ДАО

Related posts:

1. ОНТОЛОГІЯ Культурологічний словник ОНТОЛОГІЯ (від грец. ontos – суще і logos – слово, вчення) – розділ філософії, що вивчає фундаментальні принципи буття....
2. АБСОЛЮТНА ІДЕЯ Культурологічний словник “АБСОЛЮТНА ІДЕЯ” – центральна категорія філософської системи Г. В. Ф. Гегеля, якою позначався духовний деміург, творець світу в його становленні і діяльному саморозвитку. Формаціями “А. і.”, ступенями саморозвитку у Гегеля виступають логіка (“в собі-буття” “А. і.”), природа (“інобуття” “А. і.”), тобто її буття в матеріальній дійсності) і дух (“для себе-буття” “А. і.”), її […]...
3. ІДЕЯ Культурологічний словник ІДЕЯ (грец.) – за Платоном особливий вид буття, духовна реальність, яка існує об’єктивно, незалежно від фізичного буття, неосяжна для чуттєвого сприйняття. Ідеї – своєрідні прототипи, моделі фізичних речей....
4. ВІЧНИЙ ВОГОНЬ Культурологічний словник ВІЧНИЙ ВОГОНЬ – символ пошани; довір’я, багатства; очищення та вшанування пам’яті загиблих воїнів; безсмертя, пам’яті, вдячності. В уяві первісних людей – це стихія, що світить і гріє, підтримує життя, відганяє хижаків, усе нищить і спопеляє. Вогонь став Богом, і йому почали поклонятися і обожнювати в різних країнах, зокрема у слов’янських. В. в. вважався […]...
5. ПОЛІФОНІЯ Культурологічний словник ПОЛІФОНІЯ – рівноправне багатоголосся в музиці; метафора полілінійності буття....
6. ЯХВЕ Культурологічний словник ЯХВЕ (Єгова, Ягве) – в іудаїзмі ім’я Бога єдиного, невидимого творця і володаря Всесвіту....
7. КАРНАВАЛ Культурологічний словник КАРНАВАЛ – універсальний механізм, який є противагою ієрархічності середньовічного суспільства....
8. БУТТЯ Культурологічний словник БУТТЯ – філософська категорія, яка позначає: а) усе існуюче; б) вічну універсальну першооснову всього існуючого....
9. АБСУРДИЗМ Культурологічний словник АБСУРДИЗМ – художній світогляд, який базується на екзистенціалістській ідеї безсенсовості людського буття....
10. ПОСТІМПРЕСІОНІЗМ Культурологічний словник ПОСТІМПРЕСІОНІЗМ – художній світогляд, орієнтований на творення міфопоетичної моделі світу з відображенням філософських і символічних начал буття....
11. ЛОГОС Культурологічний словник ЛОГОС – першооснова буття в його впорядкованості та законовідповідності; раціональна діяльність розуму, спрямована на усвідомлення системності й гармонійності світу....
12. СТАНОВЛЕННЯ Культурологічний словник СТАНОВЛЕННЯ – категорія діалектики, що означає процес формування, перехід можливості в дійсність, суперечливу єдність, взаємоперехід буття і ніщо....
13. КАРМА Культурологічний словник КАРМА (санскрит) – доля, закон відплати, згідно з яким будь-які добрі чи лихі вчинки людини визначають перебіг її тілесного життя, послідовності народження і смерті....
14. АВТОНОМІЯ Культурологічний словник АВТОНОМІЯ (від грец. autos – сам та nomos закон) – відносна незалежність, внутрішнє почуття залежності особистості лише від самої себе, здатність певною мірою керувати подіями, які впливають на її власне життя....
15. ВІДВЛАСНЕННЯ Культурологічний словник ВІДВЛАСНЕННЯ – одна з центральних категорій у філософії Гегеля, що означає перехід духовного першпочатку – “Абсолютної Ідеї” – у чужу її ідеальній сутності форму матеріального буття – природи та людської історії....
16. ЕКЗИСТЕНЦІЯ Культурологічний словник ЕКЗИСТЕНЦІЯ (лат. existentia від existo – існую) – основна категорія екзистенціалізму, яка означає внутрішнє буття людини, те непізнане, ірраціональне в людському “Я”, внаслідок чого людина є конкретною, неповторною особистістю....
17. СУФІЗМ Культурологічний словник СУФІЗМ – містична течія в ісламі, яка акцентує емоційно-інтуїтивний шлях наближення до Абсолюту....
18. МОТИВАЦІЯ Культурологічний словник МОТИВАЦІЯ (франц. спонука) – спонукання, яке спричиняє активність організму і визначає її спрямованість. М. – система мотивів, яка визначає конкретні форми діяльності або поведінки людини. Всебічне розкриття причин, якими пояснюється та чи інша поведінка людини, її дії і вчинки, неодмінно передбачає аналіз тих психологічних моментів, якими вони визначаються, тобто аналіз сукупності мотивів, якими […]...
19. ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНЕ Культурологічний словник ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНЕ (від лат. transcendens – що виходить за межі) – ті аспекти буття, які виходять за межі чуттєвого досвіду емпіричного пізнання світу. Предмет релігійного та метафізичного пізнання....
20. ВІДНОШЕННЯ Культурологічний словник ВІДНОШЕННЯ – термін, введений Аристотелем для відображення певного способу буття і пізнання. У В. знаходить вияв взаємозв’язок речей матеріального світу. В. об’єктивні, як і самі речі. Вивчаються багатьма науками – філософією, логікою, математикою, психологією тощо....
21. ПЛЮРАЛІЗМ Культурологічний словник ПЛЮРАЛІЗМ (від лат. pluralis – множинний) – світоглядна позиція, яка утверджує множинність інтересів, різновидів буття, ідей, поглядів, які не зводяться до чогось одного і є незалежними одне від одного. Сутність плюралізму полягає у визнанні ним протиріч як джерела соціального прогресу, стимулювання багатоманітності суспільного життя із супровідними йому явищами опозиції, конфліктів, конкурентності. Розв’язання цих […]...
22. КУЛЬТУРА ДУХОВНА Культурологічний словник КУЛЬТУРА ДУХОВНА – сфера людської діяльності, що охоплює різні сторони духовного життя людини і суспільства. К. д. включає форми суспільної свідомості (політичну, правову, моральну, естетичну, релігійну, науку й філософію) та втілення їх у літературні, архітектурні та інші пам’ятки людської діяльності. До К. д. належать освіта, виховання, мова і писемність, фольклор, народне мистецтво та […]...
23. ОНТОГЕНЕЗ Культурологічний словник ОНТОГЕНЕЗ (грец. зародження, розвиток) – індивідуальний розвиток організму; сукупність послідовних морфологічних, фізіологічних та біохімічних перетворень, що відбуваються в організмі з моменту зародження до смерті; розвиток людського індивіда у соціальних вимірах його буття....
24. РАЦІОНАЛІЗМ Культурологічний словник РАЦІОНАЛІЗМ (від лат. ratw – розум) – 1) Філософський напрям, що протиставляє містиці, ірраціоналізмові переконання у здатності людського розуму пізнавати закони буття. 2) Напрям у теорії пізнання, що на противагу емпіризмові, вважає розум єдиним джерелом і критерієм пізнання....
25. МЕНТАЛЬНІСТЬ НАЦІЇ, МЕНТАЛІТЕТ Культурологічний словник МЕНТАЛЬНІСТЬ НАЦІЇ, МЕНТАЛІТЕТ (від лат. mens – розум, мислення) – специфічний спосіб сприйняття і роз’яснення нацією свого внутрішнього світу й зовнішніх обставин; виробляється під впливом багатовікових культурно-історичних, геополітичних, при – роднокліматичних та інших чинників. М. н. виступає як цілісне духовне утворення, як “дух народу”, що пронизує всі сфери життєдіяльності людей. М. н. зберігає […]...
26. ІМПЕРАТИВ Культурологічний словник ІМПЕРАТИВ (лат. владний) – вимога, наказ, закон. У І. Канта – загальнозначущий, безумовний моральний принцип на противагу особистим принципам поведінки людини, які мають значення лише за певних умов....
27. КОНВЕРГЕНЦІЯ Культурологічний словник КОНВЕРГЕНЦІЯ (від лат. – сходжуся, наближаюся) – утворення однакових явищ у різних суспільствах або в одному суспільстві в різні епохи, без прямого наслідування, на основі однакових ідеологічних, економічних, культурних умов....
28. АМНЕЗІЯ Культурологічний словник АМНЕЗІЯ (від грец. – пам’ять) – ослаблення або втрата пам’яті, порушення пам’яті, хворобливе забування подій власного життя за певний відтинок його. XIX ст., варіація пізнього класицизму. Для А. характерні суворі монументальні форми і звернення до давньоримських і давньоєгипетських декоративних деталей....
29. ВІАДУК Культурологічний словник ВІАДУК (франц. viaduc, від лат. via – шлях і duco – веду) – міст через глибокий яр, балку, ущелину тощо, великої довжини, багатопрогінний, на високих опорах, переважно аркової, рідше балкової конструкції....
30. ВІК Культурологічний словник ВІК – поняття, що характеризує період (тривалість) життя живої істоти, а також стадії життя. Рахунок В. ведеться від народження до фізичної смерті. Щодо людини існує кілька періодів її В. – вік немовляти, ранній дитячий, дошкільний, молодший шкільний, підлітковий, юнацький, зрілий, вік старості (ранньої і похилої). Психологія вивчає притаманні для кожного з них вікові […]...