Головна ⇒ 📌Довідник з хімії ⇒ Жири – ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО

Жири – ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО

Хімія підготовка до ЗНО та ДПА
Комплексне видання

ЧАСТИНА І

ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ

ОРГАНІЧНА ХІМІЯ

ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО

Жири

Жири можна охарактеризувати як естери, утворені трьохатомним спиртом – гліцеролом і трьома молекулами вищих карбонових кислот. З карбонових кислот найчастіше зустрічаються стеаринова кислота С17Н35СООН та олеїнова кислота С17Н33СООН.

Називають жири, виходячи з їхнього складу: наводячи залишки карбонових кислот, що входять до їхнього складу. Наприклад, тристеариновий жир, або тристеарат (входить

три залишки стеаринової кислоти), триолеїновий жир, або триолеат (входить три залишки олеїнової кислоти):

Жири ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО

Усі жири поділяють на дві основні групи.

Жири ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО

Хоча ця класифікація скоріше біологічна, ніж хімічна, однак можна вивести одну закономірність: тверді жири утворені переважно вищими насиченими карбоновими кислотами, а рідкі – переважно ненаеиченими.

Тваринні жири найчастіше тверді (яловичий, баранячий), але зустрічаються й рідкі (риб’ячий жир), тимчасом як рослинні жири найчастіше рідкі речовини (льняна, соняшникова олія), але є й тверді (кокосове

масло).

Жири дуже широко розповсюджені в природі. Поряд з вуглеводами й білками вони входять до складу всіх рослинних і тваринних організмів і є однією з основних частин нашої їжі.

Усі жири легші, аніж вода. У воді вони нерозчинні, але добре розчиняються в багатьох органічних розчинниках (дихлоретані, бензині).

Найбільш поширені жирні кислоти, що входять до складу жирів

Алканові кислоти

Масляна кислота

(С3Н7СООН)

СH3 – (CH2)2 – COOH

Капронова кислота

(С5Н11СООН)

СН3 – (СН2)4 – СООН

Каприлова кислота

(С7Н15СООН)

СН3 – (СН2)6 – СООН

Капринова кислота

(С9Н19СООН)

СН3 – (СН2)8 – СООН

Лауринова кислота

(С11Н23СООН)

СН3 – (CH2)10 – СООН

Міристинова кислота

(С13Н27СООН)

CH3 – (CH2)12 – COOH

Пальмітинова кислота

(С15Н31СООН)

CH3 – (CH2)14 – СООН

Стеаринова кислота

(С17Н35СOOН)

СН3 – (СН2)16 – СOOН

Арахінова кислота

(С19Н39СOOН)

СН3 – (СН2)18 – COOH

Алкенові кислоти

Олеїнова кислота

(С17Н33СООН)

CH3 – (CH2)7 – CH = CH – (CH2)7 – COOH

Алкадієнові кислоти

Лінолева кислота

(С17Н31СООН)

СН3 – (СН2)4 – CH = CH – CH2 – CH = CH – (CH2)7 – COOH

Алхатрієнові кислоти

Ліноленова кислота

(С17Н29СООН)

СН3 – СН2 – СН = СН – СН2 – СН = СН – СН2 – СН = СН – (СН2)7 – COOH




Related posts:

  1. Хімічні властивості жирів – ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО Хімічні властивості жирів 1. Гідроліз жирів. Як і у випадку естерів, гідроліз жирів проводять у присутності лугу (або соди), який перетворює утворені карбонові кислоти на солі. Причому солі вищих карбонових кислот, які при цьому утворюються, є милом, […]...
  2. Поняття про естери – ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО Поняття про естери Функціональна група естерів подібна до функціональної групи карбонових кислот: функціональна група естерів – СОО-, а функціональна група карбонових кислот – СООН. Найпростіший представник естерів: Загальна формула естерів: СnН2nO2, вона збігається із загальною формулою карбонових […]...
  3. Мило – ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО Мило Милом є солі вищих карбонових кислот. Як і жири, мило можна класифікувати за агрегатним станом у звичайних умовах. Так, розрізняють тверде мило (натрієві солі вищих карбонових кислот) і рідке мило (калієві солі вищих карбонових кислот). Відповідно, […]...
  4. Добування естерів та їхня номенклатура – ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО Добування естерів та їхня номенклатура У лабораторній практиці естери добувають, в основному, кип’ятінням карбонових кислот зі спиртами в присутності сульфатної кислоти. У цьому разі сульфатна кислота відіграє роль каталізатора й водовідіймальної речовини, тобто вона зв’язує утворювану воду […]...
  5. Структура молекул жиру – Жири – Естери КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 6. Естери 6.4. Жири Олії і жири – це естери трьохатомного спирту гліцеролу і карбонових кислот. Загальна назва жирів – тригліцериди. Жири й олії – хімічно майже тотожні сполуки. Жири при кімнатній температурі тверді і легко перетворюються на рідину. Олії містять переважно залишки ненасичених карбонових кислот. Тому шляхом каталітичного гідрування вони легко […]...
  6. Жири – Естери. Жири – Оксигеновмісні органічні сполуки ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання РОЗДІЛ III. ОРГАНІЧНА ХІМІЯ 12. Оксигеновмісні органічні сполуки 12.5. Естери. Жири 12.5.2. Жири Жири – це повні естери трьохатомного спирту гліцеролу та одноосновних жирних (аліфатичних) кислот, їх ще називають тригліцеридами. Загальна формула: Де R, R1 та R2 – залишки насичених і ненасичених кислот з нерозгалуженим ланцюгом. Класифікація […]...
  7. Хімічні властивості естерів – ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО Хімічні властивості естерів З усіх хімічних властивостей естерів найбільш важлива тільки реакція, зворотна реакції естерифікації – гідроліз естерів. Ця реакція відбувається в присутності як кислот, так і лугів, що виступають у ролі каталізаторів: Для зміщення хімічної рівноваги […]...
  8. Фізичні властивості та застосування естерів – ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО Фізичні властивості та застосування естерів Нижчі естери є рідинами. Зі збільшенням молекулярної маси температура плавлення та кипіння збільшується, й вищі естери є твердими речовинами. Естери не розчиняються у воді, добре розчиняються в спирті, етері. Більшість естерів мають […]...
  9. Естери. Жири. Мило. Реакція естерифікації. Склад, хімічна будова естерів. Гідроліз естерів II Семестр Тема 4. ОКСИГЕНОВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ Урок 41 Тема уроку. Естери. Жири. Мило. Реакція естерифікації. Склад, хімічна будова естерів. Гідроліз естерів Цілі уроку: формувати знання учнів про естери; поглибити знання учнів про хімічні властивості кислот і спиртів на прикладі реакції естерифікації, показати практичне значення цієї реакції; вивчити умови зсуву хімічної рівноваги на прикладі реакції […]...
  10. Естери – Естери. Жири – Оксигеновмісні органічні сполуки ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання РОЗДІЛ III. ОРГАНІЧНА ХІМІЯ 12. Оксигеновмісні органічні сполуки 12.5. Естери. Жири 12.5.1. Естери Естери – це органічні сполуки, що утворюються внаслідок взаємодії карбонових кислот1 зі спиртами з відщепленням молекули води. Загальна формула: Де R – алкільний замісник або атом Гідрогену; R’ – вуглеводневий залишок (аліфатичний, ароматичний). Отже, […]...
  11. Властивості жирів – Жири – Естери КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 6. Естери 6.4. Жири Властивості жирів – Жири водонерозчинні і мають змащуючі властивості. – При тривалому зберіганні жири під впливом бактерій і вологого повітря розкладаються на складові. Карбонові кислоти, що вивільняються, роблять жир згірклим і додають йому неприємного запаху і смаку. – При перегріванні жирів, перш за все під час смаження, утворюється […]...
  12. Назви карбонових кислот КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 5 . Карбонові кислоти Якщо до карбонільної групи приєднана гідроксильна група, то в результаті отримуємо карбоксильну групу – функціональну групу карбонових кислот. Увага: карбонатна кислота належить до неорганічних кислот, хоча вона теж є сполукою Карбону. 5.1 . Назви карбонових кислот Карбонові кислоти мають свій гомологічний ряд. Назви одноосновних карбонових кислот утворюють від […]...
  13. Естери. Реакція естерифікації – Оксигеновмісні органічні сполуки Хімія Органічна хімія Оксигеновмісні органічні сполуки Естери. Реакція естерифікації Естери Естери Можна розглядати як похідні кислот, у яких Гідроген гідроксильної групи заміщений на вуглеводневий радикал спирту. Назви естерів утворюються від назв відповідних кислот і спиртів з додаванням слова естер. Наприклад, естер можна назвати етиловий естер оцтової кислотИ, за міжнародною систематичною номенклатурою – етилацетат (суфікс – […]...
  14. Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів Тема 3 НАЙВАЖЛИВІШІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ Урок 50 Тема уроку. Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів Цілі уроку: формувати знання учнів про склад жирів, їх утворення; з’ясувати їх будову і властивості як естерів гліцерину та вищих карбонових кислот; ознайомити учнів з хімічними властивостями жирів на прикладі гідролізу й гідрування; показати поширення […]...
  15. Мила і синтетичні мийні засоби – Естери. Жири – Оксигеновмісні органічні сполуки ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання РОЗДІЛ III. ОРГАНІЧНА ХІМІЯ 12. Оксигеновмісні органічні сполуки 12.5. Естери. Жири 12.5.3. Мила і синтетичні мийні засоби Вищі насичені (жирні) карбонові кислоти у воді нерозчинні через наявність у молекулі великого вуглеводневого залишку. Однак вони добре розчинні в розчинах лугів унаслідок утворення солей: Натрієві і калієві солі вищих […]...
  16. Тема 41. Естери та мило Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА ІІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ Тема 41. Естери та мило Серед чотирьох наведених варіантів відповідей виберіть одну правильну 1. Укажіть речовини, необхідні для добування метилацетату: A. Оцтова кислота та пропанол; Б. Оцтова кислота та метанол; B. Оцтова кислота та етанол; Г. Метанова кислота та […]...
  17. Класифікація естерів карбонових кислот – Естери КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 6. Естери Естери дуже поширені в природі. Вони є основою так званих ефірних олій, надають приємного запаху квітам, плодам і ягодам. Естери – це похідні карбонових кислот і спиртів (утворення складних ефірів), що мають таку загальну формулу: 6.1. Класифікація естерів карбонових кислот Залежно від природи кислоти і спирту естери карбонових кислот поділяються […]...
  18. Жири – КИСНЕВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина III. ОРГАНІЧНА ХІМІЯ Розділ 17. КИСНЕВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ § 17.14. Жири Жири – це складні ефіри, утворені вищими одноосновними карбоновими кислотами, головним чином пальмітиновою, стеариновою (насичені кислоти) та олеїновою (ненасичена кислота) і трьохатомним спиртом – гліцерином. Загальна назва таких сполук – тригліцериди. Природні жири являють […]...
  19. Жири, їхній склад, хімічна будова. Гідроліз, гідрування жирів. Біологічна роль жирів II Семестр Тема 4. ОКСИГЕНОВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ Урок 42 Тема уроку. Жири, їхній склад, хімічна будова. Гідроліз, гідрування жирів. Біологічна роль жирів Цілі уроку: формувати знання учнів про жири, їхній склад, утворення; вивчити будову жирів і властивості їх як естерів гліцерину й вищих карбонових кислот; ознайомити учнів з хімічними властивостями жирів на прикладі гідролізу й […]...
  20. Карбонові кислоти – КИСНЕВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина III. ОРГАНІЧНА ХІМІЯ Розділ 17. КИСНЕВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ § 17.10. Карбонові кислоти Карбоновими кислотами називаються органічні сполуки, в молекулах яких міститься функціональна карбоксильна група (карбоксил) Назва “карбоксил” походить від слів карбоніл та гідроксил. Якщо в молекулі міститься одна карбоксильна група, то кислота називається одноосновною, дві […]...
  21. Складні ефіри (естери). Реакції етерифікації та омилення – КИСНЕВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Частина III. ОРГАНІЧНА ХІМІЯ Розділ 17. КИСНЕВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ § 17.13. Складні ефіри (естери). Реакції етерифікації та омилення Добування складних ефірів. При взаємодії карбонових кислот зі спиртами утворюються складні ефіри. Наприклад, з оцтової кислоти й етилового спирту за наявності каталізатора(концентрованої сірчаної або соляної кислоти) добувають складний […]...
  22. Реакції естерів – Властивості естерів – Естери КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 6. Естери 6.3. Властивості естерів Коротколанцюгові естери карбонових кислот – це безбарвні рідини з фруктовими солодкуватими запахами. Вищі естери запаху не мають. Вони мають нейтральну реакцію і меншу густину, ніж вода. Естери не містять гідроксильних груп і не можуть утворювати водневі зв’язки, тому вони нерозчинні у воді. Реакції естерів Неорганічні кислоти (наприклад, […]...
  23. Назви естерів карбонових кислот – Естери КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 6. Естери 6.2. Назви естерів карбонових кислот Назву естерів утворюють шляхом додавання до назви алкільного замісника назви залишку кислоти. Алкільний замісник входить до складу естерної групи – COOR2, до назви головного карбонового ланцюга додають суфікс – оат. Приклад: Назва Структура Входить до складу або визначає Етиловий естер мурашиної кислоти (етилметаноат) Запах рому […]...
  24. Практична робота 2. Властивості етанової кислоти II Семестр Тема 4. ОКСИГЕНОВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ Урок 40 Тема уроку. Практична робота 2. Властивості етанової кислоти Цілі уроку: продовжити формування навичок роботи з хімічними речовинами й лабораторним устаткуванням; перевірити знання техніки безпеки під час роботи в кабінеті хімії; поглибити знання учнів про хімічні властивості карбонових кислот на прикладі оцтової кислоти; визначити рівень засвоєння знань […]...
  25. Кислотні властивості – Властивості карбонових кислот КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН 5 . Карбонові кислоти 5.3. Властивості карбонових кислот Кислотні властивості Карбонові кислоти – кислоти середньої сили. їхня сила – тобто здатність карбоксильної групи відщеплювати протон – визначається індуктивним ефектом, який викликається угрупованням, пов’язаним з карбоксильною групою. Карбонові ланцюги викликають +І-ефект, сила якого залежить від довжини карбонового ланцюга. Запам’ятайте: чим довший карбоновий ланцюг, […]...
  26. Поняття про вищі карбонові кислоти Тема 3 НАЙВАЖЛИВІШІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ Урок 49 Тема уроку. Поняття про вищі карбонові кислоти Цілі уроку: формувати знання учнів про вищі насичені й ненасичені карбонові кислоти; ознайомити з окремими представниками цього класу, практичним значенням реакції вищих карбонових кислот з утворенням солей – основного компонента мила; показати практичне значення й застосування вищих карбонових кислот. Тип уроку: […]...
  27. Насичені монокарбонові кислоти – Карбонові кислоти – Оксигеновмісні органічні сполуки ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання РОЗДІЛ III. ОРГАНІЧНА ХІМІЯ 12. Оксигеновмісні органічні сполуки 12.4. Карбонові кислоти Карбонові кислоти – це похідні вуглеводнів, до складу молекул яких входять одна або декілька карбоксильних груп – СООН. Класифікація карбонових кислот Розрізняють: 1) залежно від кількості карбоксильних груп (основності): – монокарбонові (однооснбвні): НСООН мурашина (метанова) кислота […]...
  28. ЛІПІДИ: ЖИРИ І ЖИРОПОДІБНІ РЕЧОВИНИ Розділ 2 Молекулярний рівень організації живої природи Тема 5. Біомолекулярний склад живого § 18. ЛІПІДИ: ЖИРИ І ЖИРОПОДІБНІ РЕЧОВИНИ Терміни та поняття: ліпіди, жири (тригліцериди), олії, жироподібні речовини (ліпоїди), фосфоліпіди, гліколіпіди, воски, стероїди, холестерин, фітостероли. Що таке ліпіди. До складу кожної клітини живого організму входять ліпіди (від грец. ліпос – жир), які за хімічною структурою […]...
  29. Гомологічний ряд і номенклатура Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА І ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ ОРГАНІЧНА ХІМІЯ КАРБОНОВІ КИСЛОТИ Гомологічний ряд і номенклатура карбонових кислот Правила складання назв карбонових кислот за міжнародною номенклатурою аналогічні до правил для спиртів, альдегідів та вуглеводнів. Назва кислоти походить від назви відповідного вуглеводню додаванням суфікса – ова до назви алкану. У зв’язку з […]...
  30. Насичені одноосновні карбонові кислоти – Оксигеновмісні органічні сполуки Хімія Органічна хімія Оксигеновмісні органічні сполуки Насичені одноосновні карбонові кислоти Карбонові кислоти – це органічні сполуки, до складу молекул яких входить карбоксильна функціональна групА: – Насичені одноосновні карбонові кислоти містять одну карбоксильну групу й ординарні карбон-карбонові зв’язки. У результаті взаємного впливу атомів у карбоксильній групі: – зв’язок С=О міцніший, ніж в альдегідній групі; – зв’язок […]...
Ви зараз читаєте: Жири – ЕСТЕРИ, ЖИРИ ТА МИЛО
«
»