Надклас Риби. Особливості будови та життєдіяльності хрящових риб

Розділ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН

Тема 6. ХОРДОВІ ТВАРИНИ. БЕЗЧЕРЕПНІ. РИБИ

§ 32. Надклас Риби. Особливості будови та життєдіяльності хрящових риб

Про людей, які впевнено почувають себе в будь-якій ситуації або певних обставинах, кажуть: “Як риба у воді”. А справді, як живе риба у воді?

Загальна характеристика надкласу Риби

У тварин цього надкласу обтічне, видовжене тіло, що дає змогу швидко пересуватися у воді. Воно поділяється на голову, тулуб, хвіст. Як правило, риби вкриті лускою, пересуваються за допомогою плавців і хвилеподібних рухів тіла, дихають зябрами. Кровоносна система замкнена, серце двокамерне. Органи виділення – нирки. Нервова система складається з головного і спинного мозку та нервів. Це роздільностатеві організми. Запліднення, як правило, зовнішнє, розвиток прямий.

Риби – найдавніші хребетні. У наш час понад 20 тис. видів риб мешкає у водоймах Землі. Надклас Риби включає два класи – Хрящові і Кісткові риби.

Загальна характеристика класу Хрящові риби

Клас Хрящові риби об’єднує невелику групу риб – близько 600 видів, які живуть переважно в солоній воді. Вони більш давні, ніж кісткові риби і дивним чином поєднують у собі риси примітивної і прогресивної будови. Скелет у них протягом усього життя залишається хрящовим. Його основою є хрящовій хребет в якому містяться залишки хорди. Зябрових кришок і плавального міхура немає. Запліднення, як правило, внутрішнє. До хрящових риб належить декілька рядів, серед яких найвідоміші Акули та Скати.

Надклас Риби. Особливості будови та життєдіяльності хрящових риб

Схема зовнішньої будови хрящової риби:

1 – рот

2 – око

3 – ніздря

4 – зяброві щілини

5 – плакоїдна луска

6 – бічна лінія

7 – хвостовий плавець

8 – спинні плавці

9 – грудний плавець

10 – анальний плавець

Якщо ви забули

Вени – це судини, по яких кров надходить до серця.

Артерії – це судини, по яких кров тече від серця.

Артеріальною називається кров, насичена киснем. Венозною називається кров, насичена вуглекислим газом.

Зовнішня та внутрішня будова

Тіло акули, типового представника хрящових риб, видовжене і схоже на веретено або торпеду. Передня частина голови видовжена – це рострум, а ротовий отвір розташований знизу. Позаду очей знаходяться отвори – бризкальця. Зяброві щілини не закриті зябровими кришками, тому добре видні з боків тулуба. їх звичайно 5-7 пар. Парні плавці розташовані горизонтально, верхня лопать хвостового плавця більша за нижню. Тіло вкрите лускою особливої будови: на кожній лусці-пластинці є зубець. Така луска називається плакоїдною. Луска заходить на щелепи – тут вона більша і виконує функції зубів. Учені довели, що зуби сучасних хребетних походять від луски стародавніх риб. Зуби розташовані декількома рядами і є грізною зброєю. Більшість акул – хижаки, тому їх часто називають піратами морів.

Опорно-рухова система складається зі скелета та м’язів. Скелет, як уже було сказано, протягом життя залишається хрящовим. Він поділяється на скелет голови (череп), хребет (тулубний і хвостовий відділи) і скелет плавців. Між тілами хребців і всередині них протягом життя зберігаються ділянки хорди. Плавального міхура немає, тому хрящові риби, щоб не “потонути”, повинні або весь час плисти, або лежати на дні. Більшість хрящових риб – чудові плавці, які можуть розвивати високу швидкість.

Травна система складається з рота (щелепи, озброєні зубами), глотки із зябровими щілинами, страво – хода, шлунка, кишечника, анального отвору. У процесі травлення беруть участь травні залози – підшлункова залоза та печінка з жовчним міхуром. Біля основи хвоста у хрящових риб є розширення, що слугує для виведення з організму неперетравлених рештків їжі, сечі та статевих продуктів. Це клоака, вона відкривається назовні анальним отвором.

Надклас Риби. Особливості будови та життєдіяльності хрящових риб

Щелепи гігантської акули кархародона

Надклас Риби. Особливості будови та життєдіяльності хрящових риб

Будова головного відділу акули:

1 – ніздрі

2 – рот

3 – рострум

4- очі

5 – зяброві щілини

6 – серце

7 – зябра

Надклас Риби. Особливості будови та життєдіяльності хрящових риб

Система кровообігу у риб:

1 – серце

2 – передсердя

3 – шлуночок

4 – черевна аорта з венозною кров’ю

5 – капіляри в зябрах

6 – капіляри в органах і тканинах

7 – венозна кров

8 – артеріальна кров

Дихальна система представлена зябрами. Кожна зяброва щілина відкривається одним кінцем у глотку, а другим – на поверхню тіла. Зябра пронизані кровоносними капілярами. Риба прокачує воду, набираючи її ротом і випускаючи через зяброві щілини. Вода омиває зябра, при цьому кров поглинає кисень і віддає вуглекислий газ. Так через тонкі стінки капілярів відбувається газообмін.

Кровоносна система риби замкнена, складається з двокамерного сер ця (одна камера – передсердя, друга – шлуночок) і кровоносних судин. Кровообіг – це рух крові по судинах. У...


риб він відбувається так. У серці міститься венозна кров. Шлуночок скорочується, і кров виштовхується в черевну аорту (велику артерію). Аорта несе венозну кров до зябер, де в результаті газообміну кров стає артеріальною. Далі вона по судинах, які розгалужуються і стають дедалі тоншими, надходить до всіх органів і тканин риби. Через стінки капілярів відбувається газообмін: кров віддає кисень, поглинає вуглекислий газ і перетворюється на венозну. Венозна кров по венах надходить до передсердя серця, а потім – до шлуночка.

Видільна система складається з парних стрічкоподібних нирок, що лежать уздовж хребта, сечоводів і сечового міхура. Кров омиває нирки, де відбувається фільтрація. У результаті цього утворюється сеча – рідина, що містить шкідливі продукти обміну речовин, надлишок солей і води. Сеча по сечоводах надходить до сечового міхура, накопичується там і виводиться назовні.

Центральну нервову систему хрящових риб утворюють головний і спинний мозок, від них відходять нерви, по яких сигнали з центральної нервової системи надходять до органів і тканин, і у зворотному напрямку – до центральної нервової системи.

Надклас Риби. Особливості будови та життєдіяльності хрящових риб

Я Грудні плавці акул розташовані в горизонтальній площині

Головний мозок у процесі еволюції утворився з передньої частини нервової трубки. У головному мозку хребетних розрізняють такі відділи: передній мозок, проміжний мозок, середній мозок, мозочок і довгастий мозок. Кожний виконує певні функції. Так, мозочок управляє координацією рухів і рівновагою, довгастий мозок з’єднує спинний і головний мозок, відповідає за процеси дихання, кровообігу, травлення.

Органи чуття у риб розвинені добре і пристосовані до особливостей середовища та способу життя. Очі – органи зору – дозволяють рибам визначати форму та колір предметів на близькій відстані. Ніздрі ведуть у дві сліпі ямки з рецепторами нюху. В голові розташовані органи слуху та рівноваги. Чутливі клітини, що визначають смак, розташовані в ротовій порожнині й розкидані по всій поверхні тіла. Дотикові клітини також розкидані по всій поверхні тіла.

На особливу увагу заслуговує бічна лінія – особливий орган чуття, характерний тільки для риб. Це два канали, які проходять у шкірі уздовж тулуба риби з лівого і правого боку, сполучаються із зовнішнім середовищем отворами. Рецептори, які містяться в каналах, передають по нервах у мозок інформацію про силу та напрямок течії води.

Розмноження і розвиток

Більшість риб – роздільностатеві організми. У самців у парних статевих залозах, сім’яниках, утворюються сперматозоїди, у самок у яєчниках – яйцеклітини. Запліднення, як правило, внутрішнє, відбувається в тілі самки. У самців на черевних плавцях є пальцеподібні вирости, за допомогою яких вони вводять сперматозоїди в тіло самки. Система розмноження у хрящових риб досить досконала, тому статеві продукти не гинуть у такій великій кількості як у разі зовнішнього запліднення. Отже, немає необхідності виробляти їх “із запасом”, марно витрачати на це енергію й органічні речовини. У цьому, напевно, відповідь на запитання, чому більш примітивні хрящові риби успішно конкурують з іншими досконалішими тваринами.

Надклас Риби. Особливості будови та життєдіяльності хрящових риб

Біла акула досягає 8 м завдовжки і важить понад 3000 кг

Частина хрящових риб відкладає запліднені яйця, вони називаються яйцеродні. Яйця акул великі (до 60 см), містять багато поживних речовин для розвитку зародка, мають захисну рогову оболонку з гачечками та нитками, якими вони прикріпляються до підводних об’єктів.

З яйця виходить досить великий малюк, який спочатку живиться запасом поживних речовин яйця, а потім переходить на самостійне харчування.

У інших хрящових риб спостерігається яйцеживородіння. При цьому запліднена ікра не залишає тіла матері, поки не пройде розвиток зародка. Потім тонка оболонка яйця розривається прямо в тілі самки, а мальки виходять у воду.

Є риби, у яких система розмноження ще досконаліша. У них відбувається живородіння. При цьому зародок усередині тіла матері отримує живлення не з яйця, а з материнського організму. В особливій камері, що нагадує матку утворюється ділянка, яка зв’язує організм зародка та матері. У ній переплітаються кровоносні судини зародка та матері. Через стінки цих судин відбувається збагачення крові зародка поживними речовинами та киснем. У разі живородіння на світ з’являються більш самостійні особини, тому вони мають більше шансів вижити. Ростуть акули дуже повільно, статево-зрілими стають не раніше 5 років.

Надклас Риби. Особливості будови та життєдіяльності хрящових риб

Манта – найбільший представник ряду Скати

Запам’ятайте найважливіше

Клас Хрящові риби об’єднує нечисленну групу давніх риб, у яких хрящовий скелет, залишки хорди зберігаються впродовж усього життя, немає плавального міхура і зябрових кришок, особлива плакоїдна луска. Практично для всіх хрящових риб характерне внутрішнє запліднення. Клас Хрящові риби включає акул і скатів.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Надклас Риби. Особливості будови та життєдіяльності хрящових риб