Головна ⇒ 📌Довідник з правознавства ⇒ Цивільно-процесуальне право
Цивільно-процесуальне право
Цивільно-процесуальне право – система правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері здійснення правосуддя у цивільних справах. Ц. – п. п., зокрема, закріплює процесуальний порядок розгляду загальними судами-справ із спорів з цивільних, сімейних, трудових, колгоспних та інших відносин, з адміністративно-правових відносин та справ окремого провадження. Метод Ц. – п. п.- імперативно-диспозитивний. Імперативний метод впливає на поведінку суб’єктів через зобов’язання, заборону і примус. Диспозитивний метод дає дозвіл і визначає права суб’єктів цивільних процесуальних правовідносин на активну поведінку в межах, встановлених нормами права.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Поняття “цивільно-правові відносини Частина четверта ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 22. Цивільне право 1. Поняття “цивільно-правові відносини”. Важко знайти людину, яка б щодня не користувалася своїм майном – своєю власністю, не відвідувала магазин, не використовувала б послуги транспорту чи їдальні. В усіх цих випадках людина має справу з нормами цивільного права. Цивільне право – це галузь права, яка […]...
- Кримінально-процесуальне право Кримінально-процесуальне право – самостійна галузь правової системи України, сукупність норм, які регулюють діяльність органів попереднього розслідування, прокуратури і суду щодо розкриття злочинів, викриття і покарання винних, а також права й обов’язки громадян, які залучаються до сфери кримінального процесу. Ці норми встановлені Українською державою з метою забезпечення охорони прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, […]...
- Цивільне судочинство Цивільне судочинство – урегульований нормами цивільного процесуального права порядок провадження в цивільних справах, який визначається системою взаємопов’язаних цивільних процесуальних прав і обов’язків, що реалізуються їхніми суб’єктами – судом, органом судового виконання і учасниками процесу цивільних процесуальних дій. Завданням Ц. с. є захист прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб і держави шляхом всебічного розгляду та […]...
- Водне право Водне право – відносно відокремлена група норм і правових інститутів, об’єднаних спільністю водних відносин, які вони регулюють. За структурою В. п.- підгалузь екологічного права України. Тут виділяється ряд правових інститутів. Так, складний правовий інститут з питань водокористування охоплює кілька видів простих правових інститутів: порядок надання водних об’єктів у користування; скасування права водокористування; права і обов’язки […]...
- Право господарське Право господарське – система юридичних норм і правил, що регулюють господарські відносини між різними суб’єктами господарювання в усіх сферах суспільного відтворення (безпосередньому виробництві, обміні, розподілі та споживанні). П. г. охоплює трудове, фінансове, адміністративне, екологічне, торговельне, патентне та інші права. Основними суб’єктами господарських відносин є юридичні та фізичні особи, державні органи управління, держава загалом та інші […]...
- Повітряне право Повітряне право – сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов’язані з використанням повітряного простору. П. п. України має комплексний характер, оскільки містить норми державного права (встановлюється повний і виключний суверенітет України над її повітряним простором), адміністративного права (встановлюються порядок сертифікації і реєстрації повітряних суден і аеродромів, правила безпеки польотів), цивільного права (регулюється перевезення пасажирів і […]...
- Фінансове право Фінансове право – сукупність правових норм, які регулюють відносини в галузі фінансової діяльності. Предмет Ф. п. в. Україні – відносини, що виникають при безпосередньому формуванні, розподілі і використанні централізованих і децентралізованих фондів коштів, які є частиною національного доходу країни і необхідні для функціонування держави. Методом фінансово-правового регулювання (тобто суб’єктивного впливу держави на суб’єкти фінансових відносин) […]...
- Торговельне (комерційне) право Торговельне (комерційне) право – сукупність правових норм, які регулюють на засадах юридичної рівності певні майнові та немайнові відносини. Впродовж кількох століть у розвинених країнах Заходу сформувалися дві правові системи регулювання таких відносин. У Франції, Італії, Іспанії, Німеччині та в деяких інших – так звана дуалістична система приватного права, в якій Т. п. склалося як відокремлене […]...
- >Банківське право Банківське право – сукупність правових норм, які регулюють діяльність банків, їхні взаємовідносини з клієнтами (організаціями і громадянами, яких обслуговує банк). Б. п. включає норми державного, цивільного, адміністративного та переважно фінансового права. Це комплексний правовий інститут. Організаційні і контрольні відносини регулюються нормами фінансового права, а конкретні кредитні і розрахункові – нормами цивільного права, оскільки всі вони […]...
- Учасники цивільного процесу Учасники цивільного процесу – суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин, тобто особи, участь яких у цивільному судочинстві передбачена нормами права і дії яких спрямовані на виникнення, розвиток і припинення цивільного процесу. Це особи, які беруть участь у справі з метою захисту: а) своїх прав та інтересів, що охороняються законом, як сторони, треті особи у справах позовного провадження, […]...
- Право власності на землю Право власності на землю – сукупність правових норм, які закріплюють належність земель певним фізичним та юридичним особам, державі і визначають обсяг та зміст прав власника землі, а також способи і межі здійснення таких прав. Власність на землю в Україні існує в таких формах: державна, колективна, приватна. Усі ці форми є рівноправними. Поряд з поняттям П. […]...
- Екологічне право Екологічне право – система правових норм, якими регулюються суспільні відносини з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів (екологічні відносини). У значенні Е. п. вживаються також інші термінологічні конструкції – “право навколишнього середовища”, “природоохоронне право”, “енвайронментальне, право” і т. д. Це свідчить про процес становлення цієї комплексної галузі права. До складу її входять […]...
- Поняття та елементи системи права і системи законодавства Частина друга ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА ТА ПРАВОВІДНОСИН § 6. Поняття і структура системи права Поняття та елементи системи права і системи законодавства. Надзвичайно широке коло суспільних відносин регулюється правовими нормами, тому не Дивно, що право має певну внутрішню структуру. Сукупність правових норм, що за допомогою певного методу правового регулювання регулюють суспільні відносини в певній сфері, […]...
- Авторське право Авторське право – сукупність правових норм якими регулюються майнові і немайнові відносини, пов’язані із створенням і використанням творів літератури, науки та мистецтва. Основні положення А. п. урегульовані Законом України “Про авторські та суміжні права”, а також Цивільним Кодексом України. А. п. поширюється як на обнародувані, так і на необнародувані твори в галузі науки, літератури і […]...
- Право користування землею Право користування землею – інститут земельного права України та деяких інших країн, що становить сукупність правових норм, які встановлюють підстави виникнення права землекористування, визначають порядок землекористування, права і обов’язки землекористувачів. Інститут П. к. з. сформувався після проведення в 1917 р. націоналізації всіх земель та встановлення виключної власності держави на землю і був похідним від права […]...
- Дипломатичне право Дипломатичне право – галузь міжнародного права, норми якого регулюють порядок встановлення і здійснення офіційних міждержавних відносин, міжнародно-правовий статус органів зовнішніх зносин. Предметом регулювання Д. п. є обмін дипломатичними представництвами, їхній статус та діяльність, функції та діяльність спеціальних місій, комплекс питань, пов’язаних із представництвом держав при міжнародних організаціях, привілеї та імунітети останніх, а також міжнародних службовців […]...
- Право на інформацію Право на інформацію – гарантована можливість вільного одержання, використання, поширення і зберігання будь-яких відомостей, у будь-якій формі і будь-якими засобами. В Україні П. на і. вперше визначено Законом “Про інформацію” 1992 р. (ст. 9). У Загальній Декларації прав людини, прийнятій у 1948 р., П. на і. розглядається як складова частина права кожної людини на свободу […]...
- Лісове право Лісове право – порівняно відокремлена група норм і правових інститутів, об’єднаних спільністю лісових відносин, що регулюються цими нормами. Л. п.- підгалузь екологічного права України. В основу Л. п. покладено правові норми щодо власності на ліси (усі ліси є власністю держави), лісового фонду і лісових ресурсів, компетенції державних органів у галузі управління і контролю за охороною, […]...
- Цивільно-правова відповідальність Частина четверта ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 24. Захист цивільних прав 3. Цивільно-правова відповідальність. Будь-яке порушення цивільних прав особи може потягнути за собою цивільно-правову відповідальність. Цивільно-правова відповідальність – це вид юридичної відповідальності, яка полягає в настанні передбачених законом негативних майнових наслідків для правопорушника. Підставою цивільної відповідальності є скоєння особою цивільного правопорушення. Цивільно-правова відповідальність суттєво відрізняється […]...
- Право індивідуальної петиції Право індивідуальної петиції – право особи, що перебуває під юрисдикцією держави – учасниці певного міжнародного договору у галузі захисту прав людини, на звернення до міжнародного контрольно-імплементаційного органу, визначеного в договорі, із скаргою про порушення цією державою – учасницею гарантованих договором прав людини. Є найефективнішим інструментом міжнародного контролю за виконанням державою її зобов’язань у галузі захисту […]...
- Сільськогосподарське право Сільськогосподарське право – комплексна галузь права, що регулює безпосередньо пов’язані з землеробством відносини, які складаються у процесі виробництва сільськогосподарської продукції, її первинної переробки і реалізації. С. п. сформувалось у колишньому СРСР в 70-ті роки на основі колгоспного права. Предметом правового регулювання була тоді господарська діяльність як колгоспів, так і радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, […]...
- Звичаєве право Звичаєве право – обов’язкові для виконання звичаї, санкціоновані державою. Виникло водночас з утворенням держави на грунті певних правил поведінки, що склалися у первіснообщинному ладі. З. п. було поширеною формою права в рабовласницьких державах. Воно існувало також і в період феодалізму, наприклад, в Київській Русі. З. п. лягло в основу перших відомих у Європі збірників феодального […]...
- Адміністративне право Адміністративне право – самостійна галузь правової системи України. Предметом А. п. є відносини, що виникають при організації виконавчо-розпорядчих органів і в процесі їх адміністративної діяльності, при здійсненні організаційної діяльності керівниками інших державних і місцевих органів, а також при організації адміністративної влади суддями і громадськими організаціями. Державна влада в процесі функціонування вступає у відносини з громадянами, […]...
- Суб’єктивне право Суб’єктивне право – закріплена законом Г забезпечена державним захистом міра дозволеної поведінки суб’єкта права. С. п. реалізується у правовідносинах. Зміст С. п. полягає в можливості суб’єкта права здійснювати дозволені законом позитивні дії, вимагати певних дій від зобов’язаних осіб – учасників правовідносин, звернутися до компетентних державних органів за захистом порушеного права. С. п. закріплюється в Конституції […]...
- Космічне право Космічне право – сукупність міжнародних принципів і. норм, які регулюють правовий режим космічного простору і небесних тіл, права і обов’язки суб’єктів К. п. Основними джерелами К. п. є: Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, в космічному просторі і під водою (1963), Договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи […]...
- Міжнародне гуманітарне право Міжнародне гуманітарне право – сукупність конвенції! них і звичаєвих норм міжнародного права, що забезпечують повагу до особи та її недоторканість у період збройних конфліктів, М. г. п. складається з двох галузей міжнародного права: права війни, або права зброй них конфліктів, і прав людини. Право війни поділяється на “право Гааги” (див. Гаазькі конвенції 1899 р. і […]...
- Право трудове Право трудове – сукупність правових норм, які регулюють відносини між підприємцями та найманими працівниками, а також трудові відносини у межах не капіталістичних підприємств та організацій. Предмет П. т. – трудові відносини, що виникають у процесі використання працівниками своїх здібностей, навичок і трудового досвіду при виконанні різноманітних трудових функцій, а також відносини щодо їх участі в […]...
- Конституційне право Конституційне право – сукупність норм, які закріплюють повновладдя народу, основи суспільного і державного ладу України, правового статусу громадян, організації і діяльності органів держави тощо. Основні джерела К. п.- Конституція України, закони та інші нормативні акти, що регулюють державно-правові відносини. Норми конституційного права систематизуються за окремими державно-правовими інститутами у певній відповідності і залежно від їх змісту […]...
- Міжнародне морське право Міжнародне морське право – частина міжнародного права, що містить принципи і норми, які встановлюють режим морських просторів і регулюють відносини між суб’єктами міжнародного права у зв’язку з діяльністю, що здійснюється в Світовому океані. М. м. п. складається із звичаєвого міжнародного права та конвенційного міжнародного права. Основу останнього становлять: Конвенція про територіальне море і прилеглу зону […]...
- Апеляція Апеляція (лат. appellatio – звернення) – одна з форм оскарження судових рішень у цивільних і кримінальних справах до суду вищої (апеляційної) інстанції, що має право переглядати справу. Апеляційне провадження як важлива гарантія справедливості судових рішень існує в переважній більшості сучасних держав, які належать до різних правових систем, як основна (наприклад, у Великобританії) або одна з […]...
- Міжнародне право навколишнього природного середовища Міжнародне право навколишнього природного середовища – система міжнародних принципів і норм з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів. Головне призначення М. п. н. п. с.- забезпечити міжнародне співробітництво держав у відповідній галузі. Предметом його є міжнародні екологічні відносини, тобто відносини у сфері взаємодії людства з оточуючим природним довкіллям. Ці відносини стосуються міжнародних […]...
- Спадкове право Спадкове право – сукупність правових норм, які встановлюють порядок переходу прав і обов’язків померлої людини за правом спадкування. За С. п. визначають підстави спадкування (за законом або за заповітом), час відкриття спадщини, місце відкриття спадщини, осіб, які можуть бути спадкоємцями. С. п. регламентує широке коло відносин, які виникають за умови переходу прав і обов’язків померлого […]...
- Аналогія права Аналогія права – застосування загальних принципів права у випадках, якщо у законодавстві бракує спеціальної норми, розрахованої на регулювання відповідних суспільних відносин. А. п. має обмежену сферу застосування, яка скорочується із розвитком і удосконаленням законодавства. А. п. може застосовуватися у цивільних, адміністративних, трудових правовідносинах. Не допускається А. п. у Кримінальному праві. Див. також Прогалина у праві....
- Виконавче провадження Виконавче провадження – урегульований нормами цивільного процесуального права порядок примусового виконання рішень, ухвал, постанов суду, інших юрисдикційних органів, який визначається системою взаємопов’язаних цивільних процесуальних прав і обов’язків органу судового виконання та учасників виконавчого провадження. Згідно з В. п. примусове виконання здійснюється органом судового виконання, який діє під керівництвом, при сприянні та контролі судді; вимоги органу […]...
- Патентне право Патентне право – інститут цивільного права, що є складовою частиною розділу “Право інтелектуальної власності”. Право інтелектуальної власності поділяється на авторське право і патентне право. П. п. можна розглядати як з об’єктивного, так і з суб’єктивного боку. У значенні об’єктивному П. п. є сукупністю правових норм, які регулюють суспільні відносини, що складаються в процесі створення, використання […]...
- Правосуддя Правосуддя – самостійна галузь державної діяльності, яку здійснює суд шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ. Діяльність суду щодо здійснення П. спрямована на охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. П. характеризується рядом ознак, що відрізняють діяльність суду від функцій інших […]...
- Міжнародне економічне право Міжнародне економічне право – галузь міжнародного публічного права, що регулює відносини у сферах власності, використання природних ресурсів, виробництва і розподілу товарів, валютній і фінансовій тощо. Особливістю М. е. п. є виключно факультативний характер його принципів і стандартів (за винятком принципу свободи моря і мінімуму стандарту міжнародного права). Принцип свободи моря і мінімум стандарту міжнародного права […]...
- Податкове право Податкове право – сукупність правових норм, які регулюють податкові відносини між державою і платниками податків; складова частина фінансового права. Встановлення певних видів податків, порядок обчислення, виникнення, зміни та припинення правовідносин при стягуванні їх визначаються законодавством України. Норми П. п. визначають, що суб’єктом податку є фізичні та юридичні особи, які мають самостійне джерело доходів і зобов’язуються […]...
- Право власності господарських товариств Право власності господарських товариств – право на володіння, розпорядження і користування майном, що надане акціонерним товариствам, товариствам з обмеженою і з додатковою відповідальністю, повним, командитним та довірчим товариствам. Об’єктами П. в. г. т. як юридичної особи є майно, передане йому у власність засновниками й учасниками, продукція, вироблена товариством у результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше […]...
- Міжнародне повітряне право Міжнародне повітряне право – галузь міжнародного права, яка регулює відносини між суб’єктами міжнародного права щодо використання повітряного простору метою здійснення міжнародних повітряних сполучені, і забезпечення їхньої безпеки. Основними принципами М. п. п. є: поважання повного і виключного суверенне ту держав у повітряному просторі в межах їхньої території, свобода відкритого повітряного простору (що знаходиться за межами […]...