Частка як службова частина мови. Розряди часток за значенням
МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
ЧАСТКА
Щоб надати слову або висловлюванню певного змістового чи емоційного відтінку, використовують службову частину мови – частку.
Частки передають захоплення, обурення, певність, непевність – різні людські почуття.
По-особливому ми ставимося до нашої природи. Вправи й завдання цього розділу присвячено темі “Я і рідна природа”.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ “ЧАСТКА”
– Частки
Надають додаткових змістових відтінків (ось, справді, навіть)
Указують на модальні відтінки (мабуть,
– Словотворчі частки
(де-, хтозна-, не-)
– Формотворчі частки
(би, хай, – ся)
& 39 Частка як службова частина мови. Розряди часток за значенням
! Частка – це службова незмінна частина мови, яка надає словам чи реченням додаткових відтінків у значенні або служить для творення слів та їх форм: хіба, адже, не, будь-, най-, он, якраз, навіть, би.
317
Прочитайте текст. Поясніть, яку роль виконують виділені частки.
Людство тривалий час і всерйоз задумується над тим, як обмежити свій, найчастіше небажаний, вплив на живу природу, як регулювати клімат, стримуючи цим темпи глобального
Тільки слід пам’ятати: будь-яка регуляція клімату має бути щонайобережнішою (За М. Міщенком).
318
1. Спишіть слова. Підкресліть у кожному рядку самостійну частину мови.
А ось, хоч, навіть, хай, але, був, аж
Б не, ні, два, хіба, бодай, чи, лише
В же, будь-, – небудь, казна-, – сь, він, нехай
Г невже, адже, таки, нас, ані, авжеж, хтозна-
2. Запам’ятайте, що всі непідкреслені слова належать до часток.
319
Спишіть текст, вставляючи замість крапок доречну за змістом частку не або ні та знімаючи риски. Поясніть, яких відтінків додають словам чи реченням ці частки.
../коли../забуду своєї першої дитячої драми, що тяжко й надовго ранила моє серце. Біг я з важкеньким ранцем зі школи. Зиркнув на ліщиновий кущ біля стежки і мерщій виламав собі добреньку лозину, сів на “коня” та й гайнув, аж закуріло серединою вулиці.
Мені ще довго../прощали цього вчинку. Адже дерево в нашому селі дуже шанувалося, вважалося мало../священним. Добре пригадую, що в першому класі на якомусь уроці вчителька просила:
– ../ламайте, діточки, ../яблуні, ../груші, ../береста, ../тополі, ../кущів усяких. Тільки садіть їх там, де голо, і поливайте (За М. Міщенком).
320
1. З’єднайте частини речень. Запишіть народні вислови.
Дружба та братство –
Якби не зима,
Хоч всю ніч не спи,
Ні в тин
Колись і на нас
Так місячно,
То б літо було довше,
Ні в ворота,
Найбільше багатство,
Сонечко гляне,
Хоч голки збирай,
Ранок швидше не настане.
2. Поясніть, яку роль відіграють у записаних прислів’ях частки най-, б, не, ні, і, хоч.
Мудрe слово
321
1. Випишіть із поданих речень частки.
– Лише Батьківщина, лише Україна залишиться в серці моїм назавжди (І. Калиниченко).
– Говорімо те, що думаємо; думаймо те, що говоримо; нехай слова будуть у згоді з життям (Сенека).
– І все на світі треба пережити, і кожен фініш – це, по суті, старт, і наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт (Л. Костенко).
2. Складіть і запишіть із виписаними частками речення про ставлення до навколишнього середовища.
322
Прочитайте висловлювання, подані в лівій і правій колонках. Доберіть три-чотири власні приклади омонімів з частками. Складіть і запишіть з ними речення, зазначаючи, до якої частини мови вони належать.
Порівняйте
Відстань визначено точно (прислівник).
Дощ ішов удень і (сполучник) вночі.
Він не подобався собі (займенник) в цьому вбранні.
Я радий, бо (сполучник) люблю дощ.
Що (займенник) за (прийменник) цією горою?
Це (займенник) вбрання тобі пасує.
Точно (частка) такий морозний ранок був учора.
І (частка) тиша може звучати піснею.
Іде собі (частка), усміхаючись.
Зупиніться ж бо (частка).
Що за (частка) поведінка в тебе?
Дерева – це (частка) легені Землі.
За значенням частки поділяються на:
– частки, що надають реченню додаткових змістових відтінків;
– частки, що вказують на модальні відтінки;
– словотворчі частки;
– формотворчі частки.
У цих розрядах розрізняють окремі групи.
Частки, що надають реченню додаткових змістових відтінків
Вказівні: ось, це, оце, осьде, от, он, то, онде, ото, воно | Охорона природи – ось завдання для всіх і кожного. Що воно таке, екологічний патруль? |
Означальні: якраз, саме, ледве, власне, майже, справді, точно | Сиділи ми в садку, там саме зацвіло (Леся Українка). Якраз сьогодні треба подумати про завтра планети. |
Обмежувально-видільні: лише, тільки, хоч, хоча б, навіть, уже, таки | Лишалося тільки завершити цю справу. Хоча б не запізнитися. |
Підсилювальні: і (й), та, навіть, бо, – то, аж, же, ж, – таки, ой | І тиша може проспівати колискову. Дощ таки пішов. |
Частки, що вказують на модальні відтінки
Стверджувальні: так, отак, атож, авжеж, гаразд, аякже | Так, ми посадимо тут сад. Авжеж, птахи знову повернуться. |
Заперечні: не, ні, ані | Сіяло сонце, в небесах ані хмаринки (Т. Шевченко). |
Спонукальні: ну, давай, бодай, – но, – бо, годі | Годі нам сперечатися. Ну спробуй поговорити з ним. |
Власне модальні (виражають сумнів, припущення, упевненість): навряд чи, ледве чи, ба, ну, чи не, мовби, нібито, хоч би | Ранок усміхався, мовби радіючи разом із нами. Тарас підписав документ, значення якого він навряд чи розумів до кінця. |
Питальні: чи, невже, хіба | Хіба весна вже подолала зиму? Невже цей сніг розтане? |
Емоційно-експресивні: як, що за, Ну й, куди там, де й | Що за краса за вікном! Як добре бродити лісом! |
Словотворчі частки
Де-, аби-, будь-, – небудь, казна-, хтозна-, – завгодно, – сь, – би, – б, – же, – ж, не-, ні-, ані – виконують роль префіксів і суфіксів | Деколи, абияк, будь-що, хто-небудь, казна-як, хтозна-куди, чийсь, хто-завгодно, щось, начеб, немовби, авжеж, нелегкий, ніхто, анічичирк |
Формотворчі частки
Би (б), за допомогою якої творяться форми дієслів умовного способу | Пішов би, знала б |
Хай (нехай), за допомогою якої творяться форми 3-ї особи наказового способу | Хай знає, нехай ростуть |
Най-, як-, що-, за допомогою яких творяться прикметники і прислівники найвищого ступеня порівняння | Найбільше, щонайкращий, якнайвеселіший |
-ся (-сь), за допомогою якої утворюються дієслова | Одягатися, збиратись |
323
1. Прочитайте текст.
Ніде, мабуть, не буває так добре, як на городі…
Притулишся вухом до землі, ніби сподіваєшся від неї на відповідь, а вона мовчить, не озивається, не видає жодної своєї таємниці. А може, вона й відповідає, тільки ти не годен утямкувати її мову? І напружуєш слух, аж заплющуєшся – жодного звуку. Нишкне земля в німому чорному мовчанні. Хоч би крота почути, як він повзе по ходах-переходах, по норі своїй, – не чути (Є. Гуцало).
2. Випишіть частки. Визначте їх розряди за значенням.
Добірні зерна мови
Мерзлого в Петрівку комусь заманулось – захотілося чогось неможливого, нездійсненного, нереального.
Яся. Бабусю, чому це в Петрівку хочуть мати чогось мерзлого? Коли буває Петрівка? Це ж так називають книжковий ринок у Києві.
Дмитрик. Я знайшов в Інтернеті, що означає Петрівка. Це короткий піст улітку. Закінчується на свято Петра і Павла – 12 липня. Під час цього посту люди наводять лад на подвір’ї, у хаті, печуть “мандрики” – пампушки з пшеничного борошна, яєць і сиру.
Яся. І зовсім тут згадки про “мерзлого” немає. Тепер же в холодильнику можемо скільки завгодно взяти мерзлого. Он у нас скільки морозива!
Бабуся. Але цей вислів з’явився не тепер. Так з давніх-давен українці жартували, коли комусь хотілося чогось неможливого. Тоді ще ні холодильників, ні морозильних камер не було. А нездійсненні бажання були.
324
1. Спишіть слова. Підкресліть рядок, у якому всі частки вказують на модальні відтінки.
1. Навіть, би, невже, наче, лишень.
2. Ні, ані, тільки, майже, чи.
3. Справді, хай, невже, бодай, мовби.
4. Приблизно, нехай, давай, саме, якраз.
5. Як, годі, бодай, мовляв, еге ж.
2. Складіть і запишіть речення з підкресленими частками.
325
Спишіть текст, добираючи з дужок потрібну частку.
Але (же, ж, це) де море?
На кожному перехресті я уважно роздивлявся навсібіч, та марно. Море (невже, хай, наче) ховалося від мене. Але я чув його подих і (хоч, таки, майже) знав, що воно десь поблизу й зненацька відкриється переді мною.
І (ось, рівно, еге ж) я побачив його. Але не (ото, так, як) раптово, як сподівався. Воно засиніло вдалині між безлистими ще деревами, і (тільки, навряд чи, невже) тоді, коли я підійшов ближче, переді мною відкрився його безмір. У першу мить я затамував подих – щось (як, хіба, неначе) вдарило мене в груди.
Море! (За С. Кралевським).
326
Утворіть від поданих дієслів за допомогою формотворчих часток форми умовного або наказового способів (залежно від форми часу дієслова). Запишіть їх.
Бережуть, допомагав, вирощує, поливав, охороняла, вірили, працюють, виростає, підкорив, звернули, спромоглися.
Малий Андрійко їсть велике яблуко, потім запитує в батька:
– Тату, а чому яблуко стає коричневим?
– Розумієш, коли ти відкушуєш, у яблука виділяється сік. А через те що в яблуці великий вміст заліза, то, взаємодіючи з киснем, воно окиснюється й у такий спосіб набуває коричневого кольору.
Пауза. Потім Андрійко каже:
– Тату, а з ким ти зараз говорив?
327
1. Спишіть текст, знявши риски.
На воді лежали широкі темно/зелені листки латаття, а поміж них жовтіли голівки лілей.
І раптом я побачив серед жовтих одну білу лілею. “Зірвати, зірвати квітку! – подумав я. – Не/хай мої руки відчують її ніжні, як сама молодість, пелюстки. Не/хай я при/тулю до своєї щоки оту холодну й без/мірно з/вабливу красуню”.
Уже одяг мій лежить на березі, а я все глибше за/ходжу у воду.
Перед моїми очима – біла лілея, розкішна чарівна квітка, що вільно й не/вимушено лежить на тихій і теплій воді.
Раптом мої ноги про/валюються. А кушир ще дужче об/плутує всього мене, ні/би я по/трапив у густу сітку. Може, повернутися? Ні, не/вернусь!
Нарешті я біля квітки. Ось вона, біла лілея!
Зараз я про/стягну руку, по/тягну квітку до/себе, і ні/чого не/лишиться на воді. Я зрозумів/таки, що тут буде так пусто, ні/би/то ні/коли… не/існувало цього живого вогника. Ні! Хай живе ця краса живої природи! (За Д. Ткачем).
2. Напишіть над кожною часткою її розряд.
Мудре слово
328
1. Прочитайте висловлювання. Визначте, до яких розрядів належать частки, використані у поданих висловлюваннях.
– Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування (Панас Мирний).
– У всіх народів є таке прислів’я: “Очі не бачать, серце не болить”. Я ж стверджую, що немає нічого більш помилкового на світі. Що далі від очей, то ближче до серця. Перебуваючи на чужині, ми леліємо в пам’яті будь-що, що хоч трохи нагадує про батьківщину. Сумуючи в розлуці з тим, кого любимо, у кожному перехожому на вулиці бачимо дорогі серцю риси (П. Коельо).
2. Випишіть виділені слова. Назвіть орфограми, які вони ілюструють.
Related posts:
- Основні розряди часток за значенням – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Основні розряди часток за значенням Назва групи Роль у мові Частки Формотвірні Утворюють форми дієслів: 1) умовного способу; 2) третьої особи наказового способу Би (б) Хай, нехай Заперечні Виражають заперечення Не, ні, ані Модальні Уживаються для оформлення: запитання Підсилення висловленого ствердження Увиразнення значення слів Додаткової вказівки на предмет, […]...
- Розряди часток за значенням – Частка Службові частини мови Частка Розряди часток за значенням За роллю в реченні визначають формотворчі, заперечні та модальні частки. Назва розряду Роль у мові Приклади Формотворчі Утворюють форми умовного та наказового способів дієслів, зворотні дієслова Би (б) хай, нехай – ся (-сь) Заперечні Виражають заперечення Не, ні, ані Модальні Підсилюють або виділяють окремі слова в реченні […]...
- Написання часток разом, через дефіс й окремо – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Написання часток разом, через дефіс й окремо 1. Разом Пишуться колишні частки, які стали префіксами, суфіксами: А) Аби-, ані-, де-, чи-, чим-, що-, як – у складі будь-якої частини мови, окрім сполучників прислівникового типу: Абихто, абиякий, анітрошечки, аніскільки, дещо, дедалі, чимало, чималенький, чимдужче, щосили, щотижневик, якже, якнайбільший; Б) […]...
- ЧАСТКА ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ & 36. ЧАСТКА ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ 506. Прочитайте. Чи мають виділені слова самостійне лексичне значення? 1. Сіяло сонце; в небесах ані хмариночки (Т. Шевченко). 2. Нехай це сонечко посвітить (Л. Костенко). 3. Сонце таке прозоре, що його не помітять навіть (М. Бажан). 4. Та хіба ж до тебе сонце не всміхалось? […]...
- Частка як службова частина мови Тема: Частка як службова частина мови Мета: дати поняття про частку як службову частину мови, формувати вміння впізнавати частки у реченнях, визначати їх морфологічні ознаки; виховувати повагу до фольклору, любов до природи; розвивати увагу, логічне мислення, Пам’ять. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання : підручник. І. Підготовка до сприймання нового матеріалу. ІІ. Повідомлення теми […]...
- Розбір частки як частини мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Розбір частки як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Розряд за значенням. 4. Особливості правопису (якщо є). Земля-трудівниця Аж парує та людям хліб готує (Народна творчість). Зразок розбору Аж – частка, модальна, виділяє й посилює значення слова парує....
- ЗАЙМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ, РОЗРЯДИ ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ЗАЙМЕННИК § 40. ЗАЙМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ, РОЗРЯДИ ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ 465. Прочитайте. Замість яких частин мови вживаються виділені слова? Якось між нами зайшла мова про доцільність людської усмішки, чи завжди цей порух уст буде потрібен людині, чи, може, в далекім майбутнім усмішка взагалі зникне, мов якийсь пережиток. Ліда, вислухавши нас, зауважила: – […]...
- Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Ознаки Лексичне Значення Морфологічні Ознаки Синтаксична Роль Роль у мові Групи Не має Незмінне Слово Членом речення не буває Надає реченню або слову додаткового відтінку значення. Утворює окремі граматичні форми Формотвірні Заперечні Модальні Часткою називається службова частина мови, яка надає реченню або окремим його членам відтінків значення або […]...
- Не з різними частинами мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Не з різними частинами мови 1. Не є префіксом і пишеться Разом: А) із будь-якими словами, якщо вони не вживаються без Не: Нероба, нестерпний, нехтувати, непосидючий, ненавидячи, невтямки; Б) з іменниками, прикметниками та прислівниками, якщо з не утворюються нові поняття з протилежним значенням і їх можна замінити словами, […]...
- 3айменник як частина мови. Розряди займенників за значенням МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ ЗАЙМЕННИК §38. 3айменник як частина мови. Розряди займенників за значенням 357. Прочитайте. Знайдіть у тексті займенники. Скажіть, замість яких слів вони вжиті. Чи можна зрозуміти зміст виділених речень, якщо їх прочитати окремо? Аж ось і ліс. Він зустрічає Данила як тата. Гілля немовби одхиляється з-понад стежки, щоб він не вдряпнувся. Пеньки неначе […]...
- Написання часток окремо і через дефіс – Частка Українська мова Частини мови Частка Частка – службова частина мови, яка надає окремим словам або й цілим реченням певного смислового чи емоційного відтінку. Частки поділяються на такі розряди: 1. Модальні (надають смислових відтінків реченню): – вказівні: ось, осьде, он, онде, от, оце, воно; – означальні: якраз, саме, справді, точно, власне, рівно (стільки); – обмежувально-видільні: лише, […]...
- Розряди часток за значенням Урок № 71 Тема: Розряди часток за значенням Мета: пояснити поділ часток на розряди за значенням; формувати вміння визначати, до якого з розрядів належить частка, правильно вживати частки в мовленні; виховувати повагу до влучого слова; розвивати увагу, пам’ять, емоційну сферу, логічне й образне мислення. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання : роздавальний матеріал, підручник. […]...
- Групи часток за значенням УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Частка Групи часток за значенням Часток у мові дуже багато і виконувані ними функції – найрізноманітніші. Це зумовлює труднощі класифікації. Розрізняють словотворчі частки, які, уточнюючи зміст окремих слів, є їх складовими частинами, і формотворчі частки, які вживаються лише в деяких формах слова для вираження граматичних значень (Хай, би та […]...
- СКЛАД ЧАСТОК ЗА ПОХОДЖЕННЯМ – ЧАСТКА ЧАСТКА 2. СКЛАД ЧАСТОК ЗА ПОХОДЖЕННЯМ За своєю формальною структурою частки досить неоднорідні, тому що формувалися на базі різних класів слів. За походженням вони поділяються на первинні і похідні. До первинних часток належать ті, які в сучасній мові не виявляють ні живих словотвірних зв’язків, ні формальних співвідношень з словами інших класів. Вони становлять меншість, пор.: […]...
- Частка – Граматична парадигма службових частин мови в ділових паперах ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 4. Граматична парадигма службових частин мови в ділових паперах 4.3. Частка Частка – службова частина мови, яка надає словам чи реченням певного смислового й емоційного відтінку і служить засобом творення слів. За значенням і функціями частки поділяються на такі групи: Частки, що надають смислового відтінку Модальні Формотворчі Словотворчі Вказівні: оце, ось […]...
- Вигук як особлива частина мови. Групи вигуків за значенням МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ВИГУК Ви часто користуєтесь особливими словами – вигуками, коли висловлюєте свої емоції чи спонукаєте когось до дії. Вигуки ви будете вивчати в цьому розділі. Є багато життєвих ситуацій, у яких звучать вигуки. Так, без вигуків ми не можемо обійтися, коли чимось захоплюємося, оцінюємо твори мистецтва. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ “ВИГУК” Вигуки: – емоційні […]...
- СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ & 34. СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ 478. Прочитайте. Визначте речення, ускладнені однорідними членами. Якими словами однорідні члени поєднано? Назвіть складні речення. Якими словами поєднано їхні частини? 1. Брехня і плітка здавна дружать (Англійське прислів’я). 2. Брехня хитро підказує, а правда чесно наказує (Норвезьке прислів’я). 3. Брехня втікає через вікно, коли правда […]...
- ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ Частини мови поділяють на самостійні та службові. САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ Мають лексичне значення (означають предмети, їхні ознаки, кількість, дію, стан, ознаку дії чи ознаки тощо); відповідають на питання; є членами речення Не мають лексичного значення; Не відповідають на питання; Не є членами речення До службових частин мови належать прийменник, […]...
- Розбір частки як частини мови – Частка Службові частини мови Частка Розбір частки як частини мови 1. Слово. Частина мови. 2. Розряд за значенням. 3. Походження, будова. 4. Особливості правопису. Зразки розбору частки Добре ж, коли вітерець! А то іншого дня ні шелесне (За І. Цюпою). Ж – частка; модальна, підсилювально-видільна; проста за будовою, непохідна; пишеться зі словом, до якого відноситься, окремо. […]...
- ЗАЙМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ. РОЗРЯДИ ЗАЙМЕННИКІВ Морфологія. Орфографія. Елементи стилістики Займенник Буду я навчатись мови золотої… У трави-веснянки, у гори крутої, В потічка веселого, що постане річкою, В пагінця зеленого, що зросте смерічкою. А. Малишко Ви знатимете: – морфологічні ознаки займенника, його синтаксичну роль; – розряди займенників за значенням. Ви вмітимете: – розпізнавати займенники, визначати їхні граматичні ознаки; – відмінювати займенники; […]...
- Сполучник як службова частина мови. Види сполучників за будовою та походженням МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ СПОЛУЧНИК Для поєднання між собою однорідних членів речення або частин складних речень використовують службову частину мови – сполучник. Сама назва говорить про те, що він служить для сполучення, для поєднання окремих частин у ціле. Зміст вправ і завдань розділу про сполучник спонукатиме вас до роздумів на тему “Я і людство”. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО […]...
- ПРОБЛЕМА ЛІНГВІСТИЧНОГО СТАТУСУ ЧАСТОК – ЧАСТКА ЧАСТКА 1. ПРОБЛЕМА ЛІНГВІСТИЧНОГО СТАТУСУ ЧАСТОК Термін “частки” вживається у широкому і вузькому розумінні. При широкому витлумаченні він ототожнюється з усіма службовими словами. В. В. Виноградов, зокрема, семи частинам мови протиставив категорію часток мови, що охоплюють власне частки, зв‘язки, прийменник та сполучник. Частками мови він називає класи таких слів, які не мають цілком самостійного реального […]...
- Розбір прийменника як частини мови – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Розбір прийменника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Похідний чи непохідний. 4. Простий, складний чи складений. 5. Відмінок слова, з яким ужитий прийменник. 6. Вимова та правопис. Поміж кущів майнув знайомий хвіст лисиці (В. Іваненко). Зразок розбору Поміж – прийменник, похідний (утворений з […]...
- Розбір сполучника як частини мови – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Розбір сполучника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Що з’єднує сполучник. 4. Сполучник сурядності чи підрядності. 5. Група за значенням. 6. Група за будовою. 7. Особливості правопису (якщо є). Сипнули врозтіч галки Чи ворони (Л. Костенко). Зразок розбору Чи – сполучник, зв’язує однорідні […]...
- СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ § 45. СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ Вправа 470 1. За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся. 2. Щире слово, добре діло душу й серце обігріло. 3. Не брудни криниці, бо схочеш водиці. 4. Кожна робота легка, коли її охоче робиш. 5. Якщо не наївся, то вже не налижешся. 6. Хоч не […]...
- Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Ознаки сполучника Групи Лексичне Значення Морфологічні Ознаки Синтаксична Роль Для чого Служить За роллю в мові За Будовою Не має Незмінне Слово Членом речення не буває Поєднує однорідні члени, частини складного речення Сурядності Підрядності Прості Складні Складені Сполучником називається службова частина мови, що вживається для зв’язку однорідних членів […]...
- Написання сполучників разом, окремо й через дефіс – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Написання сполучників разом, окремо й через дефіс Пишуться Разом складні сполучники, утворені з двох або більшої кількості слів: Аби, аніж, втім, зате, мовби, мовбито, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, буцімто, ніж, отже, отож, притім, притому, причім, причому, проте, себто, таж, також, теж, тобто, тож, […]...
- Сполучники сурядності й підрядності – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Сполучники сурядності й підрядності Як засіб зв’язку слів у реченні сполучники поділяються на Сурядні і підрядні. Сурядні сполучники з’єднують між собою однорідні члени речення або частини складносурядного речення. Наприклад: І яр, І ліс, І село – усе ховалося в зеленій тиші (М. Хвильовий). У вазах Та глечиках стояли […]...
- ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ ТА ЗАСІБ ЗВ’ЯЗКУ СЛІВ У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ Й РЕЧЕННІ Службові частини мови. Прийменник ПАМ’ЯТАЙМО Службові частини мови, на відміну від самостійних, не відповідають на питання і не є членами речення. Але їх роль у побудові речень та творенні тексту дуже важлива. Практично без прийменників, сполучників та часток неможливо поєднати слова в реченнях, надати реченням відповідних інтонаційних відтінків. & 31. ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ […]...
- ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАТУС ЧАСТОК – ЧАСТКА ЧАСТКА 3. ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАТУС ЧАСТОК Проблема лінгвістичного статусу часток тісно пов’язана з проблемою їх функціонального статусу. Усі відомі спроби його визначення не можна вважати вдалими, оскільки жодна з них не репрезентує частки як єдиний клас одиниць. У граматичній традиції виділяли здебільшого кілька функцій часток, зокрема такі, як підсилювально-видільна, модальна, емоційно-експресивна, слово – та формотворча. Серед […]...
- Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Прийменником називається незмінна службова частина мови, яка уточнює граматичні значення відмінків і виражає залежність іменника, займенника, числівника від інших слів у словосполученні і реченні. Наприклад: Кінь На чотирьох і то спотикається (Народна творчість). За кілька хвилин двір опустів (Григорій Тютюнник). Позавчора Юрко вечеряв У тітки Василихи гарячим кулешем, […]...
- ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ § 42. ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ Вправа 438 I. 1. На золоті крил Із-під тучі бджола поспішає У світ (М. Стельмах). 2. Пісню ту візьму собі На спомин, пісня буде Поміж нас (В. Івасюк). 3. Нема краще Понад мене (нар. творчість). 4. Посеред ночі дощ пішов, зашелестів, як збіжжя, В полі (Д. Павличко). II. […]...
- Тематичне тестування (тема: Частка. Правопис часток) Тематичне тестування (тема: Частка. Правопис часток) Мета: з’ясувати рівень засвоєння знань і сформованості вмінь і навичок стосовно теми “Частка, правопис часток; закріплювати вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, навички самостійної роботи, розвиватилогічне мислення, увагу, пам’ять. Тип уроку : урок перевірки й обліку здобутих знань, умінь і навичок. І. Повідомлення мети перевірки та способів її […]...
- Розряди вигуків – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Розряди вигуків За значенням вигуки поділяються на: – вигуки, що служать для вираження емоцій, почуттів (о, ой, ех, ху, ага, ов-ва, леле!); – вигуки, що служать для вираження волевиявлень (тсс…, годі! геть! цить! ну! стоп! алло!). У цьому розряді як окрема підгрупа знаходяться слова для прикликання або […]...
- Групи вигуків за значенням – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Групи вигуків за значенням За значенням вигуки поділяються на дві основні групи: 1) вигуки, що виражають почуття, емоції й переживання (радість, сум, біль, тугу, гнів, здивування, захоплення тощо). Це вигуки ой, ай, о, ох, ух, ах, іч, ого, пхе, ет. О, як люблю я рідний край і в […]...
- Правопис часток. Написання часток МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ЧАСТКА & 40 Правопис часток. Написання часток – бо, – но, – то, – от, – таки Частки з різними частинами мови можуть писатися разом, окремо і через дефіс. Разом Окремо 1. Словотворчі частки аби-, де-, – сь, що-, Чи-(чим-): абищо, абияк, дехто, якось, хтось, щодня, щомиті, чимало, чимдуж, але дарма що, поки […]...
- Сполучник як службова частина мови. Сполучники сурядності й підрядності, їх види Уроки № 62, 63 Тема: Сполучник як службова частина мови. Сполучники сурядності й підрядності, їх види. Мета: дати поняття про сполучник як службову частину мови, формувати вміння впізнавати сполучники в реченнях, визначати їхню функцію, розрізняти сполучники сурядності й підрядності; виховувати повагу до влучного образного слова; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення. Тип урок ів : уроки […]...
- Правопис часток УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Частка Правопис часток Словотворчі частки пишуться разом, окремо або через дефіс. Разом пишуться: А) частки Аби-, ані-, де-, чи-, що-, як – у складі будь-якої частини мови (крім сполучників прислівникового типу): Абищо, абияк, аніскільки, анітрохи, анічогісінько, аніяк, дедалі, деколи, декотрий, дещиця, дещо, чималенький, чимало, щовечора, що Години, щоденник, щодня, […]...
- Написання похідних прийменників разом, окремо й через дефіс – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Написання похідних прийменників разом, окремо й через дефіс Пишуться Разом прийменники, утворені від іменників, прислівників та прийменників: Внаслідок, вподовж, довкола, задля, замість, заради, навколо, навпроти, назустріч, наперед, напередодні, наприкінці, обабіч, окрім, побіля, поза, поміж, понад, попід, поперед(у), попри, посеред, проміж, услід, щодо. Пишуться Окремо прийменники, утворені від іменників […]...
- Питання для самоконтролю – Частка УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Частка Питання для самоконтролю 1. Яка частина мови називається часткою? 2. Чим відрізняються частки від прийменників і сполучників? 3. На які групи поділяються частки? 4. На що можуть вказувати модальні частки? 5. Коли частки пишуться разом? 6. Коли частки пишуться через дефіс? 7. Коли частки пишуться окремо? 8. Розкажіть […]...