Завдання та вправи для самоконтролю
УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
РИТОРИКА
Завдання та вправи для самоконтролю
1. Визначте види наведених аргументів.
А) Той, хто вміє добре говорити, легше знаходить спільну мову з іншими людьми, йому вдається підтримувати добрі стосунки зі знайомими.
Той, хто вміє встановлювати й підтримувати стосунки, досягає в житті успіху.
Тому, щоб досягти успіху в житті, необхідно вчитися красномовству.
Б) У свята люди вітають одне одного й виявляють одне до одного турботу. Тому на Різдво варто відвідати й привітати близьких
В) Логіку створили логіки. Усі логіки – вчені.
Усі вчені – люди. Отже, логіку створили люди.
Г) Усі самостійні частини мови можуть виступати членами речення; іменник – самостійна частина мови, отже, іменник може виступати членом речення.
2. Складіть коротку промову на тему “Мова – засіб установлення добрих стосунків між людьми”.
При цьому використайте такі прислів’я:
Десять разів подумай, а раз скажи. Живи своїм розумом, але звіряйся з чужим. Язик – терези розуму. Кажи тому, хто слухає.
3. Складіть рекламне оголошення для туристичного агентства, яке б висвітлювало напрямки
4. Складіть план доповіді на тему “Історія розвитку риторики”.
5. Випишіть тези, які допоможуть вам запам’ятати наведений текст. Визначте мету цього тексту.
Промовець повинен мати таку силу голосу, щоб слухачі його добре чули. Голос треба пристосувати до обставин: під час публічного виступу, наприклад, враховувати розмір приміщення, під час бесіди в товаристві брати до уваги кількість І розміщення слухачів, гуркіт довкола тощо. Не можна перенапружувати голос, бо це призводить до порушень, а в окремих випадках і до тривалого захворювання голосових зв’язок.
Голос треба пристосовувати до середовища, у якому ви говорите. Недоречно і неввічливо, наприклад, голосно говорити в приміщенні, де знаходяться незнайомі люди, скажімо, у кав’ярні, залах чекання тощо. По-перше, ми заважаємо людям, по-друге, даємо можливість іншим почути те, що стосується тільки нас і наших знайомих.
За голосом можна судити і про характер людини. Боязкі люди говорять, як правило, тихо, тоді як енергійні (або агресивні) майже завжди голосно. Говорити тихо й боязко,- це така сама вада, як і надмірна гучність голосу. У першому випадку в людей складається враження, що перед ними людина, яка не має достатньої віри ні в себе, ні в те, що говорить. У другому – люди думають, і здебільшого мають рацію, що людина, яка говорить надміру голосно, намагається довести силою свого голосу те, чого не може зробити аргументами. Різні народи користуються в розмові різною силою голосу. Наприклад, в арабському світі розмова досягає такого рівня напруження голосу, що в нашому суспільстві вона сприймалася б як вияв агресивності або сварки. Проте самі араби вважають гучність голосу за вияв сили і щирості, а тихий голос – за вияв слабкості.
6. До якої сфери красномовства належить наведений нижче текст? За якими ознаками це можна визначити?
Наша організація спільно з громадами міст, селищ і сіл країни починає еволюційний громадський рух народної більшості України, який протягом дев’яти років свого існування склав нашу громадську позицію як триєдиний документ – Доктрини розвитку суспільства, Концепції розбудови держави і її програмних напрямків, і розпочав його практичну реалізацію.
У країні нарешті з ‘являється самодостатня громадська сила, яка і візьме на себе відповідальність за стан справ у державі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...