Вартісна будова капіталу

Related posts:

1. Органічна будова капіталу Органічна будова капіталу – відношення постійного капіталу до змінного за вартістю, що відображає технічну будову капіталу (відношення між засобами виробництва і робочою силою, живою працею, яка приводить їх у дію). Отже, О. б. к. відображає взаємозв’язок між вартісною і технічною будовою капіталу. Якщо, наприклад, вартісна і будова капіталу зміниться внаслідок подорожчання сировини, але при незмінній […]...
2. Технічна будова капіталу Технічна будова капіталу – співвідношення між масою засобів виробництва і чисельністю робітників, які приводять їх у дію. Визначається декількома показниками: кількістю електроенергії (у КВт/год.), потужністю двигунів (у к. с.), з розрахунку на одного робітника, обсягом переробленої ним сировини (у кг.) тощо. Т. б. к. характеризує рівень розвитку продуктивних сил, співвідношення між матеріально-речовими і особистісними факторами […]...
3. Час обігу капіталу Час обігу капіталу – тривалість перебування капіталу у сфері обігу, час перетворення грошової форми капіталу на складові продуктивного капіталу (засоби виробництва і робочу силу), а товарної форми – на грошову. Ч. о. к. складається з: 1) часу надходження на склад готової продукції до її реалізації; 2) часу закупівлі на отримані кошти нових засобів виробництва і […]...
4. Структура витрат виробництва Структура витрат виробництва – кількісно-якісне співвідношення основних елементів витрат виробництва у процесі розвитку економічної системи. С. в. в. залежить від рівня розвитку технологічного способу виробництва, організаційно-економічних відносин і відносин економічної власності, а також господарського механізму. Найголовнішим у С. в. в. є кількісно-якісне співвідношення між вартістю спожитих засобів виробництва (або уречевленою працею) і вартістю необхідного продукту, […]...
5. Кругообіг капіталу Кругообіг капіталу – рух промислового капіталу у сфері виробництва і обігу, в процесі якого він набуває трьох функціональних форм (грошової, продуктивної, товарної) і проходить три стадії (обмін – виробництво – обмін). Кругообіг промислового капіталу виражений формулою: Товар, отриманий в результаті кругообігу капіталу, відрізняється від товару, купленого на першій стадії, якістю, зовнішньою формою та більшою вартістю. […]...
6. Політика доходів Політика доходів – практика державного адміністративного регулювання цін, грошових доходів населення і організацій. Здійснюється добровільно (якщо профспілки не добиваються підвищення заробітної плати) і примусово (коли уряд контролює ціни і зарплату без узгодження з профспілками). Головна ланка такої політики – вплив на динаміку заробітної плати. П. д. розроблена кейнсіанцями в таких основних формах: 1) встановлення рекомендаційних […]...
7. Розкрийте сутність мальтузіанської теорії заробітної плати Історія економічних вчень ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ Розкрийте сутність мальтузіанської теорії заробітної плати З теорією народонаселення тісно пов’язана мальтузіанська теорія заробітної плати. Мальтус доводив, що внаслідок тиску зростання населення на рівень заробітної плати остання визначається мінімальною вартістю засобів існування робітника, що й визначає рівень заробітної плати. Лише […]...
8. Оборот змінного капіталу Оборот змінного капіталу – постійно повторюваний кругооборот тієї частини авансованого капіталу, яка спрямовується на купівлю робочої сили. Спільним для різних елементів змінного капіталу в О. з. к. є: повне перенесення вартості робочої сили на новостворений продукт і включення її у вартість готового продукту; повернення витрачених капіталістом на купівлю робочої сили коштів після кожного кругообороту. Відмінності: […]...
9. Залізний закон заробітної плати Залізний закон заробітної плати – закон, згідно з яким розмір заробітної плати визначається вартістю мінімуму засобів до існування, необхідних для відтворення робочої сили. Сформульований німецьким ученим Ф. Лассалем. З. з. з. п. відтворює в основних рисах теорію мінімуму засобів до існування. Виходячи з вимог цього закону, Лассаль вважав недоцільною боротьбу робітничого класу за підвищення заробітної […]...
10. Продуктивність праці і заробітна плата Продуктивність праці і заробітна плата – одна з найважливіших макро – та мікроекономічних пропорцій, яка характеризує динаміку первинного розподілу національного доходу на заробітну плату і прибуток, а отже, відображає відносини між найманою працею і капіталом і відповідні економічні інтереси. Загальною закономірністю у співвідношенні П. п. і з. п. за умов капіталістичного способу виробництва є випереджальне […]...
11. Кругооборот капіталу Кругооборот капіталу – рух капіталу у сфері виробництва й обігу, під час якого він набуває грошової, продуктивної й товарної форм і повертається до свого вихідного пункту. Оскільки двома основними сторонами капіталу загалом є речовий зміст і суспільна форма, то рух капіталу здійснюється в процесі кругообороту кожної з цих сторін. Щодо речового змісту капітал – це […]...
12. Обгрунтуйте положення К. Маркса про органічну будову капіталу Історія економічних вчень ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МАРКСИСТСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Обгрунтуйте положення К. Маркса про органічну будову капіталу Новим для політичної економії стало положення Маркса про органічну будову капіталу, яке передбачає поділ капіталу на дві вартісних частини: постійний капітал – вартість засобів виробництва – і змінний капітал – вартість робочої сили. Саме через ці категорії Маркс […]...
13. Оборот капіталу Оборот капіталу – кругооборот капіталу як процес постійного відновлення руху всього авансованого капіталу, швидкість якого вимірюється часом одного повного циклу. На викуплених трудовими колективами підприємствах з боку суспільної форми відбувається оборот не капіталу, а виробничих фондів. О. к. не збігається з кругооборотом. За один кругооборот до капіталіста повертається лише частка авансованого капіталу. Оборот різних елементів […]...
14. Час обороту капіталу Час обороту капіталу – період, протягом якого авансована у грошовій формі вартість (капітальна вартість) проходить стадії виробництва й обігу й повертається до капіталіста в такій самій формі, але збільшена на величину додаткової вартості. При цьому відбувається послідовна зміна форм капіталу: грошовий капітал – продуктивний капітал – товарний капітал – грошовий капітал. Одиницею виміру Ч. о. […]...
15. Інтернаціоналізація капіталу Інтернаціоналізація капіталу – взаємопереплетення та об’єднання різних форм національного та інтернаціонального капіталу з метою привласнення результатів найманої праці, яким протистоять загони найманих працівників. Основними формами сучасного капіталу є приватний, колективний, державний та наддержавний (наднаціональний). Кожна з цих форм може існувати у вигляді промислового, банківського, позичкового, торговельного та іншого капіталу. Тому І. к. передбачає взаємопереплетення та […]...
16. Світові ринки капіталу Світові ринки капіталу – сукупність економічних відносин між власниками капіталу та споживачами з приводу його прибуткового використання через обмін. С. р. к. формуються в процесі міграції капіталу. С. р. к. поділяють на ринки підприємницького і ринки позичкового капіталів. Ринок підприємницького капіталу пов’язаний з реалізацією довготермінових інвестицій і створенням філіалів, дочірніх компаній та змішаних підприємств. Капіталовкладення […]...
17. Розподіл Розподіл – одна із стадій суспільного відтворення, з’єднуюча ланка між виробництвом і споживанням. В процесі Р. встановлюються пропорції, частки учасників виробничого процесу в реалізації і використанні сукупного суспільного продукту взагалі і національного доходу зокрема. Р. передує виробництво, оскільки розподіляти можна лише те, що вироблено. Кінцевим результатом суспільного виробництва є національний доход, який і підлягає Р. […]...
18. Необхідний продукт Необхідний продукт – частина новоствореного найманим працівником чистого продукту, що спрямовується на відтворення його робочої сили та утримання членів сім’ї. Мінімальна величина Н. п. визначається мінімумом життєвих засобів, необхідних працівникові для відтворення робочої сили, максимальна – з боку матеріально-речового змісту залежить від величини виробленого чистого продукту. Однак розподіл чистого продукту на необхідний і додатковий залежить […]...
19. Відтворення індивідуального капіталу Відтворення індивідуального капіталу – безперервне відновлення процесу капіталістичного виробництва на окремому підприємстві, фірмі, власником яких є окрема особа. Таких підприємств у розвинених країнах світу – переважна більшість. Так, у США з понад 25 млн. підприємств до підприємств капіталістичного типу (на яких використовується наймана праця, має місце відчуження працівників від засобів виробництва, управління власністю тощо) належить […]...
20. Відтворення суспільного капіталу Відтворення суспільного капіталу – безперервне відновлення процесу капіталістичного виробництва у взаємозв’язку і взаємодії відтворення індивідуальних, колективних, державних та інтернаціональних форм капіталу. Суб’єктом власності та управління за умов приватної форми капіталу є окремий капіталіст. За умов колективної форми капіталу таким суб’єктом є декілька підприємців, вищих менеджерів, фінансові інститути. Типова форма колективного капіталу – акціонерні компанії. З […]...