Зв’язне мовлення. Контрольний переказ
ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ
Уроки № 62-63
Тема: Зв’язне мовлення. Контрольний переказ
Мета: з’ясувати рівень сформованості основних текстотворчих умінь (визначення теми та головної думки тексту, колективного складання його плану, самостійного добору адекватних змісту виражальних засобів мови, реалізації задуму, тобто відтворення вихідного тексту-зразка з урахуванням поєднання різних типів мовлення); удосконалювати навички самостійної роботи, уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів; розвивати логічне
Обладнання: текст для переказу.
Хід уроку
І. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІ. Підготовка до роботи над переказом.
Читання тексту вчителем.
З’ясування значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.
Визначення теми і головної думки тексту.
Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення та допоміжних типів мовлення.
Колективне складання плану тексту.
Повторне читання вчителем тексту.
ІІІ. Самостійна робота учнів над письмовим переказом.
V. Підбиття
VІ. Домашнє завдання.
Повторити п. 19.
Тексти для контрольного переказу
1. Шафа
Дівчатка перешіптувалися в кутку, в найзатишнішому закапелку між піччю і старою дерев’яною шафою.
Ця присадкувата шафа підслухала не одну школярську таємницю. Мабуть, тому вона здається такою поважною, як мудра бабуся. Дверцята її щільно замкнені, на них висить сердитий замок. Коли вчителька його відмикає, він так роздратовано скрипить, що аж оскома з’являється на зубах. Але широкі дверцята шафи відчиняються з лагідним шелестом навстіж. Бабуся привітно запрошує зайти в її затишний дім. І тоді перед очима з’являються полиці з книжками.
“Ось бачите, яка я багата! – наче промовляє стара шафа. – Беріть книжки й читайте про моря й океани, про гори високі й дрімучі ліси. Та тільки нічого я вам не розкажу з того, про що шепотілись у кутку дві подружки”.
Ось яка шафа стоїть у кутку класу. (За О. Донченком; 125 сл.)
– Пояснити значення слів закапелок (куток, невеличке місце за чомось), затишний, пояснити значення виразу з’являється оскома.
– Дібрати синоніми до слів закапелок (закамарок, закуток), присадкуватий, щільно, роздратовано.
– Скласти план тексту (орієнтовний: 1. У закапелку перешіптувались дівчатка. 2. Таємниці слухала присадкувата шафа. 3. Шафа схожа на поважну бабусю. 4. Сердитий замок на дверцятах. 5. Широкі двері відчиняються з лагідним шелестом. 6. Полиці з книжками. 7. Що “промовляє” шафа.)
– Написати докладний переказ.
2. Лілея
Поміж очеретом на довгих ніжках плавали білі й жовті лілеї. Квіти спиралися на кругле листя латаття. Вони розкривали сонцю свої широкі, схожі на човники пелюстки.
Лілеї купчилися там, де мул і болото. Зіна не стрималася, щоб не зірвати хоч одну лілею. Вирвала велику мохнату квітку на довгій ніжці й викинула лілею на берег.
Коли дівчина вилізла з води, лілея вже зів’яла. Білі пелюстки згорнулися, квітка розтріпалась. Чому ж так швидко? Відшукала причину. Стебло надломилось під самісінькою голівкою. Горло у квітки перерізане, як же вона питиме воду?
Жаль стало дівчині річкову красуню. Пустила її на воду. Хвилі підхопили лілею, відбили від берега. Довго стежила за нею, але не могла бачити, чи розпрямились широкі пелюстки. Якщо й розпрямились, то ненадовго. (За Б. Харчуком; 120 сл.)
– Пояснити значення слова латаття (водяна рослина з великим листям та білими або жовтими квітами).
– Скласти план (орієнтовний: 1. Лілеї на круголому листі латаття. 2. Зіна не стрималася, щоб не зірвати квітку. 3. Лілея швидко зів’яла. 4. У красуні перерізане горло. 5. Річкова красуня на воді. 6. Якщо пелюстки розпрямилися, то ненадовго.)
– Написaти докладний переказ.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...