ЗРІЛІСТЬ МЕДУ

Related posts:

1. ДОЗРІВАННЯ МЕДУ ДОЗРІВАННЯ МЕДУ – так називається досить складний процес переробки бджолами нектару або паді на мед. У зібраних бджолами нектарі й паді міститься до 92 % води. У меді – близько 20 %. Насамперед бджоли з корму видаляють надлишок вологи. Основна частина вологи з нектару передається ректальними залозами бджіл у пряму кишку ще під час польоту. […]...
2. ОБРОБКА НЕКТАРУ ОБРОБКА НЕКТАРУ – переробка солодкої речовини, зібраної бджолами з квіток, у мед. Нектар складається з води (40- 80 %) і різних цукрів: очеретяного, рідше плодового й виноградного. О. н. складається в основному з двох процесів: зміни хімічного складу цукрів; випару зайвої вологи. У зібраному з рослин бджолами нектарі міститься до 80 % (іноді й більше) […]...
3. НАПРИСКУВАННЯ НАПРИСКУВАННЯ – принесений бджолами нектар, складений до верхніх стінок чарунок у вигляді крапель. Літні бджоли не складають самостійно Н. в чарунки, а передають його бджолам-приймальницям. Н. містить у собі багато води, тому сприяє нагромадженню зайвої вологи у вулику. При переробці нектару в мед насамперед бджолами з корму видаляється надлишок вологи. Основна її частина з нектару […]...
4. ІНВЕРТАЗА ІНВЕРТАЗА, або сахароза, – фермент, що розщеплює тростинний цукор (сахарозу) на прості цукри – виноградний (глюкозу) і плодовий (фруктозу). У меді, що дозріває, відбувається розкладання складних цукрів нектару на прості цукри меду, утворення деяких нових речовин і видалення з нектару зайвої вологи. Перші два процеси проходять за допомогою ферментів, що виробляються в організмі бджіл (І. […]...
5. ВІДБІР МЕДУ ВІДБІР МЕДУ – витягання медяних стільників із вуликів і розташування їх в ізольованому приміщенні. Відбирають тільки зрілий мед, незрілий містить багато води й у період зберігання закисає. Відбирати з вуликів медяні рамки треба наприкінці дня, коли припиниться літання бджіл, щоб не викликати на пасіці злодійства. Знявши кришку й верхнє утеплення вулика, відкривають край стелі на […]...
6. ЗОЛЬНІСТЬ МЕДУ ЗОЛЬНІСТЬ МЕДУ – визначається кількістю мінеральних речовин у 100 г меду після спалювання й виражається у відсотках. До складу золи меду входить безліч хімічних елементів – калій, кальцій, залізо, фосфор, марганець, магній, йод, алюміній, натрій тощо. Квітковий мед має зольність 0,14 %, у падевому вона може варіюватися від 0,14 до 0,28 %, у деяких випадках […]...
7. ПРИРОДНІ ВТРАТИ МЕДУ ПРИРОДНІ ВТРАТИ МЕДУ – втрати меду під час зберігання, через прилипання до тари, висихання, під час транспортування та продажу. Вага меду може коливатися, тому що може відбуватися не тільки втрата, але й збільшення його ваги, оскільки він досить гігроскопічний. У період зберігання меду в спеціальних приміщеннях можлива втрата його ваги в літній період у межах […]...
8. ОБРОБКА МЕДУ ОБРОБКА МЕДУ – проводиться на пасіках і заготівельних підприємствах. На пасіках обробка меду включає розпечатування стільників, відкачування з них меду, фільтрування, тобто очищення меду від сторонніх домішок, і дозрівання меду, якщо був відкачаний незрілий мед. Найпростіша фільтрація проводиться за допомогою сита, що затримує відносно великі домішки. Для очищення меду від великих сторонніх домішок застосовують найпростішу […]...
9. ВУГЛЕВОДИ МЕДУ ВУГЛЕВОДИ МЕДУ. Мед – основне джерело вуглеводного харчування бджіл. Основна сировина для одержання меду – нектар, виділюваний квітками, а також падь, що складається з випорожнень попелиці й комах і солодкого випоту листя рослин. Нектар складається з води (40-80 %) і різних цукрів: очеретяного, рідше плодового й виноградного. До складу натуральних і падевих медів входить більше […]...
10. КРИСТАЛІЗАЦІЯ МЕДУ (саджання) КРИСТАЛІЗАЦІЯ МЕДУ (саджання) – перехід меду з рідкого стану в кристалічний без погіршення його якостей. Досить часто цей процес називають зацукровуванням, але це неправильно, тому що термін “зацукровування” у харчовій промисловості означає погіршення якості продукту. При кристалізації меду в осад виділяються кристали виноградного цукру, а плодовий цукор огортає їх або утворює зверху рідкий шар (що […]...
11. ФІЛЬТРАЦІЯ МЕДУ ФІЛЬТРАЦІЯ МЕДУ – очищення меду від сторонніх домішок за допомогою різних фільтрів. Первинне очищення меду полягає в його проціджуванні через ситечко, коли він надходить із медогонки в медовідстійник або іншу тару. У процесі роботи ситечко може засмітитися, тому в приміщенні потрібно обов’язково мати запасне, щоб вчасно замінити перше. При очищенні через дуже дрібні ситечка мед […]...
12. ОРГАНОЛЕПТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДУ ОРГАНОЛЕПТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДУ – визначення фахівцем якості меду на колір, запах і смак. При О. д. звертають увагу на колір меду. Забарвлення його різноманітне, багате відтінками. Мед буває від прозорого й світлого до темно-коричневого й навіть майже чорного. На колір впливають порода бджіл, якість стільників, спосіб добування. Колір меду залежить насамперед від рослин, з яких […]...
13. СОРТИ МЕДУ СОРТИ МЕДУ – визначаються цілим рядом показників. С. м. розрізняють за регіональною ознакою, тобто за місцем, де був проведений медозбір: далекосхідний липовий, башкирський липовий, башкирський квітковий тощо. За технологічною ознакою (способом одержання й обробки) розрізняють стільниковий та відцентровий, або спускний, мед. (Стільниковий мед уважається одним із найбільш стерильних і надходить споживачеві в абсолютно зрілому стані.) […]...
14. ВАЛОВИЙ ЗБІР МЕДУ ВАЛОВИЙ ЗБІР МЕДУ – загальна кількість меду, зібрана за один сезон. Сюди входить кількість меду, зібраного у вуликах, і кількість меду, залишеного бджолам як кормовий запас на період зимівлі....
15. КОЛОЇДИ МЕДУ КОЛОЇДИ МЕДУ – складні його речовини, що не розчиняються у воді й перебувають у вільному стані. До складу меду входять білки й ферменти. Здебільшого колоїди квіткового меду несуть позитивний заряд, а падевого – негативний. К. м. мають певний колір і мутність. У темних медах міститься близько 0,8 % колоїдних речовин, у світлих – 0,2 % […]...
16. НАГРІВАННЯ МЕДУ НАГРІВАННЯ МЕДУ – проводиться у виняткових випадках, тому що після підігрівання він втрачає частину своїх корисних якостей. При кип’ятінні меду відбувається розкладання цукрів, що містяться в ньому, з виділенням води й утворенням карамеланів. Карамелізований мед набуває неприємного запаху і смаку, змінює колір (темнішає). При вапняній реакції карамелізований мед утворює каламуть. Цей мед не можна згодовувати […]...
17. ВІДСТОЮВАННЯ МЕДУ ВІДСТОЮВАННЯ МЕДУ – необхідне, тому що бджолиний мед може містити в собі як природні, так і сторонні домішки. В. м. – процес очищення меду від сторонніх домішок (див. Обробка меду). Природні домішки не рекомендується забирати, тому що мед при цьому втратить найважливіші складові частини (ферменти, пилок тощо). До природних домішок належать: частки воску, зерна пилку, […]...
18. ГІГРОСКОПІЧНІСТЬ МЕДУ ГІГРОСКОПІЧНІСТЬ МЕДУ – визначається здатністю меду усмоктувати з повітря вологу й утримувати її. Вона тісно пов’язана з водністю меду. Наприклад, виноградний цукор не має Г. властивостей, а плодовий цукор – дуже гігроскопічний Якщо мед, водність якого складає 17,4 %, помістити у вологе (60 %) приміщення, то він не змінить своєї водності, а зберігатиметься в такому […]...
19. ФАСУВАННЯ МЕДУ ФАСУВАННЯ МЕДУ – розлив і впакування меду в дрібну тару. Зазвичай мед розливають у скляні банки й герметично закривають бляшаними кришками. Найкраще це зробити до кристалізації меду. Мед можна також залити в глиняний керамічний посуд і липівки. Якщо мед сильно закристалізувався, можна розрізати його на невеликі шматки (200-500 г) і загорнути в пергаментний папір або […]...
20. КАРАМЕЛІЗАЦІЯ МЕДУ КАРАМЕЛІЗАЦІЯ МЕДУ – відбувається при кип’ятінні меду. Відзначається розкладання цукрів, що містяться в меді, з виділенням води й утворенням карамеланів. Такий мед набуває неприємного запаху та смаку, темніє. При вапняній реакції він утворює каламуть. Цей мед не можна згодовувати бджолам, тому що за дією на організм бджоли він подібний на падевий. Цукри карамелізуються при нагріванні […]...
21. КУПАЖУВАННЯ МЕДУ КУПАЖУВАННЯ МЕДУ – змішування одного сорту меду з іншим, котрий має сильніший запах і темне забарвлення. Наприклад, свіжий знітовий мед водянисто-прозорий, із ніжним смаком і майже без запаху. При кристалізації білосніжний. Знітовий мед рекомендується купажувати з іншими сортами меду, наприклад із квітковим, котрий має різко-гострий смак. Змішавши ці два сорти, можна одержати саме той смак […]...
22. ЗАПОВНЕННЯ МЕДЯНОГО ЗОБКА ЗАПОВНЕННЯ МЕДЯНОГО ЗОБКА – у різних випадках воно є неоднаковим. Зобок зазвичай вміщає в себе близько 60 мг меду, ройові бджоли зазвичай беруть близько 43 мг меду, літні бджоли при сильному узятку вміщають у зобок близько 48 мг нектару, при слабкому – не більше ніж 20 мг. Наповнення зобка водою залежить від навколишньої температури. Так, […]...
23. КАЛОРІЙНІСТЬ МЕДУ КАЛОРІЙНІСТЬ МЕДУ – кількість тепла, виділювана при згорянні 1 кг меду. У 100 г меду міститься близько 330 ккал, або 1300 Дж. Головними складовими меду є вуглеводи, що в процесі переробки організмом виділяють тепло. Кількість вуглеводів у меді коливається від 65 до 80 %. В організмі людини вони окисляються, у результаті чого утворюються вуглекислий газ […]...
24. КОЛІР МЕДУ КОЛІР МЕДУ – буває від прозорого та світлого до темно-коричневого й навіть майже чорного. К. м. залежить насамперед від рослин, з яких він зібраний, і від часу його збирання (зібраний з одного медоноса, весняний світліший, ніж осінній). На К. м. впливають: порода бджіл, якість стільників, спосіб добування. При короткому й рясному медозборі одержують світліший мед, […]...
25. ЗАЦІПЕНІННЯ БДЖІЛ ЗАЦІПЕНІННЯ БДЖІЛ – стан організму бджіл, при якому втрачається координація та здатність рухатися. Найчастіше 3. спостерігається в зимовий період, при вимушеному обльоті бджіл, а також в одиночних бджіл, які вилетіли з вулика в зимовий час. 3. відбувається при температурі повітря 5-10 °С. Багато близьких до бджіл видів комах, наприклад одиночні бджоли, матки ос і джмелів, […]...
26. РОБОЧИЙ ДЕНЬ БДЖОЛОСІМ’Ї РОБОЧИЙ ДЕНЬ БДЖОЛОСІМ’Ї – залежить від умов зовнішнього середовища: температури повітря, наявності в природі узятку. Основне значення має стан сім’ї, кількість відкритого розплоду й місце, де розташовані вулики. Навесні, наприклад, у холодному вулику залишається більше бджіл, щоб обігрівати розплід. Улітку ж тонкостінні вулики, пофарбовані в темні тони, сильно прогріваються сонцем, і більша частина бджіл змушена […]...
27. ПИТОМА ВАГА МЕДУ ПИТОМА ВАГА МЕДУ – вага 1 см3 меду в грамах. П. в. меду залежить від температури й кількості води в меді. Чим вища його температура і вміст у ньому води, тим нижча його П. в. Найпростіший зі способів визначення П. в. меду, що не потребує наявності хімічних лабораторій і може бути застосовний на дрібних заготівельних […]...
28. БДЖОЛИ ЛІТНІ БДЖОЛИ ЛІТНІ – бджоли, які вилітають із вулика за кормом. Б. л. на 14-21-йдень свого життя абсолютно готові до літної діяльності зі збирання нектару, води, пилку та прополісу. Але можлива готовність Б. л. працювати й на 3-й день свого життя. Це обумовлено такими факторами, як стан гнізда, сім’ї й інтенсивність узятку. Сильний узяток і мала […]...
29. МЕДОВІДСТІЙНИКИ МЕДОВІДСТІЙНИКИ – спеціальні ємності, використовувані для очищення або дозрівання меду. При очищенні меду від сторонніх дрібних домішок застосовують відстоювання: домішки, важчі за мед, осідають на дно, натомість легкі – збираються на поверхні. Легкі домішки складають близько 90 % від загальної кількості забруднюючих речовин. Під час відстоювання не тільки видаляються сторонні домішки, але й відбувається розшаровування […]...
30. ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ – тісно пов’язане з ареалом поширення й породою бджіл. Наприклад, медоносні бджоли північних і високогірних районів мають темніше 3., ніж бджоли південних і низинних районів. І чим південніша раса бджіл, тим світліше 3. вона має. В Україні поширені бджоли темно-сірого 3. Навіть завезена на Далекий Схід українська порода бджіл поширилася там, […]...
31. ВОДНІСТЬ МЕДУ ВОДНІСТЬ МЕДУ – відсоток вмісту води в меді залежить від часу медозбору, вологості місцевості, погоди тощо. У суху, пекучу погоду, природно, В. низька, у дощову, відповідно, підвищена. Мед, у якому міститься більше ніж 20 % води, вважається незрілим. Наприклад, В. квіткового меду приблизно дорівнює 18 %, а падевого – на 0,5-1,5 % менше, що пояснюється […]...
32. ВІДНОВЛЕННЯ СТІЛЬНИКІВ ВІДНОВЛЕННЯ СТІЛЬНИКІВ – тонкий шар нового білого воску, нанесений на краї стільників, особливо у верхній частині рамок. Таке зустрічається при рясному узятку, коли бджоли приносять у гніздо багато нектару. У зв’язку з дим підвищується восковидільна здатність бджіл, вони добудовують стільники, щоб розмістити більше меду в гнізді. Поява оновлених стільників у гнізді – ознака доброго узятку....
33. НАПРЯМОК ЛІТАННЯ БДЖІЛ НАПРЯМОК ЛІТАННЯ БДЖІЛ – залежить від джерела узятку. Перші вильоти роблять бджоли-розвідниці. Вони досліджують місцевість у пошуках нектару й пилку. Знайшовши рослину, яка виділяє достатню кількість нектару або пилку, бджола починає шукати квітки цього виду рослини та збирати корм. Повернувшись до вулика, вона “танцем” сповіщає літних бджіл про наявність у природі узятку. Бджоли вилітають на […]...
34. РОЙОВИЙ СТАН РОЙОВИЙ СТАН – спостерігається в період підготовки бджолосім’ї до роїння. Роїння – спадкоємна властивість бджолосім’ї. Різні породи бджіл відрізняються також різним ступенем рійливості. Р. с. викликається рядом негативних причин, які склалися в центрі й поза гніздом. Основною причиною є перегрівання гнізда. Як тільки температура повітря в гнізді доходить до 35-36 °С, бджоли приходять у Р. […]...
35. ПЕРЕВІРКА ЯКОСТІ КОРМОВИХ ЗАПАСІВ ПЕРЕВІРКА ЯКОСТІ КОРМОВИХ ЗАПАСІВ – особливо необхідна в осінньо-зимовий період. У весняно-літній період особливих вимог до якості кормів немає, тому що в цей період бджолам доступна вода, і вони можуть споживати її в достатній кількості та прочищати кишечник. При недостачі корму в цей період бджоли можуть споживати неповноцінні корми (цукор, сиропи тощо) без будь-яких важких […]...
36. ТРАНСПОРТУВАННЯ МЕДУ ТРАНСПОРТУВАННЯ МЕДУ – можуть бути проведені як на невеликі, так і на далекі відстані. Для Т. м. на далекі відстані зазвичай використовують бідони або каністри ємністю 25 кг. У бочках рекомендується перевозити вже закристалізований мед. Щоб уникнути витікання меду, металеві обручі слід закріпити 2-3 цвяхами. Пробку, після наповнення бочки, забивають наглухо. Транспорт, у якому передбачається […]...
37. ДРЕСИРУВАННЯ БДЖІЛ ДРЕСИРУВАННЯ БДЖІЛ – шляхом численних експериментів було встановлено, що бджоли дресируються на запах. Д. б. важливе для запилення ними сільськогосподарських культур як у полі, так і в теплиці. Без запилення бджолами деяких культурних рослин знизилися б урожаї цих культур або ж вони не плодоносили б зовсім. Розміщення на пасіці стільників з ароматизованим сиропом, а потім […]...
38. БДЖОЛИ ГІГАНТСЬКІ ІНДІЙСЬКІ БДЖОЛИ ГІГАНТСЬКІ ІНДІЙСЬКІ – належать до диких-бджіл. Поширені в Індії, Індокитаї, на островах Ява, Шрі-Ланка, Борнео, Філіппінських. Одомашнюванню не піддаються. Б. г. і. будують один величезний стільник де-небудь на дереві або в печері скелі. Іноді довжина стільника може перевищувати 1 м. Всі чарунки стільника мають однаковий розмір. Матка, трутні й робочі бджоли практично не відрізняються […]...
39. В’ЯЗКІСТЬ МЕДУ В’ЯЗКІСТЬ МЕДУ (густота, плинність) – залежить від зрілості меду, тобто вмісту в ньому води. Виражається в абсолютних одиницях – пуазах або в умовних одиницях – відношенні швидкості витікання меду через який-небудь отвір до швидкості витікання води. Пуаз – робота, необхідна для того, щоб зрушити на 1 см протягом однієї секунди паралельно один одному два шари […]...
40. МАТКОВА РЕЧОВИНА МАТКОВА РЕЧОВИНА – виробляється верхньощелепними залозами матки, розташованими з боків внутрішньої порожнини голови. Виділювана маткою пахуча М. р. перешкоджає виведенню нової матки в сім’ї та стримує розвиток яєчників у робочої бджоли, тобто запобігає появі в сім’ї бджоли-трутівки. Матка виділяє М. р. і розмазує його по своєму тілу; частина молодих бджіл злизує М. р. з тіла […]...