Деіндустріалізація

Related posts:

1. Транснаціональний фінансовий капітал Транснаціональний фінансовий капітал – процес зрощення транснаціональних фінансово-кредитних монополій із транснаціональними монополіями інших сфер і галузей (промисловими, транспортними та ін.), організаційною формою якого є транснаціональні фінансові групи, очолювані транснаціональною фінансовою олігархією. До транснаціональних фінансово-кредитних монополій відносять ТНБ, страхові компанії, інвестиційні компанії, різноманітні фонди та ін. Причинами виникнення Т. ф. к. є переростання національним фінансовим капіталом […]...
2. Неоколоніалістські концепції Неоколоніалістські концепції – концепції, спрямовані на обгрунтування доцільності й методів утримання залежності слаборозвинених країн у межах світового капіталістичного господарства та неоколоніалізму. Н. т. виникли в період розпаду колоніальної системи, охоплюють різні сфери суспільних відносин. Розрізняють дві основні групи Н. т.: 1) буржуазно-реформістські концепції змішаної економіки, “індустріального суспільства”, “конвергенції” та ін.; 2) концепції ідеологів неоколоніалізму: “взаємозалежності”, […]...
3. Державний капіталізм Державний капіталізм – безпосередня участь держави в економіці країни. Основним його виявом є державна власність на промислові, транспортні, банківські підприємства, земельні та лісові угіддя, формується на ранній стадії розвитку капіталізму в умовах недостатнього нагромадження приватного капіталу. Останньому ще було не під силу спорудження та експлуатація крупних промислових підприємств, доріг і каналів. Це змушена була взяти […]...
4. Аграрно-промисловий комплекс Аграрно-промисловий комплекс – сукупність галузей народного господарства, зайнятих виробництвом, переробкою, збереженням і доведенням до споживача сільськогосподарської продукції. До складу АПК входять три основні сфери: 1) виробництво засобів виробництва для сільського господарства та його виробничого обслуговування; 2) власне сільське господарство; 3) заготівля, переробка, збереження, транспортування і збут сільськогосподарської продукції. Кінцева продукція АПК є результатом взаємодії галузей […]...
5. Індустріалізація Індустріалізація (лат. industrial – старання, діяльність) – створення великого машинного виробництва в господарстві країни або в окремих його галузях за відносно короткий період. За капіталістичного способу виробництва І., як правило, починається з переходу на машинну базу легкої промисловості через те, що тут потрібно менше авансованого капіталу, а оборот капіталу відбувається швидше. В СРСР І. почалася […]...
6. Колоніальна торгівля Колоніальна торгівля – торговельні відносини між розвиненими капіталістичними державами та колоніями і залежними країнами, які характеризувалися однобічною вигодою перших (пограбуванням цінностей, що створювалися в колоніях і залежних країнах, нееквівалентним обміном з використанням економічних і позаекономічних факторів). Внаслідок цього К. т. стала однією з причин однобічного, спотвореного розвитку економіки колоніальних і залежних країн, перетворення їх на […]...
7. Принципи проектування програм структурної перебудови економіки Державне управління Принципи проектування програм структурної перебудови економіки. Вихідні положення, на яких засновується проектування програм структурної перебудови економіки. Серед найсуттєвіших можна виокремити такі: обов’язкове обгрунтування вибору головної мети та основних цілей і стратегії структурної перебудови економіки; врахування довгострокових перспектив розвитку національної економіки шляхом приведення у відповідність цілей структурної перебудови з економічного стратегією держави; врахування тенденцій […]...
8. Цінова дискримінація Цінова дискримінація – 1) реалізація товарів і послуг окремими суб’єктами підприємницької діяльності споживачам за завищеними цінами на внутрішньому та зовнішньому ринках. До таких суб’єктів належать монополії (в т. ч. олігополії та державні “природні” монополії), які монополізували, зосередили у себе виробництво переважної маси товарів і надання послуг, а також впливають на ціни на відповідних видах ринків. […]...
9. Економічна незалежність у відносинах власності Економічна незалежність у відносинах власності – наявність власності народу на створене його працею національне багатство і передусім на засоби виробництва, що передбачає активну й постійну участь працездатного населення у виробництві необхідних для суспільства товарів і послуг, справедливому розподілі створеного національного доходу, в управлінні власністю на цій основі, а також розширене відтворення людини – працівника і […]...
10. Міжгалузеві та внутрігалузеві пропорції Міжгалузеві та внутрігалузеві пропорції – кількісно-якісні співвідношення матеріально-речових та особистісних факторів виробництва між галузями або окремими виробництвами чи підгалузями. Кількість таких пропорцій залежить від ступеня розвитку суспільного поділу праці у загальній та особливій формах. Якісний аспект М. та в. п. зумовлюється передусім рівнем розвитку продуктивних сил. У розвинених країнах світу якісні співвідношення виражаються у незначній […]...
11. Закону вартості інтернаціональні форми Закону вартості інтернаціональні форми – специфічні форми та особливості дії закону вартості в умовах інтернаціоналізації економічних систем. Інтернаціоналізація виробництва та обміну зумовлює дію закону вартості в його інтернаціональній формі, зокрема формування інтернаціональної вартості, яке залежить від: 1) середньої інтенсивності праці в масштабі світового господарства та інтенсивності національної праці в різних країнах світу; 2) середньої продуктивності […]...
12. Рівень економічного розвитку Рівень економічного розвитку – узагальнене економічне поняття, яке характеризує ступінь розвитку технологічного способу виробництва, організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності та господарського механізму і виражається у показниках національного доходу (або ВВП) на душу населення, в ефективності виробництва, у глибині суспільного поділу праці та в інших макроекономічних показниках. Р. е. р. – одна з конкретних форм економічного […]...
13. Послуги з високою ємністю знань Послуги з високою ємністю знань – комплекс послуг у період інформаційної революції, розвиток яких визначає прогрес нематеріальної сфери виробництва, опосередковано – всієї економіки у розвинених країнах світу наприкінці XX – на початку XXI ст. До таких послуг належать: комп’ютерна діяльність, наукові дослідження, освіта, охорона здоров’я, рекреаційна діяльність, фінансове посередництво, страхування, обслуговування бізнесу, оцінка нерухомості, спортивна […]...
14. Структура суспільного виробництва Структура суспільного виробництва – комплекс внутрішніх зв’язків і співвідношення між галузями і сферами виробництва, пов’язаними системою суспільного поділу праці. Термін “С. с. в.” вживають у вузькому й широкому значеннях. У вузькому значенні С. с. в. – внутрішні зв’язки й співвідношення між галузями сфери матеріального виробництва, у широкому – між галузями всіх сфер національної економіки. С. […]...
15. Матеріальне виробництво Матеріальне виробництво – виробництво, безпосередньо пов’язане з виготовленням матеріально – речових благ (цінностей) і наданням матеріальних послуг, а отже, виступає основою життя людського суспільства. До М. в. належать промисловість, сільське господарство, будівництво, вантажний транспорт, торгівля та громадське харчування (частково), сфера зв’язку (частково), матеріально-технічне постачання, заготівля та особисте підсобне господарство. До нематеріального виробництва відносять освіту, охорону […]...
16. Пристосування економіки Пристосування економіки – 1) адаптація національного господарства до вимог науково-технічного прогресу, передусім НТР, а також до зовнішнього економічного середовища, що супроводжується передусім вдосконаленням господарського механізму, чинного законодавства і випуском конкурентоспроможних товарів і послуг на внутрішньому й зовнішньому ринках та іншими процесами; 2) здійснення макроекономічної політики (в т. ч. грошово-кредитної, фінансової, структурної, інвестиційної та ін.), інших […]...
17. Загальні дані про машинобудування – МАШИНОБУДУВАННЯ МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ 4 ГАЛУЗІ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ 4.7. МАШИНОБУДУВАННЯ 4.7.1. Загальні дані про машинобудування Сучасний світ не можна уявити без машинобудування, яке вважають основною галуззю промисловості світу. Приблизно 90 % його продукції забезпечують індустріально розвинені країни. Лише десята частина припадає на групу країн, що розвиваються. Лідерами світового машинобудування є США, Японія і ФРН. Сильні позиції […]...
18. Міжнародний валютний фонд Міжнародний валютний фонд (МВФ) – міжнародна економічна (валютно-кредитна) організація, головний орган регулювання міжнародної валютної системи, який має статус спеціалізованої установи ООН. Створений у 1944 р. на міжнародній валютно-фінансовій конференції в м. Бреттон-Вудс (США). Основним завданням МВФ є міжурядові консультації та співробітництво з валютних проблем, стабілізація валютних курсів і запобігання конкурентного знецінення національних валют встановлення багатосторонньої […]...
19. Класифікація галузей народного господарства Класифікація галузей народного господарства – систематизований поділ видів діяльності на відповідні сфери та галузі економіки залежно від умов виробництва, суспільного поділу праці і характеру отриманих результатів. Розрізняють передусім сфери матеріального і нематеріального виробництва. До першої належать усі види діяльності, пов’язані зі створенням матеріальних благ у матеріально-речовій формі, та надання матеріальних послуг. До другої – види […]...
20. Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) – основний фінансово-кредитний інститут країн ЄС для фінансування розвитку відсталих європейських регіонів у формі значних довготермінових кредитів, а отже, збалансованого розвитку країн ЄС. Створений 1958 з метою надання кредитів для спорудження та реконструкції об’єктів, які становлять інтерес для країн ЄС та асоційованих держав. Статутний капітал формується з внесків країн – учасниць. […]...
21. Перехід від планової до ринкової економіки РОЗДІЛ І Вступ до економічної теорії Тема 1.5. Моделі ринкової, планової та змішаної економіки 5. Перехід від планової до ринкової економіки Перехід кожної країни від планової (командної) до ринкової економіки є особливим. Але навіть за короткий час (кінець 1980-х – 1990-ті роки) вималювались деякі загальні закономірності. У перехідному періоді постсоціалістичні країни вирішують такі загальні завдання: […]...
22. Розвинені країни світу Розвинені країни світу – невелика група країн світу з передовим технологічним способом виробництва, високим рівнем розвитку сфери послуг, значним життєвим рівнем переважної більшості населення. Р. к. с. властиві високий рівень розвитку технологічного способу виробництва (значною мірою базується на автоматизованій праці) у промисловості, поступове наближення до цього рівня сфери будівництва (здебільшого базується на машинній праці), сільського […]...
23. Соціально-економічна ефективність Соціально-економічна ефективність – відповідність результатів господарської діяльності найважливішим соціальним потребам і цілям суспільства з урахуванням досягнення найвищих результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці. її двома найважливішими складовими є соціальна та економічна ефективність. Важливим показником соціальної ефективності є обсяг товарів та надання послуг масового вжитку у співвідношенні до витрат і послуг суспільної праці за […]...
24. Абсолютна рента Абсолютна рента – форма земельної ренти при капіталізмі, яку необхідно сплачувати власникові за будь-яку ділянку землі, незалежно від її родючості й місця розташування. Таким чином, А р. є економічною формою монополії приватної власності на землю. Її джерелом є надлишок додаткової вартості над середнім прибутком (різниця між ринковою вартістю сільськогосподарської продукції і суспільною ціною виробництва), а […]...
25. Закон пропозиції Закон пропозиції – загальний економічний закон, згідно з яким за незмінності всіх інших параметрів між змінами цін і кількістю товарів та послуг, які пропонуються підприємствами на ринку, існує прямо пропорційна залежність. Дія З. п. означає, що зростання ціни на товари і послуги зумовлює збільшення кількості товарів і послуг, з одного боку, і скорочення обсягів виробництва […]...
26. Система виробничих відносин Система виробничих відносин – сукупність виробничих відносин, що формуються у процесі безпосереднього виробництва, обміну, розподілу і споживання та поступове підпорядкування в процесі історичного розвитку підсистемі виробничих відносин сфери безпосереднього виробництва інших підсистем (сфер цієї системи), а також певному господарському механізму, у результаті чого система перетворюється на цілісність із властивими їй законами, з новими якостями, новим […]...
27. Міжнародні валютно-кредитні організації Міжнародні валютно-кредитні організації – організації, створені на підставі міжурядових угод для регулювання міжнародних валютних і фінансово-кредитних відносин, стабілізації світової економіки, економічного поділу світу. Найважливішими М. в.-к. о. є МВФ і МБРР. Для сприяння розвитку економіки країн, що розвиваються, та посилення впливу розвинених країн у бажаному для них руслі у цих регіонах створено Міжамериканський банк розвитку, […]...
28. Закон суспільного поділу праці Закон суспільного поділу праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком продуктивних сил і об’єктивно неминучим поглибленням процесу поділу праці в різних формах, зокрема спеціалізації виробництва й праці, та зростанням на цій основі продуктивності праці. Спеціалізація виробництва супроводжується підвищенням ступеня його однорідності, удосконаленням засобів і предметів праці, підвищення рівня механізації […]...
29. Міждержавне регулювання інфляції Міждержавне регулювання інфляції – спільна антиінфляційна політика двох чи більше країн, що здійснюється шляхом координації основних засобів регулювання економіки та грошового обігу. Необхідність М. р. і. продиктована зростанням інтернаціоналізації економічного способу виробництва розвинених країн світу, поєднанням внутрішніх причин інфляції із зовнішніми факторами. Найповніше М. р. і. здійснювалося у країнах ЄС з початку 80-х з ухваленням […]...
30. Амортизація Амортизація (франц. amortir – послаблювати, гасити) – зменшення вартості майна внаслідок зношування його. Для заміщення зношеної частини основних засобів виробництва підприємства роблять амортизаційні відрахування, тобто відрахування певних грошових сум відповідно до розмірів фізичного і морального зносу засобів виробництва. Амортизаційні відрахування проводяться за встановленими нормативами А. основних засобів. Річна норма амортизаційних відрахувань визначається у відсотках від […]...