Екологія – охорона природи ОДИНИЦЯ КОРМОВА – одиниця поживності кормів. Енерг. цінність О. к. в СІ дорівнює 1414 кДж/100 г.

Екологія – охорона природи МІКРОПЛАНКТОН – сукупність мікроорганізмів, що входять до складу планктону.

Екологія – охорона природи ЗОНИ НАПІВПУСТЕЛЬ – зони земної кулі, що займають проміжне положення між зонами пустель, з одного боку, та зонами степовими і саванами – з іншого, і зустрічаються в поясах помірних, тропічних

Екологія – охорона природи ЦЕНОГЕОГРАФІЯ – розділ геоботаніки, що досліджує закономірності розподілу біоценозів на земній поверхні.

Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА (ЗАПОВІДНО-ЕТАЛОННА) – певна ділянка, повністю вилучена з будь-якого госп. використання і призначена для особливих форм її використання, насамперед з наук, цілями для глобального чи регіонального моніторингу за

Екологія – охорона природи ТУКУЛАНИ – ділянки не закріплених пісків у вологій тайзі Якутії.

Екологія – охорона природи ОРНІТОФІЛ – рослина, яка запилюється птахами (явище, характерне для тропіків).

Екологія – охорона природи ПРОГРАМУВАННЯ – 1) розділ теорії алгоритмів, який розробляє: теорію і методи розв’язування задач на цифрових обчислювальних машинах, електронно-обчислювальних машинах та виконання за допомогою цих машин різних видів розумової праці; засоби

Екологія – охорона природи ФЛОРИСТИЧНИЙ КАДАСТР – те саме, що й Кадастр рослинного світу.

Екологія – охорона природи ВОДИ ВНУТРІШНІ – моря, річки й озера, повністю розташовані на території даної держави, а також мор. порти, бухти і затоки, береги яких належать одній державі і ширина входу в які

Екологія – охорона природи ЕДАФОТИП – екотип рослин, сформований під впливом грунт, умов. Найпоказовішими є відміни у зовн. вигляді і морфострукт. організації деяких екземплярів лучних трав, які виросли за норм, умов і на щебенистих

Екологія – охорона природи ЗБИТКИ, ЗАПОДІЯНІ ДИКИМИ ТВАРИНАМИ. Дикі пром. тварини є невід’ємною складовою ліс. екосистеми. Людина робить спроби регулювати їх чисельність шляхом підгодівлі та відстрілу. Це може спричинити порушення рівноваги в екосистемі, особливо

Екологія – охорона природи СКАРИФІКАЦІЯ – штучне пошкодження оболонки насіння деяких рослин для кращого вбирання ним вологи, потрібної для набрякання та проростання. Підвищує схожість.

Екологія – охорона природи ФАУНІСТИЧНИЙ КАДАСТР – те саме, що й Кадастр тваринного світу.

Екологія – охорона природи ВИКИД БІОЛОГІЧНО ДОПУСТИМИЙ – забруднення природного середовища, що не спричинює зміни у видовому складі живих організмів та їх чисельності.

Екологія – охорона природи ІХТІОЦИД – речовина, що застосовується для знищення госп. небажаної риби, яка мешкає в невеликих закритих водоймах.

Екологія – охорона природи ВИД СТЕНОТОПНИЙ – вид, що заселяє певний біотоп (тобто поширений у певних місцях існування, має конкретну пристосованість).

Екологія – охорона природи НАРОДОНАСЕЛЕННЯ І СТІЙКИЙ РОЗВИТОК – зростання населення та розширення виробництва і споживання, які не забезпечують стійкого розвитку, ведуть до зростання навантаження на повітря, грунти, воду, енергію та інші необхідні ресурси.

Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ РЕКРЕАЦІЙНА – здатність сприятливої для відпочинку людей території чи акваторії забезпечити деякому числу відпочиваючих психофізіол. комфорт та спортивно-зміцнювальну діяльність без деградації прир. середовища або антропо-культ. комплексів на цій території.

Екологія – охорона природи ДЕВАСТАЦІЯ – комплекс заходів щодо знищення збудників інвазійних та інфекц. захворювань людини, тварин і рослин на всіх фазах їхнього розвитку за допомогою специф. методів (дегельмінтизація, хіміотерапія, дезінфекція, дезінсекція тощо).

Екологія – охорона природи РІЗНОТРАВ’Я – сукупність дводольних трав’янистих рослин на певній площі переважно низинних і заливних луків. Широко представлені в травостанах багатьох типів луків (особливо гір.) і лучних степів. Р. переважає в травостанах

Екологія – охорона природи ПОТОМСТВО – 1) особини наступних поколінь відносно попередніх; 2) сукупність потомків (дітей, онуків, дочірніх особин тощо) однієї певної особини або пари (людини, тварини, рослини).

Екологія – охорона природи ЗАПОВІДНИК ПОВНИЙ – природна особливо охоронна територія, що вилучена з традиційного госп. використання і призначена винятково для збереження видів тварин і рослин та для наук, досліджень.

Екологія – охорона природи ГІДРОГРАФ – прилад, що реєструє зміни в часі витрат води в річці (каналі). Г. відображає характер Розподілу водного стоку протягом року, сезону, паводка, межені.

Екологія – охорона природи ГНУС – збірна назва (сибірського походження) літаючих двокрилих кровосисних комах (справжні комарі, мошкара, мокреці, гедзі, москіти), іноді разом із личинково-паразитарними (гедзі) і кровосисними кліщами. У прир. умовах Г. в масі

Екологія – охорона природи ЧИННИК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ – чинник, джерелом якого є сусп. установка (напр., моральна, культ.-релігійна тощо).

Екологія – охорона природи ПРИНЦИП (ГІПОТЕЗА) Г. РОЗЕНБЕРГА ТА С. РУДЕРМАНА – періоди між максимумами часового (або будь-якого ін. випадкового статистичного) ряду величин мають певну циклічність поза залежністю від характеру та походження самих величин,

Екологія – охорона природи РЕІНТРОДУКЦІЯ – інтродукція рослин у місця, де вид мешкав раніше, а потім вник, як правило, з вини людини. Стосовно тварин вживають термін “реакліматизація”.

Екологія – охорона природи АСОЦІОН – синузіальна одиниця, що відповідає асоціації і складається з консоціонів.

Екологія – охорона природи МОНІТОРИНГ БАЗОВИЙ – спостереження за загально-біосферними, в основному прир. явищами без накладання на них антроп. регіональних впливів.

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ ПІСЛЯМОВА Популяція є основною структурною одиницею виду, об’єктом еволюції і важливим об’єктом екології. Вивчення закономірності формування, структури і функціонування популяції має дуже важливе значення для спеціалістів сільського господарства, вплив яких на

Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЧНА ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) – див. Зона океану (моря) екологічна.

Екологія – охорона природи ВОДОЗАБІР – 1) вилучення води з водойми чи водостоку з метою задоволення госп. чи побутових потреб; 2) комплекс гідротехн. споруд та обладнання, призначений для вилучення води з відкритої водойми, водостоку

Екологія – охорона природи ЖИВИЦЯ, терпентин – в’язка смола світло-жовтого кольору, що виділяється в разі підсочування або пошкодження стовбурів хвойних дерев. Ж. – основна сировина для виробництва скипидару і каніфолі.

Екологія – охорона природи ЗАМУЛЮВАННЯ – 1) відклади наносів у зрошувальних каналах, водосховищах та в ін. водних об’єктах (вода в яких стоїть або поволі тече), що привносяться водою. 3. часто посилюється внаслідок госп. діяльності

Екологія – охорона природи МЕДОБОРСЬКИЙ ЗАКАЗНИК – колишній геол. заказник республіканського значення (з 1982 р.). Розташований у Гусятинському і Підволочиському р-нах Тернопільської обл. На території М. з. бере початок кілька річок, є озера. Має

Екологія – охорона природи АВТОТРОФИ, організми автотрофні – організми, які створюють усі необхідні для побудови власного тіла орг. речовини з неорг. (повітря, грунту та води) в результаті фотосинтезу або хемосинтезу. Це первинні продуценти орг.

Екологія – охорона природи НОРМА РЕАКЦІЇ – спосіб реагування організму на зміну зовн. умов. Визначається генотипом, спадкується і виявляється у вигляді модифікацій. Напр., Н. р. генотипу стрілолиста виявляється У зміні форми листка залежно від

Екологія – охорона природи СТІК МІНІМАЛЬНИЙ – розмір стоку, зниження якого призводить до відключення об’єктів госп. використання води.

Екологія – охорона природи ЗАПЛАВА – частина дна річкової долини, що лежить вище від меженного рівня води в річці і періодично затоплюється під час повені. Утворюється 3. майже на всіх рівнинних, а іноді й

Екологія – охорона природи МІКРОФЛОРА – 1) сукупність мікроорганізмів в угрупованні (біогеоценозі, кишках тощо); 2) бактерії, деякі гриби (актиноміцети) та водорості.

Екологія – охорона природи КОЛО БІОТИЧНОГО ОБМІНУ ВЕЛИКЕ, коло біотичного обміну біосферне – безупинний планетарний процес закономірного циклічного, нерівномірного в часі й просторі перерозподілу речовини, енергії та інформації, що багаторазово входять у безперервно оновлювані

Екологія – охорона природи ТУСОК, тасок – горбкуваті луки з ксерофільними кущовими травами, переважно субарктичних регіонів.

Екологія – охорона природи ГЕОМЕРИДА – оболонка Землі, яку населяють живі організми. Див. також Біосфера.

Екологія – охорона природи ЕПІОЙКІЯ – форма коменсалізму, за якою один організм селиться на поверхні тіла іншого, не завдаючи шкоди останньому (прикріплення деяких морських організмів до тіла плаваючих тварин, гніздування на деревах, обростання стебла

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 9. ВНУТРІШНЬОПОПУЛЯЦІЙНІ СТОСУНКИ ТА ВЗАЄМОДІЯ ПОПУЛЯЦІЙ 9.2 Хижацтво Основні поняття і терміни: Хижак, хижацтво, рівняння хижацтва Лотки-Вольтерри, чисельна реакція хижака, динаміка системи “хижак – жертва.” Хижацтво – це однобічний зв’язок

Екологія – охорона природи ГІДАТОФІТ(И) – вищі водяні рослини, які повністю (справжні Г.) або більшою своєю частиною (аерогідатофіти) занурені у водне середовище; коренями прикріплені до грунту (водяна лілія) або не прикріплені (ряска).

Екологія – охорона природи ДЕБІТ ДЖЕРЕЛА – об’єм води, що надходить з джерела, бурової свердловини, колодязя тощо за одиницю часу.

Екологія – охорона природи ІРИГАЦІЯ – галузь с.-г. меліорації, штучне зрошування полів, будь-яких агрофітоценозів. Див. також Зрошування.

Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ КВАЗІПРИРОДНЕ – перетворені людиною (культ.) прир. ландшафти та створені нею агроценози, в т. ч. садово-паркового типу.