Збір і систематизація фразеологізмів – УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ
Розділ 17
УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ
§ 50. Збір і систематизація фразеологізмів
Упорядкування українського фразеологічного багатства пов’язане насамперед з фольклорними збірниками, пареміологічними виданнями. Ось тільки деякі з них, але, мабуть, одні з найважливіших: “Краткий малороссийский словарь” О. Павловського в його “Грамматике малороссийского наречия” (1818); “Малороссийские пословицы и поговорки” (1834) В. Смирницького; “Галицькі приповідки і загадки” (1841) Г. Ількевича; “Словарь малороссийских идиомов”
Одна з найдавніших праць – рукописна збірка кінця XVII – початку XVIII ст. (гадана дата рукопису – між 1700 і 1709 рр.) Климентія Зіновієва (відомі й інші імена автора – Климентій, Климентій Зиновієв син, Климентій Зиновій; Б. Ларін називає його Климентій Зинов’єв) – “Приповісті посполиті”, що мала повну назву “Прйповести посполитые, и аз(ъ)букою ради скоре(и)шого
Абы м(с)цъ на мене светивъ, а звізды хо(ч) и такъ.
Абы голова здорова, а все тог буде(т).
Абы з насъ да і жсталоса.
Абы побрє(н)каче, а будутъ послухче (тут і далі намагаємося зберегти чи наблизити графіку й написання до оригіналу. – Авт.).
Чимало приповідок аналогічні чи дуже близькі до сучасних: Ажь волосы вянуть, без ножа режетъ, Вовка ноги годуютъ, Дождавъ расту топтати, люде не татари. “Приповісті” – це справжня енциклопедія життя українського народу кінця XVII – початку XVIII ст. (деякі вчені вважають Зіновієва одним з перших вітчизняних етнографів), у якій відбиті побутові явища (Межу пережравъ), мисливські спостереження (на ловца и зверъ бежить), відшарування казок: Мє(р)зни мерзни вовчи(и) хвосте, крилаті вислови (Огнемь да мечемь). Реєстр словника, якому понад триста років, може з успіхом слугувати для спостережень над еволюційними процесами у сфері фразеології – По моє(и) голові хо(ч) вовкъ траву ежъ, пор. сучасне Хоч вовк траву їж; етимологічним студіям – по заслузе котюзе; установленню датування, ідеографічній систематизації фразеологізмів.
До згаданої вище “Грамматики малороссийского наречия” О. Павловський додав розділ “Фразы, пословицы и приговорки Малороссїйскїя”. За словами лексикографа П. Горецького, це була “перша цінна спроба збирання і публікації фразеологічного матеріалу української мови”. 146 прислів’яно-приказкових висловів (Багатому чортъ діты колыше; Знала кобыла на що візъ была; Колыбъ свыньні рогы, тобь усіхь поколола), фразеологічних зрощень і фразеологічних єдностей (Ману напустыть; Ні швець німнець; Прочухана дать) та зрідка лексичних словосполучень (Грать у гілки “палками у м’яча грати”) упорядник розмістив за алфавітом першого слова. Правда, останнє не стосується синонімічних груп, які він об’єднує одним перекладом:
Холоне въ серці.
Дзыкгарі бьють Трусить; боится.
Значне місце відведене компаративним фразеологізмам: Валяецьця якь почка въ салі; лыгай якь Мартынь мыло; мнеть якь гостець бабу; товчецьця якь Савка по пеклу; убравсь якъ чортъ на утреню.
Буває, що укладач до українських фразеологізмів добирає російські фразеологічні відповідники (Залыть за шкуру сала, задать Перцу), а часом – тлумачить словом, словосполученням чи реченням (Москаля везты. Обманывать; Попа возыть у решеті. Лгать на исповеди; скачы враже якъ панъ каже. Делай что велять). А то залишає й зовсім без тлумачення.
У 1864 р. був опублікований уже згадуваний нами збірник “Українські приказки, прислів’я і таке інше” (“Українські приказки, прислів’я і таке інше. Збірники О. В. Марковича и других”. Спорудив М. Номис) М. Т. Симонова, більш відомого за псевдонімом “Номис” (перші п’ять літер прізвища, прочитані в зворотному порядку). Матвій Номис, уродженець козацької сім’ї поблизу містечка Оржиці на Полтавщині, випускник словесного факультету Київського університету, продовжив відомі народознавчі традиції першого його ректора М. Максимовича. За словами М. Сумцова, “Українські приказки” – це було “чудове видання, один із кращих пам’ятників живої і плідної любові до рідного слова”. 14 339 реєстрових одиниць укладач згрупував “по речам”, виділивши іншим шрифтом слово або увесь вислів, що найвиразніше представляє тему. Кожна “приказка” виступає під певним номером, але позначена цифрою лише кожна десята.
7690. Через лад (надто, через міру). Пир., Л.
Передав куті меду (переборщив, багато чого налив и д.). Прав. Ниж., К, Л.
Стругав-стругав, та й перестругав. Ил.
ТРОХИ, як комар наплакав. Кан., К.
Як кіт наплакав. Об.
Из мишачу бідницю. Кор.
Миль-миль, як у Петрівку ягода (де-негде побачиш). X.
Тілько світила, тілько й кадила. Проск.
Се моя соха й борона. Новг.
7700. Тільки свічі й воску. К, Л., Пир., Кр., Гр. – воску й ладану (або: світла и кадила). Ил.
Такий спосіб розташування матеріалу придатний для ідеографічного опису, але не зручний для користування словником. Тому автор додав посторінковий покажчик опорних слів.
З наведеного фрагмента збірника висновуємо, що М. Номис: 1) ретельно паспортизував вирази (Напр., Пир. – Пирятинщина, Л. – Лубенщина); 2) дописував варіанти (див. № 7690,7700); 3) тлумачив приказки (Передав куті меду – переборщив, багато чого налив). Нерідко укладач поміщає історичну чи етимологічну довідку, пояснює умови виникнення й становлення фразеологізму. Пор. Допавсь як дурень до мила. К.
Певно з брехеньки про дурня, що хотів поласувати Mugamu, та й накупив Мила – не тямив добре розказати крамареві. Далося ж те йому Мик-мик (так він у крамаря питав міщів) добре у тямки!.. Іноді в брехенці, замість Дурня – Мартин (див. № 12193), Нам.
Слова в назві “Збірники О. В. Марковича и других” означають, що до Номисової збірки увійшли матеріали О. Марковича та численних інших збирачів народного слова – В. Білозерського, М. Білозерського, О. Кониського, П. Куліша, В. Лазаревського, А. Свидницького, О. Шишацького-Ілліча та ін., а це дало змогу охопити значну територію України – Київщину, Чернігівщину, Полтавщину, Поділля, Полісся, Волинь, Слобожанщину, Черкащину, частково Південь України. Слова ж “и таке инше” свідчили, що, крім приказок, прислів’їв, різноструктурних ідіомів (Лихої долі не вгадаєш, Нещастя ніколи само не приходить, Бреше, як собака, дуба дав), укладач помістив побажання (Щоб тебе положили на лаву!), каламбури (Тинди-ринди за три гроши), загадки (Що без рук стучить?) (грім) та ін. За його словами, він “містив у книжку усе, що було в збірниках (загадки, шепоти, зацурування, замовляння і д.); усе комусь знадобицця!”
Не можна переоцінити й творчого подвигу Івана Франка як фольклориста, лексикографа, діалектолога й етимолога, який на початку минулого століття опублікував тритомну збірку української фразеології “Галицько-руські народні приповідки” (1901-1910). Величезною заслугою І. Франка було утвердження основних принципів укладання такого величезного матеріалу. Гостро критикуючи М. Номиса за спосіб розташування матеріалу, пор.: “Як відомо всякому, хто переглядав Номиса, його збірка впорядкована так нераціонально, що якби розписати конкурс на невідповідне та непрактичне впорядкування матеріалу, то наш Номис певно одержав би першу премію”, сам І. Франко не став групувати їх “по темам”, виходячи “із певної філософічної системи”, як чинили це Номис, Даль, Челаковський, а за абеткою стрижневого слова, звичним “лексико-новим способом”. Отже, під словом Зозуля поміщені такі вислови: А бодай ти зозулі не чув!, Зазулі як сї подавит ячмінним колосом, то перестає кувати; Не тобі зазуля кувала; Чекай, аж ти зазулі закує.
Такий спосіб групування наочно засвідчує фразеотворчий діапазон того чи іншого слова, його енциклопедично-культурологічний фон, він зручний для користування. Йому віддають перевагу (з деякими варіаціями) й численні сучасні дослідники-лексикографи: К. Андрейчина, С. Влахов, Ст. Димитрова і Кл. Запряганова (1980), А. Івченко (1990), В. Мокієнко і Т. Нікітіна (2001), С. Скорупка (1974), В. Ужченко і Д. Ужченко (1998; 1993; 1997; 2000; 2002), укладачі академічних ФСУМу (1993) та СФУМу (2003), О. Федоров (1997), інколи І. Лепешев (1993) та ін. Кожна приповідка в збірнику паспортизована. І. Франко дотримувався правила “географічного умісцевлення приповідок”, окреслюючи таким чином їх ареал, наголошуючи, що “обік загально розповсюджених, а почасти інтернаціональних приповідок в устах кожного люду раз у раз твориться, обертається і забувається сила місцевих приказок, дотепів”. Укладач тлумачить кожну приповідку. Нерідко пояснення поєднується з показом прототипу ФО, умов уживання, її стилістичною характеристикою, варіативністю, конотацією, походженням, Як-от: бере на зелений овес. Еліптично: бере на борг, позичає під застав ще не вижатого вівса; переносно: “задовжуєся, не маючи відповідного покриття для довгу” ; Викурив його як лиса з ями. Знач(ить) вигнав, вистрашив. Натяк на звісний мисливський спосіб виганяти лиса з ями димом ; Носит ся, як баба з топором. (Мінч.) …З тижборьом. (Лол.) … Зо ступов. (Наг.). Утворено, мабуть, за аналогією до приповідки Носиться як дурень зо ступою, основаної на відомому оповіданні про дурня, що, “одержавши по батькови ступу, не хотів розстатися з нею і, ночуючи в лісі на дереві, витяг її туди…” . Франкові етимології численних ФО – Щоби тя волами возили! “натяк на давній звичай – “везти домовину з покійником на кладовище не інакше, як волами”; До гробової дошки того не забуду “…вислів “гробова дошка” вказує на давній звичай класти покійника на дошці”, а також Бігає як навіжений, боїться, щоби му заяць дороги не перебіг, виглядає, як каїн дощу, скривив ся як середа на п’ятницю і сотні інших – указують, що перед нами, власне, великий етимологічний словник української (ширше – слов’янської) фразеології. Біля багатьох приповідок поміщені паралелі з лексико – і фразеографічних праць С. Адальберта, В. Даля, Г. Ількевича, І. Носовича, І. Тимошенка, Ф. Челаковського та ін. згідно з правилами наукового етимологізування.
“Приповідки” – справжня енциклопедія матеріального й духовного життя українського народу XIX ст. Вони відображають побутові реалії (Дай си раду, лізь в коноплі), умови торгівлі (Аби з рук збути), спостереження за тваринами (загнути хвіст під себе), народні ігри (Щура пущати), язичницькі вірування (Дістати з доброї руки, добрий на руку), відшарування анекдотів (Піти як рак по дріжджі), прокляття (Бодай твого сліду псами шукали та й найти не могли!) та ін. .
Related posts:
- УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ Розділ 17 УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ Будь-яке дослідження базується на достатній кількості зібраного й певним чином систематизованого матеріалу. І тут важко переоцінити словники, зокрема, фразеологічні. Цінні, звичайно, і словники лексики. Проте слово і фразеологізм – якісно неоднакові мовні одиниці, у них різні параметри лексикографічної розробки. До того ж слово має давню лексикографічну традицію. Важливим для фразеологізмів є […]...
- Основні фразеологічні словники літературної мови – УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ Розділ 17 УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ § 51. Основні фразеологічні словники літературної мови У другій половині XX ст. інтенсивно видавалися насамперед збірники паремій – “Українські народні прислів’я та приказки” (1955; 1961; 1963); “Вік живи – вік учись” (1961); “Народ скаже, як зав’яже” (1971); “Українські прислів’я та приказки” (1976; 1984); “Шляхами народних приповідок” (1994) та ін. Найповніше з […]...
- Інші види фразеологічних словників – УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ Розділ 17 УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ § 53. Інші види фразеологічних словників Словник – довідник “Фразеологія перекладів Миколи Лукаша” (2003), укладений О. Скопненком і Т. Цимбалюк, – перша спроба якнайповніше описати індивідуально-авторські вживання фразеологізмів у мові перекладів М. Лукаша з реєстром понад 6 тисяч. Вій охоплює українську ідіоматику, пареміологію, перифрази, тавтологічні словосполучення, усталені порівняння, а також традиційні […]...
- Фразеологічні словники говірок – УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ Розділ 17 УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ § 52. Фразеологічні словники говірок “Фразеологічний словник лемківських говірок Східної Словаччини” (1990), укладений Н. Вархол та А. Івченком, включив матеріал з 58 населених пунктів, архівних матеріалів з фондів Свидницького музею української культури і збірника Юрія Цигри та Іллі Легдана “Народ скаже – як зав’яже” (1964). Фразеологізм тлумачиться переважно на перший іменник […]...
- ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, КРИЛАТІ ВИРАЗИ, АФОРИЗМИ ЯК РІЗНОВИДИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Мета: навчальна: ознайомити учнів із джерелами українських фразеологізмів, розширити знання про прислів’я, приказки, крилаті вирази, афоризми та формувати вміння доречно їх використовувати; розвивальна: розвивати інтерес до яскравих мовних засобів; виховна: виховувати ціннісне ставлення до мудрості народної. Внутрішньопредметні зв’язки: лексика, синтаксис, пунктуація, орфографія. Міжпредметні зв’язки: мова, інші науки, фольклор, соціокультура. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. ПЕРЕБІГ […]...
- КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 6 КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Залежно від того, за якою ознакою розподіляють фразеологізми на групи, по-різному їх і класифікують. Виділяють різну кількість груп. Укладач найавторитетніших фразеологічних словників російської мови О. Федоров, наприклад, увесь фонд фразеологізмів залежно від семантики й значень слів – компонентів, які входять до складу ФО, поділяє на дві основні групи: ідіоми і фразеологічні […]...
- ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, КРИЛАН ВИСЛОВИ, АФОРИЗМИ ЯК РІЗНОВИДИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ § 11. ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, КРИЛАН ВИСЛОВИ, АФОРИЗМИ ЯК РІЗНОВИДИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Джерела походження українських фразеологізмів різні. Найважливішим є мова народу. Фразеологізми походять від словосполучень на позначення поведінки людини у праці (працювати засукавши рукава; гнути спину; наступати на граблі; гребти лопатою), побуті та родинних стосунках (побити горшки; заварити кашу; копилити губу; кліпати […]...
- БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ БАГАТОЗНАЧНОСТІ, СИНОНІМІЇ ТА АНТОНІМІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 53 БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ БАГАТОЗНАЧНОСТІ, СИНОНІМІЇ ТА АНТОНІМІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Мета: розкрити багатство стилістичних можливостей фразеологізмів; розвивати естетичні смаки десятикласників; виховувати повагу до народної мудрості, до творчості майстрів слова. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексика і стилістика: функціональні стилі. Синтаксис: словосполучення, речення, текст. Пунктуація: розділові знаки. Культура мовлення: точність, багатство і […]...
- Джерела українських фразеологізмів – ФРАЗЕОЛОГІЯ ФРАЗЕОЛОГІЯ Джерела українських фразеологізмів Переважна більшість фразеологізмів походить із народної мови. Це передусім прислів’я, приказки, вислови жартівливого характеру. Не так лінь, як неохота. Надувся, як півтора нещастя. Господиня: три городи – одна диня. З народними звичаями й обрядами пов’язані вислови на зразок Дати гарбуза, стати на рушник, замовляти зуби, виносити сміття з хати. Фразеологія збагачується […]...
- ВАЛОВИЙ ЗБІР МЕДУ ВАЛОВИЙ ЗБІР МЕДУ – загальна кількість меду, зібрана за один сезон. Сюди входить кількість меду, зібраного у вуликах, і кількість меду, залишеного бджолам як кормовий запас на період зимівлі....
- ВАЛОВИЙ ЗБІР ВОСКУ ВАЛОВИЙ ЗБІР ВОСКУ – кількість воску, виділена бджолами протягом одного сезону. В. з. в. може бути у вигляді Відбудованих стільників, обрізків стільників, воскової печатки (забруса). Склавши восковий баланс, обчислюють різницю між весняними й осінніми запасами воску, це і є показником В. з. в....
- СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Дослідження фразеотворення стало в останні десятиліття окремим напрямом (аспектом) фразеологічної науки. Ю. Гвоздарєв визначає фразеотворення як вивчення закономірностей утворення фразеологічних одиниць і їх структури. При фразеотворенні важливо знати, на базі якого типу матеріалу виникла ФО, які процеси привели до її створення, у якому відношенні ця одиниця перебуває до інших одиниць […]...
- Українська держава під владою П. Скоропадського – Українська революція (1917-1920 рр.) Історія України Новітня історія України (1914-1939 рр.) Українська революція (1917-1920 рр.) Українська держава під владою П. Скоропадського Павло Петрович Скоропадський (1873-1945 рр.) був вихований у повазі й любові до української культури (його предки походили з давнього козацького роду). Закінчив Пажеський корпус у Петербурзі. У роки Першої світової війни був командиром лейб-гвардійського полку, потім командував кавалерійською […]...
- Стилістичне використання фразеологізмів Стилістика української мови Стилістичне використання фразеологізмів Одним із стилістичних засобів мови й мовлення, по-особливому виразних, оригінальних і емоційних є фразеологізми. Фразеологізми (грец. phrasis – зворот і logos – слово, вчення) – семантично й граматично пов’язані сполучення слів, а також речення, які використовуються в мові як її усталені і здебільшого легко й образно сприймувані одиниці. Фразеологізми […]...
- Українська мова у світі. Українська діаспора ВСТУП § 1 . Українська мова у світі. Українська діаспора І там, де звучить рідна мова, Живе український народ. В. Сосюра 1. Поміркуйте. Прочитайте епіграф до теми. Чи погоджуєтеся ви з думкою, висловленою поетом? Сформулюйте власні твердження щодо порушеної проблеми, наводячи приклади з історії, географії. 2. І. Прокоментуйте висловлювання. Визначте тему й основну думку кожного […]...
- Еволюція соціальних фразеологізмів Розділ 10 ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 30. Еволюція соціальних фразеологізмів Різночасові фразеографічні зрізи виразно ілюструють зміни у складі фразеології навіть упродовж незначного для історії періоду. Звернімося до словника Б. Грінченка, який укладався зовсім недавно – у кінці XIX – на поч. XX ст. Ось тільки деякі вислови, згадані в другому томі цього словника (1908) (їх […]...
- УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК ОДНА З ІНДОЄВРОПЕЙСЬКИХ МОВ. УКРАЇНСЬКА МОВА В КОЛІ СЛОВ”ЯНСЬКИХ МОВ Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні §5. УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК ОДНА З ІНДОЄВРОПЕЙСЬКИХ МОВ. УКРАЇНСЬКА МОВА В КОЛІ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ Мовознавчі студії 33. I. Прочитайте текст. Пригадайте, що вам відомо з історії про східнослов’янські племена, їхню культуру. Які історичні причини утворення мов української, російської, білоруської народностей? Назвіть імена вчених-мовознавців, що доводять давність української […]...
- ВСТУП. УКРАЇНСЬКА МОВА У СВІТІ. УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА ВСТУП. ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 1 ВСТУП. УКРАЇНСЬКА МОВА У СВІТІ. УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА Мета: ознайомити учнів зі становищем української мови у світі, з українською діаспорою; розвивати інтерес до мовної ситуації у світі; виховувати толерантне ставлення до мов різних країн. Міжпредметні зв’язки: історія, географія, українська література, соціолінгвістика, російська мова. […]...
- Українська мова у світі. Українська діаспора § 2. Словосполучення і речення – основні синтаксичні одиниці. Стилістичні особливості простих і складних речень 10. 1. Прості речення: Мій юний Юрик Бачить сенс життя в трьох речах. Він Любить одну дівчину, Україну й письменника Пауло Коельйо в українських перекладах (кома відокр. однорід. додатки). Про те, друге чи третє Ми з Юрком Часто Бесідуємо(кома відокр. […]...
- Українська мова в діалозі культур. Відображення в українській мові культури інших народів. Українська діаспора МОВА, ІНДИВІД, СУСПІЛЬСТВО § 3. Українська мова в діалозі культур. Відображення в українській мові культури інших народів. Українська діаспора 21. ІІ. 1) Якісні відносні присвійні Важлива іншомовні – Найтісніших українська Продуктивний європейський Найдавніших культурний Безпосереднім Освітні Виступають означеннями. Найтісніших – прикм., п. ф. – тісний, як., найвищ. ст. пор., пр. форма, тв. гр., мн., М. […]...
- Етнокультура як засіб етимологізації фразеологізмів Розділ 16 ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 48. Етнокультура як засіб етимологізації фразеологізмів У мові є немало немотивованих ФО, які несуть суттєву інформацію про екстралінгвістичну дійсність, а їх етимологія – це фактично вказівка на позамовний “фон”, на фрагмент “живого життя”. Позамовна дійсність, зміст культури, закріплений за ФО, – об’єкт номінації етнофразеологізму, його “етимон”; метод етнокультурної […]...
- Прислів’я, приказки, афоризми (крилаті вислови) як різновиди фразеологізмів ЛЕКСИКОЛОГІЯ, ФРАЗЕОЛОГІЯ § 17 Прислів’я, приказки, афоризми (крилаті вислови) як різновиди фразеологізмів Пригадаймо! З якими прислів’ями та приказками ви вже ознайомилися, навчаючись у школі? Наведіть приклади. 137 Пригадайте прислів’я з поданими антонімами. Посієш – пожнеш; світ – тьма; праця – лінь; рання – пізня; менше – більше; вранці – увечері. Запам’ятаймо! Прислів’я – це усталений […]...
- СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Фразеологізми справедливо вважаються “специфічними рисами кожної мови”, “квінтесенцією національного обличчя мови”, “згустками розуму й знання”. У фразеології, за висловом М. Рильського, “дух “язика”. Стилістику й конотацію мовних одиниць Л. Блумфілд певним чином пов’язував з “авторитетом” тієї професії або ремесла, звідки вони взяті. Морські терміни звучать як щось “влучне, […]...
- Значення мови в житті людини і суспільства. Українська мова Повторення вивченого в початкових класах § 1 Значення мови в житті людини і суспільства. Українська мова – державна мова України 1 1.Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Українці називають маленьку дитину, яка не вміє говорити, “немовлям”. І хоч немовлята “не мовлять”, вони розрізняють звуки, упізнають голос мами. Діти більше люблять ніжний людський голос, аніж тишу […]...
- ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 7 ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Як уже зазначалося, проблема систематизації фразеологічного матеріалу, його класифікації постійно перебуває в полі зору мовознавців. Дифузність фразеологічного значення, різноструктурність, семантична редукція компонентів ФО ускладнюють вибір основи для їх класифікації. В. Виноградов розподілив фразеологізми на групи за ступенем єдності компонентів. Однак для ФО властиві й інші характеристики. Вона виконує певну синтаксичну […]...
- Творення фразеологізмів на базі окремих слів Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 19. Творення фразеологізмів на базі окремих слів Творення фразеологізмів можна пов’язувати з імплікацією/експлікацією: імплікація посилює знаковий характер мовної одиниці, експлікація – її експресивність. Розгортання окремих слів у фразеологізм відбувається шляхом нарощування вихідного слова в разі уточнення якогось його значення. Для ФО Важливий (важний, великий) птах конкретизацією семантики базового слова […]...
- Узагальнення і систематизація знань з лексикології та фразеології ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ УРОК № 75 Тема. Узагальнення і систематизація знань з лексикології та фразеології Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів з теми “Лексикологія. Фразеологія”; удосконалювати навички практичного використання знань із цих тем в усному й писемному мовленні, користування різними видами словників; прищеплювати учням любов до рідної мови, культури. Обладнання: підручник. ХІД УРОКУ I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ […]...
- Творення слів на базі фразеологізмів – СПІВВІДНЕСЕНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМУ І СЛОВА Розділ 4 СПІВВІДНЕСЕНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМУ І СЛОВА § 7. Творення слів на базі фразеологізмів Спостереження над процесом відфраземного словотворення допомагають простежити за конкретними виявами взаємодії слів і фразеологізмів, за їх функціональною і семантичною співвіднесеністю, виявити специфіку універбів як межі стійких нарізнооформлених лексем, глибше пізнати не лише один зі шляхів збагачування словникового складу мови, а й саму […]...
- ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Мета: навчальна: навчити уточнювати лексичне значення фразеологізмів; розвивальна: розвивати гнучкість і образність мислення учнів; виховна: виховувати увагу та повагу до народної мудрості. Внутрішньопредметні зв’язки: лексика, синтаксис, пунктуація. Міжпредметні зв’язки: мова, література, соціокультура. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. ПЕРЕБІГ УРОКУ ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Перевірка домашнього завдання Виразне читання […]...
- Стилістичні функції фразеологізмів Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 35. Стилістичні функції фразеологізмів Синтез функціонального й структурно-семантичного підходів до ФО породжує бісинхронний підхід до мови, що створює органічну єдність мови – коду й реалізації цього коду в процесі мовлення. Він же породжує й опозицію денотативно-сигніфікативного й експресивно-стилістичного аспектів. Виразні семантико – стилістичні якості фразеологізмів – їх […]...
- Українська абетка – Фонетика Українська мова Фонетика Українська абетка Аа Бб Вв Гг Гг Дд Ее Єє Жж Зз Ии Іі Йй Кк Лл Мм Нн Оо Пп Рр Сс Тт Уу Фф Хх Цц Чч Шш Щщ Ьь Юю Яя Кількість звуків і букв у слові може бути різною. Букви я, ю, є, ї після приголосних позначають 1 […]...
- ОСНОВНІ ГРУПИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 50 ОСНОВНІ ГРУПИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Мета: ознайомити десятикласників із основними групами фразеологізмів; збагатити мову учнів фразеологізмами; розвивати уважне ставлення до мови, до її якостей; виховувати навички самоосвіти і самовдосконалення. Внутріщньопредметні зв’язки: Лексика: значення фразеологізмів. Синтаксис: словосполучення, речення, текст. Стилістика: функціональні стилі. Культура мовлення: виразність, образність мови. Міжпредметні зв’язки: художня […]...
- Моделювання як метод етимологізації фразеологізмів Розділ 16 ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 47. Моделювання як метод етимологізації фразеологізмів Чи не найбільший ефект на сьогодні при етимологізації фразеологізмів дає органічне поєднання методів, зокрема, лінгвістичних (використання структурно-семантичної моделі) з аналізом екстралінгвістичного, етнографічного матеріалу. Проте сам характер ФО, а також доступний для дослідника матеріал спричинюють різне співвідношення між використанням цих двох засобів етимологізування […]...
- Індивідуально-авторське використання фразеологізмів (лексичні видозміни) Розділ 10 ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 31. Індивідуально-авторське використання фразеологізмів (лексичні видозміни) Дослідження широких трансформаційних потенцій ФО, безперервного оновлення їх компонентного складу, форми і структури як внаслідок історичних змін, під впливом мовної системи й дії екстралінгвістичних факторів, так і під пером майстрів слова відповідно до сюжетної лінії, розуміння стійкості (постійності) компонентного складу й структури ФО […]...
- Фразеологізми, їх лексичне значення. Вживання фразеологізмів у мовленні ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ УРОК № 74 Тема. Фразеологізми, їх лексичне значення. Вживання фразеологізмів у мовленні Мета: поглибити знання учнів про фразеологічні звороти; вдосконалювати вміння учнів знаходити фразеологізми в текстах, розкривати їх значення; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати повагу до рідного слова. Обладнання: підручник, текст диктанту. ХІД УРОКУ I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ […]...
- Недооцінка українського матеріалу при етимологізації фразеологізмів Розділ 16 ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 49. Недооцінка українського матеріалу при етимологізації фразеологізмів Примітно, що практично всі українські етимологи – М. Демський, А. Івченко, Л. Коломієць, Л. Скрипник, Я. Спринчак, В. Ужченко та ін. – широко використовують фразеологічні паралелі з російської мови та інших слов’янських джерел. Як і деякі російські – О. Бірих, В. […]...
- Функціональна класифікація – КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 6 КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 15. Функціональна класифікація Для усного монологічного мовлення Д. Баранник запропонував функціональну класифікацію, виділивши п’ять основних груп: 1) фразеологічні метафори народного характеру: Брати в шори, пасти задніх, хитрий як лисиця (ідіоми, приказки); 2) фразеологічні метафори літературного характеру: аннібалова клятва, троянди й виноград (крилаті метафоричні словосполучення); 3) фразеологічні образні узагальнення народного характеру: […]...
- Слова з літерою Г – Українська абетка – Фонетика Українська мова Фонетика Українська абетка Слова з літерою Г габарит гава галаконцерт галантерея галера гастролі гатунок гвалт гвардія генерація гетри гід гільотина гірлянда глей (вишневий клей) глобус гніт (у свічці) гобелен Гол гольф градус гранат граніт грати (залізна решітка) грація гречний (люб’язний) гринджоли (сані) грот гротеск гуля гудзик Ван-Гог Гете Гоген Голсуорсі зигзаг дзига...
- Семантична класифікація – КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 6 КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 13. Семантична класифікація Ідіоматичні словосполучення (ідіоми) і фразеологічні одиниці, за Л. Булаховським, – це характерні стійкі сполучення слів, у яких слова набувають “цілком або відносно специфічного змісту”. Ідіома – це своєрідні вирази з певних мов, що за своїм ужитком є цілісні й одиничні за змістом, звичайно не можуть бути точно […]...
- Генетична класифікація – КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 6 КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 14. Генетична класифікація Генетичний принцип, а точніше – класифікацію за джерелами, розробив на початку 60-х років XIX ст. Л. Булаховський. Вона включає вісім груп: 1) прислів’я та приказки; 2) професіоналізми; 3) усталені вислови з анекдотів, жартів тощо; 4) цитати й образи зі Старого й Нового Завітів; 5) ремінісценції античної старовини; […]...