АНКЕТА

Соціологія короткий енциклопедичний словник

АНКЕТА (від франц. enquête – розслідування) – впорядкований за змістом і формою перелік питань та висловлювань, втілених у вигляді опитувального листа чи опитувальника, Ці терміни можна вважати синонімами. Започатковані в період становлення т. зв. політ, арифметики, що розроблялась у XVII ст. В. Петті та його прихильниками. Тоді А. наз. процес сист. збору даних за допомогою формулярів (переліку питань). На той час відсутність наук, обгрунтованих принципів проведення вибірк. досліджень при намаганні

систематизації означала стандартизацію відомостей, які отримували як за результатами спостережень, так і шляхом опитування. За умови невисокої грамотності населення такі відомості надавали т. зв. обізнані люди (експерти). У сер. XIX ст. у Європі діяли асоціації прихильників анкетування, оскільки дух та логіка демокр. сусп. життя потребували нового рівня обгрунтування висновків різноманітних комісій (при урядах, парламентах, політ, партіях та громадських рухах і т. д.), отже, й розширення емпіричного базису цих висновків у міру того, як зростали освіченість населення, різноманітність напрямів досліджень Спосіб
А. шляхом спостереження був майже повністю витіснений опитуванням, а реєстраційний бланк чи опитувальний лист отримував найменування – “анкета”.

При розробці А. дотримуються таких правил: 1. Зміст А. має відповідати меті дослідження, для цього кожне з запитань співвідноситься з певним досліди, завданням. 2. Мова А. мас бути позбавлена кліше, стереотипних оборотів та штампів, але водночас – наближатися до мови повсякденного спілкування (комунікації) тієї сукупності людей, яка обстежується, та оперувати ситуаціями, близькими та зрозумілими респондентам. Послідовність питань упродовж усього процесу формулювання відповідей на них має якщо не підвищувати, то хоча б не знижувати рівня інтересу до А., бодай стимулювати бажання відверто відповідати на наступні запитання. 3. При визначенні альтернативних (як правило) “підказок” – варіантів, що їх мають вибирати респонденти, – не можна допускати тиску (психол., соціального, мовного) на респондента, нав’язувати йому думки. Тому пропорції у доборі “позитивних” і “негативних” суджень мають бути збалансовані. 4. Під час опитування респондент не повинен розв’язувати складних завдань, що потребують великих витрат часу. 5. А. має бути побудована з урахуванням обставин, специфіки місця та часу опитування. 6. Поліграфічне оформлення А. (шрифти, барви, малюнки) має допомагати опитуваному легко відрізняти текст запитання від тексту “підказок” чи коментарів соціологів щодо способу заповнення А., полегшувати кодування відповідей та їх сприйняття на стадії введення даних до комп’ютерів.

Правильно побудована А. є важливою умовою ефективного розв’язання завдань соціол. дослідження, що дає змогу забезпечувати його якість, надійність результатів, адекватність предметові. При складанні А. важливо уникати похибок, як-от: вплив на респондента настанов дослідника, неадекватність термінів, неспіврозмірність альтернатив, коли вимагають робити вибір між не порівнюваними цінностями, неврівноваженими варіантами відповіді тощо.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: АНКЕТА