ЧИСЛІВНИК У СИСТЕМІ ЧАСТИН МОВИ
ЧИСЛІВНИК
1. ЧИСЛІВНИК У СИСТЕМІ ЧАСТИН МОВИ
У гетерогенній класифікації, у її триаспектному варіанті, при якому враховується значення слова, його функція у складі речення та морфологічні особливості, числівник виділяється в окрему частину мови не за повним набором цих різнорідних ознак, як іменник, прикметник, дієслово та прислівник, а лише за однією ознакою – ознакою. семантичного порядку ‘/В окремий розряд слів числівники об’єднуються за наявністю номінативної функції, а саме як мовні назви кількості. Номінативність числівника
Числівник – повнозначна частина мови, яка означає кількість предметів (певну або точно не визначену) та абстрактно-математичну кількість: двадцять студентів, дві третіх доби, багато друзів, декілька місяців; від ста відняти сорок – шістдесят; п’ять помножити на десять – п’ятдесят; корінь кубічний з дев’яти – три.
Не всі слова, що мають кількісне значення, належать до числівників. Поза системою сучасних числівників перебувають кількісні іменники: пара, десяток, дюжина, сотня, а також іменникові еквіваленти дробових числівників: чверть, третина, половина, десятина (рідко). Вони виступають як дублетні назви кількості при числівникових назвах деяких числових понять, пор л десяток і десять, дюжина і дванадцять, сотня і сто, половина і одна друга, третина і одна третя і т. д.
Окремо стоять і ті іменники, що утворилися суфіксальним способом від назв числівників: одиниця, двійка, трійка, четвірка, п’ятірка, шестірка, сімка, дев’ятка та ін.
До складу сучасних числівників не входять і слова типу перший, другий, третій і под., які довгий час кваліфікувалися лінгвістами як порядкові числівники. В. В. Виноградов першим виділив їх в окремий розряд прикметників, тому що, як і прикметники, вони виражають ознаку предмета, причому це ознака за відношенням “до “того порядкового місця, яке займає цей предмет серед інших однорідних предметів мають несамостійні граматичні категорії роду, числа та відмінка і виконують у реченні синтаксичну функцію означення пор.: п’ятий день і весняний день, третя зміна і нічна зміна, шосте відро і цинкове відро.
Числівники – морфологічно своєрідний клас слів, бо вони не розрізняються за родами і не змінюються за числами. У процесі становлення, виділившись із складу іменників та прикметників, вони майже повністю нейтралізували їх різнопланові граматичні категорії роду і числа.
Родові ознаки мають лише числівники нуль (чол. р.), один (чол. р.), одна (жін. р.), одно, – е (середи, р.), мільйон, мільярд, трильйон і под. (чол. р.), тисяча (жін. р.) Родові відмінності в числівників два – дві, обидва – обидві, півтора – півтори зберігаються лише в називному та знахідному відмінках. За числами змінюється лише числівник один (форма множини – одні).
З граматичних категорій числівники мають тільки категорію відмінка, проте вона не може представляти їх частиномовну своєрідність, тому що властива також іменникам і прикметникам. Крім того категорія відмінка числівника має свою специфіку у порівнянні з цією категорією іменника і прикметника, яка виявляється насамперед у строкатості і розгалуженості системи словозміни числівників.”!
Числівник не має первинної синтаксичної функції, зумовленої його лексичним значенням. У структурі речення він виступає в синтаксичних позиціях інших частин мови, дублюючи їх функції. Здатність числівника вживатися в
Невласних позиціях прямо залежить від його функціонально-семантичної ролі. Коли числівник позначає число (нумеративна функція), він виступає або в позиції підмета та придієслівного другорядного члена? (додатка), тобто в позиції субстантива (Десять помножити на сто – тисяча), або в позиції присудка (Два плюс три – п’ять). Отже, при нумеративиому вживанні числівник відіграє конститутивну роль у формуванні речення.
З квантитативною функцією числівник завжди вживається в присубстантивній позиції, але це не означає, що він дублює первинну функцію прикметника. Позначена числівником кількісна ознака має інший характер. Це виявляється, насамперед, у тому, що він лише модифікує значення множини, виражене субстантивом (пор. хлопці та п’ять хлопців). По-друге, всупереч Стосункам означуючого і означуваного (атрибута і підмета), числівник керує субстантивом у називному – знахідному відмінках, а отже, не вступає в атрибутивні відношення з ним. Він утворює з субстантивом функціонально-семантичну єдність, яка заступає позиції субстантива та дієслова, напр.: П’ять бригад працює (позиція підмета); Авангард заводу – п’ять його бригад (позиція присудка); Прораб зібрав п’ять бригад (позиція придієслівного другорядного члена (додатка). У непрямих відмінках числівник формує атрибутивні відношення з субстантивом, але і в цій позиції дублює первинну (атрибутивну) функцію прикметника, пор.: На заводі немає п’яти бригад; Завдання доручили п’яти бригадам; Керівництво зустрілося з п’ятьма бригадами; У п’яти бригадах працюють ветерани.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...