5. На яку інстанцію бігає рекордсмен вашої школи? 6. Банк надав нам безкоштовний кредит. 7. У руках Микола тримав новенький дипломант. 8. У магазині він розплатився вензелем. 9. У податковій інспекції кожному видають його ідентичний номер. 10. На актрисі була ефективна сукня. 11. На завод привезли дефектні ізолятори. 12. Закомпостуйте, будь ласка, білет! 13. Перед концертом ми звичайно довго репетуємо. 14. Двері зачиняються щільно й герметично.
459. Прочитайте текст. Проаналізуйте роль іншомовних слів у реченнях. Чи можна їх замінити українськими відповідниками? Відповідь аргументуйте.
Ренесанс проявляється в різноманітних художніх формах – архітектурі, живописі. Найбільш повно особливості ренесансного стилю відобразилися в італійському мистецтві. Саме слово ренесанс означає “нове народження”. Ідеї для своїх творів архітектори цього періоду знаходили в грецькому та римському мистецтві.
Зодчі вносили елементи цього стилю як в архітектуру громадських будівель, так і тих, що зводилися для багатих власників. Головним для них було створити будинок, у якому людина почувала б себе зручно. В готичному мистецтві особливу роль відіграє вертикальна лінія. Для архітектури Ренесансу важлива загальна співвимірність будівлі, відповідність її пропорціям людської фігури. Над головним входом у собор часто зводили різьблений прямокутний барабан. Верхню частину вікон і дверей прикрашали трикутниками з плавно заокругленими кутами. Між вікнами і дверима ставилися пілястри – плоскі або напівкруглі колони. Здається, що ці пілястри тримають на собі вагу верхніх поверхів. Насправді ж, вони мають суто декоративне значення.
Площа Ринок – втілення Ренесансу
Собор Святого Юра – синтез мистецтв пізнього Бароко
Пам’ятники періоду Ренесансу оздоблені скульптурами людей або рослинним орнаментом. Прикраси з квітів і листя утворюють похилу горизонтальну стрічку – гілку з листям – гірлянду (3 кн. “Все про все”).
460. Побудуйте і розіграйте діалог на тему “Архітектурні шедеври Львова”, використовуючи подані фотоілюстрації.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...