Абсолютна земельна рента

Related posts:

1. Абсолютна рента Абсолютна рента – форма земельної ренти при капіталізмі, яку необхідно сплачувати власникові за будь-яку ділянку землі, незалежно від її родючості й місця розташування. Таким чином, А р. є економічною формою монополії приватної власності на землю. Її джерелом є надлишок додаткової вартості над середнім прибутком (різниця між ринковою вартістю сільськогосподарської продукції і суспільною ціною виробництва), а […]...
2. Диференціальна земельна рента Диференціальна земельна рента (лат. differentia – різниця, відмінність, reddo – повертаю, сплачую) – відносини економічної власності між власниками земель різної якості та розташування (а також орендарями) і найманими працівниками з приводу привласнення новоствореної вартості і передусім додаткового чистого продукту через механізм ціноутворення з урахуванням платоспроможного попиту населення. Д. з. р. існує у формі диференціальної ренти […]...
3. Земельна рента Земельна рента – економічна форма реалізації права власності на землю. В економічній науці немає однозначних оцінок її видів та шляхів використання. За усталеною кваліфікацією, в аграрному секторі економіки існує три види ренти: диференціальна, абсолютна і монопольна. Існування З. р. зумовлене тим, що земля, будучи основним засобом виробництва у сільському господарстві, є обмеженою у просторі. Тому […]...
4. Монопольна рента Монопольна рента – особлива форма земельної ренти, яка утворюється в окремих галузях та ділянках землі на основі монопольно високих цін на створені в них товари й виражає відносини економічної власності між власниками таких ділянок (а також найманими працівниками) і покупцями відповідних товарів. Утворюється в сільському, лісовому господарстві, будівництві, у галузях гірничодобувної промисловості. Умова її виникнення […]...
5. Середня земельна частка Середня земельна частка – земельна ділянка, яка може бути безкоштовно передана громадянинові у приватну власність для ведення селянського (фермерського) господарства або при виході його з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу та сільськогосподарського акціонерного товариства. С. з. ч. не має фіксованого для всієї країни розміру. Вона обчислюється кожною сільською, селищною, міською Радою народних депутатів поділом площі […]...
6. Органічна будова капіталу Органічна будова капіталу – відношення постійного капіталу до змінного за вартістю, що відображає технічну будову капіталу (відношення між засобами виробництва і робочою силою, живою працею, яка приводить їх у дію). Отже, О. б. к. відображає взаємозв’язок між вартісною і технічною будовою капіталу. Якщо, наприклад, вартісна і будова капіталу зміниться внаслідок подорожчання сировини, але при незмінній […]...
7. Диференціальна рента Диференціальна рента (лат. differentia – різниця, відмінність, reddo – повертаю, сплачую) – одна з форм доходу сільськогосподарських підприємств, пов’язана з використанням середніх та кращих за родючістю і місце розташуванням земель. Зумовлена обмеженістю основного засобу аграрного виробництва – землі. Ця обставина разом із зростанням чисельності населення робить необхідним (для задоволення потреб у продовольстві) залучати до обробітку […]...
8. Земельна власність Земельна власність – сукупність виробничих відносин між людьми з приводу привласнення землі як предмета природи, а також створеного сільськогосподарськими працівниками необхідного і додаткового продукту. З. в. є частиною загальної власності, одним з найголовніших видів національного багатства. З економічної точки зору З. в. виражаєтеся у певній сукупності економічних категорій (земельна рента, ціни на сільськогосподарську продукцію, орендна […]...
9. Аграрна реформа Аграрна реформа – якісне перетворення аграрних відносин або відносин власності у сільському господарстві. З точки зору юридичної власності А. р. означає якісні перетворення системи землеволодіння і землекористування. В історичному розрізі А. р. має антифеодальний, антикапіталістичний та анти адміністративно-командний характер. Антифеодальний характер А. р. полягає в усуненні феодальних пережитків, які перешкоджають розвитку капіталізму в сільському господарстві. […]...
10. РЕНТА Культурологічний словник РЕНТА (нім. Rente, франц. rente, від лат. reddo – повертаю, сплачую) – дохід з капіталу, землі або майна, що його власники регулярно одержують, не займаючись підприємницькою діяльністю; дохід у формі процента, одержуваного власниками грошового капіталу або держателями цінних паперів із твердим курсом....
11. Сезонні коливання Сезонні коливання – постійна повторюваність підвищення або зниження економічної активності в межах одного року внаслідок змін сезонів, а отже, впливу природних факторів. Найвиразнішими такі коливання є в сільському господарстві та пов’язаних з ним переробних галузях, зайнятих переробкою сільськогосподарської сировини. Менш виражені С. к. у будівництві, на транспорті та в інших галузях. Крім природних факторів, на […]...
12. Рента Рента (від лат. reddita – віддана назад) – особливий вид відносно стійкого доходу від певних видів власності (землі, нерухомого майна, облігацій). Особливе значення має земельна Р. як економічна форма реалізації земельної власності. Причиною існування земельної Р. є монополія на землю як об’єкт господарювання, що зумовлює формування суспільної вартості і цін продукції, виробленої на гірших землях. […]...
13. Столипінська аграрна реформа Столипінська аграрна реформа – радикальна реформа в аграрному секторі царської Росії, що здійснювалася під керівництвом П. Столипіна (голова ради міністрів Росії), спрямована на руйнування общинного землекористування, формування приватної власності та первісного нагромадження капіталу. До 1906 селянській общині належало бл. 50% усіх сільськогосподарських угідь. Селянська община спільно орендувала та обробляла частину поміщицьких, церковних і монастирських земель. […]...
14. Рента економічна Рента економічна – форма економічної реалізації власності на окремі фактори виробництва, яку привласнює підприємець внаслідок зменшення витрат на одиницю продукції порівняно з іншими товаровиробниками. Якщо йдеться про сільське господарство, то P. e. означає привласнення додаткового доходу від упровадження передової агротехніки, а отже, зниження собівартості, що не впливає на підвищення цін; а у разі використання найманої […]...
15. Аграрні відносини Аграрні відносини – особливий вид відносин економічної власності у суспільстві між його членами, господарствами, державою з приводу виробництва і привласнення різних умов та результатів сільськогосподарського виробництва. Найповніше А. в. виражаються у формах земельної ренти. Головними в А. в. є розподіл землі – основного засобу виробництва в сільському господарстві, тип власності та форма господарювання, а також […]...
16. Оплата праці в сільському господарстві Оплата праці в сільському господарстві – часткова винагорода в грошовій або натуральній формах за працю, витрачену в процесі виробництва сільськогосподарської продукції. Неповна оплата праці зумовлена тими ж чинниками, що і у промисловості (див. Оплата праці). Особливості О. п. в с. г. зумовлені передусім типом та формою власності на засоби виробництва і створений продукт, родючістю та […]...
17. Абсолютна додаткова вартість Абсолютна додаткова вартість – вперше обгрунтована К. Марксом економічна категорія, яка означає додаткову вартість, отриману внаслідок подовження тривалості робочого дня за межі необхідного робочого часу. Оскільки праця є органічною єдністю конкретної та абстрактної праці, то за виробництва А. д. в. найманий працівник конкретною працею переносить певну частину вартості засобів виробництва на ново – створений продукт; […]...
18. Матеріально-технічна база виробництва Матеріально-технічна база виробництва – сукупність матеріально-речових елементів продуктивних сил, що використовуються для створення матеріальних благ і надання послуг. Головний елемент М.-т. б. в. – основні виробничі фонди (ОВФ): будівлі, виробничі споруди, обладнання, машини, транспортні засоби, залізниці та ін.; у сільському господарстві – багаторічні насадження, робоча, продуктивна худоба – в матеріальноречовій і вартісній формах. На початок […]...
19. Рентний продукт Рентний продукт – продукт, створений працею за кращих природних умов завдяки особливостям землі як засобу виробництва (її природній та економічній родючості тощо), що сприяє появі більшого синергічного ефекту від взаємодії особистих та речових факторів виробництва, є більшим, ніж в інших галузях народного господарства, не пов’язаних з природними умовами або залежних від землі незначною мірою. Такий […]...
20. Панщина, відробіткова рента Панщина, відробіткова рента – різновид докапіталістичної земельної ренти за феодалізму, форма експлуатації селян – кріпаків поміщиками. Для П.,в. р. характерними були: наділення селянина землею та іншими засобами виробництва; його особиста залежність від поміщика; панування натурального господарства за низького рівня рільницької техніки і привласнення додаткової та частини необхідної праці методами позаекономічного примусу. Частину тижня селянин зі […]...
21. Закон спадної родючості грунту Закон спадної родючості грунту – сформульований англійським економістом Т. Мальтусом закон,. згідно з яким додаткові вкладення праці і капіталу у землю за відповідною межею не супроводжуються бажаним зростанням кількості сільськогосподарської продукції, а їх ефективність, навпаки, знижується. Звідси висновок про те, що земля не може нагодувати постійно зростаючу кількість населення. Тому необхідно вживати всілякі штучні заходи […]...
22. Сезонність виробництва Сезонність виробництва – нерівномірність і нерегулярність випуску продукції окремими галузями промисловості, сільського господарства, будівництва впродовж року, спричинені порами року, природними явищами та ін. С. в. позначається на діяльності торгівлі, транспорту, на кількості зайнятих. Зокрема, для сільського господарства характерний зимовий сезон, сівба окремих сільськогосподарських культур навесні, догляд за ними, сінокіс, збір урожаю зернових та ін. С. […]...
23. Виробничі фонди сільського господарства Виробничі фонди сільського господарства – засоби виробництва, виражені у грошовій формі, які використовуються в сільському господарстві. Залежно від сфери використання основні виробничі фонди поділяються на фонди сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення. До перших належать засоби виробництва, які безпосередньо використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції. За своїм матеріально-речовим складом В. ф. с. г. – це сільськогосподарські машини (трактори, […]...
24. Рентабельність сільськогосподарського виробництва Рентабельність сільськогосподарського виробництва – критерій ефективності виробництва різних видів сільськогосподарської продукції, окремих господарств, галузей і сільського господарства загалом, що визначається відношенням прибутку до обсягу витрат і ресурсів на виробництво продукції. Двома основними показниками P. c. в. є відношення прибутку до собівартості у відсотках і відношення прибутку до основних фондів та обігових засобів у відсотках. За […]...
25. Земельна бона Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Земельна бона – цінний папір, що використовується тільки для обміну на документи, які свідчать про право власності на частину землі державного земельного фонду....
26. Вартісна будова капіталу Вартісна будова капіталу – співвідношення між вартістю засобів виробництва (постійним капіталом) і вартістю робочої сили (змінним капіталом), яке приводить у рух засоби виробництва. В. б. к. певною мірою залежить від змін у технічній будові капіталу, тобто від співвідношення засобів виробництва і кількості працівників. В. б. к. може змінюватися також зі зміною цін на засоби виробництва […]...
27. Рента політична Рента політична – форма економічної реалізації наявних в окремого індивіда або групи осіб певних важелів державної влади. Оскільки влада у капіталістичному суспільстві (як і в інших формаціях, основаних на привласненні чужої праці) переходить у власність, а власність у владу, то представники влади отримують відповідні вигоди, обсяг яких залежить від повноти влади. Поняття Р. п. запровадив […]...
28. Валова продукція сільського господарства у землеробстві Валова продукція сільського господарства у землеробстві – частина валового суспільного продукту, створена в сільському господарстві, що включає обсяг продукції землеробства за певний період у вартісній формі. Складається з вартості спожитих засобів виробництв і чистої продукції сільського господарства. Обчислюють методом валового обороту, тому до складу продукції сільського господарства зараховують не лише вартість продукції, реалізованої за межами […]...
29. Нагромадження основного капіталу валове Нагромадження основного капіталу валове – вкладення коштів в основний капітал з метою розширення обсягів виробництва та привласнення вищих прибутків. Н. о. к. в. здійснюється через придбання (купівлю, бартерні операції, виробництво для власного користування, капітальний ремонт та ін.), за винятком вибуття; здійснення витрат на поліпшення невиробничих матеріальних активів (у сільському господарстві – витрати на поліпшення якості […]...
30. Типи сільськогосподарського виробництва МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ 4 ГАЛУЗІ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ 4.9. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 4.9.1. Типи сільськогосподарського виробництва Сьогодні, як і в історичному минулому, сільське господарство є тією сферою людської діяльності, де відбувається найтісніший контакт людини з навколишнім середовищем. Земля була, є і, очевидно, ще дуже довго, а може й завжди буде основним засобом виробництва у […]...
31. Павлик Михайло Іванович Павлик Михайло Іванович (1853 – 1915) – відомий громадсько-політичний діяч Галичини, послідовник марксизму. Реформу 1948 р. у сільському господарстві він вважав засобом звільнення селянства від землі, критикував несправедливі обтяжливі податки. Основною причиною погіршення становища “робітного народу” М. Павлик називав приватну власність, яка об’єктивно зумовлює майнове розшарування, збідніння, панування розумової праці над фізичною, але помилково рушійною […]...
32. Доходи первинні Доходи первинні – доходи, які утворюються у сфері матеріального та частково нематеріального (зайняті продуктивною працею) виробництва в процесі створення і первинного розподілу національного доходу. Одна частина (необхідний продукт) надходить в індивідуальне розпорядження працівників у формі заробітної плати, а також у формі доходів працівників міста і села від індивідуальної трудової діяльності й підсобного господарства. Другу частину […]...
33. Фермер Фермер – підприємець у сільському господарстві, власник сільськогосподарського підприємства. Найпоширенішим видом сільськогосподарських підприємств у розвинутих країнах Заходу є сімейна ферма, де виробництво ведеться на власній землі силами членів сім’ї, а під час сезонних робіт використовують і найманих працівників. Виготовлений продукт також належать Ф. На одну ферму на початку 90-х років у США припадало в середньому […]...
34. Показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва Показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва – кількісно-якісна характеристика результатів економічної діяльності сільськогосподарських підприємств, фірм і компаній у вартісному та натуральному вимірах. Основними вартісними П. е. е. с. в. є: 1) відношення валової продукції до авансованого на її виробництво капіталу (куди входять вартість використовуваних основних і оборотних виробничих фондів, витрати на оплату робочої сили, вартість землі); […]...
35. Аграрно-промисловий комплекс Аграрно-промисловий комплекс – сукупність галузей народного господарства, зайнятих виробництвом, переробкою, збереженням і доведенням до споживача сільськогосподарської продукції. До складу АПК входять три основні сфери: 1) виробництво засобів виробництва для сільського господарства та його виробничого обслуговування; 2) власне сільське господарство; 3) заготівля, переробка, збереження, транспортування і збут сільськогосподарської продукції. Кінцева продукція АПК є результатом взаємодії галузей […]...
36. Закон зростання віддачі факторів виробництва Закон зростання віддачі факторів виробництва – сформульований А. Маршаллом закон, згідно з яким із зростанням обсягу виробництва в конкурентних умовах граничні витрати зменшуються разом із цінами пропозиції, “збільшення обсягів витрат праці і капіталу зазвичай веде до вдосконалення організації виробництва, що підвищує ефективність використання праці і капіталу”. Цей закон, або закон зростання продуктивності, сформульований ним щодо […]...
37. Основні фонди Основні фонди – техніко – економічна форма засобів праці, що функціонують у виробничому процесі протягом багатьох кругооборотів, частково, в міру зношування, переносять свою вартість на новостворений продукт, відтворюючись через кілька виробничих циклів, але не розкривають своєї соціально-економічної сутності (див. Основний капітал). На початок 1992 загальний обсяг О. ф. у сфері матеріального виробництва в Україні становив […]...
38. Агропромислова інтеграція Агропромислова інтеграція – зміцнення економічних зв’язків і органічне поєднання сільського господарства і галузей промисловості, транспорту, торгівлі тощо, які обслуговують сільське господарство, постачають ресурси і доводять його продукцію до споживача, а також форма територіально-виробничого міжгалузевого комбінування підприємств різних галузей з відокремленими технологічними процесами, але пов’язаних технологічно, на основі оптимальної концентрації виробництва для створення кінцевої продукції. Розвивається […]...
39. Аграрні кризи Аграрні кризи – економічні кризи в сільському господарстві, що проявляються у скороченні обсягів виробництва, посиленні аграрного перенаселення, зростанні нереалізованих запасів та в інших формах. А. к. тісно пов’язані з промисловими. Головною причиною А. к. є суперечність між потребами розвитку продуктивних сил у сільському господарстві та існуючими там типами і формами власності. Перша А. к. почалася […]...
40. Монокультурне землеробство Монокультурне землеробство – форма та організація сільськогосподарського виробництва, яка базується на тривалому вирощуванні однієї (або переважно однієї) сільськогосподарської культури на тих самих ділянках землі. М. з. існувало в часи освоєння нових земель в окремих країнах у завершальний період розвитку феодального способу виробництва і формування капіталізму, а також за колоніалізму. Певними перевагами М. з. є використання […]...