Дієздатність

Related posts:

1. Цивільне судочинство Цивільне судочинство – урегульований нормами цивільного процесуального права порядок провадження в цивільних справах, який визначається системою взаємопов’язаних цивільних процесуальних прав і обов’язків, що реалізуються їхніми суб’єктами – судом, органом судового виконання і учасниками процесу цивільних процесуальних дій. Завданням Ц. с. є захист прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб і держави шляхом всебічного розгляду та […]...
2. Реорганізація Реорганізація – припинення діяльності юридичної особи, після чого її майно, майнові права і обов’язки переходять до іншої юридичної особи. Рішення про Р. приймає власник або уповноважений ним орган. Р. здійснюється шляхом злиття, об’єднання, поділу, виділення, перетворення. У разі злиття юридичних осіб майнові права та обов’язки кожної з них переходять до юридичної особи, яка виникла в […]...
3. Аналогія права Аналогія права – застосування загальних принципів права у випадках, якщо у законодавстві бракує спеціальної норми, розрахованої на регулювання відповідних суспільних відносин. А. п. має обмежену сферу застосування, яка скорочується із розвитком і удосконаленням законодавства. А. п. може застосовуватися у цивільних, адміністративних, трудових правовідносинах. Не допускається А. п. у Кримінальному праві. Див. також Прогалина у праві....
4. Недієздатність Недієздатність – неможливість для громадянина власними діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов’язки. Визнання громадянина недієздатним можливе в судовому порядку, якщо внаслідок душевної хвороби або недоумства він не може розуміти значення своїх дій або керувати ними. Над недієздатним громадянином встановлюється опіка. Від імені громадянина, визнаного недієздатним, угоди укладає його опікун. В разі […]...
5. Сторони в цивільному процесі Сторони в цивільному процесі – особи (громадяни і організації), матеріально-правовий спір між якими є предметом розгляду і вирішення в цивільному судочинстві. С. в ц. п. мають у справі юридичний інтерес матеріально-правового характеру. С. в. ц. п. є позивач і відповідач. Позивач – це особа, на захист суб’єктивних матеріальних прав і законних інтересів якої порушено цивільну […]...
6. Цивільно-процесуальне право Цивільно-процесуальне право – система правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері здійснення правосуддя у цивільних справах. Ц. – п. п., зокрема, закріплює процесуальний порядок розгляду загальними судами-справ із спорів з цивільних, сімейних, трудових, колгоспних та інших відносин, з адміністративно-правових відносин та справ окремого провадження. Метод Ц. – п. п.- імперативно-диспозитивний. Імперативний метод впливає на […]...
7. Зловживання правом Зловживання правом – здійснення суб’єктивного цивільного права з порушенням можливих меж його дії. Будь-яке із суб’єктивних цивільних прав має межі, міч є його невід’ємною властивістю, оскільки це міра можливої поведінки уповноваженої особи (фізичної або юридичної) в цивільних правовідносинах. Передбачені законом положення, які визначають міру можливої поведінки, і є межами (рамками) дії суб’єктивного цивільного права. Вони, […]...
8. Цивільна правосуб”єктність фізичної та юридичної особи Частина четверта ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 22. Цивільне право 2. Цивільна правосуб”Єктність фізичної та юридичної особи. Вам уже траплялися поняття “правоздатність” і “дієздатність”. Ознайомимося з ними докладніше. В цьому розділі йтиметься про цивільну правоздатність і цивільну дієздатність, які разом станов­лять правосуб’єктність особи. Правоздатність, як ми вже знаємо, виникає з моменту народження й зберігається до […]...
9. Особа в цивільному праві Особа в цивільному праві – суб’єкт цивільних відносин – фізичні особи (громадяни) та юридичні особи. Термін “фізична особа” ширший за термін “громадянин”, оскільки включає не тільки громадян України, а й громадян інших держав, осіб без громадянства. Правоздатність громадянина виникає в момент народження його і припиняється із смертю. Цивільна дієздатність в повному обсязі виникає після досягнення […]...
10. Податкова декларація Податкова декларація (лат. declaratio – заява) – офіційна заява юридичної особи або громадянина, які за законодавством повинні сплачувати податки, про доходи, одержані за певний період, пільги, на які відповідно до чинного законодавства має право платник, і суми доходу, що підлягають оподаткуванню за різними ставками, у вигляді документа, який у юридичної особи підписує керівник, головний бухгалтер […]...
11. Учасники цивільного процесу Учасники цивільного процесу – суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин, тобто особи, участь яких у цивільному судочинстві передбачена нормами права і дії яких спрямовані на виникнення, розвиток і припинення цивільного процесу. Це особи, які беруть участь у справі з метою захисту: а) своїх прав та інтересів, що охороняються законом, як сторони, треті особи у справах позовного провадження, […]...
12. Строки в цивільних правовідносинах Строки в цивільних правовідносинах – зумовлюються подією або дією (юридичним фактом), з настанням або перебігом якої з’являються певні правові наслідки щодо виникнення, зміни або припинення цивільних правовідносин та захисту цивільних прав. За своєю правовою природою строк у цивільних правовідносинах є особливим юридичним фактом. Юридичні строки вольові за своїм формуванням і походженням і водночас підпорядковуються об’єктивним […]...
13. Цивільно-правова відповідальність Частина четверта ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 24. Захист цивільних прав 3. Цивільно-правова відповідальність. Будь-яке порушення цивільних прав особи може потягнути за собою цивільно-правову відповідальність. Цивільно-правова відповідальність – це вид юридичної відповідальності, яка полягає в настанні передбачених законом негативних майнових наслідків для правопорушника. Підставою цивільної відповідальності є скоєння особою цивільного правопорушення. Цивільно-правова відповідальність суттєво відрізняється […]...
14. Цивільна відповідальність Цивільна відповідальність – одна з форм (видів) юридичної відповідальності, суть якої полягає в примусовому впливові на порушника цивільних прав і обов’язків шляхом застосування щодо нього санкцій, які тягнуть за собою додаткові невигідні майнові наслідки. Ц. в. встановлюється законом або договором сторін. Ц. в. має компенсаційний характер, оскільки мета її – поновити порушені майнові права кредитора. […]...
15. Припинення права власності Припинення права власності – припинення дії відповідного права. Відбувається за умови настання певних юридичних фактів. Так, право власності припиняється, коли припиняє своє існування об’єкт цього права, у разі смерті громадянина або ліквідації юридичної особи – власника. В цих випадках майно стає об’єктом власності інших осіб. Воно може бути примусово вилучене як санкція за правопорушення (конфіскація); […]...
16. Статут юридичної особи Статут юридичної особи – затверджений власником (засновником) документ, який визначає правовий стан, найменування і місцезнаходження юридичної особи, предмет і цілі діяльності її, органи управління та порядок формування їх, порядок формування майна юридичної особи та розподілу її прибутку, умови реорганізації та припинення діяльності її, а також інші положення....
17. Цивільний процес Цивільний процес – процесуальна діяльність суб’єктів цивільних процесуальних правовідносин: судів – з розгляду цивільної справи, перевірки законності та обгрунтованості винесеного у справі рішення; органу судового виконання – з примусової реалізації судового рішення; осіб, які беруть участь у справі,- із захисту суб’єктивних майнових і особистих немайнових прав, державних і громадських інтересів; інших учасників процесу – із […]...
18. Виконавче провадження Виконавче провадження – урегульований нормами цивільного процесуального права порядок примусового виконання рішень, ухвал, постанов суду, інших юрисдикційних органів, який визначається системою взаємопов’язаних цивільних процесуальних прав і обов’язків органу судового виконання та учасників виконавчого провадження. Згідно з В. п. примусове виконання здійснюється органом судового виконання, який діє під керівництвом, при сприянні та контролі судді; вимоги органу […]...
19. Безвісна відсутність Безвісна відсутність – встановлений у судовому порядку факт тривалої відсутності громадянина в місці його постійного проживання, коли місцезнаходження його невідоме. Визнання Б. в. здійснюється за заявою заінтересованих осіб у порядку окремого провадження. Суд визнає громадянина безвісно відсутнім через один рік від дня одержання в місці його постійного проживання останніх відомостей про його місцеперебування. Не можуть […]...
20. Санкції цивільного процесуального права Санкції цивільного процесуального права – найважливіші гарантії реалізації його норм. С.- встановлені цивільним процесуальним правом наслідки недотримання або порушення норм. С. включають заходи захисту і заходи відповідальності. Заходи захисту спрямовані на припинення правопорушення, поновлення порушеного права і забезпечення виконання обов’язку. Нових, додаткових обов’язків на суб’єктів цивільних процесуальних правопорушень вони не покладають. Заходи відповідальності покладають на […]...
21. Оскарження рішень про призначення пенсій Оскарження рішень про призначення пенсій – оскарження, яке здійснюється у вигляді подання скарги на рішення органу що призначає пенсії, до районної (міської) Ради народних депутатів або до районного (міського) суду. Скарга на дії службової особи може бути подана до суду громадянином, його представником, а також на прохання громадянина уповноваженим представником громадської організації або трудового колективу. […]...
22. Зобов’язання Зобов’язання – такі цивільні правовідносини, коли одна особа (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. З. можуть бути односторонніми, коли одна сторона має тільки права, а інша – лише обов’язки (наприклад, у договорі позики), і двосторонніми, коли […]...
23. Правоздатність цивільна Правоздатність цивільна – здатність особи мати цивільні права і обов’язки. Розрізняють П. громадян і П. юридичних осіб. Я. громадян визнається рівною мірою за всіма громадянами України. Виникає в момент народження і припиняється із смертю. Громадяни можуть мати майно на праві власності, успадковувати його, здійснювати підприємницьку і будь-яку іншу не заборонену законом діяльність, створювати самостійно або […]...
24. Право повного господарського відання Право повного господарського відання – речове право, згідно з яким власник передає майно у володіння, користування і розпорядження створеній ним юридичній особі з правом вчинення щодо такого майна будь-яких дій, які не суперечать закону і цілям діяльності такої юридичної особи. При цьому за власником зберігаються права щодо вирішення питань створення юридичної особи та визначення цілей […]...
25. Поняття й підстави кримінальної відповідальності Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 21. Кримінальна відповідальність 1. Поняття й підстави кримінальної відповідальності. Якщо людина скоїла злочин, то виникає питання про притяг­нення її до відповідальності за скоєне. Невідворотність покарання, неможливість уникнути його – один із найкращих засобів запобі­гання скоєнню злочинів. Пригадайте, які види юридичної відповідальності вам відомі, до якого з них може […]...
26. Цивільні процесуальні штрафи Цивільні процесуальні штрафи – самостійний галузевий вид відповідальності як захід майнового впливу, встановлений цивільним процесуальним законодавством, який вживається судом до осіб, що не виконали покладених на них конкретних процесуальних обов’язків у складі цивільних процесуальних правовідносин у справі. Штрафи встановлені: за неявку в суд свідка; за неподання на вимогу суду письмових і речових доказів; за порушення […]...
27. Цивільний відповідач у кримінальному процесі Цивільний відповідач у кримінальному процесі – громадянин або юридична особа (підприємство, установа чи організація), які за законом несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну злочином, і щодо яких є постанова особи, яка проводить дізнання, слідчого, судді або ухвала суду про притягнення у справі як ІД. в. За загальним правилом відповідальність за заподіяну шкоду несе обвинувачений. У […]...
28. Вік для притягнення до кримінальної відповідальності Вік для притягнення до кримінальної відповідальності – згідно із ст. 10 КК України до кримінальної відповідальності притягаються особи, яким на час скоєння злочину минуло 1(3 років. Однак за скоєння тяжких злочинів відповідальність настає з 14 років. Перелік цих злочинів наведено у ч. 2 ст. 10 К К України. Особи, які скоїли злочин у віці від […]...
29. Суб’єктивне право Суб’єктивне право – закріплена законом Г забезпечена державним захистом міра дозволеної поведінки суб’єкта права. С. п. реалізується у правовідносинах. Зміст С. п. полягає в можливості суб’єкта права здійснювати дозволені законом позитивні дії, вимагати певних дій від зобов’язаних осіб – учасників правовідносин, звернутися до компетентних державних органів за захистом порушеного права. С. п. закріплюється в Конституції […]...
30. Оголошення померлим Оголошення померлим – визнання в судовому порядку особи за померлу, якщо в місці її останнього проживання немає відомостей про її місцеперебування протягом 3 років або коли вона пропала безвісти за обставин, що загрожували смертю або давали підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом 6 місяців. Військовослужбовець або інший громадянин, який пропав безвісти у […]...
31. Адміністративна правоздатність Адміністративна правоздатність – здатність суб’єкта адміністративних правовідносин мати права і нести юридичні обов’язки у галузі державного управління. Залежно від виду суб’єкта адміністративного права можна говорити про правоздатність колективних та індивідуальних суб’єктів адміністративного права. Правоздатність є необхідною передумовою суб’єктивного права. А. п. колективних суб’єктів визначається їх юридично закріпленими цілями, завданнями, функціями, структурною організацією і компетенцією. Вона […]...
32. Абсолютні права Абсолютні права – суб’єктивні права, носіям яких (фізичним і юридичним особам) протистоїть невизначене коло певним чином зобов’язаних осіб. А. п. реалізуються в абсолютних правовідносинах. Абсолютними є правовідносини власності, авторства на твори науки, літератури і мистецтва, на винаходи, промислові зразки, відносини з приводу таких духовних благ, як життя, здоров’я, честь, гідність тощо. Отже, тому чи іншому […]...
33. Правоздатність Правоздатність – здатність фізичної або юридичної особи мати майнові чи особисті немайнові права та обов’язки. Фізичні особи, згідно з чинним законодавством, можуть мати майно в особистій власності, мають право користуватися житлом та іншим майном, заповідати його та успадкувати його від близьких і дальніх родичів чи інших громадян, обирати рід занять (зокрема, займатись підприємництвом), місце проживання […]...
34. Помічник адвоката Помічник адвоката – особа, яка має вищу юридичну освіту і працює в адвоката (адвокатському об’єднанні). Умови роботи визначаються контрактом між адвокатом (адвокатським об’єднанням) і П. а. з дотриманням законодавства про працю. П. а. може виконувати доручення у справах, які знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень останнього. Не можуть бути її. […]...
35. Права сторін у цивільному процесі Права сторін у цивільному процесі – встановлені в процесуальному законодавстві можливості сторін для виконання ними численних процесуальних дій з реалізації процесуальних функцій. Як особи, що беруть участь у справі, сторони мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги,, одержувати копії рішень, ухвал, постанов та інших документів зі справи, брати участь у судових засіданнях, […]...
36. Право притулку Право притулку – зумовлений державним суверенітетом і регламентований нормами міжнародного права процес допуску на свою територію іноземця (громадянина іншої держави або особи без громадянства) з метою захисту його від посягань на життя чи свободу з боку держави попереднього місця перебування....
37. Елементи складу правовідносин Частина друга ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА ТА ПРАВОВІДНОСИН § 7-8. Правовідносини 2. Елементи складу правовідносин. Правовідносини мають певний склад, у них визначають декілька елементів. Перша складова правовідносин – їх учасники. Учасників правовідносин прийнято називати суб’єктами правовідносин. Більшість юристів ототожнює поняття “суб’єкти права” та “суб’єкти правовідносин”, однак окремі правознавці вважають, що суб’єктами права є всі, хто має […]...
38. Захист цивільних прав Захист цивільних прав – захист, який здійснюється за допомогою заходів матеріально-правового і процесуально-правового характеру. Це дає підстави визначити право особи на З. ц. п. як самостійне суб’єктивне право, яке відображає юридично закріплену можливість правомочної особи використати спеціальні засоби правоохоронного характеру. З. ц. п. здійснюється судом, арбітражним судом або третейським судом ви знанням цих прав, відновленням […]...
39. Українська правнича фундація (УПФ) Українська правнича фундація (УПФ) – всеукраїнський благодійний фонд, утворений за ініціативою українських та іноземних правників при матеріальній підтримці Джорджа Сороса і фонду Карла Поппера з метою допомоги і сприяння розбудові в Україні правової держави, створенню сучасної системи законодавства, відродженню української школи права, піднесенню престижу професії правника, розвитку наукової й освітньої діяльності в галузі права тощо. […]...
40. Потерпілий Потерпілий – особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Визнання громадянина П у справі має бути процесуально оформлене постановою органу дізнання, слідчого, прокурора, судді або ухвалою суду. Згідно із ст. 49 КПК П. і його представник мають такі основні права: подавати докази; заявляти клопотання; ознайомлюватися з усіма матеріалами справи від моменту закінчення попереднього […]...