Дійові особи (суб’єкти) економічних відносин
РОЗДІЛ І Вступ до економічної теорії
Тема 1.1. Що і для чого вивчає економічна наука, її місце серед інших наук
2. Дійові особи (суб’єкти) економічних відносин
Маючи певні уявлення про те, що вивчає економічна наука, можемо перейти до наступного питання: дійові особи, або, як їх ще називають, суб’єкти економічних відносин.
Економіка є такою складною системою, що в різних її проявах у різні часи ми знайдемо різних дійових осіб. Уявлення про суб’єктів економічного життя залежить і від кута зору, під яким бажаємо розглянути економіку,
У будь-якій економіці й в усі часи суб’єктами відносин були виробники та споживачі речей і послуг.
Із розвитком ринкових відносин виробники стають продавцями, а споживачі – покупцями.
Якщо розглянути ринкову економіку під кутом зору руху виробничих ресурсів, товарів і доходів, то її дійовими особами виступають домашні господарства, підприємства і держава (уряд). Мова про економічний зміст діяльності цих суб’єктів йтиме при детальному розгляді моделі ринкової системи.
Коли вивчатимемо, як формуються доходи у ринковій
Вивчення конкретніших явищ ринкової економіки змусить нас розглянути роль торговців і банкірів, брокерів і дилерів, менеджерів (управляючих) і акціонерів (власників акцій) тощо.
У міжнародних економічних відносинах беруть участь такі особливі економічні суб’єкти, як міжнародні торговельні та валютно-фінансові організації. Серед них Світова організація торгівлі (СОТ), Міжнародний валютний фонд (МВФ) та інші.
В економіці, яка побудована на принципах, що відмінні від ринкових, зокрема у плановій, головними дійовими особами відносин були центральні органи управління, органи галузевого управління (міністерства), державні підприємства-виробники та окремі працівники.
Отже, складність економічного життя суспільства зумовлює різноманітність його дійових осіб (суб’єктів економічних відносин).
Ми вже знаємо, що вивчає економічна наука. Перед нами постає нове питання: “Для чого вивчають економічні явища?”. Для відповіді на це питання скористаємося схемою 1.1.1.
Схема 1.1.1 Етапи економічного дослідження
Пояснення до схеми
Схема відображає етапи економічного дослідження, якими є: збирання фактів, розробка теорій, обгрунтування економічної політики. Не виключено, що економічне дослідження зупиняється на другому етапі – розробці теорії і не досягає втілення в економічній політиці.
Збирання фактів – це змалювання певних явищ, сфер економіки, їх аналіз і класифікація. Якщо, наприклад, аналізуємо сферу споживання, то нам необхідні факти про рівень доходів окремих споживачів, рівень цін на товари, структуру споживання певних сімей або верств суспільства.
Економічна теорія – спроба пояснити певні явища. З цією метою факти впорядковуються, між фактами шукаються зв’язки, робляться певні узагальнення. Часто на грунті узагальнень створюються економічні моделі. Нехай на підставі фактів зроблений висновок про зниження рівня споживання населення на 15%. Фахівці шукають зв’язок цього явища з іншими. У нашому випадку це може бути інфляційне зростання цін, збільшення податків, зменшення державних пільг тощо. Для перевірки правильності припущення про причину зниження рівня споживання необхідно знову звернутися до фактів, які або спростовують, або підтверджують існування зв’язку між явищем, що досліджується, й іншими явищами. Це й відображає зворотна стрілка на графіку: від теорії до фактів. Суттєві повторювані зв’язки формулюються як принципи, закономірності, закони науки.
Крім теорії у розумінні пояснення зв’язків між окремими явищами (теорія граничної корисності, теорія фірми тощо), існують теорії у розумінні системи поглядів, що засновані на певних вихідних положеннях. На грунті таких вихідних положень виникають учення, нові напрями досліджень, наукові школи – об’єднання науковців, що сповідують одні ідеї. Узагальнення про поведінку дійових осіб економіки, відображені у принципах, економічних законах, можуть бути використані при розробці політики. Економічні радники при вищих урядових особах, економічні розділи у програмах урядів, політичних партій тощо – явища звичайні. Але не завжди і не всі теорії втілюються у політиці урядів. Це зумовлюється, по-перше, тим, що існують різні і навіть протилежні пояснення одних і тих самих явищ. Наприклад, кризову ситуацію в Україні у 90-х роках представники різних політичних партій пояснюють по-різному. По-друге, жодна теорія не може передбачити всіх можливих змін в економічній ситуації. Тому в екстремальних ситуаціях, якими є ситуації економічних криз, іноді необхідно керуватися не лише теорією, а й потребами конкретного моменту.
Якщо втілена в економічній політиці теорія не дає бажаних наслідків, тобто, якщо її пояснення дійсності не справджуються, то теорія корегується, оновлюється, іноді до старої назви теорії додається частка “нео” (“новий”), наприклад, неокласична економічна теорія. Це відображено на схемі зворотною стрілкою від економічної політики до етапу розробки теорії.
Виходячи з двох ролей, які виконує економічна наука – пояснювати існуючу економічну дійсність та давати рекомендації щодо того, як діяти в певних економічних умовах – розрізняють позитивну та нормативну економічну теорію. Позитивна економічна теорія розкриває зміст економічних явищ, а нормативна дає рекомендації, формулює правила поведінки економічних суб’єктів.
Завданням економічної науки як такої, що пояснює економічну дійсність, є розкриття економічних законів. Економічний закон – це суттєвий, повторюваний зв’язок між процесами та явищами. Прикладом такого зв’язку є залежність між ціною та попитом на товар: при зростанні ціни попит на нього з боку покупців зменшується. Економічні закони мають відмінності від законів, які вивчаються у природничих науках. Вони реалізуються (здійснюються) у масі явищ, їм підпорядковуються більшість випадків, але можливі й винятки. Такі винятки не є типовими, наприклад, для законів фізики. Закон Всесвітнього тяжіння поширюється на всі об’єкти, що знаходяться на земній поверхні. Натомість, зв’язок між ціною і попитом може здійснюватися в конкретних випадках по-особливому. Зокрема, якщо йдеться про товар, від якого залежить наше життя та здоров’я, зростання ціни не змусить нас відмовитися від його споживання. Якщо купуються товари престижного попиту, то зростання ціни не стає на заваді для багатих людей, які прагнуть володіти певними речами, щоб демонструвати приналежність до певного прошарку суспільства тощо. Основна причина такої особливості економічних законів пов’язана з тим, що вони здійснюються через діяльність людей, наділених свідомістю, волею, власними уподобаннями та інтересами.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...