ЗОВНІШНІ ПРОЦЕСИ, ЩО ЗМІНЮЮТЬ ЗЕМНУ КОРУ

РОЗДІЛ III ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ

Тема 1 ЛІТОСФЕРА

§22. ЗОВНІШНІ ПРОЦЕСИ, ЩО ЗМІНЮЮТЬ ЗЕМНУ КОРУ

– Пригадайте, як можуть змінювати земну поверхню внутрішні процеси.

ЩО ТАКЕ ЗОВНІШНІ ПРОЦЕСИ. Земну поверхню фор­мують не тільки внутрішні, а й зовнішні процеси. До них належать вивітрювання, робота вітру, поверхневих і підзем­них вод, моря, льодовиків, діяльність людини. Зовнішні процеси, на відміну від внутрішніх, відбуваються на поверхні або у верхній частині земної кори.

Відрізняються зовнішні процеси від внутрішніх і тим, що черпають

енергію не всередині планети, а зовні. Вони “використовують” енергію Сонця (сонячне тепло), силу земного тяжіння, життєдіяльність організмів. На перший погляд, ці сили видаються значно слабшими. Проте це тільки здається. Недарма в народі кажуть: “Вода камінь то­чить”, Зовнішні процеси виконують одночасно і руйнівну, і створювальну (творчу) роботу.

ВИВІТРЮВАННЯ. Воно охоплює майже всю поверхню планети і є найпоширенішим з усіх зовнішніх процесів. Розрізняють фізичне, хіміч­не й органічне вивітрювання.

Фізичне вивітрювання – це руйнування гір­ських порід до рамків під впливом коливань тем­ператури

та замерзання води в їх тріщинах. Осо­бливо активно воно відбувається там, де великі контрасти температур протягом доби: у пустелях і горах. У пустелях температура піску і скель удень може сягати +80 °С, а вночі спадає майже до 0 °С. Багаторазове нагрівання й охолодження призво­дить до швидкого розтріскування порід(мал. 74). Руйнівна дія замерзлої води особливо поширена у полярних районах. Вода під час замерзання у тріщинах збільшується в об’ємі й розширює їх. Згодом суцільна брила руйнується.

Органічне вивітрювання – це руйнування гірських порід організмами. Найчастіше його починають бактерії, мохи і лишайники, які оселяються на породах (мал. 75). Коріння рос­лин, потрапляючи у тріщини порід, сприяє розтріскуванню. Серед тварин відчутно впливають на породи землерийні (миші, кроти), дощові черв’яки, мурашки та ін.

ЗОВНІШНІ ПРОЦЕСИ, ЩО ЗМІНЮЮТЬ ЗЕМНУ КОРУ

Мал. 74. Фізичне вивітрювання

ЗОВНІШНІ ПРОЦЕСИ, ЩО ЗМІНЮЮТЬ ЗЕМНУ КОРУ

Мал. 75. Органічне вивітрювання: лишайники, що оселяються на скелях, руйнують породи

Хімічне вивітрювання – це руйнування гірських порід піл. дією повітря і води з розчиненими в ній речовинами. Вони здатні роз’їдати породи, утворюючи з них нові мінерали і по­роди. Так, твердий польовий шпат перетворюється на м’яку глину. Найактивніше хімічне вивітрювання відбувається в районах, де переважає волога й тепла погода.

Унаслідок вивітрювання утворюються пухкі відклади, які легко розвіюються вітром і розмиваються текучими водами.

РОБОТА ВІТРУ. Вітер виконує три види роботи: руйнівну, транспортну і нагромаджу вальну.

Руйнівна робота, вітру виявляється у ви­дуванні й розвіюванні пухких порід. Вітер може здувати величезні маси порід і фунту. Напри­клад, у СШАпідчас бурі в 1934 р. тільки за один день звіяло близько 300 млн тонн фунту.

Підхоплені вітром піщинки вдаряються об скелі та обточують, шліфують кам’яні виступи. У результаті утворюються не лише подряпини, а й чудернацькі скульптурні форми, які називають останцями. Часто вони нагадують стовпи, гриби, фігури людей (мал. 76). Химерні остан­ці, наприклад, є в Криму: на гірському масиві Демерджі вони утворили Дошку привидів.

Транспортна робота в imp у полягає у пере­несенні уламків порід на великі відстані. Так, пилова буря у 1926 р. з півдня України занесла пил і чорнозем на північ Європи аж до Балтій­ського моря.

Створю вальна (нагромаджувальна) робота

Вітру – це відкладання перенесених уламків і утворення різноманітних еолових форм по­верхні. Всюди, де є пісок, формуються бриж – ланцюги дрібних піщаних валиків (мал. 77). У пустелях, долинах річок, на узбережжях морів вітер нагортає дюни – піщані горби заввишки 10-20 м, рідко – 100 м. В Україні вони поширені в долині Дніпра, на узбережжях Чорного й Азовського морів. У піщаних пустелях утворюються барха­ни – горби з піску висотою 70-150 м у вигляді півмісяця (мал. 78). Дюни і бархани постійно переміщуються і за рік можуть “пройти” сотні метрів. Відомі випадки, коли через “наступ пісків” були повністю засипані міста.

ЗОВНІШНІ ПРОЦЕСИ, ЩО ЗМІНЮЮТЬ ЗЕМНУ КОРУ

Мал. 76. Останці

Найпотужніші ураганні вітри, що бувають у пустелі Сахарі в Африці, переносять пил на відстань до 2500 км і відклада­ють його в Європі або Атлантично­му океані. За швидкості 5 м/с вітер може переносити пил, 20 м/с – гравій, 25-50 м/с (під час урага­ну)-гальку, дрібні уламки порід.

ЗОВНІШНІ ПРОЦЕСИ, ЩО ЗМІНЮЮТЬ ЗЕМНУ КОРУ

Мал. 77 Піщані брижі

ЗОВНІШНІ ПРОЦЕСИ, ЩО ЗМІНЮЮТЬ ЗЕМНУ КОРУ

Мал. 78. Бархани

ЗОВНІШНІ ПРОЦЕСИ, ЩО ЗМІНЮЮТЬ ЗЕМНУ КОРУ

Мал. 79. Вимоїна

ЗОВНІШНІ ПРОЦЕСИ, ЩО ЗМІНЮЮТЬ ЗЕМНУ КОРУ

Мал. 30. Яр

ЗОВНІШНІ ПРОЦЕСИ, ЩО ЗМІНЮЮТЬ ЗЕМНУ КОРУ

Мал. 31. Балка

РОБОТА ПОВЕРХНЕВИХ І ПІДЗЕМНИХ ВОД Воду, які вітер, називають невтомною трудівницею. Поверхневі води – річки і тимчасові потоки (після сильних дощів або танення снігу) – здійснюють велику роботу, змінюючи поверхню. їх руйнівна дія полягає у розмиванні порід. Таке руйнування називають ерозією. У породах річки прорізають собі видо­вжені заглиблення – річкові долини. Кожна річка розмиває береги, переносить і відкладає зруйнований матеріал на вигинах русла і в гирлі.

Тимчасові потоки прорізають на поверхні вимоїни – заглиблення 1-2 м (мал. 79). Якщо вони не закріплені корінням рослин, то після чергових злив поглиблюються і розширюються. У результаті вимоїни перетворюються на яри (мал. 80). Яри після кожного дощу збільшуються. З часом ерозія згасає, зменшується. Схили яру стають по­логими. На них виростають трави і кущі. Тоді яр поступово перетворюється на балку й ерозія припиняється (мал. 81). Вимоїни та яри виникають через рясні опади і наявність порід, що легко розмиваються.

Підземні води здатні розчиняти деякі гірські породи, наприклад: вапняки, крейду, гіпс, сіль. Унаслідок їх розчинення і вимивання під землею утворюються порожнини – печери (мал. 82).

Подорож у слово

Еолові форми поверхні дістали свою назву від іме­ні міфічного дав­ньогрецького бога вітрів Еола.

Подорож у слово

Слово ерозія у пе­рекладі з латинської означає роз’їдання.

Найбільшою печерою у світі є Мамонтова (CШA) завдовжки 361 км. В Україні най­більші печери є на Поділлі – Оптимістична (201 км) та Криму – Червона (14 км).

ЗОВНІШНІ ПРОЦЕСИ, ЩО ЗМІНЮЮТЬ ЗЕМНУ КОРУ

Мал. 82. Печера – результат розчинення порід підземними водами

ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ. До зовнішніх природних процесів належить і діяльність людини. Її вплив на земну поверхню стає дедалі відчутніший. Як і сили природи, вона руйнує поверхню, коли видобуває корисні копалини, обробляє землі, будує різні споруди і шляхи. Л юдина утворює на поверхні штучні (неприродні) форми – заглибини-кар’єри, насипи.

Отже, зовнішні процеси руйнують підвищення, заповнюють відкладами за­падини, згладжують нерівності земної поверхні. Водночас вони розчленовують її, утворюючи яри та долини. Зовнішні процеси відбуваються постійно й одночасно з внутрішніми. У результаті їх взаємодії поверхня Земні набуває складного вигляду й неперервно змінюється.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

– Зовнішні процеси – це вивітрювання, робота вітру, поверхневих і підземних вод, діяльність людини.

– Вивітрювання – це руйнування гірських порід унаслідок коливань температури повітря, дії води, впливу організмів.

– Ерозія – це руйнування гірських порід поверхневими проточними водами.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Які явища належать до зовнішніх процесів?

2. Що називають вивітрюванням? Які є види вивітрювання?

3. Які наслідки роботи вітру і де їх можна побачити?

4. Яку роботу здійснюють поверхневі, а яку – підземні води?

5. Чи здатна людина змінювати поверхню Землі?

Попрацюйте групі

Розкажіть, у чому полягає руйнівна, транспортна й створювальна робота зовнішніх сил: група 1 – вітру; група 2 – поверхневих вод, група 3 – підземних вод.

Які форми поверхні утворюються внаслідок їх дії?

ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ

Знайдіть в Інтернеті зображення останців. Які фігури вони можуть утворювати?


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: ЗОВНІШНІ ПРОЦЕСИ, ЩО ЗМІНЮЮТЬ ЗЕМНУ КОРУ