ТРОПІКИ
Екологія – охорона природи ТРОПІКИ – 1) паралелі, віддалені на 23 27′ на пн. (північний Т., або Т. Рака) і на пд. (південний Т., або Т. Козерога) від екватора; 2) території між тропіками, що
ПРИНЦИП КАТАСТРОФІЧНОГО ПОШТОВХУ
Екологія – охорона природи ПРИНЦИП КАТАСТРОФІЧНОГО ПОШТОВХУ – глобальна прир. або прир.-антроп. катастрофа (зближення Землі з ін. великим космічним тілом, зіткнення з астероїдом, різка зміна клімату, збіднення біоти тощо) завжди призводить до суттєвих еволюц.
ЖАРОСТІЙКІСТЬ
Екологія – охорона природи ЖАРОСТІЙКІСТЬ – здатність конструкцій та матеріалів зберігати або незначною мірою змінювати свої мех. властивості за високих т-р.
ТЕЛУРОБІОСФЕРА
Екологія – охорона природи ТЕЛУРОБІОСФЕРА – частина літосфери нижче поширення підземної тропосфери, у межах якої можуть існувати лише організми-анаероби.
ГНІЗДОВА ДІЛЯНКА
Екологія – охорона природи ГНІЗДОВА ДІЛЯНКА – територія, яку займає пара того чи іншого виду птахів у період гніздування. Як правило, кожен птах гніздиться з року в рік на одному й тому самому місці.
ЕКСПОЗИЦІЯ
Екологія – охорона природи ЕКСПОЗИЦІЯ – орієнтування схилів гір, балок, ярів та ін. форм рельєфу відносно сторін світу та лінії горизонту, а також відносно переважаючих повітряних течій. Е. впливає на тепловий і водний режими,
ДЕЦИБЕЛ
Екологія – охорона природи ДЕЦИБЕЛ – часткова одиниця логарифмічної величини, що дорівнює ОД бела, для вимірювання різниці рівнів однойменних енерг. або силових величин. Оскільки бел дуже велика одиниця, для практичних вимірювань застосовують Д., скорочене
ОКСИД ВУГЛЕЦЮ
Екологія – охорона природи ОКСИД ВУГЛЕЦЮ – чадний газ, що утворюється в результаті неповного згоряння викопного палива в умовах нестачі кисню та за низької температури. У повітрі О. в. перетворюється в діоксид вуглецю. При
ЗОНАЛЬНІСТЬ ВЕРТИКАЛЬНА
Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ ВЕРТИКАЛЬНА – те саме, що й Поясність вертикальна.
ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) ЗРОСТАЮЧОЇ РОДЮЧОСТІ
Екологія – охорона природи ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) ЗРОСТАЮЧОЇ РОДЮЧОСТІ – агротехн. та ін. прогресивні методи ведення с. г., що з’являються в практиці землеробства і забезпечують зростання продуктивності земель. (Сама родючість як властивість грунтів не збільшується,