Екологія – охорона природи ВИДІЛЕННЯ ГАЗОПОДІБНІ – газоподібні речовини, що продукуються живими організмами або утворюються з мін. об’єктів завдяки перебігу біол., хім. чи фіз. процесів. До В. г. належать також фітонциди та ін. леткі

Екологія – охорона природи НОРМА ВИДОБУТКУ – 1) ліміт вилучення особин з популяції, який визначає кількість і статевовіковий стан тварин з розрахунком на підтримання прир. густоти і структури популяцій або їхньої зміни до доцільного

Екологія – охорона природи ОЧИЩЕННЯ ВОДИ – усунення сторонніх домішок (у т. ч. живих організмів) з води за допомогою мех., фіз. – хім. (хлорування, озонування тощо) та біол. методів.

Екологія – охорона природи АСЕПТИКА – сукупність профілактичних заходів, спрямованих на запобігання потраплянню патогенних мікроорганізмів у рани, тканини, органи і порожнини тіла. З метою знешкодження патогенних мікроорганізмів використовують автоклавування, кип’ятіння, УФ-опромінення, випромінювання бактерицидних ламп,

Екологія – охорона природи КАДАСТР РЕКРЕАЦІЙНИЙ – систематизоване зведення відомостей про території, відведені для відпочинку і відновлення здоров’я людей. Заг. кадастрові показники доповнені відомостями про естетичну цінність, ступінь складності маршрутів, їх доступність для різних

Екологія – охорона природи КУМУЛЯТИВНА ОТРУТА – отрута, що накопичується в ланцюгах живлення, напр. накопичення раніше широко використовуваного ДДТ.

Екологія – охорона природи ПРОМИВАННЯ ГРУНТУ – фільтрування прісної води крізь поверхневий шар грунту для вилучення з нього водорозчинних солей і тим самим створення сприятливих умов для росту культ, рослин. Надзвичайно водомісткий процес, що

Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ ХІМІЧНА – комплекс заходів, спрямованих на поліпшення фіз.-хім. властивостей грунтів та поверхні гір. порід шляхом внесення хім. речовин – гіпсу, вапна, хлориду кальцію, ПАР тощо.

Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) ЕКОНОМІЧНА – встановлене в міжнародній практиці розмежування вод та дна Світового океану на простори різної держ. юрисдикції. Розрізняють територіальні води (12 миль), прилеглу (до 24 миль від

Екологія – охорона природи ПРИНЦИП ЗАСНОВНИКА – поодинокі особини – засновники нової колонії, або популяції – несуть у собі лише частину заг. ген. інформації, властивої виду. Екол. зміст цього загальнобіол. принципу в тому, що

Екологія – охорона природи УТИЛІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ – повторне використання пром. відходів як вторинної сировини, палива, добрив тощо.

Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЧНА ПЛАСТИЧНІСТЬ – те саме, що й Валентність екологічна.

Екологія – охорона природи КЛІМАТРОН – складна інженерна споруда з можливістю створення в ній штучного клімату.

Екологія – охорона природи РЕСУРСОЗБЕРЕЖНА ТЕХНОЛОГІЯ – див. Технологія ресурсозбережна.

Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ВНУТРІШНЄ – все те, що знаходиться всередині організму або біоценозу, але не є його частиною. Напр., біотоп, пов’язаний з тим чи ін. біоценозом; гази в міжклітинниках організму.

Екологія – охорона природи ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН ПОЗАБАЛАНСОВІ – запаси корисних копалин, використання яких відповідно до затверджених кондицій екон. недоцільне, техн. неможливе або екол. небезпечне, однак у перспективі вони можуть бути використані (переведені в

Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНЕ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД – спосіб очищення побутових і пром. стічних вод, який грунтується на біохім. руйнуванні орг. речовин, розчинених у стічних водах за допомогою живих організмів. Вони сприяють фільтрації

Екологія – охорона природи ВИСОКОГІР’Я – відносне поняття, що характеризує вертикальні смуги або зони на висоті понад 2000-3000 м без рослинності або з нею (гірські степи, луки, арктичні пустелі тощо), які істотно відрізняються від

Екологія – охорона природи ВЕРМИКУЛЬТУРА – штучне розведення дощових черв’яків з метою їх використання для добування якісного біогумусу. Високу продуктивність має, зокрема, каліфорнійський черв’як.

Екологія – охорона природи ГЕОЛІТОБІОНТ, літобіонт – вид, який живе в товщі материнських порід.

Екологія – охорона природи ЕЛЕМЕНТ СЕРЕДОВИЩА – термін не визначеного змісту, збігається іноді за змістом з компонентами, що утворюють середовище, або з компонентами ландшафту, іноді відповідає їхнім кінцевим дискретам (напр., особина певного виду, окреме

Екологія – охорона природи ГЕСТИ – піщані льодовикові ландшафти, розташовані за смугою маршів та ватів на заході Польської низовини, де зустрічаються болота, вересові пустища, соснові гаї, озера.

Екологія – охорона природи ПСАМОН – сукупність мешканців піщаних берегів водойм (вище від рівня води); П. складається з діатомових та ін. водоростей, інфузорій, деяких дрібних червів, личинок комах та ін. організмів.

Екологія – охорона природи ЧОРНИЙ СПИСОК ВИДІВ – перелік видів, які зникли на планеті, починаючи з 1600 р. Підставою для введення певного виду до Ч. с. в. є відсутність достовірних свідчень про його існування

Екологія – охорона природи ОЛЬС – низинне лісове (вільхове) болото з мін. водою в Росії.

Екологія – охорона природи АЛЮВІЙ – відклади, нагромаджені в долинах водними потоками (галька, гравій, пісок, глина). В А. рівнинних річок розрізняють русловий А., заплавний А., який нагромаджується під час повені в заплавах, та старичний

Екологія – охорона природи ФЕНОМЕН ПРИРОДИ – виняткове явище чи об’єкт природи, що може бути предметом вивчення, спец, охорони (як пам’ятки природи).

Екологія – охорона природи АНТОСФЕРА – сфера впливу аром, виділень окремої квітки й активної діяльності комах – споживачів нектару, пилку, запилювачів рослин.

Екологія – охорона природи СТЕНОФАГІЯ – вузькоспеціалізоване живлення. Розрізняють олігофагію – живлення небагатьма видами корму і монофагію – живлення лише одним видом корму.

Екологія – охорона природи КОНСОРЦІЯ – сукупність різнорідних організмів (тварин і рослин), тісно пов’язаних між собою. Життєдіяльність К. залежить від центр, члена, або ядра. Індивід. К.: ядро – одна особина; популяційна К.: ядро –

Екологія – охорона природи ЗАКОН ПОРУШЕННЯ СЕРЕДНІХ ВЕЛИЧИН – див. Закони системи “хижак – жертва” (В. Вольтерра).

Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ АГРОЦЕНОТИЧНА – сукупність особин виду (сорту) в агроценозі (розрізняють односортові П. а. та генотипічні, багатосортові, в межах виду).

Екологія – охорона природи АНАГЕНЕЗ – тип еволюційного процесу орг. світу, близький до біол. прогресу. У 1866 р. термін “А.” запровадив амер. палеонтолог А. Хайатт, позначивши ним початкову стадію розвитку великих систематичних груп організмів,

Екологія – охорона природи ОХОРОНА УГІДЬ – комплекс заходів щодо рац. використання та збереження ділянок території (акваторії), призначених для госп. цілей.

Екологія – охорона природи ПОТУЖНІСТЬ ОЧИСНИХ СПОРУД В УКРАЇНІ – заг. потужність очисних споруд в Україні станом на 01.01.97 становила 8281 млн м3, у т. ч. потужність очисних споруд, після яких зворотні води скидались

Екологія – охорона природи ПРІОРИТЕТИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ СТАНУ ДОВКІЛЛЯ В УКРАЇНІ – складна екон. ситуація в країні, дефіцит коштів на природоохоронні об’єкти потребує визначення пріоритетних напрямків та реалістичних, економічно вигідних першочергових заходів,

Екологія – охорона природи ЗАКОНОДАВСТВО ВОДНЕ – законодавство, яке визначає правовий режим водних ресурсів країни, порядок їх використання та охорони, а також запобігання шкідливому впливу вод. 3. в. передбачає ведення обліку запасів води (водний

Екологія – охорона природи ЛІМНОФІЛИ – рослини і тварини, які віддають перевагу стоячим водоймам, озерам як місцю свого існування.

Екологія – охорона природи ВИКИД ЕКОНОМІЧНО ДОПУСТИМИЙ – кількість викинутих забруднювальних речовин, які завдають навколишньому середовищу шкоди меншої або хоча б такої, що дорівнює витратам на запобігання чи ліквідацію забруднення. Такий підхід екол. і

Екологія – охорона природи ВОДИ ВАДОЗНІ – підземні води, що містяться у порах, шпарах та порожнинах верхніх шарів земної кори і беруть участь у заг. колообігу води на Землі. Деяка частина В. в. формується

Екологія – охорона природи ЕНДЕМІЗМ – явище приуроченості рослин і тварин окремих видів, родів, родин та ін. систематичних категорій до певної відносно обмеженої геогр. території. Е. найбільш розвинений у добре ізольованих районах (о-ви, гори,

Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ ЗАБРУДНИКІВ – кількість забруднювальних речовин у певному об’ємі або одиниці маси повітря, води, грунту чи ін. середовища.

Екологія – охорона природи ЕВОРЗІЯ – локальна ерозія в руслі стрімких річок, спричинена придонним обертанням потоку води – вирами. Ці вири утворюють у скелястому руслі річки ями і заглиблення, які є зручним місцем для

Екологія – охорона природи ІНВОЛЮЦІЯ – редукція або втрата в процесі еволюц. розвитку окремих органів або спрощення їхніх організації і функцій, напр., редукція кишок у деяких паразитичних червів, членистоногих. І. називають також дегенеративні зміни

Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ОПТИМАЛЬНИЙ – 1) ландшафт, що макс. відповідає певній формі використання (напр., з метою рекреації); 2) ландшафт, який макс. відповідає потребам певної групи населення (етносу чи його підрозділам), напр, кочівників,

Екологія – охорона природи КАМПІНА – саваноподібне дрібнолісся на білих пісках у басейні р. Амазонки.

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 11. ПОПУЛЯЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ВИКОРИСТАННЯ Підсумок розділу 11. Вивчення цього розділу скероване на усвідомлення значення популяції як структурної одиниці виду та об’єкту господарського використання. Скеровувати розвиток популяції в бажаному напрямку

Екологія – охорона природи АЛЕЛІ – спадкові одиниці (стани гена), які містяться в однакових ділянках гомологічних (парних) хромосом і визначають напрям розвитку однієї й тієї самої ознаки.

Екологія – охорона природи ПЛАНЕТАРНА РОЛЬ РОСЛИННОСТІ – роль рослинного покриву в житті планети. Полягає в акумуляції сонячної енергії, вбиранні вуглекислого газу та збагаченні атмосфери киснем завдяки фотосинтезу, участі рослин у грунтоутворенні, міграції елементів

Екологія – охорона природи СТАГНАЦІЯ – 1) дефіцит кисню у водоймі, що виникає природно; 2) затримка розвитку організмів, будь-які застійні явища.