Головна ⇒ 📌Українська мова ⇒ Час дієслова. Теперішній час. Минулий час. Зміна дієслів у минулому часі. Майбутній час

Час дієслова. Теперішній час. Минулий час. Зміна дієслів у минулому часі. Майбутній час

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

ДІЄСЛОВО

& 8. Час дієслова. Теперішній час. Минулий час. Зміна дієслів у минулому часі. Майбутній час

1. Скільки форм часу має дієслово? Назвіть їх.

2. На які питання відповідають дієслова минулого часу?

3. Що означають дієслова теперішнього часу?

4. Коли вживаються дієслова майбутнього часу?

! Час – це граматична ознака, яка виражає відношення реальної дії до моменту повідомлення про дію. В українській мові розрізняють минулий, теперішній і майбутній час.

Дієслова

Минулого

часу

Теперішнього часу

Майбутнього часу

Називають дію, що відбулася або відбувалася до моменту повідомлення про неї

Називають дію, яка відбувається постійно або в момент повідомлення про неї

Називають дію, яка відбувається або відбуватиметься після моменту повідомлення про неї

Відповідають на питання

Що робив?

Що зробила?

Що робило?

Що зробили?

Що роблю?

Що робиш?

Що робить?

Що робимо?

Що робите?

Що роблять?

Що зроблю?

Що буде робити?

Що зроблять?

Що будуть

робити?

Мають вид

Доконаний і недоконаний:

Вирішили, вирішували

Тільки недоконаний:

Вирішую,

Вирішуємо

Доконаний і недоконаний:

Вирішать,

Будуть вирішувати

Змінюються за

Родами й числами:

Читав, читала,

Читали

Особами й числами:

Читаю, читаєш,

Читаємо, читають

Особами й числами:

Читатиму, читатимеш, читатимемо, читатимуть

1. Прочитайте текст. Випишіть дієслова за зразком, позначаючи час, до якого вони належать.

Зразок. Минулий час: хотілося, … .

Теперішній час: дзвенять, … .

Майбутній час: шумітимуть, … .

[Григорієві] не хотілося рухати ні рукою, ні ногою. Не хотілося думати. Хотілося лежати й лежати. І хай шумітимуть високі кедри. І нехай вони розповідатимуть під синім небом хмаркам удень і зорям уночі, як один хоробрий і сміливий… І хай слухатимуть вивірки… Як один хоробрий і сміливий видерся з пащі дракона і, гнаний буйною радістю, доніс свою голову аж сюди, доганяючи щастя…

І дзвенять кедри… Ні, то не кедри дзвенять, то золоте дитинство дзвонить дзвіночками в гаях, синіми волошками зоріє в полях, бризкає водою на Ворсклі… на Дніпрі… Ге-ен… І сміються, сміються дзвінкі дівочі голоси, і скачуть луни лугом, горою… Пахне терпкий – терпкий чебрець під бором…

Хтось у ньому, непокірний і бунтівливий, хоче підвести голову, але вона не підводиться… Раптом – що це?! Він розплющив очі. Стукіт?.. Постріл!.. (За І. Багряним).

2. Випишіть фрагмент, у якому йдеться про дитинство героя. Чому всі дієслова в ньому вжиті в теперішньому часі?

Прочитайте текст. Випишіть дієслова теперішнього часу. Визначте особу й число.

Ми виполюємо негативні думки

Наш розум подібний до саду. У ньому ростуть прекрасні квіти й бур’ян. Квіти – Це позитивні думки. Кожна така думка своєрідна, вона відрізняється від інших, по-своєму пахне. А негативні думки нагадують бур’ян. Коли його стає багато, він заглушує квіти. Тому ми, садівники, прополюємо бур’ян – вириваємо й знищуємо негативні думки. І робимо це щодня. Це допомагає нам бути щасливими й упевненими в собі. Як ми це робимо? Негативні думки виникають унаслідок пережитих неприємностей. Тому потрібно перемкнути невидимий вмикач розуму на щось приємне, добре. А ще можна “змінити сценарій”. За допомогою уяви ми перероблюємо кінцівку події, що викликала негативні емоції. Потім з’являються надії на краще. І наші квіти-думки знову вільно ростуть у саду (3 кн. Дж. Кехо “Сила розуму для дітей”).

1. Прочитайте вірш Г. Фальковича. Чи було у вас таке “гостре захворювання в минулому часі”? Якщо так, то як воно “лікується”?

Минулий час

Так, не був я на уроці –

Заболіло щось у боці;

І кололо, і крутило,

Аж на перерві одпустило.

Я? Не вчив?! Це вже образи!

Я учив – чотири рази:

Двічі вдома, двічі в школі.

Ні, не був я на футболі.

І не був на дискотеці,

А в міській бібліотеці.

Вдома сам зварив був юшку,

Вишив хрестиком подушку,

Вивчив байку про життя,

Здумав викинуть сміття –

І ось там, на смітнику,

Знов штрикнуло у боку.

Тож не був я на уроці

Через біль у власнім боці.

2. Випишіть дієслова минулого часу. Зверніть увагу на форму давноминулого часу (зварив був), характерну для української мови.

Накресліть у зошиті таблицю. Заповніть її за поданим зразком, використовуючи дієслова в різних часових формах.

Хороший	Той, хто завжди поділиться зі мною своїм сніданком.
Азартний	Характер	Той, хто запалюється, завзято береться до справи.
Рішучий	Той, хто швидко, не вагаючись, діє.
Ангельський
Крутий
Твердий
Енергійний
Рівний

Добірні зерна мови

Кров з молоком – здоровий, рум’яний.

Дмитрик. Мені не доводилося чути: “Обличчя в нього – кров з молоком”.

Бабуся. Бо сьогодні мало таких здорових людей, у яких на щоках грають рум’янці.

Яся. Зате тепер є чимало можливостей намалювати такі рум’янці, і не помітиш, що вони штучні.

Дмитрик. Насправді це добре помітно, бо ж то не справжня здорова кров грає, а фарби.

Бабуся. Так, це не здорові рум’янці, не ті, що від здорової їжі. Молоко колись було такою їжею. Коли п’ють справжнє молоко, шкіра робиться гладенькою, ніжною й рожевою – як кров з молоком.

Творення дієслів минулого часу

Дієслова минулого часу утворюються від основи інфінітива (без суфіксів – ти, – ть) за допомогою суфікса – в – у чоловічому роді та суфікса – л – у жіночому й середньому роді та в множині: Деякі форми дієслів минулого

Часу чоловічого роду утворюються без суфікса, якщо основа інфінітива закінчується на приголосний:

Примітка. У дієсловах минулого часу без суфікса відбувається чергування голосних о – і, е – і в корені:

Особливості творення форми чоловічого роду минулого часу дієслів із суфіксом – ну-

Дієслова із суфіксом – ну-, що означають тривалу недоконану дію, у минулому часі мають паралельні форми: – мерз, мерзнув; – мокли, мокнули. У літературній мові більш уживана форма без суфікса.

Дієслова із суфіксом – ну-, що означають одноразову чи раптову дію, у минулому часі мають одну форму:

1. Прочитайте текст. Випишіть дієслова неозначеної форми.

“Сни з розплющеними очима” .

Іноді люди люблять бачити “сни з розплющеними очима”. Вони уявляють, як було б добре стати великим актором, письменником чи винахідником. Звичайно, такі фантазії без відповідних дій ані на крок не наблизять до здійснення мрії. Не обманюйте себе – без зусиль досягнути нічого не можна!

Той, хто має талант співака, ніколи не стане артистом, якщо не присвятить багато годин щоденним вправам із співу. Трапляються талановиті люди, які вважають себе ошуканими. Вони переконані, що не гірші, ніж їхній відомий колега. Вони знають його особисто, можливо, навіть разом училися… Проте їм бракувало наполегливості, щоб розвинути свої здібності. Та звинувачують вони не себе, а всіх і все довкола.

Перевірте, чи не припускаєтеся й ви подібної помилки, вважаючи винними у своїх невдачах тільки інших. Це – ознака нездатності досягти мети, бачити “сни з розплющеними очима” (За І. Томаном).

2. Утворіть від основ виписаних дієслів усі можливі форми минулого часу. Запишіть їх, позначте суфікси.

Дієслова майбутнього часу мають три форми:

– просту доконаного виду: прогляну, прочитаємо, знімуть-,

– просту недоконаного виду: писатиму, слухатимете, виступатимуть-,

– складену недоконаного виду: буду зустрічати, буде мінятися, будуть виступати.

1. Спишіть вірш Г. Фальковича. Поміркуйте, чи тільки смачні ранкові сни заважають хлопцеві виконати обіцяне.

Майбутній час: обіцянки

Обіцяю: неодмінно

Буду вчитись на “відмінно”,

І поводитися кльово,

І завжди тримати слово.

Обіцяю: буду в русі,

Помагатиму бабусі,

Не палитиму ніколи,

А тим паче біля школи,

Вивчу мови і столиці,

Бо воно мені згодиться,

Та й поїду за кордон –

В місто Лондон чи Лондон..

Обіцяю пам’ятати,

Що таким я можу стати.

Якщо зможу вчасно встати.

Бо такі смачні вони –

У дітей ранкові сни.

3. Підкресліть дієслова у формі майбутнього часу.

Прочитайте текст. Доберіть власні приклади вживання дієслів в одному часі замість іншого.

1. Деякі дієслова уживають в одному часі замість іншого часу. Дієслова минулого часу можуть позначати теперішню або майбутню дію, чим підкреслюється, що названа дія обов’язково здійсниться: Мамо, я пішов.

2. Дієслова теперішнього часу можуть означати майбутню дію: Концерт починається о 19.00. Так висловлюються найчастіше в наказах, оголошеннях і розпорядженнях.

3. Дієслова теперішнього часу можуть означати також майбутню дію, яка незабаром неодмінно відбудеться: Потяг відправляється через 10 хвилин.

Прочитайте текст. Складіть речення зі словами втрачати, губити.

Слова втрачати – губити є синонімами. Обидва ці дієслова сполучаються з іменниками спокій, час, роки, день. Можна сказати: Ми втратили (загубили) спокій. Вибравши такий транспорт, вони втратили (загубили) цілий день.

Слово губити переважає в розмовному стилі. Матеріальні речі, предмети звичайно гублять: загубив олівець, загубив парасольку. У науковому стилі, зокрема в медицині, доречним є тільки дієслово втрачати: Хворий втратив апетит і сон.