ГРОМАДИ

Related posts:

1. Просвітництво Політологічний словник Просвітництво – антифеодальна ідеологія, ідейний рух буржуазії, характерний для періоду підготовки і проведення буржуазних революцій XVII – XVIII ст. Просвітницькі громади в Україні – організації, які проводили культурно-просвітницьку роботу серед населення в другій половині XIX – на початку XX ст. Перша культурно-освітня громадська організація в Україні заснована в 1868 р. у Львові народовцями […]...
2. ТЯГЛІСТЬ КУЛЬТУРИ Культурологічний словник ТЯГЛІСТЬ КУЛЬТУРИ – культурно-історична спадковість, неперервність культурного життя....
3. ДОГМАТ Культурологічний словник ДОГМАТ (від грец. думка, вчення) – основне положення віровчення, яке визначається незаперечною істиною, має силу непохитного авторитету і не підлягає критиці. Вимога беззастережного визнання Д., сліпого прийняття їх на віру – серед головних вимог християнської церкви....
4. ТРАДИЦІЇ Культурологічний словник ТРАДИЦІЇ (лат. traditio – передача) – в етнографії: процес позабіологічного передавання від покоління до покоління усталених культурно-побутових особливостей....
5. ПРИНЦИП Культурологічний словник ПРИНЦИП (від лат. principium – начало, основа) – 1) Першопочаток; те, що лежить в основі певної теорії науки. 2) Внутрішнє переконання людини; основне правило поведінки....
6. ОБСКУРАНТИЗМ Культурологічний словник ОБСКУРАНТИЗМ – вкрай вороже ставлення до освіти і прогресу, реакційність, мракобісся....
7. ВІДЛУЧЕННЯ Культурологічний словник ВІДЛУЧЕННЯ – релігійне покарання, засіб дисциплінарного впливу на віруючих рішенням вищої церковної інстанції, яке полягає у виключенні порушника з церкви чи релігійної громади. Служить засобом залякування віруючих погрозою неминучого перебування відлученого після смерті у пеклі....
8. ЕКСКУРСІЯ Культурологічний словник ЕКСКУРСІЯ (від лат. excursio – поїздка, подорож, похід) – пізнавальний вид діяльності, що позитивно впливає на активне сприйняття людиною нових знань; колективні подорожі, походи до визначних місць, музеїв, промислових підприємств, сільськогосподарських виробництв, на історичні об’єкти з науковою, загальноосвітньою, культурно-освітньою метою. Виникли наприкінці XVIII – на початку XIX ст. як метод навчання. Е. набула […]...
9. ЕКОНОМІКА ОСВІТИ Культурологічний словник ЕКОНОМІКА ОСВІТИ – наука про дію економічних законів у народній освіті, про особливості матеріальних відносин, які складаються у сфері освіти і зв’язках її з рештою галузей народного господарства. Е. о. має різний зміст залежно від панівних у суспільстві тих чи інших виробничих відносин. Однією з актуальних проблем Е. о. є точний розрахунок економічної […]...
10. ГОЛОСІННЯ Культурологічний словник ГОЛОСІННЯ – старовинні українські народні пісні (на похованнях). Це імпровізаційні поетичні твори, пов’язані переважно зі смертю, похованням та поминками небіжчика....
11. Підприємництво як особливий вид діяльності: функції підприємця. Дохід і ризик у підприємництві. Підприємництво і суспільний прогрес. Інтереси підприємця, громади та суспільства: риси відмінності та сучасні способи гармонізації УРОК 1 Підприємництво як особливий вид діяльності: функції підприємця. Дохід і ризик у підприємництві. Підприємництво і суспільний прогрес. Інтереси підприємця, громади та суспільства: риси відмінності та сучасні способи гармонізації Мета уроку: сформувати в учнів знання про підприємництво як вид економічної діяльності; з’ясувати, у чому полягає місце і роль підприємця в економіці; визначити залежність між розміром […]...
12. ПАСТОРАЛЬ Культурологічний словник ПАСТОРАЛЬ – літературний, музичний і театральний жанр, в основі якого – поетизація та ідеалізація простого сільського життя. У переносному значенні, пастораль має дещо іронічний відтінок як стан ніжності і тиші, однак з певною часткою манірності, солодкуватості....
13. ДИДАКТИКА Культурологічний словник ДИДАКТИКА (від грец. didaktikos – повчальний) – частина педагогіки, яка розробляє теорію освіти й навчання, виховання в процесі навчання....
14. ЗООПАРК Екологія – охорона природи ЗООПАРК, парк зоологічний – культ.-освітня та н.-д. установа, де утримуються, експонуються і вивчаються дикі та свійські тварини. Основне завдання 3. полягає в поширенні наук.-природничих знань та пропаганді ідей охорони природи. Див. також Сад зоологічний....
15. БАЗАЛЬНИЙ Культурологічний словник БАЗАЛЬНИЙ (від грец. – основа) – основне наукове поняття. Наукова психологія має ряд Б. понять. У загальній психології – образ, дія, потреба, мотив; у соціальній – особистість, соціальна роль, спілкування тощо. Знання Б. понять належить до теоретичних і методологічних засад науки....
16. АКРОПОЛЬ Культурологічний словник АКРОПОЛЬ (грец. akropolis, від akros – верхній і polis – місто) – укріплена частина давньогрецького міста, розміщена на узвишші, так зване горішнє місто. А. – спочатку фортеця, з VIII ст. до н. е. – релігійний, культурно-громадський центр. Найбільш відомий А. в Афінах. В Україні відомі А. античних держав Північного Причорномор’я (А. Пантікапея на […]...
17. ГЕРОСТРАТ Культурологічний словник ГЕРОСТРАТ – давній грек, який прагнув будь-що увічнити своє ім’я і в 356 р. до н. е. спалив храм Артеміди в Ефесі. Ім’я Г. стало символом ганебної слави....
18. ПОЛІТИЧНИЙ Культурологічний словник ПОЛІТИЧНИЙ – 1) Пов’язаний з політикою. 2) Державний, суспільно-правовий; п. лад, п. устрій – форма організації державної влади у країні....
19. АЛЬ ФРЕСКО, А ФРЕСКО Культурологічний словник АЛЬ ФРЕСКО, А ФРЕСКО (італ. a fresco – по свіжому, по вогкому) – техніка настінного розпису, за якою фарби накладають на вогку штукатурку. Відома з часів Стародавнього Єгипту. В Україні Ф. застосовували в розписах церков (напр. Софійський собор у Києві), у 20-х роках ХХ ст. їх відроджували українські монументалісти (М. Бойчук та ін.)....
20. АНОМІЯ Культурологічний словник АНОМІЯ (грец. відсутність закону, організації) – стан зруйнованості соціальних норм та моральних цінностей, катастрофа культури і зелених насаджень....
21. АРКАС Культурологічний словник АРКАС Микола Миколайович (7.І.1853, Миколаїв – 26.III. 1909, там само) – український культурно-освітній діяч, письменник, композитор. У 1875 р. закінчив Новоросійський університет в Одесі. У маєтку (с. Христофорівка й Богданівка) на Херсонщині відкрив на власні кошти народну школу з українською мовою навчання, яка відразу ж була заборонена царським урядом. А. один із засновників […]...
22. ПЕДАГОГІЧНА КУЛЬТУРА Культурологічний словник ПЕДАГОГІЧНА КУЛЬТУРА – органічна складова культури суспільства, характеризує соціально-історичні особливості організації педагогічних відносин та діяльності спільноти....
23. КИЇВСЬКА РИСУВАЛЬНА ШКОЛА Культурологічний словник КИЇВСЬКА РИСУВАЛЬНА ШКОЛА – художній навчальний заклад останньої чверті ХІХ ст. (1875-1901 рр.), що відіграв велику роль у підготовці українських національних художніх кадрів. Заснована художником-педагогом М. Мурашком за допомогою передових діячів української культури. Діяльність школи заклала основи художньої освіти в Києві....
24. ЕКСТРАПОЛЯЦІЯ Культурологічний словник ЕКСТРАПОЛЯЦІЯ (від латин. ехtrа – поза, роnо – пригладжую, обробляю) – поширення кількісних характеристик і висновків, одержаних в результаті вивчення соціально-економічних явищ та процесів досліджуваної сукупності, на іншу однорідну сукупність або на інший час. Е. в просторі грунтується на вибірковому спостереженні, результати якого поширюють на сукупність у цілому (напр., у бюджетних обстеженнях). Е. […]...
25. ІНДИВІД Культурологічний словник ІНДИВІД (лат. неподільне) – людина як окрема природна істота, представник виду, носій індивідуально своєрідних рис. Найістотніші характеристики індивіда – цілісність психофізичної організації, стійкість у взаємодії із зовнішнім світом....
26. АДМІНІСТРАЦІЯ Культурологічний словник АДМІНІСТРАЦІЯ (від лат. administratio – керування, управління) – 1) Розпорядчі органи державного управління; органи виконавчої влади. 2) Керівний персонал установи, підприємства, організації (директор, завідувач тощо)....
27. КУЛЬТУРА ВИРОБНИЦТВА Культурологічний словник КУЛЬТУРА ВИРОБНИЦТВА – комплексний показник, що відображає ступінь відповідності технології та організації виробництва ергономічним (див. Ергономіка), фізіологічним, естетичним, економічним, соціальним вимогам і відбиває рівень задоволеності працівника процесом праці, її змістом і характером....
28. КОНТРОЛЬ Культурологічний словник КОНТРОЛЬ (франц. contrerole – подвійний список) – 1) Перевірка, облік, спостереження за чим-небудь. 2) Установи, особи, що перевіряють діяльність будь-якої іншої організації або відповідальної особи, звітність тощо. 3) Заключна функція управління....
29. СИНТЕЗ Культурологічний словник СИНТЕЗ (від грец. з’єднання, складання) – мислене або практичне сполучення розчленованих у ході аналізу частин предмета, встановлення їх взаємодії і зв’язків для пізнання чи виготовлення цього предмета як цілого. С. як прийом пізнання може здійснюватись на різних рівнях у діяльності людини, починаючи від простого механічного сполучення частин цілого до створення наукової теорії на […]...
30. ГОСПОДАРСЬКО-КУЛЬТУРНІ ТИПИ Культурологічний словник ГОСПОДАРСЬКО-КУЛЬТУРНІ ТИПИ – історико-типологічні спільності, що характеризуються традиційними комплексами господарства і культури, серед народів, які живуть у подібних природних і соціально-економічних умовах....
31. КРУШЕЛЬНИЦЬКА Соломія Культурологічний словник КРУШЕЛЬНИЦЬКА Соломія (1872 -1952), співачка (сопрано); виступала на оперних сценах Львова, Варшави, Відня, Мілана, Петербурга, Парижа, Неаполя, Каїра; концертувала в США та Південній Америці; репертуар: понад 60 оперних ролей: Чіо-чіо-сан, Тоска (однойменні опери Пуччіні), Саломея, Електора (однойменні опери Р. Штрауса), Галька (однойменна опера Монюшка), Оксана (“Запорожець за Дунаєм” Гулака-Артемовського), українські народні пісні....
32. ГРОМАДСЬКИЙ ПОБУТ Культурологічний словник ГРОМАДСЬКИЙ ПОБУТ – одна з найважливіших галузей народної культури. Охоплює традиційні громадські структури (селянська община, братства, молодіжні громади тощо), норми соціальної регуляції (звичаєве право, взаємодопомога), норми публічного життя, ін. У повсякденному житті усі складові Г. п. перебували в тісному взаємозв’язку, ніколи не відокремлювалися. Г. п. українців сформувався протягом багатьох віків через шанобливе ставлення […]...
33. ЯКІСТЬ ЖИТТЯ Культурологічний словник ЯКІСТЬ ЖИТТЯ – характеристика умов життєдіяльності людей з погляду якісної визначеності і відповідності їх суспільним нормам і критеріям; оцінка становища особи в різних соціальних системах, яка виражає рівень можливостей для всебічного розвитку людини, а саме: рівень споживання матеріальних та духовних благ і послуг, розвинутість сфери освіти, медичного обслуговування, культури, стан навколишнього середовища (екологія), […]...
34. ХРАМ Культурологічний словник ХРАМ – узагальнене означення сакральних (священних) будівель для відправлення культу. У кожній релігії Х. має окрему назву: у християнстві – собор, костел, кірха; в ісламі – мечеть; в іудаїзмі – синагога; у буддизмі єдиної назви немає. В усіх релігіях значення Х. як цілого та його окремих складових полісемантичне, він вважається місцем, де людина […]...
35. ШКОЛА Культурологічний словник ШКОЛА (від лат. schola – вчена бесіда, навчальне заняття) – 1) Навчально-виховний загальноосвітній заклад; приміщення де він розташований; 2) Система освіти, сукупність закладів для навчання; 3) Напрям у науці, мистецтві, літературі, суспільно-політичній думці, побудований на основі загальних принципів, спільних поглядів, традицій тощо; 4) Посібник для навчання гри на музичному інструментів, співі тощо; 5) […]...
36. ІНТЕР’ЄР Культурологічний словник ІНТЕР’ЄР (від франц. interieur – внутрішній) – внутрішній простір будівлі, приміщення. Внутрішнє оформлення приміщення, офісу, підприємства (організації, фірми, компанії) чи торговельної зали, яке викликає позитивні емоції відвідувачів, спонукає покупця до купівлі товару....
37. СОЦІАЛЬНА ФАСИЛІТАЦІЯ Культурологічний словник СОЦІАЛЬНА ФАСИЛІТАЦІЯ – тенденція, яка зумовлює людей краще виконувати знайомі та нескладні завдання в присутності інших....
38. ДЕМОКРАТІЯ Культурологічний словник ДЕМОКРАТІЯ (грец. народовладдя) – форма політичної організації суспільства, що характеризується участю народу в управлінні державними справами. У широкому розумінні – форма керівництва будь-яким колективом, яка забезпечує активну участь його членів у здійсненні всіх заходів....
39. ВІДОКРЕМЛЕННЯ ШКОЛИ ВІД ЦЕРКВИ Культурологічний словник ВІДОКРЕМЛЕННЯ ШКОЛИ ВІД ЦЕРКВИ – конституційно-правовий принцип, що стверджує світський характер державної системи освіти та виховання, незалежність її від релігійних організацій. У державних навчально-виховних закладах не дозволяється викладання будь-яких релігійних віровчень, активна участь священнослужителів у навчально-виховному процесі. У державних навчальних закладах може здійснюватися лише релігієзнавча освіта без цільового формування певного ставлення до релігії. […]...
40. АНДРАГОГІКА Культурологічний словник АНДРАГОГІКА (від грец. – доросла людина і керівництво, виховання) – педагогіка дорослих, одна з педагогічних наук, яка займається дослідженням проблем освіти, самоосвіти й виховання дорослих. Завданням А. є опрацювання змісту, організаційних форм, методів, засобів навчання дорослих, використання для цієї мети засобів масової інформації, радіо й телебачення; визначення оптимальних інтервалів між періодами інтенсивного навчання, […]...