Головна ⇒ 📌Довідник з інформатики ⇒ Алгоритмічна мова Паскаль (Pascal) – Основи програмування

Алгоритмічна мова Паскаль (Pascal) – Основи програмування

Інформатика

Основи програмування

Алгоритмічна мова Паскаль (Pascal)

Алгоритмічна мова Паскаль (Pascal) названа на честь французького математика XVII ст. Блеза Паскаля, який був творцем першої механічної обчислювальної машини. Автор мови – професор Федерального технічного університету (Швейцарія) Ніклаус Вірт; мова створена в 1970 році як інструмент для навчання студентів навичок програмування.
Перше діалогове середовище підготовки та виконання програм на мові Паскаль було створено в 1983 році. Автор першого Турбо-Паскалю та засновник

фірми Borland International – Філіп Кан. Останні версії мови Паскаль, які працюють під MS DOS та Windows,- Паскаль 7.0фірм Borland та Microsoft (1992 р.). Наступні версії набули розвитку у мові Delphi та працюють під OС Windows.

Елементи мови Паскаль

Основними елементами мови Паскаль є символи, слова, вирази, команди (оператори).
Символи – нероздільні знаки, які оброб­ляє транслятор мови.
Слова – мінімальна смислова одиниця мови, що складається із символів (ідентифікатори, числа, службові слова).
Вирази – це послідовності, що складаються з імен змінних, функцій, констант, знаків операцій і круглих дужок, що визначають порядок

виконання дій.
Вирази можуть бути арифметичними і логічними. Арифметичними є вирази, які записуються за допомогою арифметичних операцій і в результаті обчислення яких одержують числові значення. Окрім відомих чотирьох арифметичних дій у Паскалі є дії div (частка від ділення націло двох цілих чисел) і mod (остача від ділення націло двох цілих чисел). В арифметичних виразах можуть використовуватися також стандартні функції: тригонометричні (sin(x), cos(x), arctan(x)), визначення модуля (abs(x)), округлення (round(x)), піднесення до квадрата (sqr(x)) та інші.
Команди (оператори) – це вказівки на виконання окремих дій.
Мова Паскаль містить символи для складання ідентифікаторів (великі та малі латинські букви, арабські цифри, знак підкреслення); символи-роздільники (пропуск, керуючі символи з ASCII-кодами від 0 до 31);спеціальні символи, що виконують певні функції при побудові різних конструкцій мови (+ – * / = > <.,; : @ ‘ ( ) { } # $ ^); складові символи, які сприймаються компілятором як єдине ціле (<= >=: = (* *) (..)..); “невживані” символи (символи, що не входять до алфавіту мови, але використовуються в коментарях та у вигляді значень символьних і рядкових констант).
Ідентифікатори – послідовності з букв, цифр та символу підкреслення, що починаються з букви або символу підкреслення. Великі та малі букви не розрізнюються.
У мові програмування використовується обмежена кількість слів, значення і спосіб використання яких заданий (службові слова).

Структура опису алгоритму мовою програмування

При написанні програми необхідно дотримуватися правила розміщення в тексті різних змістовних блоків. Будь-яку програму можна умовно розділити на дві основні частини (див. таблицю): розділ опису (розділ оголошень та угод; розділ текстів процедур та функцій) та розділ виконання (розділ основного блоку).
Заголовок програми складається із зарезервованого слова PROGRAM та імені програми, яке є ідентифікатором (цей рядок може бути відсутнім).
У директивах компілятора можна вказати режими його роботи при трансляції програми. За допомогою оператора USES підключаються до тексту програми модулі бібліотек, він може бути використаний тільки один раз, і його місце чітко визначено.
Розділ опису позначок LABEL містить перелічені через кому імена позначок переходу, які можуть являти собою ціле число (від 0 до 9999), рядок символів, символьно-цифрову конструкцію.
У розділі CONST містяться перелічені через кому константи, що використовуються в програмі.
У розділі TYPE можна визначити нові типи, тут можуть використовуватися раніше визначені в розділі CONST константи.
У розділі опису змінних VAR міститься список змінних, що використовуються в програмі, та визначається їх тип. Жорстке дотримання порядку оголошень позначок, констант, типів та змінних не потрібне.
Якщо в програмі використовуються процедури та/або функції, необхідно їх оголосити. Услід за зарезервованим словом PROCEDURE (FUNCTION) йде ім’я процедури (функції) та список формальних параметрів (якщо вони є). Далі йде оголошення локальних позначок, констант, типів та змінних. Локально оголошені конструкції доступні тільки всередині даної підпрограми.
Тіло процедури (функції) обмежується службовими словами BEGIN…END;.
Основний блок складається з послідовності операторів, які визначають послідовність дій для виконання основного алгоритму.
Тіло програми обмежується службовими словами BEGIN…END, як і тіло підпрограми, але після оператора END ставиться крапка, що є позначенням кінця програми. Усі наступні описи будуть сприйняті як коментар та ігноруватись транслятором.

Типи даних в Паскалі

З точки зору програмування Величини – це дані, якими оперує програма і які потребують місця в пам’яті комп’ютера.
Залежно від формату представлення значень величини в пам’яті комп’ютера, множини допустимих значень, множини допустимих операцій величини поділяються на типи.
Стандартні типи даних. Величини, значення яких зберігаються в одному елементі пам’яті, називають Простими величинами. У Паскалі до них належать стандартні (базові) типи та їхні похідні:
– різновиди цілого типу – Integer, Shortint, Longint, Byte, Word;
– різновиди дійсного типу – Real, Singl, Double, Extended, Comp;
– символьний тип Char;
– логічний тип Boolean.
Опис величин. Для опису (оголошення) постійних величин використовується службове слово CONST, змінних – VAR. За допомогою оголошення встановлюється не тільки факт існування змінної, але і її тип.
Приклад:
CONST n=5;
VAR summer: integer; a1, b1: char;
Структуровані типи даних. Це дані, що складаються з декількох елементів простого типу. Такі типи даних зручно використовувати, коли обробляється велика кількість даних одного типу або декілька даних різних типів об’єднуються в одну групу.
До структурованих типів даних можна віднести рядки, масиви, записи, множини.

Лінійні програми

Лінійними називаються програми, що складаються з простих команд (операторів).
Простими командами (простими вказівками алгоритму) називаються команди, які не використовують умови при своєму виконанні. До числа простих операторів належать команди (оператори) присвоювання, уведення і виведення, виклику допоміжного алгоритму (підпрограми).
Оператор присвоювання. Він задає або змінює поточне значення деякої змінної. При цьому змінюється вміст конкретного елемента пам’яті, відведеного для цієї змінної. Оскільки мета будь-якого алгоритму – це отримання в певному місці пам’яті потрібного значення, практично будь-яка програма містить цей оператор.
Ця команда може мати такий вигляд:

Формат командиПриклади
<ім’я змінної>: = <значення>;A:=5; D:= 10;
<ім’я змінної>: = <ім’я змінної >;A:=D;
<ім’я змінної>: = <вираз>;A:=A+D*5;

Ліворуч від знака “:=” розташовано ім’я змінної, праворуч – значення величини, ім’я іншої змінної, вираз.
Розпізнавши команду присвоювання, керування передається програмі, яка може виконувати присвоювання. Спочатку виконуються операції, що стоять праворуч від знака “: =”, а потім результат присвоюється змінній, що стоїть ліворуч від знака присвоювання. Знак присвоювання показує, що ділянку пам’яті комп’ютера, в якій зберігається значення вказаної змінної, треба змінити на задане значення, на значення заданої змінної або на значення обчисленого виразу.
Оператори введення-виведення. Стан­дартні процедури введення даних використовуються для визначення початкових значень певних змінних величин і складаються з імені процедури та списку введення, який містить імена змінних, значення яких будуть уводитися з клавіатури або з файла, тобто змінним будуть присвоюватися якісь певні значення.
Частіше для визначення початкових значень зручніше користуватися командою введення, а не командою присвоювання, тому що при необхідності використання програми з іншими початковими даними не доводиться змінювати текст програми.
Якщо в запису алгоритму стоїть команда введення, то його виконання уривається і керування передається програмі, яка може здійснити введення даних. Після введення даних керування передається наступній команді алгоритму.
На мові Паскаль процедура введення даних має вигляд:
READ (список уведення);
READLN (список уведення).
Під час виконання процедур READ та READLN програма переходить у стан очікування введення даних. Якщо у списку введення вказано декілька змінних, то їх можна вводити в одному рядку, відділяючи одне від одного символом “пробіл”, або в окремих рядках (у стовпчик), завершуючи введення кожного значення клавішею Enter.
Робота процедури не завершиться, доки не будуть уведені значення для всіх змінних, указаних у списку. Тип значень, що вводяться, має збігатися з тим, який має відповідна змінна.
Оператор READLN відрізняється від оператора READ тим, що після введення необхідного числа даних курсор переміщується на наступний рядок.
Якщо введення даних здійснюється з клавіатури, то список уведення – це список змінних, тобто послідовність імен змінних, розділених комами. Якщо введення здійснюється з файла, то у списку введення перша змінна – файлова, пов’язана з іменем реального файла.
Стандартні процедури виведення результатів обчислень використовуються для виведення їхніх значень на екран, принтер або у файл. На мові Паскаль процедури виведення мають вигляд:
WRITE (список виведення);
WRITELN (список виведення).
Список елементів виведення значно ширший, ніж у процедурах уведення. До нього можуть входити:
– ідентифікатори величин, значення яких будуть виводитися на відповідний пристрій або у файл;
– вирази, значення яких спочатку будуть обчислені, а потім виведені на пристрій;
– сталі величини (числові, символьні, ряд­кові).
Відмінність між WRITE і WRITELN полягає в тому, що виведення оператором WRITE починається з поточного місцерозташування курсора на екрані монітора і курсор після закінчення виведення залишається в тому ж рядку. Оператор WRITELN виводить значення з поточного місця, а потім курсор переміщується на наступний рядок. Можна використовувати оператор WRITELN без списку виведення для переміщення курсору на новий рядок.
Якщо виведення здійснюється на екран монітора, то список виведення – це список змінних, або послідовність імен змінних, констант або виразів, розділених комами. Якщо виведення здійснюється у файл, то в списку виведення перша змінна – файлова, пов’язана з іменем реального файла.
У команді виведення після елемента списку виведення через двокрапку можна вказати формат виведення, тобто ширину поля екрана, на якому будуть розташовуватися значення. При виведенні дійсних даних можна вказати також кількість десяткових цифр у дробовій частині, яку треба вивести на екран.
Приклад: write (А: 10: 3, В: 8).
Оператор виклику допоміжного алгоритму. У Паскалі реалізовано підпрограми-процедури і підпрограми-функції. Виклик підпрограми здійснюється за її іменем з вказівкою фактичних параметрів. При цьому на місці фактичних аргументів можуть бути конкретні значення, імена фактичних змінних, вирази, а на місці результатів – тільки імена фактичних змінних. При цьому кількість, типи і призначення формальних і фактичних параметрів у відповідних списках параметрів мають збігатися.

Програми з галуженням

Команди галуження – це складові командами, у яких на відміну від простих команд присутні умови, в залежності від істинності яких виконуються або не виконуються оператори, що входять до складу команди галуження.
Повне та неповне галуження. У Паскалі реалізовано повне та неповне галуження, а також команда вибору, що реалізована як послідовне виконання декількох структур галуження і яка передбачає вибір з декількох можливих варіантів дій.
1. Конструкція “If – Then” – неповне галуження використовується в тому випадку, коли визначені дії тільки у разі виконання умови.
IF <умова> THEN <оператор>;
Конструкція “If – Then – Else” – пов­не галуження використовується в тому випадку, коли визначені різні дії в разі виконання та невиконання умови.
IF <умова> THEN <оператор> ELSE <опе­ратор>;
2. Конструкції “Case – Of” неповний вибір або “Case – Of – Else” – повний вибір використовуються в тому випадку, коли визначені різні дії в разі декількох виходів (замінюють конструкції із вкладених операторів if).
CASE <порядкова змінна> OF
<значення>: <оператори>
ELSE <оператор>;
END.
Прості та складені умови. Висловлювання, яке може бути істинним (правильним) або хибним (неправильним) називається Умовою. Проста умова – це висловлювання, в якому два вирази з’єднані знаком операції відношення. Складена умова – це висловлювання, в якому дві або більше простих умов з’єднані знаками логічних операцій.
У мові програмування Паскаль реалізовані операції відношеня: > – “більше”; < – “менше”; = – “дорівнює”; <> – “не дорівнює”; >= – “не менше”; <= – “не більше”; та логічні операції: not – “ні”; and – “і”; or – “або”.
Висловлювання – це деяке твердження, ві­­­д­­­­­­­­н­ос­но якого можна сказати, що воно або істинне, або хибне. Таким чином, кожному висловлюванню можна приписати “0” (хибне) або “1” (істинне). Приклад: “5 – просте число” – істинне, “2 = 3 + 5” – хибне висловлювання.
За допомогою логічних операцій можна будувати з одного висловлювання інші. Побудова з даного (даних) висловлювання нового висловлювання називається логічною операцією. Знаки логічних операцій називають логічними зв’язками. Логічні операції частіше за все описуються за допомогою таб­лиць істинності.
Таблиці істинності для операцій “інверсії” (заперечення), “кон’юнкції” (логічне множення, або логічне “і”), диз’юнкції (логічне додавання, або логічне “або”).

АBA and B (“і”)A or B (“або”)Not A (“ні”)
11110
10010
01011
00001

Логічні вирази – це вирази, що складаються з висловлювань, які можуть бути з’єднані логічними зв’язками. Ці вирази набувають логічного значення (“хибне” або “істинне”). Логічні вирази можуть бути простими та складеними. У простому логічному виразі використовуються змінні та константи логічного типу, операції порівняння. Зв’язка простих логічних виразів за допомогою логічних операцій утворює складений логічний вираз. Прості вирази записуються в складених виразах у круг­лих дужках.

Циклічні програми

Циклічними програмами називають програми, в яких реалізовано команди циклу.
У Паскалі передбачено три різновиди операторів циклу: цикл із передумовою, цикл з післяумовою, цикл із лічильником (із покроковою зміною аргументу). Також реалізована робота із вкладеними циклами. Вкладені цик­ли – циклічні процеси, що допускають укладеність одних циклів в інші.
Цикл із передумовою (або цикл-“поки”) – це цикл, у якому тіло циклу виконується тільки у разі виконання умови, заданої перед тілом циклу. Якщо умова стає невірною, то робота циклу припиняється і керування передається оператору, наступному за оператором циклу.
На мові Паскаль оператор циклу з перед­умовою ще називається “циклом While-Do”.
WHILE <умова> DO <оператор>;
Приклад: обчислення суми перших 100 натуральних чисел методом послідовного додавання.
m:=1; S: =0;
WHILE m<=100 DO
begin
S:=S+m;
m:=m+1;
end;
Цикл із післяумовою (або цикл-“до”) – це цикл, у якому тіло циклу виконується доти, поки умова, задана після тіла циклу, не стане правильною. Якщо умова стає правильною, то робота циклу припиняється й управління передається оператору, наступному за оператором циклу.
На мові Паскаль оператор циклу з після­умовою ще називається “цикл Repeat-Until”.
REPEAT <оператор> UNTIL <умова>;
Приклад: обчислення суми перших 100 натуральних чисел методом послідовного додавання.
m:= 0; S: = 0;
REPEAT
m:=m +1;
S:=S+m;
UNTIL m >= 100;
Цикл із лічильником (із покроковою зміною аргумен­ту) – це цикл, у якому тіло циклу виконується заздалегідь відому кількість разів. У різних алгоритмічних мовах реалізація цього циклу може передбачати використання аргументів різних типів, зміну аргументу на різний крок, діапазон зміни аргументу і т. д.
Цикл із лічильником аргументу реалізовується таким чином:
1) аргументу надається початкове значення;
2) якщо значення входить у заданий діапазон, то виконується тіло циклу;
3) аргумент змінюється на заданий крок; виконується 2);
4) якщо значення не входить у заданий діапазон, то виконання циклу припиняється і керування передається оператору, наступному за оператором циклу.
У мові Паскаль реалізовано два оператори циклу з покроковою зміною аргументу: “цикл For-То” і “цикл For-DownТо”.
FOR <лічильник циклу>:=<початкове значення> TO <кінцеве значення >DO<оператор>; (цикл з кроком 1),
FOR <лічильник циклу>:=<початкове значення>DOWNTO <кінцеве значення >DO<оператор>; (цикл з кроком –1),
де <лічильник циклу> – змінна порядкового типу,
<початкове значення> і <кінцеве значен­ня> – вирази того самого типу, що і <лічильник циклу> (діапазон зміни лічильника циклу),
<оператор> – простий або складовий оператор.
Приклади: обчислення суми перших 100 натуральних чисел методом послідовного додавання.
а) S: =0;
for m:=1 to 100 do
S:=S+m;
б) S: =0;
for m:=100 downto 1 do
S:=S+m;
Під час реалізації циклу з покроковою зміною аргументу в Паскалі необхідно заздалегідь знати про кількість повторень тіла циклу і пам’ятати про можливість зміни лічильника циклу тільки на 1 або –1.

Масиви даних

Масив – це структурована сукупність фіксованої кількості елементів одного типу, доступ до яких здійснюється за допомогою індексів. Елементи масиву називаються індекс­ними змінними. За кількістю індексів, які треба вказати для доступу до окремого елемента масиву, розрізнюють одновимірні, двовимірні, …, n-вимірні масиви. Вимоги до індексів різні в різних алгоритмічних мовах. У Паскалі індекс – це змінна порядкового типу.
Опис масиву містить ім’я масиву (ідентифікатор), принцип індексації елементів (діапазон зміни індексів), тип елементів масиву.
VAR <ім’я_масиву>: ARRAY <діапазони зміни індексів> OF <тип_даних>;
Масив називається одновимірним (лінійна таблиця), якщо для доступу до його елементів достатньо одного індексу.
Наприклад, одновимірний масив із 8 дійсних чисел у Паскалі можна оголосити таким чином:
– VAR Name: ARRAY OF real;
– Const N=8;
VAR Name: ARRAY OF real;
– TYPE MASSIV = ARRAY OF real;
VAR Name: MASSIV;
Масив називається двовимірним (матриця), якщо для доступу до його елементів необхідно вказати значення двох індексів. Перший індекс вказує номер рядка, а другий – номер стовпця в цьому рядку.
При розподілі пам’яті в описовій частині програми під масив резервується стільки місця, скільки передбачає вказана кількість елементів масиву, враховуючи тип елементів. Межі зміни індексів повинні бути сталими величинами, а не змінними, інакше буде невідомо, скільки місця необхідно відвести в пам’яті для такого масиву.
У пам’яті комп’ютера елементи одновимірних масивів розташовано послідовно. Двовимірні масиви розташовуються таким чином: спочатку елементи першого рядка, потім другого і т. д.
Роботу з масивами можна умовно поділити на три частини:
– формування масиву;
– опрацювання масиву;
– виведення масиву.
Формування масиву. Формування значень елементів масиву можна виконувати у такий спосіб:
– уведення значень елементів масиву з клавіатури або з файла;
– формування значень випадковим чином, з використанням функції-генератора випадкових чисел Random;
– обчислення значень елементів масиву за формулою.
Опрацювання масиву. Класичними задачами для роботи з масивами можна назвати:
– пошук заданого елемента в масиві;
– знаходження суми (добутку) елементів масиву;
– пошук максимального (мінімального) елемента в масиві;
– упорядкування масиву за ознакою (наприклад за зростанням або спаданням та ін.).
Одним із найскладніших завдань є впорядкування елементів масиву. Для розв’язання цієї задачі існує декілька алгоритмів.
Сортування вибором:
1. Установити номер найбільшого елемента масиву.
2. Поміняти місцями найбільший і останній елементи.
3. Повторити 1 і 2 над остачею масиву (без останнього елемента).
Застосовувати цей метод до елементів масиву, що залишилися, доки залишок не скоротиться до одного елемента.
Аналогічно сортування вибором можна застосувати до найменшого елемента, міняючи його з першим. У результаті все одно отримаємо зростаючу (незменшувану) послідовність елементів масиву.
Обмінне сортування (“бульбашка”):
1. Порівняти два поруч розташованих елементи.
2. Якщо пара порушує потрібний порядок слідування, елементи міняють місцями.
Порівняння відбувається до кінця масиву. Обмін здійснюється доти, поки прохід по масиву не викличе жодного обміну.
Існують й інші методи сортування масивів: метод уставки, швидке сортування тощо.
Виведення масиву. Виведення елементів одновимірного масиву на екран можна виконувати в рядок:
For i:=1 to n do Write (mas );
або у стовпчик:
For i:=1 to n do Writeln (mas ).
Для виведення елементів двовимірного масиву у вигляді двовимірної таблиці (матриці) можна використовувати таку конструкцію:
For i:=1 to n do
Begin
For j:=1 to m do
Write (mas );
Writeln;
End.

Робота з текстовою інформацією

У Паскалі при роботі з текстовою інформацією існує можливість обробки одиночних символів типу Char та послідовності символів – рядків типу String.
Символьний тип. Тип Char – це один з базових типів мови, призначений для збереження та опрацювання одного символу. Множиною його значень є окремі символи (букви, цифри, знаки), впорядковані у відповідності із розширеним набором символів ASCII-коду. Змінна цього типу займає 1 байт пам’яті. Завдяки тому що в пам’яті машини символи зберігаються у вигляді кодів (більшим вважається той символ, чий код більший), їх можна порівнювати. Для символів припустимі всі операції порівняння: <, <=, =, >, >=, <>.
Опис даних символьного типу:
Const Name1 = ‘v’; – опис символьної константи,
Var Name2: CHAR; – опис символьної змінної.
Як правило, значення для символьних змінних та констант задаються в лапках, наприклад, ‘f’, ‘1′, ‘+’. Також можна задати значення, вказавши безпосередньо числове значення ASCII-коду, поставивши перед цим числовим кодом знак #, наприклад, #35, #102.
У Паскалі для роботи з символьною інформацією реалізовані функції перетворення: CHR(N) – символ з кодом N, ORD(S) – код символа S. Також застосовуються функції, що визначають SUCC(S) – наступний символ, PRED(S) – попередній символ. Для цих функцій виконуються такі залежності:
SUCC(S) = CHR(ORD(S) +1);
PRED (S) = CHR(ORD(S) –1).
Для латинських літер ‘a’..‘z’ виконується функція UPCASE(S), яка переводить ці літери у верхній регістр ‘A’..’Z’.
Рядковий тип. Тип String – тип даних, призначений для збереження та опрацювання послідовності символів. Рядок можна розглядати як особливу форму одновимірного символьного масиву.
Опис даних рядкового типу:
Const Name1=‘computer’; – опис рядкової константи,
Var Name2: STRING; – опис рядкової змінної,
Name3: STRING ; – опис рядкової змінної заданої довжини,
За умовчанням довжина рядкової змінної дорівнює 255 символам, але можна обмежити довжину рядка за допомогою явної вказівки довжини рядка.
У Паскалі реалізовано опрацювання рядків двома шляхами: опрацювання рядка як єдиного цілого та як об’єкта, який створюється з окремих символів.
Перший шлях надає можливість:
– присвоєння рядковій змінній за одну операцію цілого рядка символів, наприклад, Name2:=‘computer’; Name3:=‘science’;
– об’єднання рядків у довільному порядку за допомогою операції “+” (операції скріплення, об’єднання), наприклад,
Name3:= ‘computer’+‘science’;
Name3:= Name2 + Name3;
– порівняння рядків за допомогою операцій порівняння: <, <=, =, >, >=, <>, наприклад,
If Name3 <> Name2 then write (‘no’);
Другий шлях надає можливість до кожного окремого символу рядка звертатися за його номером позиції як до елемента масиву за індексом, наприклад,
Name3:= Name2 + Name2 + Name2 ;
Елемент з нульовим індексом містить символ, код якого вказує на дійсну довжину даного рядка.
У Паскалі реалізовані процедури і функції для опрацювання рядків. Поточну довжину рядка S можна дізнатися за допомогою функції LENGTH (S).
Група функцій та процедур, спрямована на опрацювання фрагментів рядка:
– функція COPY(S, N, M) – копіювання фрагменту рядка S довжиною M, що починається з позиції N;
– функція POS (S1, S) – пошук фрагменту S1 в рядку S (отримуємо позицію, з якої починається фрагмент S1 в рядку S);
– функція CONCAT (S1, S2,…) – об’єднання рядків S1, S2,…;
– процедура INSERT (S1, S2, M) – вставка фрагменту S1 у рядок S2 із позиції M;
– процедура DELETE (S1, N, M) – вилучення частини рядка S1 довжиною M, починаючи з позиції N;
– процедура VAL (S, N, Code) – перетворення рядка цифрових символів S у число N (параметр Code=0, якщо рядок S утворений не із цифрових символів);
– процедура STR (N, S) – перетворення числа N у рядок цифрових символів S.
Для сортування символьних рядків (наприклад, за алфавітом) доцільно створити масив символьних рядків (масив типу String), що, з урахуванням можливості використання операцій порівняння для рядків, дозволить у простий спосіб застосовувати основні алгоритми сортування.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. Поняття про мови програмування – Основи програмування Інформатика Основи програмування Поняття про мови програмування Мова – це система знаків (символів, жестів, міміки, положень перемикача і т. д.) для представлення, обміну інформацією. Це загальне визначення включає в себе і природні, і штучні (формальні) мови. До штучних мов належать мови, створені людьми для розв’язання специфічних задач. Це мова математичних формул, нотна грамота, мови програмування […]...

  2. Основні елементи мови Паскаль 2. Алгоритми з повторенням і розгалуженням 2.2. Основні елементи мови Паскаль Алфавіт і словник мови програмування При написанні програми використовують знаки, що утворюють алфавіт мови програмування: – літери англійського алфавіту від A до Z і від а до z; – літери українського алфавіту від А до Я і від а до я; – арабські цифри […]...

  3. Цикл з післяумовою 2. Алгоритми з повторенням і розгалуженням 2.10. Цикл з післяумовою Оператор циклу з післяумовою має такий вигляд: Repeat <тіло циклу>; Until <умова зупинки циклу>; Або Повторювати <тіло циклу>; ДокиНе <умова зупинки циклу>; Цей оператор відрізняється від циклу з передумовою тим, що перевірка умови проводиться після чергового виконання тіла циклу. Це забезпечує виконання тіла циклу хоча […]...

  4. Технології програмування – Алгоритмізація Інформатика Алгоритмізація Технології програмування Для полегшення роботи зі складними задачами процес підготовки завдання для розв’язання на комп’ютері можна розділити на два етапи: створення укрупненого алгоритму (вимоги до початкових даних та результату, постановка завдання, опис точної схеми розв’язання з вказівкою всіх особливих ситуацій) і написання програми. Розробляючи програми для розв’язання складних сучасних задач, застосовують різні технології […]...

  5. Цикл з передумовою 2. Алгоритми з повторенням і розгалуженням 2.9. Цикл з передумовою У випадку, коли число повторень тіла циклу заздалегідь невідоме, а задається лише умова виконання циклу, використовуються цикли з умовою, а саме цикл з передумовою та цикл з післяумовою. У цьому параграфі розглянемо перший з них. Оператор циклу з передумовою має вигляд: While <умова> Do <тіло […]...

  6. Оператори повторення. Цикл із параметром 2. Алгоритми з повторенням і розгалуженням 2.7. Оператори повторення. Цикл із параметром При складанні програм часто виникає необхідність багато разів повторити один і той же набір команд. У таких випадках застосовуються оператори повторення (циклічні оператори), а команди, що повторюються, називають тілом циклу. Залежно від того, чи відома заздалегідь кількість повторень, розрізняють цикл з параметром та […]...

  7. Фізіологічні основи мовлення. Значення другої сигнальної системи у сприйнятті навколишнього середовища. Мова і мислення РОЗДІЛ X. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ Тема 2. МИСЛЕННЯ І СВІДОМІСТЬ УРОК 96. Фізіологічні основи мовлення. Значення другої сигнальної системи у сприйнятті навколишнього середовища. Мова і мислення Освітня мета: вивчити особливості першої і другої сигнальних систем; сформувати поняття про фізіологічні основи мови; показати роль мови у життєдіяльності людини. Основні поняття і терміни: перша сигнальна система, […]...

  8. Складання лінійних програм 2. Алгоритми з повторенням і розгалуженням 2.3. Складання лінійних програм Лінійними програмами називають такі програми, в яких команди виконуються послідовно, одна за одною. Правила запису математичних виразів Майже в кожній програмі виконуватимуться обчислення, причому результати обчислень необхідно буде зберігати для подальшого використання. Для цього існує оператор присвоєння. При його виконанні змінна, ім’я якої стоїть ліворуч […]...

  9. Програмування національної економіки Програмування національної економіки (гр. programma – розпорядження, указ) – форма державного регулювання економіки, яка передбачає комплексний аналіз її стану, розробку програми, визначення в ній стратегічної мети, етапів і засобів виконання, їх ресурсне забезпечення з урахуванням найвірогідніших можливостей альтернативного розвитку. Основою П. н. е. є структурне регулювання економіки (або структурне програмування), яке є вищою формою економічного […]...

  10. Мова запитів. Проектування бази даних ТЕМА 5.5. БАЗИ ДАНИХ. СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ БАЗАМИ ДАНИХ (10 ГОДИН) Урок 66 Мова запитів. Проектування бази даних Мета: – розширити знання учнів щодо управління таблицями баз даних, створенню запитів, проектування баз даних; – розвивати практичні вміння та навички використовувати набуті знання; – формувати толерантну людину майбутнього з потужним діалектичним мисленням. Тип уроку: урок узагальнення та […]...

  11. ПРОГРАМУВАННЯ Екологія – охорона природи ПРОГРАМУВАННЯ – 1) розділ теорії алгоритмів, який розробляє: теорію і методи розв’язування задач на цифрових обчислювальних машинах, електронно-обчислювальних машинах та виконання за допомогою цих машин різних видів розумової праці; засоби зв’язку людини з ЕОМ; складання програм ЕОМ; 2) розділ прикладної математики, завданням якого є пошук екстремумів скалярних функцій на деякій множині....

  12. Основні оператори мови Поскаль Формули й таблиці ІНФОРМАТИКА Основні оператори мови Поскаль Опис Синтаксис Примітка Умовний If вираз-умова оператор1; Else оператор2 Вираз має бути скалярним і не мати арифметичного типу або типу покажчика. Припустима також скорочена форма оператора умови. У ній опускають фрагмент “else оператор2” Переривання циклів і перемикачів Break Безумовне переривання циклу або вихід з перемикача Перемикач Switch […]...

  13. Значения мови в житті суспільства. Українська мова державна мова України Вступ Значения мови в житті суспільства. Українська мова державна мова України Прийняла я дарунок від нені – то мова, Тому скарбу ніколи не скласти ціни. Л. Забашта Прочитайте висловлювання. Про що йдеться в кожному з них? – Ми змалечку звикаємо до слів, як до повітря, як до хліба звикли… (Є. Летюк). – Без мови людське […]...

  14. Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні § 1. МОВА ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ Мовознавчі студії 1.1. Прочитайте. Визначте тему і стиль кожного висловлювання, назвіть його характерні ознаки. I. Мова народу твориться колективно, беруть участь у цьому великому процесі і сивий людський досвід, і закохана юність, і бурхлива дитяча уява,- бо кого ж із нас […]...

  15. Оператор вибору 2. Алгоритми з повторенням і розгалуженням 2.5. Оператор вибору Оператор вибору (варіанту) можна розглядати, як узагальнення умовного оператора. Він дає змогу зробити вибір з кількох варіантів залежно від значення змінної. Виконання оператора вибору починається з обчислення виразу, який повинен мати значення порядкового типу. Формат запису оператора варіанту такий: Case <порядкова змінна або вираз> of <константа […]...

  16. ТЕСТ 5. ОСНОВИ ТЕРМОДИНАМІКИ Фізика підготовка до ЗНО комплексне видання МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА І ТЕРМОДИНАМІКА ТЕСТ 5. ОСНОВИ ТЕРМОДИНАМІКИ Завдання 1-14 мають чотири варіанти відповідей, із яких тільки одна відповідь є правильною. Виберіть правильну, на вашу думку, відповідь. 1. Як змінюється внутрішня енергія тіла в разі підвищення його температури? 2. Газ не виконує роботи в ході: 3. На рисунку показано […]...

  17. УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК ОДНА З ІНДОЄВРОПЕЙСЬКИХ МОВ. УКРАЇНСЬКА МОВА В КОЛІ СЛОВ”ЯНСЬКИХ МОВ Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні §5. УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК ОДНА З ІНДОЄВРОПЕЙСЬКИХ МОВ. УКРАЇНСЬКА МОВА В КОЛІ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ Мовознавчі студії 33. I. Прочитайте текст. Пригадайте, що вам відомо з історії про східнослов’янські племена, їхню культуру. Які історичні причини утворення мов української, російської, білоруської народностей? Назвіть імена вчених-мовознавців, що доводять давність української […]...

  18. Повторення (цикл). Алгоритм з повторенням Розділ 3. АЛГОРИТМИ З ПОВТОРЕННЯМ ТА РОЗГАЛУЖЕННЯМ 3.1. Повторення (цикл). Алгоритм з повторенням Запитання для повторення вивченого 1. Алгоритм – це скінченна послідовність команд, виконання яких приводить до розв’язання поставленої задачі. Збір учня до школи. Перехід дорогу з світлофором та без нього. 2. Дощ, снігопад, блискавка, грім. 3. Виконавець алгоритму може не мати уявлення про […]...

  19. Розділові знаки при цитатах – Пряма мова, непряма і невласне-пряма мова Українська мова Синтаксис Пряма мова, непряма і невласне-пряма мова Розділові знаки при цитатах 1. Цитати з вказівкою, кому вони належать, виділяються лапками. Інші розділові знаки ставляться так, як при прямій мові: “Шевченко, Пушкін, Міцкевич – люди, що втілюють дух народу з найбільшою красою, силою й повнотою”,- відзначив Максим Горький. 2. Якщо цитата наводиться з пропуском, […]...

  20. Пряма мова – Пряма мова, непряма і невласне-пряма мова Українська мова Синтаксис Пряма мова, непряма і невласне-пряма мова В українській мові є три способи передачі чужої мови: пряма, непряма і невласне-пряма. Пряма мова Прямою називають точно передану чиюсь мову, тобто таку, що повністю зберігає лексику, синтаксис та інтонацію висловлення мовця. Пряма мова характеризується завершеністю своєї структури і обов’язково має при собі слова автора, їх […]...

  21. Непряма мова – Пряма мова, непряма і невласне-пряма мова Українська мова Синтаксис Пряма мова, непряма і невласне-пряма мова Непряма мова Чиюсь мову, передану не дослівно, називають непрямою. Вона передає лише загальний (основний) зміст, не зберігаючи індивідуальних рис мовлення. У порівнянні з прямою мовою непряма має свої граматичні ознаки: 1. Не є окремим висловленням чи реченням. 2. Як правило, входить у складне речення його підрядною […]...

  22. Основи профілактики захворювань у медичній паразитології – Біологічні основи паразитизму і паразитарних інвазій у людини МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 3 БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТА МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ 3.2. Біологічні основи паразитизму і паразитарних інвазій у людини 3.2.12. Основи профілактики захворювань у медичній паразитології Численність видів збудників паразитарних хвороб, різноманітність шляхів і факторів їх передачі вимагають удосконалення нагляду за місцевими природно-кліматичними та соціально-побутовими умовами життя і діяльності людей. Основи профілактики […]...

  23. Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої мови – Пряма і непряма мова. Діалог СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова. Діалог Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої мови Для передачі чужого мовлення в тексті вживаються речення з прямою або непрямою мовою, а також прості речення з додатком, що називає тему чужого мовлення, або зі вставними словами чи реченнями, що вказують на джерело повідомлення. “Я хочу грати […]...

  24. Цілий і логічний типи даних. Оператор розгалуження 2. Алгоритми з повторенням і розгалуженням 2.4. Цілий і логічний типи даних. Оператор розгалуження Прості типи даних Щоб описати змінну, необхідно зазначити її тип. Тип змінної визначає набір значень, яких вона може набувати, форму запису їх в пам’яті та операції, які можуть бути з нею виконані. Типи поділяються на прості та складні. Змінна простого типу […]...

  25. Пряма мова та діалог. Тематичне тестування (тема “Пряма мова та діалог”) ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 46 Тема: Пряма мова та діалог. Тематичне тестування (тема “Пряма мова та діалог”) Мета: закріпити знання учнів про пряму мову й діалог, вміння вживати розділові знаки у реченнях з прямою мовою та текстах, що містять діалог; з’ясувати рівень знань та сформованості вмінь з теми “Пряма мова та діалог”; […]...

  26. Складні алгоритми та їх реалізація в середовищі Скретч Розділ 3. АЛГОРИТМИ З ПОВТОРЕННЯМ ТА РОЗГАЛУЖЕННЯМ 18. Складні алгоритми та їх реалізація в середовищі Скретч 1. План створення проектів в Скретч: 1) Визначити об’єкти проекту та їх зображення; 2) Виділити події проекту та дібрати відповідні Команди для їх реалізації; 3) Задати метод розв’язування завдання, розділити завдання на підзадачі, у яких виділити базові алгоритмічні структури; […]...

  27. Невласне-пряма мова – Пряма мова, непряма і невласне-пряма мова Українська мова Синтаксис Пряма мова, непряма і невласне-пряма мова Невласне-пряма мова Цей вид мови зустрічається тільки у художній літературі, де з волі й естетичного задуму автора відбувається взаємопроникнення авторської і прямої мови: Он йде Маланка. Мала, суха, чорна, у чистій сорочці, в старенькій світці. Андрій не бачить її обличчя, але знає, що у неї спущені […]...

  28. Раціональні вирази Математика – Алгебра Раціональні вирази Дробовим виразом Називають частку від ділення двох виразів, записану за допомогою дробової риски. Як і інші вирази, дроби бувають числові та зі змінними. Вираз, складений із чисел і змінних за допомогою дій додавання, віднімання, множення, ділення й піднесення до степеня, називається раціональним. Ті значення змінних, для яких можна знайти відповідне […]...

  29. МОВА МУЗИКИ І семестр Урок 3. МОВА МУЗИКИ Мета: пригадати такі поняття як “мелодія”, “гармонія”, “лад”, “тоніка”, “динаміка”, “темп”. Розвивати естетичні смаки дітей, прививати їм любов до слухання музики, вміння аналізувати прослухані твори. Вступ Щоб навчитися розуміти мову музики, треба відрізняти основні елементи, з яких вона складається, відчувати своєрідні властивості кожного з них. Елементи музичної мови Найважливішим […]...

  30. Мова в житті народу Тема. Мова в житті народу. (Вправи 1-4). Мета. Формувати уявлення учнів про мову як національну ознаку народу. Розширити знання про історію розвитку української мови і значення у цьому процесі Т. Г. Шевченка. Виховувати пошану до рідної мови, бажання збагачувати своє мовлення. Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, підручник, зошит. Хід уроку І. Організація класу. Мотивація навчальної […]...

  31. ВЗАЄМОДІЯ ВОДИ З ОКСИДАМИ. ПОНЯТТЯ ПРО ОСНОВИ, КИСЛОТИ, ІНДИКАТОРИ ДОСЛІДЖУЄМО НА УРОЦІ ТА ВДОМА ЛАБОРАТОРНИЙ ДОСЛІД 6 Випробування водних розчинів кислот і лугів індикаторами Речовини та обладнання: пробірки, штатив для пробірок, вода, натрій гідроксид, станова кислота, індикатори. Завдання 1. Користуючись індикаторами, перевіримо, як змінюються їх кольори у воді, водних розчинах кислоти і лугу. Для цього налили в першу пробірку 1 мл води, у другу […]...

  32. Мова як джерело стилістичних знань – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Мова як джерело стилістичних знань Мова є складною комунікативною системою, у якій, як і загалом у світі, все має свою неповторну сутність. Цим зумовлені особливості використання мови в індивідуальному мовленні всіх її носіїв. Завдяки мові сформувалась людина розумна (homo sapiens). Тільки вона володіє мовою. Її мовлення є всеосяжним засобом усвідомлення й вираження […]...

  33. Пряма мова – Пряма і непряма мова УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова Пряма мова – це чуже мовлення, передане дослівно, без змін: Хтось із дитям удвох бродить різдвяним садком. Каже дитятко: “Я – Бог”, трусить сніжком (І. Малкович). Пряма мова супроводжується словами автора, що вказують, кому належить пряма мова, за яких обставин вона висловлена тощо. […]...

  34. Непряма мова – Пряма і непряма мова УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова Непряма мова – це чуже мовлення, що передається не дослівно, а зі збереженням лише основного змісту висловлювання. На письмі непряма мова в лапки не береться. Речення з непрямою мовою є складнопідрядним із підрядним з’ясувальним, яке приєднується за допомогою сполучників Що, ніби, щоб, чи […]...

  35. Що таке музична мова? Коли природа оживає Урок 27. Що таке музична мова? Коли природа оживає… Мета уроку: збагачувати уявлення учнів про елементи музичної мови. Учити визначати роль засобів виразності музики у створенні музичного образу. Розвивати вокально-хорові навички, художньо-творче мислення. Засобами мистецтва формувати мислячу й чуйну особистість. Очікувані результати: учні називають деякі елементи музичної мови, визначають їхню роль у створенні музичного образу, […]...

  36. Тематичне оцінювання з теми “Основи термодинаміки” 2-й семестр МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА Й ТЕРМОДИНАМІКА 2. Основи термодинаміки Урок 8/97 Тема. Тематичне оцінювання з теми “Основи термодинаміки” Мета уроку: контроль та оцінювання знань, умінь та навичок учнів з теми “Основи термодинаміки” Тип уроку: контролю та оцінювання знань РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ Учням можна запропонувати виконати контрольну роботу, яка складається з 6 варіантів. Нижче запропоновано […]...

  37. ОСНОВИ ТЕРМОДИНАМІКИ “ОСНОВИ ТЕРМОДИНАМІКИ” Урок-гра “Що? Де? Коли?” Мета. Формувати науковий світогляд на основі першого закону термодинаміки; систематизувати знання про закон збереження енергії та його застосування до різних процесів; навчити застосовувати перший закон термодинаміки для пояснення теплових явищ, узагальнити знання про фізичні основи теплових двигунів. Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань. Обладнання. “Рулетка”, таблички із символами […]...

  38. МОВА МУЗИКИ Розділ 1 Музика як вид мистецтва Тема 3-4 МОВА МУЗИКИ Щоб навчитися розуміти мову музики, треба відрізняти основні елементи, з яких вона складається, відчувати своєрідні властивості кожного з них. І Пригадайте, що ви знаєте про мелодію. Найважливішим елементом мови музичного мистецтва є мелодія – “душа музики”. Коли ми наспівуємо без слів та без супроводу улюблений […]...

  39. Варіантність структури і змісту курсу “Рідна мова” в 5-9 і в 10-11 класах 2.3. Варіантність структури і змісту курсу “Рідна мова” в 5-9 і в 10-11 класах Творчий підхід до навчання рідної мови спонукає учених-методистів і вчителів-словесників до пошуку методичних інновацій. Однак зміст шкільного курсу залишається без особливих змін. Чинні державні програми використовуються, як правило, і в нових типах шкіл, зокрема й недержавних. Пояснити це можна тим, що […]...

  40. Молекулярні основи спадковості і мінливості Відповіді на питання до екзамену з курсу Основи біології та генетики Молекулярні основи спадковості і мінливості. Генетична інформація про ознаки організму міститься у геномі – наборі генів, що є ділянками молекул ДНК, які знаходяться в ядрах клітин. Різні види рибонуклеїнових кислот (і-РНК, т-РНК, р-РНК) забезпечують переміщення інформації в клітині, транспорт амінокислот, функціонування рибосом. Для багатьох […]...

Ви зараз читаєте: Алгоритмічна мова Паскаль (Pascal) – Основи програмування
«
»