Зв’язне мовлення Письмовий твір-опис зовнішності людини
Уроки № 33, 34
Зв’язне мовлення
Письмовий твір-опис зовнішності людини
(за власними спостереженнями)
Мета: На основі здобутих текстологічних знань формувати текстотворчі вміння, зокрема вміння складати опис зовнішності людини за власними спостереженнями в художньому стилі та вводити такий опис до твору; виховувати повагу й увагу до людини; розвивати спостережливість, увагу, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.
Хід уроків
І. Актуалізація опорних знань.
* Прочитати. Довести, що кожен з поданих уривків
І. Він мовчки стояв навпроти, всміхаючись не до речі, і якось бездушно сріблились з-під брів сумовитих у нього дві сизі застиглі краплі, дві зм’яті скляні порожнечі, які у тільцях своїх мертвих уже не таїли нічого. Сліпий. На продавленій скроні зібгалась морщавим шрамом загоєна кругла рана, просвердлена кулею точно. Печальний, або нерішучий, або приголомшений гамом, топтався він, крутячи шиєю тонкою і худосочною. Упершись у співрозмовника нездвижно наставленим зором, він нам розпочав свою повість, поквапливу і нервову.
За
ІІ. Ото він сидить у кутку шкільної сцени, нахмарений, крутолобий. З волоссям, настовбурченим угору і аж трохи вперед, цупким, мов дріття. Воно не корилося ніяким гребінцям, стояло густою щуткою, й зачісував його таки вгору, бо коли провести гребінцем назад – ламався. Губи суворо стиснені, круте, майже квадратне підборіддя випнуте вперед, товсті, в два пальці завтовшки брови вирівняні в одну хмару. Суворість і відреченість. (А в серці розливається щось м’яке, тепле, ніжне). В школі його прозвали Жуком – за чорноту й нахмареність. Чомусь всі були певні, що в тих темних очах зріє потайний намір.
За Ю. Мушкетиком.
ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Підготовка до роботи над твором.
* Робота з підручником. Виконання вправи 247.
* Пояснення вчителя.
Відтворюючи за допомогою слова зовнішній вигляд людини, потрібно передовсім звернути увагу на ті ознаки, які для цієї особи є найбільш характерними, тобто впадають у вічі, відбиваючи певні риси її характеру, увиразнюють душевний стан або настрій. В одному випадку це риси обличчя, в іншому – одяг або манера говорити.
Ставлення до портетованої особи можна передати за допомогою оцінних слів і належно дібраних художніх засобів: порівнянь, епітетів, метафор тощо. Використання художніх засобів роблять словесний портрет виразним та емоційно наснаженим.
* Робота з підручником. Виконання вправи 248.
* Перевірка наявності самостійно дібраних робочих матеріалів до твору-опису зовнішності людини.
* Колективне складання плану твору-опису зовнішності людини за власними спостереженнями.
Орієнтовний план твору-опису зовнішності людини
1. Хто ця людина (вступна частина твору).
2. Що найперше впадає у вічі в її зовнішності.
3. Її зріст, постава.
4. Волосся, зачіска.
5. Риси обличчя. Вираз обличчя. Міміка. Жести.
6. Одяг.
7. Загальне враження: що подобається, а що, можливо, ні (кінцівка твору).
* Зачитування вчителем двох-трьох зразків учнівських творів-описів зовнішності людини.
І V. Робота над твором-описом зовнішності однокласника, сусіда по парті тощо.
* Добір учнями мовних засобів до твору-опису з використанням поданої у вправі 250 (ІІ) лексики.
* Самостійна робота учнів на чернетках.
* Редагування написаного. Переписування відредагованого твору до зошитів.
V. Підбиття підсумків уроку.
V І. Домашнє завдання. Вправа 250 (усно).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...