Зведений облік витрат на виробництво
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В УКРАЇНІ: ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА В УКРАЇНІ
Розділ VII.
ОБЛІК ВИТРАТ ТА КАЛЬКУЛЯЦІЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ, РОБІТ І ПОСЛУГ
7.10. Зведений облік витрат на виробництво
Складання зведеного кошторису витрат на виробництво регулюється П(с)БО 16 “Витрати”. Деталізовано порядок складання зведеного кошторису витрат на виробництво промислової продукції у розділі 12 “Зведений облік витрат на виробництво і складання звітної калькуляції собівартості продукції” Методичних рекомендацій з формування собівартості
Згідно з рекомендаціями зведений облік витрат на виробництво – це узагальнення за об’єктами обліку усіх витрат за період з урахуванням змін залишків незавершеного виробництва і калькулюванням (визначенням) фактичної виробничої собівартості випущеної продукції (виконаних робіт, послуг).
У зведеному обліку витрати групуються за видами продукції (групами однорідної продукції), замовленнями, переділами, цехами тощо. Методика зведеного обліку і порядок складання звітної калькуляції залежать від типу виробництва, кількості видів продукції, що випускається,
Зведений облік витрат на виробництво здійснюється на підставі зведених даних, одержаних у результаті обробки первинної документації.
На підприємствах із цеховою структурою управління зведений облік забезпечує виділення в собівартості продукції витрат окремих цехів. На підприємствах із безцеховою структурою управління зведений облік витрат на виробництво ведеться за видами продукції у цілому по підприємству. Дані зведеного обліку використовуються при складанні калькуляції фактичної виробничої собівартості продукції.
До зведеного кошторису витрат на виробництво включаються витрати всіх структурних підрозділів підприємства, що беруть участь у виробництві промислової продукції.
Якщо промисловий персонал підприємства виконує роботи, що не пов’язані з виробництвом валової і товарної продукції (будівельно-монтажні роботи для капітального будівництва, житлово-комунального господарства), або надає послуги непромислового характеру будівельним організаціям, власному капітальному будівництву і непромисловим господарствам, відповідні витрати також включаються до зведеного кошторису витрат на виробництво.
Не включаються до зведеного кошторису витрат на виробництво витрати виділених в окремі планово-облікові одиниці виробничих структурних підрозділів підприємства, що належать до інших галузей народного господарства (будівництво, сільське господарство та інші), а також витрати невиробничих структурних підрозділів житлово-комунального, побутового господарства тощо.
До кошторису витрат на виробництво не включається вартість продукції власного виробництва, використаної самим підприємством на промислово-виробничі потреби (внутрішньозаводський оборот).
Зведений кошторис витрат на виробництво (із розбивкою на квартали) складається на основі таких розрахунків:
– витрат на сировину, матеріали, покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, технологічне паливо й енергію в основному виробництві;
– основної та додаткової заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві продукції (робіт, послуг), з відрахуванням на соціальне страхування;
– кошторисів витрат (калькуляцій собівартості продукції) цехів допоміжного виробництва;
– кошторисів витрат, пов’язаних з підготовкою та освоєнням виробництва продукції, пускових витрат;
– кошторисів витрат на утримання та експлуатацію устаткування;
– кошторисів витрат, пов’язаних з відшкодуванням зносу спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення, та інших спеціальних витрат;
– кошторисів загально-виробничих витрат;
– кошторису інших виробничих (комерційних) витрат;
– кошторису витрат на збут.
У разі потреби складаються й інші розрахунки та кошториси (наприклад, кошториси витрат на контрагентські поставки і роботи у суднобудівній промисловості).
Форма зведеного кошторису витрат на виробництво наведена в додатку 6 до Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості.
Розрахунок витрат на сировину, матеріали, покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, технологічне паливо й енергію в основному виробництві складається на підставі даних про обсяг виготовлення окремих виробів і технічно обгрунтованих норм витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції або робіт (норм виходу чи видобутку продукції з вихідної сировини), встановлених для планованого року з урахуванням передбачених у плані змін у використанні техніки, технології та в організації виробництва. Ці норми використовуються як при складанні зведеного кошторису витрат на виробництво, так і при розробці планових калькуляцій.
У планових розрахунках можуть використовуватися укрупнені натуральні норми витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції або обсяг роботи в цілому, чи групові норми, розроблені для використання на ряді робочих місць (дільниць, цехів), що мають однакові або подібні виробничі умови, споживають однорідну сировину або матеріали і виробляють однакову продукцію.
На підставі натуральних норм витрат і цін на матеріальні ресурси, що споживаються, визначаються норми витрат у вартісному виразі (з урахуванням вартості зворотних відходів). Зведений облік витрат на виробництво є заключним етапом обліку витрат. Зведений облік фактичних витрат на виробництво ведуть в розрізі елементів витрат, калькуляційних статей, цехів та видів виробів, послуг тощо. Техніка відображення цих витрат залежить від форми обліку. Так, при журнально-ордерній формі обліку використовують журнал-ордер № 5 чи 5а, а при спрощеній формі – відомість за формою В-5м.