ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН
Розділ 1. РОСЛИНИ
Тема 1.БУДОВА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ РОСЛИН
§ 6. ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН
Живлення – це процес поглинання і засвоєння рослинами поживних речовин, необхідних для підтримання процесів життєдіяльності. У рослин розрізняють повітряне, або листкове живлення, і грунтове, або кореневе.
Грунтове живлення. Грунт – верхній родючий шар землі, який складається з мінеральних речовин, повітря, води, піску, глини та решток відмерлих організмів. Чим більше в грунті органічних решток, тим більше в ньому гумусу, а значить, більша родючість
Рослини за допомогою кореня поглинають із грунту необхідні мінеральні речовини лише в розчиненому стані. Тому велике значення має наявність у грунті води. Засвоєння рослиною розчинених мінеральних речовин є основою грунтового живлення рослин. У мінеральних речовинах, які поглинає рослина, містяться різні хімічні елементи: Нітроген, Фосфор, Сульфур, Кальцій, Калій, Ферум, Хлор тощо. Ці хімічні елементи рослина використовує для утворення необхідних для неї органічних сполук: білків, вуглеводів, нуклеїнових кислот. Наявність необхідної кількості і складу мінеральних речовин у грунті є умовою нормального
Повітряне живлення рослин. Дослідами багатьох учених було доведено, що рослини не можуть рости і розвиватися лише завдяки поживним речовинам грунту. Ще у XVIII ст. видатний російський учений М. В. Ломоносов висловив думку про повітряне живлення рослин, а англійський хімік Дж. Прістлі довів, що рослини виділяють газ, необхідний для дихання. Пізніше було встановлено, що таке явище можливе лише за наявності сонячного світла та вуглекислого газу. Мова йде про. фотосинтез – основу повітряного живлення, з яким ви ознайомилися у попередньому параграфі. Вуглекислий газ у клітини рослин потрапляє з атмосферного повітря, яке надходить через продихи.
Транспортування речовин. Корені рослин поглинають із грунту розчин мінеральних речовин. Просуваючись від клітини до клітини, вода з мінеральними речовинами потрапляє в центральну частину кореня. Звідти під дією кореневого тиску розчин піднімається по стеблу, потрапляє в кожну клітину листка. Вода, що надходить у клітину, використовується для процесів життєдіяльності, зокрема фотосинтезу, а частина її випаровується. Рух розчинених мінеральних речовин від кореня по стеблу до листків називається висхідним. Він відбувається завдяки кореневому тиску та випаровуванню води листками рослини (явища, відомі вам із курсу природознавства).
Органічні речовини, що утворилися під час фотосинтезу, рухаються по корі пагона від листків до кореня. Такий рух речовин називається низхідним. Таким чином, у рослині постійно відбувається рух речовин: розчину мінеральних – від кореня до листків, і органічних – від листків до кореня та інших органів.
Випаровування води. Воду випаровує уся поверхня тіла рослини, особливо поверхня листків. Листки мають продихи, через які й випаровується вода. При цьому відбувається охолодження поверхні листка. Чим більше води випаровує рослина, тим більше води вона поглинає з грунту. Рослина працює як своєрідний насос. Одна рослина кукурудзи випаровує за період росту більше ніж 200 л води, один гектар пшениці або ячменю – до 2 400 000 л, а один гектар буряків – 4 000 000 л! Дуже багато води випаровує дерево евкаліпт, тому його висаджують на заболочених місцях для осушення. Інтенсивність випаровування залежить від біологічних особливостей рослини, від місця зростання, часу доби, температури повітря та грунту, вологості повітря, швидкості вітру тощо.
Живлення – це процес поглинання та засвоєння рослиною поживних речовин, необхідних для підтримання її процесів життєдіяльності. Розрізняють грунтове та повітряне живлення рослин.
Для допитливих
Досліджуємо процес живлення рослин
1. Для того щоб переконатися, що рослина поглинає розчин мінеральних речовин із грунту, проведіть такий дослід. Зробіть модель клітини. Для цього вам потрібен целофановий мішечок. Попередньо намочіть його і висушіть. Мішечок заповніть сумішшю цукрового сиропу (1 ложка цукру і 1 ложка гарячої води) та крохмального клейстеру у співвідношенні 10 : 1. За допомогою гумового кільця зав’яжіть мішечок і покладіть його на 1-2 години у банку з холодною кип’яченою водою. Потім вийміть мішечок із води і помістіть у банку з піском, змоченим розчином йоду. Пісок повинен повністю покривати мішечок. Через 15-20 хвилин витягніть мішечок і поясніть результати досліду. Які речовини потрапили з грунту в мішечок? Як можна виявити ці речовини? Роботу якого органа рослини змодельовано в цьому випадку?
2. Щоб упевнитися, що різна концентрація мінеральних речовин впливає на ріст рослин, проведіть такий дослід. У 3 стаканчики з грунтом посадіть по квасолині. Коли на проростках з’явиться перша пара справжніх листків, у кожен стаканчик додайте розчини мінеральних солей. У перший:
2 краплі розчину азотного добрива, 5 – калійного, 10 – фосфатного (прикріпіть до цього стаканчика етикетку “Багато солей”), у другий: 3-4 краплі азотного добрива, 7 – калійного,
1-2 – фосфатного (прикріпіть етикетку “Менше солей”), у третій солей не вносьте (етикетка “Немає солей”). Після цього зволожте грунт в усіх стаканчиках і далі підтримуйте його вологим. Приблизно через місяць порівняйте рослини і поясніть результати досліду.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...