ЗРІЛІСТЬ ОСОБИНИ

Related posts:

1. ЗРІЛІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи ЗРІЛІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ – те саме, що й Зрілість біогеоценозу....
2. ТЕРИТОРІЯ ОСОБИНИ, РОДИНИ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ОСОБИНИ, РОДИНИ – індивід, ділянка мешкання особини чи родини, яка активно захищається....
3. ЗРІЛІСТЬ БІОГЕОЦЕНОЗУ Екологія – охорона природи ЗРІЛІСТЬ БІОГЕОЦЕНОЗУ, зрілість екосистеми – повне завершення усіх процесів формування біогеоценозу, досконала відпрацьованість у ньому зв’язків та структур, у т. ч. і встановлений обмін речовин-2 та макс. використання енергії. Зрілі біогеоценоз и відрізняються від молодих, недорозвинених, напр., недостатнє заселення рослинами і тваринами, зумовлене молодістю твердого субстрату (кам’яні розсипи та дюни піску, […]...
4. ЗРІЛІСТЬ Культурологічний словник ЗРІЛІСТЬ (особистості) – сукупний стан високого розвитку фізіологічних, інтелектуальних, вольових, моральних, соціальних параметрів людини. В генезисі спочатку настає біологічне і фізіологічне дозрівання організму (нині у зв’язку з акселерацію воно дещо зсунулося в бік молодшого віку: для хлопців 14-16 років, для дівчат 1216 років), а потім приходить психічна зрілість як високий показник роботи сенсорних, […]...
5. РОЗМНОЖЕННЯ ВЕГЕТАТИВНЕ Екологія – охорона природи РОЗМНОЖЕННЯ ВЕГЕТАТИВНЕ – тип нестатевого розмноження, за якого з частини материнського організму або з групи його соматичних клітин утворюються ідентичні йому за своїми спадковими ознаками нові особини. Р. в. досить поширене в природі і особливо в рослинництві, квітникарстві. Р. в. рослин визначає певну стабільність фітоценозів....
6. ЄМНІСТЬ РЕКРЕАЦІЙНА Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ РЕКРЕАЦІЙНА – здатність сприятливої для відпочинку людей території чи акваторії забезпечити деякому числу відпочиваючих психофізіол. комфорт та спортивно-зміцнювальну діяльність без деградації прир. середовища або антропо-культ. комплексів на цій території. Напр., Є. р. лісів не перевищує 2 осіб на 1 га....
7. КОАДАПТАЦІЯ Екологія – охорона природи КОАДАПТАЦІЯ – 1) взаємне пристосування різних форм живих організмів, що існують разом (напр., комах – до запилення рослин, а рослин – до запилення комахами); 2) взаємне морфол. та функц. пристосування різних органів особини, що виробились у процесі її розвитку....
8. ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ Екологія – охорона природи ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ – 1) здатність особин будь-якого виду, в т. ч. й людини, вижити до певного моменту життєвого циклу, напр. до початку періоду розмноження; 2) генотипно зумовлена здатність певної особини (або популяції) будь-якого виду, в т. ч. й людини, жити і давати потомство....
9. КЛОН Екологія – охорона природи КЛОН – невелика популяція, що є потомством однієї особини, яка розмножується вегетативно. У ширшому розумінні – потомство рослинного або тваринного організму, що з’явилося внаслідок вегетативного розмноження (у багатоклітинних організмів) або нестатевого поділу клітин (у одноклітинних організмів)....
10. ПОТЕНЦІАЛ БІОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ БІОТИЧНИЙ -1) спадково зумовлений ступінь стійкості виду до несприятливих умов середовища, включаючи П. 6.-2 та потенціал виживання; 2) потенційна здатність живих організмів збільшувати чисельність у геометричній прогресії (потенціал розмноження). Визначається або середньою величиною приплоду, або показником итиску життя” (швидкість, з якою при гіпотетичному безперешкодному розмноженні особини даного виду вкриють земну […]...
11. Зрілість влади Політологічний словник Зрілість влади (maturiti of power) – стан високого і прогресивного рівня розвитку влади, що дає їй змогу твердо, надійно і впевнено функціонувати, самореалізовуватися, впевнено керувати усім суспільством, долати труднощі і практично уникати помилок. М. Головатий...
12. Зрілість. Літній вік і старість Розділ 10 РОЗМНОЖЕННЯ І РОЗВИТОК ЛЮДИНИ § 50. Зрілість. Літній вік і старість Зрілість. Період статевого дозрівання закінчується, коли репродуктивна (дітородна) функція організму сформована. Щоб народжене потомство було здоровим, і в чоловіків, і в жінок має розвинутися не лише статева, але й усі інші системи органів. У людини дозрівання всіх систем органів закінчується в 21-23 […]...
13. ГІПОКСІЯ Екологія – охорона природи ГІПОКСІЯ – зниження вмісту кисню у тканинах організму. Хворобливий стан, що виникає в разі Г., зумовлюється тим, що інтенсивність надходження кисню до тканин організму чи здатність тканин використовувати його нижча, ніж їх потреба в ньому....
14. РОЗМНОЖЕННЯ НЕСТАТЕВЕ Екологія – охорона природи РОЗМНОЖЕННЯ НЕСТАТЕВЕ – здатність живих організмів відтворювати собі подібних, що необхідно для підтримання існування виду, шляхом утворення спор або вегетативним способом (брунькування, бульби, цибулини, пагони, вуса, щеплення). Головна особливість Р. н. у тому, що нове покоління є похідним лише однієї батьківської особини і утворюється з соматичних (вегетативних) клітин....
15. АЛЕЛОГОНІЯ Екологія – охорона природи АЛЕЛОГОНІЯ – безпосередні відношення організмів в угрупованнях з перенесенням енергії і речовини від особини до особини....
16. ПРИПЛІД Екологія – охорона природи ПРИПЛІД – одночасно народжені особини від певної групи батьків. Сукупність батьків може мати кілька П. протягом одного чи кількох сезонів розмноження....
17. МІНЛИВІСТЬ ФЕНОТИПНА Екологія – охорона природи МІНЛИВІСТЬ ФЕНОТИПНА – зміни ознак організму, що відбуваються під впливом чинників зовн. середовища, не порушують генотип і не зберігаються в разі статевого розмноження. При М. ф. в організмах з однаковою спадковою основою виникають зміни (модифікації), що не передаються наступним поколінням і виявляються в різноманітності особин....
18. ПІК ЧИСЕЛЬНОСТІ Екологія – охорона природи ПІК ЧИСЕЛЬНОСТІ – найбільша кількість особин даної популяції, що досягається періодично або зрідка в разі масового розмноження. Як правило, у хребетних тварин П. ч. не перевищує середню чисельність більш ніж у 105-106 разів (у безхребетних у 107-108 разів). Розрізняють сезонні, багаторічні та вікові П. ч....
19. ЗОНА БІОГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА БІОГЕОХІМІЧНА – велика територія землі, що характеризується єдністю грунтотворного процесу, клім. чинників, процесів біогенної міграції хім. елементів. Це зумовлює певну тотожність характеру обміну речовин, єдність процесу транзиту сонячної енергії, синтезу активних сполук та морфол. мінливості організмів....
20. АМПЛІФІКАЦІЯ Екологія – охорона природи АМПЛІФІКАЦІЯ – здатність організму нейтралізувати (зрівноважити) зовн. вплив на нього....
21. ПОТОМСТВО Екологія – охорона природи ПОТОМСТВО – 1) особини наступних поколінь відносно попередніх; 2) сукупність потомків (дітей, онуків, дочірніх особин тощо) однієї певної особини або пари (людини, тварини, рослини)....
22. ІНТЕРСЕКСУАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ІНТЕРСЕКСУАЛЬНІСТЬ – наявність у різностатевої особини поряд з окремими ознаками, типовими для жіночої або чоловічої статі, ознак, що містять у собі риси обох статей. Такі особини називають інтерсексами....
23. ЗОНА ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ГЕОГРАФІЧНА, зона ландшафтна – велика територія, частина фіз.-геогр. поясу з особливим характером фіз.-морфол. процесів, особливими типами клімату, рослинності, грунту та тваринного світу. В Україні розрізняють зону лісів, лісостепову зону, зону степів, зону Кримських гір та ін....
24. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТРОФІЧНІ ТИПУ “ХИЖАК – ЖЕРТВА” Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТРОФІЧНІ ТИПУ “ХИЖАК – ЖЕРТВА”- пошук, напад, умертвлення і наступне поїдання одного організму ін. Здебільшого жертвою є особини ін. виду, зрідка – того самого виду (канібалізм)....
25. ІНЕРЦІЯ РОЗМНОЖЕННЯ Екологія – охорона природи ІНЕРЦІЯ РОЗМНОЖЕННЯ – 1) збільшення числа особин після досягнення популяцією нульового приросту внаслідок входження в процес розмноження численних зрілих організмів та репродуктивного довголіття старших поколінь; 2) продовження росту чисельності популяції, незважаючи на явну нестачу кормової бази, що врешті-решт призводить до катастрофічного зниження чисельності цієї популяції....
26. ТАБЛИЦІ ВИЖИВАННЯ Екологія – охорона природи ТАБЛИЦІ ВИЖИВАННЯ – розрахункові таблиці для визначення ймовірності виживання новонародженого організму (людини, рослини, тварин) до кожної з наступних вікових груп та зміни такої ймовірності з віком особини....
27. ДОМІНАНТНІСТЬ Екологія – охорона природи ДОМІНАНТНІСТЬ, домінування – 1) здатність виду займати панівне становище в угрупованні та спричинювати переважний вплив на біоценотичні процеси; 2) форма взаємозв’язку парних (алельних) генів, за якої один із них – домінантний – сильніше впливає на відповідну ознаку особини, ніж інший, рецесивний....
28. ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ ВІРУСІВ Екологія – охорона природи ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ ВІРУСІВ – явище, яке спостерігається в разі зараження організму одночасно різними вірусами, один з яких спричинює таку дію на клітини організму, що вони починають синтезувати низькомолек. білок інтерферон, який пригнічує розвиток ін. вірусів....
29. МУТАГЕННІСТЬ Екологія – охорона природи МУТАГЕННІСТЬ – здатність того чи іншого чинника (температури, різних випромінювань, хім. сполук тощо) спричинювати раптові спадкові зміни організму – мутації....
30. АМФІБІАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи АМФІБІАЛЬНІСТЬ – здатність організму зберігати життєздатність як у воді, так і на суходолі. Властива в основному тваринам, що мешкають у припливно-відпливній зоні морів і океанів....