Цивільне право
Цивільне право – галузь права, нормами якої регулюються майнові та особисті немайнові відносини. Майнові відносини виникають у зв’язку з володінням, користуванням, розпорядженням майном і переходом майна від одного суб’єкта до іншого. Це насамперед відносини власності. Особисті немайнові відносини мають свої особливості: невіддільні від особи; не мають внутрішнього економічного – змісту; їх предметом є нематеріальні блага (ім’я, честь, гідність, ділова репутація, особисте життя, авторство на твори літератури, науки, мистецтва, винаходи, корисні моделі тощо). Особисті немайнові відносини можуть бути пов’язані з майновими (наприклад, авторство на твори) і не пов’язані з ними (наприклад, честь, гідність). Суб’єктами Ц. п. є громадяни України, іноземці і особи без громадянства, юридичні особи (організації, установи, підприємства), держава. Ц. п. є приватним правом і входить у систему українського права в цілому. У ньому втілені такі досягнення світової цивілізації, як свобода особи, приватна власність, свобода договору тощо.
Related posts:
- Цивільне законодавство Цивільне законодавство – система нормативних актів, які регулюють майнові і особисті немайнові відносини. Провідне місце у Ц. з. належить Цивільному кодексу України. Він регулює цивільно-правові відносини у комплексі. Крім того, останнім часом прийнято значну кількість нових законів України, які належать до системи Ц. з. Це, зокрема, Закони “Про власність”, “Про підприємства в Україні”, “Про господарські […]...
- Торговельне (комерційне) право Торговельне (комерційне) право – сукупність правових норм, які регулюють на засадах юридичної рівності певні майнові та немайнові відносини. Впродовж кількох століть у розвинених країнах Заходу сформувалися дві правові системи регулювання таких відносин. У Франції, Італії, Іспанії, Німеччині та в деяких інших – так звана дуалістична система приватного права, в якій Т. п. склалося як відокремлене […]...
- Правовий статус іноземців Правовий статус іноземців – певні права і обов’язки іноземних громадян щодо країни перебування. В Україні П. с. і. визначається Конституцією України і Законом України “Про правовий статус іноземців”. До іноземців закон прирівнює також осіб без громадянства. Іноземці мають ті самі права і свободи та виконують ті самі обов’язки, що й громадяни України, за певними винятками. […]...
- Авторське право Авторське право – сукупність правових норм якими регулюються майнові і немайнові відносини, пов’язані із створенням і використанням творів літератури, науки та мистецтва. Основні положення А. п. урегульовані Законом України “Про авторські та суміжні права”, а також Цивільним Кодексом України. А. п. поширюється як на обнародувані, так і на необнародувані твори в галузі науки, літератури і […]...
- Особисті немайнові права Особисті немайнові права – правові відносини між певними суб’єктами з приводу особистих немайнових благ. О. н. п., не пов’язані з майновими, поділяються на три види. Це, по-перше, права, спрямовані на індивідуалізацію особистості правомочної особи: право на ім’я, на фірмове найменування, виробничу (торгову) марку, товарний знак; право на захист честі і гідності, а також ділової репутації; […]...
- ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО В ЗАХІДНІЙ ПРАВОВІЙ СИСТЕМІ ПІДПРИЄМНИЦТВО Розділ 4 ДОСВІД ІНСТИТУЦІОНАЛЬНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА В КРАЇНАХ ЗАХОДУ 4.1. ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО В ЗАХІДНІЙ ПРАВОВІЙ СИСТЕМІ Розвиток підприємництва відбувається під впливом багатьох правових інститутів. Під ними розуміють певну форму організації людської діяльності, яка грунтується на чітко розробленій сукупності норм і правил у будь-якій сфері суспільних відносин. Інститут – це елемент суспільної структури історичної форми […]...
- Законодавство про шлюб та сім’ю Законодавство про шлюб та сім’ю – нормативні акти, які регулюють суспільні (особисті і майнові) відносини між людьми, що виникають із шлюбу, кровного споріднення, сімейних стосунків, прийняття дітей у сім’ю на постійне виховання і піклування, усиновлення, опіку і піклування, а також нормативні акти, які регулюють запис актів громадянського стану. Головним нормативним актом є Кодекс законів про […]...
- Римське право Політологічний словник Римське право (Roman law) – система рабовласницького права Стародавнього Риму, яка складається з приватного і публічного права. Р. п. містило струнку систему норм, які регулювали майнові відносини у суспільстві і базувалися на приватній власності. Р. п. було запозичене багатьма державами світу. М. Головатий...
- Реорганізація Реорганізація – припинення діяльності юридичної особи, після чого її майно, майнові права і обов’язки переходять до іншої юридичної особи. Рішення про Р. приймає власник або уповноважений ним орган. Р. здійснюється шляхом злиття, об’єднання, поділу, виділення, перетворення. У разі злиття юридичних осіб майнові права та обов’язки кожної з них переходять до юридичної особи, яка виникла в […]...
- Інформаційні відносини Інформаційні відносини – суспільні відносини, що виникають у всіх сферах життя і діяльності суспільства й держави при одержанні, використанні, поширенні та зберіганні інформації. Основними принципами І. в. є: гарантійність права на інформацію, відкритість, доступність інформації та свобода обміну нею; об’єктивність, вірогідність інформації; повнота і точність інформації; законність одержання, використання, поширення і зберігання інформації. Суб’єктами І. […]...
- Правоздатність Правоздатність – здатність фізичної або юридичної особи мати майнові чи особисті немайнові права та обов’язки. Фізичні особи, згідно з чинним законодавством, можуть мати майно в особистій власності, мають право користуватися житлом та іншим майном, заповідати його та успадкувати його від близьких і дальніх родичів чи інших громадян, обирати рід занять (зокрема, займатись підприємництвом), місце проживання […]...
- Міжнародне повітряне право Міжнародне повітряне право – галузь міжнародного права, яка регулює відносини між суб’єктами міжнародного права щодо використання повітряного простору метою здійснення міжнародних повітряних сполучені, і забезпечення їхньої безпеки. Основними принципами М. п. п. є: поважання повного і виключного суверенне ту держав у повітряному просторі в межах їхньої території, свобода відкритого повітряного простору (що знаходиться за межами […]...
- Абсолютні права Абсолютні права – суб’єктивні права, носіям яких (фізичним і юридичним особам) протистоїть невизначене коло певним чином зобов’язаних осіб. А. п. реалізуються в абсолютних правовідносинах. Абсолютними є правовідносини власності, авторства на твори науки, літератури і мистецтва, на винаходи, промислові зразки, відносини з приводу таких духовних благ, як життя, здоров’я, честь, гідність тощо. Отже, тому чи іншому […]...
- Право на інформацію Право на інформацію – гарантована можливість вільного одержання, використання, поширення і зберігання будь-яких відомостей, у будь-якій формі і будь-якими засобами. В Україні П. на і. вперше визначено Законом “Про інформацію” 1992 р. (ст. 9). У Загальній Декларації прав людини, прийнятій у 1948 р., П. на і. розглядається як складова частина права кожної людини на свободу […]...
- Компенсація моральної шкоди Компенсація моральної шкоди (збитку) – грошове відшкодування в судовому порядку порушником особі, яка зазнала фізичних або моральних страждань внаслідок дій, що порушують її особисті майнові права, або в разі зазіхання на належні їй нематеріальні блага. К. м. ш.(з.) є нормою для будь-якої правової системи. Розмір К. м. ш.(з.) залежить від ступеня провини порушника та інших […]...
- Право власності на інформацію Право власності на інформацію – сукупність правових норм, які регулюють відносини щодо володіння, користування і розпорядження інформацією. Суб’єктами П. в. на і. є громадяни, юридичні особи, держава. Інформація може бути об’єктом права власності як у повному обсязі, так і володіння, користування чи розпорядження нею окремо. Підстави для виникнення П. в. на і.: створення інформації власними […]...
- Конституційне право Конституційне право – сукупність норм, які закріплюють повновладдя народу, основи суспільного і державного ладу України, правового статусу громадян, організації і діяльності органів держави тощо. Основні джерела К. п.- Конституція України, закони та інші нормативні акти, що регулюють державно-правові відносини. Норми конституційного права систематизуються за окремими державно-правовими інститутами у певній відповідності і залежно від їх змісту […]...
- Право вільно обирати і бути обраними до відповідних органів державної влади і органів місцевого самоврядування Право вільно обирати і бути обраними до відповідних органів державної влади і органів місцевого самоврядування – конституційне право громадян України. Право обирати мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося 18 років. Будь-які прямі чи непрямі пільги або обмеження щодо виборчих прав залежно від походження, стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до […]...
- >Банківське право Банківське право – сукупність правових норм, які регулюють діяльність банків, їхні взаємовідносини з клієнтами (організаціями і громадянами, яких обслуговує банк). Б. п. включає норми державного, цивільного, адміністративного та переважно фінансового права. Це комплексний правовий інститут. Організаційні і контрольні відносини регулюються нормами фінансового права, а конкретні кредитні і розрахункові – нормами цивільного права, оскільки всі вони […]...
- Правоздатність цивільна Правоздатність цивільна – здатність особи мати цивільні права і обов’язки. Розрізняють П. громадян і П. юридичних осіб. Я. громадян визнається рівною мірою за всіма громадянами України. Виникає в момент народження і припиняється із смертю. Громадяни можуть мати майно на праві власності, успадковувати його, здійснювати підприємницьку і будь-яку іншу не заборонену законом діяльність, створювати самостійно або […]...
- Міжнародне економічне право Міжнародне економічне право – галузь міжнародного публічного права, що регулює відносини у сферах власності, використання природних ресурсів, виробництва і розподілу товарів, валютній і фінансовій тощо. Особливістю М. е. п. є виключно факультативний характер його принципів і стандартів (за винятком принципу свободи моря і мінімуму стандарту міжнародного права). Принцип свободи моря і мінімум стандарту міжнародного права […]...
- Конституційні права і свободи громадян України Конституційні права і свободи громадян України – основні права і свободи громадян України, закріплені і гарантовані Конституцією України. До них належать соціально-економічні, політичні та громадянські (особисті) права. Соціально-економічні права: право на працю, на відпочинок, на матеріальне забезпечення в старості, а також у разі хвороби і втрати працездатності, на освіту, право власності тощо. Політичні права і […]...
- Поняття “адміністративне право Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 18. Адміністративне право 1. Поняття “адміністративне право”. Пригадайте, які галузі права вам відомі. Які з них належать до публічного права? Серед багатьох галузей права, про які ви вже дізналися, важливе місце займає адміністративне право. Воно регулює суспільні відносини, що виникають у сфері виконавчо-розпорядчої діяльності й державного управління. Характерна […]...
- Екологічне право Екологічне право – система правових норм, якими регулюються суспільні відносини з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів (екологічні відносини). У значенні Е. п. вживаються також інші термінологічні конструкції – “право навколишнього середовища”, “природоохоронне право”, “енвайронментальне, право” і т. д. Це свідчить про процес становлення цієї комплексної галузі права. До складу її входять […]...
- Міжнародне гуманітарне право Міжнародне гуманітарне право – сукупність конвенції! них і звичаєвих норм міжнародного права, що забезпечують повагу до особи та її недоторканість у період збройних конфліктів, М. г. п. складається з двох галузей міжнародного права: права війни, або права зброй них конфліктів, і прав людини. Право війни поділяється на “право Гааги” (див. Гаазькі конвенції 1899 р. і […]...
- Адміністративне право Адміністративне право – самостійна галузь правової системи України. Предметом А. п. є відносини, що виникають при організації виконавчо-розпорядчих органів і в процесі їх адміністративної діяльності, при здійсненні організаційної діяльності керівниками інших державних і місцевих органів, а також при організації адміністративної влади суддями і громадськими організаціями. Державна влада в процесі функціонування вступає у відносини з громадянами, […]...
- Міжнародне право навколишнього природного середовища Міжнародне право навколишнього природного середовища – система міжнародних принципів і норм з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів. Головне призначення М. п. н. п. с.- забезпечити міжнародне співробітництво держав у відповідній галузі. Предметом його є міжнародні екологічні відносини, тобто відносини у сфері взаємодії людства з оточуючим природним довкіллям. Ці відносини стосуються міжнародних […]...
- Суб’єкт права Суб’єкт права – особа, здатна згідно із законом мати і здійснювати права та обов’язки. С. п.- необхідний елемент правовідносин. Суб’єктами цивільного права є фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства), юридичні особи (організації, установи, підприємства усіх форм власності), держава. Правовий статус громадян України, іноземних громадян і осіб без громадянства визначений державою за […]...
- Міжнародне морське право Міжнародне морське право – частина міжнародного права, що містить принципи і норми, які встановлюють режим морських просторів і регулюють відносини між суб’єктами міжнародного права у зв’язку з діяльністю, що здійснюється в Світовому океані. М. м. п. складається із звичаєвого міжнародного права та конвенційного міжнародного права. Основу останнього становлять: Конвенція про територіальне море і прилеглу зону […]...
- Міжнародне публічне право Міжнародне публічне право – система норм (правил поведінки), які регулюють відносини між суб’єктами міжнародного права. Основні суб’єкти його – держави та міждержавні організації. Спеціальні (нетрадиційні) суб’єкти – фізичні особи та неурядові організації. Як правовій системі М. п. п. притаманна нормативність – загальний обов’язковий стандарт поведінки суб’єктів. Основою М. п. п. є його імперативні норми, які […]...
- Право трудове Право трудове – сукупність правових норм, які регулюють відносини між підприємцями та найманими працівниками, а також трудові відносини у межах не капіталістичних підприємств та організацій. Предмет П. т. – трудові відносини, що виникають у процесі використання працівниками своїх здібностей, навичок і трудового досвіду при виконанні різноманітних трудових функцій, а також відносини щодо їх участі в […]...
- Повітряне право Повітряне право – сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов’язані з використанням повітряного простору. П. п. України має комплексний характер, оскільки містить норми державного права (встановлюється повний і виключний суверенітет України над її повітряним простором), адміністративного права (встановлюються порядок сертифікації і реєстрації повітряних суден і аеродромів, правила безпеки польотів), цивільного права (регулюється перевезення пасажирів і […]...
- Податкове право Податкове право – сукупність правових норм, які регулюють податкові відносини між державою і платниками податків; складова частина фінансового права. Встановлення певних видів податків, порядок обчислення, виникнення, зміни та припинення правовідносин при стягуванні їх визначаються законодавством України. Норми П. п. визначають, що суб’єктом податку є фізичні та юридичні особи, які мають самостійне джерело доходів і зобов’язуються […]...
- Право користування землею Право користування землею – інститут земельного права України та деяких інших країн, що становить сукупність правових норм, які встановлюють підстави виникнення права землекористування, визначають порядок землекористування, права і обов’язки землекористувачів. Інститут П. к. з. сформувався після проведення в 1917 р. націоналізації всіх земель та встановлення виключної власності держави на землю і був похідним від права […]...
- Цивільне судочинство Цивільне судочинство – урегульований нормами цивільного процесуального права порядок провадження в цивільних справах, який визначається системою взаємопов’язаних цивільних процесуальних прав і обов’язків, що реалізуються їхніми суб’єктами – судом, органом судового виконання і учасниками процесу цивільних процесуальних дій. Завданням Ц. с. є захист прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб і держави шляхом всебічного розгляду та […]...
- Право користування Право користування – передбачене законодавством повноваження особи одержувати матеріальні, культурні та інші блага від майна, речей відповідно до їх корисних властивостей і господарського призначення. П. к. пов’язане із правом володіння. П. к. є одним із повноважень власника і здійснюється ним в межах, встановлених законом. Воно може належати особі, яка не є власником, на підставі закону […]...
- Аграрне право Аграрне право – комплексна галузь системи права, яка регулює аграрні відносини у сфері виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських, інших підприємств та організацій усіх форм власності, селянських (фермерських) господарств, особистих підсобних господарств, підсобних господарств промислових підприємств, зайнятих виробництвом, переробкою, зберіганням і реалізацією сільськогосподарської продукції. Предметом правового регулювання є комплекс організаційно узгоджених між собою відносин (земельних, майнових, організаційно-господарських, кооперативних […]...
- Фінансове право Фінансове право – сукупність правових норм, які регулюють відносини в галузі фінансової діяльності. Предмет Ф. п. в. Україні – відносини, що виникають при безпосередньому формуванні, розподілі і використанні централізованих і децентралізованих фондів коштів, які є частиною національного доходу країни і необхідні для функціонування держави. Методом фінансово-правового регулювання (тобто суб’єктивного впливу держави на суб’єкти фінансових відносин) […]...
- Майнові права Майнові права – суб’єктивні права учасників правовідносин, які пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також з тими матеріальними вимогами, які виникають з приводу розподілу цього майна і обміну. М. п.- права власника особи, яка здійснює право господарського відання майном, а також зобов’язальні права (наприклад, на відшкодування шкоди), права авторів на винагороду, спадкові права. […]...
- Спадкове право Частина четверта ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 23. Цивільно – правові правочини. Спадкове право. 2. Спадкове право. Життя людини, на жаль, не може продовжуватися вічно. З її смертю чимало відносин, пов’язаних із нею, припиняється. Проте після смерті людини залишаються певні майнові відносини, права й обов’язки, які не припиняються. Відносини померлої особи, пов’язані з трудовою діяльністю, […]...