Числові ознаки назв маси, якості, дії – ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА
ІМЕННИК
ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА
Числові ознаки назв маси, якості, дії
Групу іменників граматичного числа формують назви, у яких предметність має речовинний вияв, іменники позначають однорідну за своїм складом масу, яку можна поділити на частини, що мають назву цілого і підлягають виміру, а не рахунку. Набір іменників з речовинним вмістом дуже широкий. Це назви зернових, овочевих, плодових і ягідних культур (пшениця, жито, овес, ячмінь, кукурудза, гречка, сорго, горох, квасоля, морква, картопля, капуста, цибуля, малина, агрус), рослин
Неповну числову парадигму, виражену також грамемою
У назвах маси – речовини, якості та дії може відбуватися семантичне відособлення, викликане взаємодією лексичних і граматичних значень слова. При цьому порушується усталена єдність цих значень, традиційно закріплена у рядах слів формою однини. Суть процесу зводиться до появи у групах назв маси – речовини, якості та дії лексем, які мають форму множини, пор.: “…гнеться і блищить, мов шабля, довговусий ячмінь” (М. Коцюбинський); “Гладжу рукою соболину шерсть ячменів” (М. Коцюбинський); “Синіє день, як пізні капусти” (Л. Костенко); “За невисоким плотом навколо розляглися сади та городи з сіро-зеленою капустою” (З. Тулуб). За змістом форми множини називають сорти, види рослин, тобто позначають іншу, нову предметність, хоча й споріднену. Це дає підстави розглядати закінчення, як словотворчий афікс, а форми однини і множини – не формами одного слова, а різних слів, тобто відбувається явище лексикалізації граматичної форми. У корелятивній парі (ячмінь – ячмені, капуста – капусти) порушена відповідність між граматичною формою та граматичним значенням, коли у структурі однієї граматичної одиниці поєднані два змістових показники. Семантичний розвиток, спрямований на формування нової лексичної одиниці, виконаний за допомогою змінних граматичних форм, у даному випадку множини, вказує на набуття словозмінними афіксами функції словотворення, яка раніше не була їм властива. Вибір ознаки, за якою відбувається відособлення, довільний. За висловом О. Єсперсена, такі іменники не викликають уявлення про який-небудь предмет, що має відповідну форму і чіткі межі.
Лексикалізація граматичної форми охоплює іменники неоднакового ступеня абстрактності значень, і кількість рядів тематичних груп з дериваційно-корелятивними відношеннями усередині назв маси – речовини розширюється, напр.: “Сонце жито і ярини Яр’ю облива” (Я. Щоголів); “У боргах, як у шовках” (прислів’я); “Орали землю, сіяли жита” (М. Руденко); “Пістрота кидалась у вічі… пістріли всякими кольорами ситці” (Панас Мирний); “Цвітуть бузки, садок біліє і тихо ронить пелюстки” (М. Рильський).
Розширення тематичних рядів сприяє формуванню нових відтінків лексичного значення іменників, що набувають форм множини. Таким є відтінок кількості, сукупності, напр.: “Збирають світлі золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли” (М. Рильський); “З одинокої на ціле татарське село кав’ярні дуже добре видно було і море, і сірі піски берега” (М. Коцюбинський); “Якісь квітки і зела, невидані перше” (М. Коцюбинський); “Копання картопель” (Б.-І. Антонич). У тематичному ряді назв атмосферних явищ форми множини виражають сему значної кількості, чисельності, напр.: “Село в снігах” (Л. Костенко); “Пройде любе літечко, настануть холода.” (Л. Глібов); “Ідуть дощі. Холодні осінні тумани клубочать угорі” (М. Коцюбинський); “Засурмили вітри, об весну розбиваючи крила” (М. Руденко); “У петрівку упали зими – і то такі тяжкії, що три дні не сходив сніг” (І. Коцюбинський). Сему тривалості, протяжності відтворюють форми множини у назвах пір року тощо, напр.: “І дихає сосною квиління вітрове про весни юних днів…” (В. Сосюра); “Хвороби його не брали, зими йому не дошкуляли” (О. Гончар).
Початкова стадія семантичного переходу між формами одного слова була започаткована у сфері професійного мовлення, звідки поширилася на всі стильові різновиди мови, напр.: “Збільшити виробництво і поліпшити якість спеціальних сталей…” (журн.); “Мазь терпентинова є сумішшю ефірних масел, бальзамів, смол, що містяться в живиці смереки” (з газ.); “Продукція ця – бензини, дизельні й котельні палива, бітуми різних марок” (жури.); “В бетони й сталь наш кран закутий” (В. Сосюра); “…власники продають воски і нафти і збирають тисячні суми, і панують” (І. Франко).
У назвах якості синтаксичні деривати – назви абстрактної ознаки із суфіксом – ість (радість, швидкість, потужність) – здатні набувати в множині відтінку конкретного вияву якостей, що дає можливість виділити окремі їх різновиди, напр.: “Виробництво напівспокійних сталей… дає можливість за тих же потужностей мартенів і конверторів отримувати більше металу” (журн.); “…є послідовний ряд інтенсивностей гальм: недійсна, розгальмовуюча і гальмуюча” (І. Павлов).
Щодо назв фізичних і психічних станів (сум, радість, біль, печаль), то у їхніх формах множини наявний відтінок тривалості, напр.: “Незважаючи на всі розказані Іваном страхи, Соломії трохи розвиднілося” (М. Коцюбинський); “Природа… оживає, розриває Пута зимовії, Обновляєсь в свіжі сили Й свіжії надії” (І. Франко).
Семантична відособленість проникає до класу віддієслівних дериватів. Із назви процесу в результаті лексикалізації граматичного значення може виділитися назва одиничного акту, напр.: “Вона чує за собою якісь крики” (М. Коцюбинський); “Вже прокинулись мрії і співи в мені” (Леся Українка); “І в грудях знов солодкії бажання, І в грудях знов устали поривання, І встала знов надія молода” (Б. Грінченко).
Форми множини іменників, що називають одиничну дію, у літературній мові часто називають дію взагалі, а не лише многократні акти дії. При порівнянні форм однини і множини віддієслівних іменників простежується тенденція до їх семантичного розмежування, однина переважно наділена семою дії, а множина – результату. Цьому сприяє те, що форми множини виражають конкретніше значення, напр.: страх – взагалі і страхи (чиїсь, хтось боїться), до того ж впливає і той факт, що тут акцентується на багатоактності процесу, результатом якого є даний предмет, напр.: “Згадки життя займаються, як іскри, і гаснуть, попеліють, як іскри” (М. Коцюбинський); “…1 палять мозок болі – думи” (М. Руденко).
До групи назв маси – речовини, крім однинних форм, належать іменники, репрезентовані тільки формою множини, напр.: спорттовари, культтовари, промтовари, продтовари, м’ясопродукти, хлібопродукти, нафтопродукти, лісоматеріали, боєприпаси тощо. У мові розвивається тенденція до появи цих лексем з грамемою однини, напр.: У магазин привезли товар; Цей матеріал я придбав у крамниці; На станцію привезли багато лісоматеріалу. Отже, можна констатувати, що у цій частині назв маси – речовини формуються реляційні числові протиставлення типу товар – товари, матеріал – матеріали, аналогічні числовим опозиціям у назвах з предметним значенням типу стіл – столи.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...