Депозитні операції комерційних банків – пасивні операції з грошовими вкладами фізичних або юридичних осіб, за які банки виплачують вкладникам певний відсоток. У розвинених країнах світу за допомогою таких операцій формуються власні, залучені та емітовані засоби, створюються додаткові ліквідні можливості фінансування активних операцій, отже, створюються гроші. Важливо, щоб цей процес здійснювався відповідно до реальних потреб у грошах, законів грошового обігу, чинного законодавства і контролювався центральним банком через механізм
банківських резервів. Зокрема, комерційні банки не можуть створювати грошову масу, що перевищує величину, кратну їхнім резервам, грошовий мультиплікатор, який виникає при створенні ними грошей, повинен бути значно меншим від резервних норм. Унаслідок тотального зубожіння населення вклади зменшились з 84 млрд. крб 1990 до 6,8 млрд. грн. 2000, 33 млрд. грн. 2003, а реальними вкладниками нині є лише близько 10% населення. В Німеччині, наприклад, на початку 2000 банками було залучено понад 1,1 трлн євро. У США для населення відкривають такі основні рахунки: 1) перевідні (або звичайні чекові рахунки), які відкривають проти вкладу до запитання,
переважно невеликого. З клієнта щомісяця береться плата за ведення рахунку, за опрацювання кожного чека тощо; 2) спеціальні чекові рахунки, за якими вкладник не здійснює щомісяця значної кількості платежів, рідко користується чековою книжкою; 3) НАУ-рахунки, що відкриваються проти вкладів до запитання. На них виплачують відсоток, розмір якого обмежується. За ведення цього рахунку банк бере плату, пропорційну середньому балансу (тобто сумі, яка повинна постійно перебувати на рахунку) або мінімальному вкладу, а також плату за обслуговування кожного вкладу, кожного зняття з нього; 4) супер НАУ-рахунки – гібрид депозитного грошового рахунку і рахунку НАУ (банки встановлюють будь-яку відсоткову ставку, а плату за ведення рахунків беруть переважно за середнім балансом); 5) рахунки депозитів грошового ринку. Відсоткова ставка не обмежується, але зняти гроші з нього можна не більше трьох разів на місяць за чеком і тричі на місяць за попередньою вимогою. За ведення цих операцій банк бере з клієнта відповідну плату; 6) зберігання вкладів і відповідні рахунки, з яких виплата здійснюється на першу вимогу клієнта. Такі вклади засвідчуються видачею ощадної книжки; 7) рахунки за строковими вкладами; 8) “рахунки зв’язаних коштів”, які об’єднують в єдине ціле: виписування чеків, безплатне чекове обслуговування, надання кредитних карток клієнтам, скорочення відсотка за окремими видами споживчого кредиту та ін. За користування цим рахунком клієнт щомісяця сплачує 3- 5 доларів. Крім того, банк може визначати розмір середнього або мінімального вкладу, за який плата не береться. Американські банки також надають спеціальні послуги, розраховані на певні верстви населення – рахунки для пенсіонерів, молодих споживачів, різдвяні рахунки та ін., які поступово поширюються і в Україні.
Loading...