Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА, ЩО СТВОРЮЄТЬСЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ – простір, у межах якого підтримується відносно збалансований режим екол. рівноваги. Це зелені зони навколо населених пунктів, курортні зони, прир. та
Екологія – охорона природи ЕВРИФОТ – організм, здатний норм, жити за різноманітних умов світлового режиму і значних коливань його спектр, характеристик.
Екологія – охорона природи ЧИСТОТА ХІРАЛЬНА – наявність біол. об’єктів, побудованих виключно з “лівих” або “правих” молекул. Так, білки побудовані виключно з амінокислот, які обертають площину поляризації світла ліворуч, а нуклеїнові кислоти містять моносахарид
Екологія – охорона природи ТАКИР – плескаті зниження в пустелях і напівпустелях Сер. Азії та Казахстану, вкриті глинистими відкладами.
Екологія – охорона природи АРЕАЛ ВТОРИННИЙ – регіон, зайнятий видом або ін. систематичною категорією особин у разі поширення зони існування.
Екологія – охорона природи АРЕАЛ ЕНДЕМІЧНИЙ – досить вузька зона поширення виду чи іншої систематичної групи, біотичних угруповань. Див. також Ендеміки.
Екологія – охорона природи УЛЬТРА АБІСАЛЬ – найбільш глибоководна частина океану – понад 6000 м.
Екологія – охорона природи СПЕЛЕОЛОГІЯ – наука, що вивчає печери, їх утворення, гідрографію, мікроклімат, орг. світ тощо.
Екологія – охорона природи РАД – позасистемна одиниця поглиненої дози йонізуючого випромінювання (йонізуючої радіації). Один Р. дорівнює дозі, за якої 1 кг опромінюваної речовини поглинає 0,01 Дж енергії (1 рад = 0,01 Дж-кг1). Він
Екологія – охорона природи ПРИСТОСОВАНІСТЬ – здатність організму до змін відповідно до змін умов існування (для особин – шляхом морфофізіол. та поведінкових реакцій, для груп особин – шляхом виникнення в процесі еволюції нових пристосувань