Екологія – охорона природи ДЕЗАКТИВАЦІЯ – видалення радіоакт. забруднення з місцевості, поверхні предметів, техніки, одягу, продовольства, води тощо. Д. провадиться обтиранням, змиванням водою, дезактиваційними розчинами.

Екологія – охорона природи СУБКЛІМАКС – одна із стацій сукцесії в серії, яка не змогла дійти до клімат, клімаксу внаслідок пожежі, нестачі певних речовин у грунті, перевипасання та ін. причин.

Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ, ВИБУХОПОДІБНЕ ЗРОСТАННЯ – різке, багаторазове, як правило, відносно раптове збільшення чисельності особин будь-якого виду, пов’язане з виключенням звичайних механізмів її регуляції. Найбільш інтенсивне зростання популяцій спостерігається в разі інтродукції

Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДИ – наука про збереження природи та її рац. використання. Вивчає структуру, функціонування, динаміку прир. та змінених і контрольованих людиною екосистем, дин. взаємозв’язків між прир. екосистемами та соц.-екон. процесами.

Екологія – охорона природи ГЕНОСТАЗ – здатність ген. системи біосфери зберігати і відтворювати свої структуру і функції в процесі істор. розвитку планетарної біол. системи та її пристосування до нових біотичних і абіотичних умов довкілля.

Екологія – охорона природи РЕПРОДУКЦІЯ – відтворення особин у процесі розмноження. Органи, які беруть участь у розмноженні організми, наз. репродуктивними. Величина популяційної Р. (чиста Р.) визначається сумою добутків значень виживання, характерного для даного віку

Екологія – охорона природи ВІКОВА ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ – див. Динаміка екосистем вікова.

Екологія – охорона природи ПАТОГЕННІСТЬ – здатність живих організмів (як правило, мікроорганізмів) спричинювати захворювання ін. організмів.

Екологія – охорона природи СОЦІЄТА, община – одиниця нижчого рангу в асоціації, що приблизно відповідає синузії.

Екологія – охорона природи ФОТОСИНТЕТИЧНО АКТИВНА РАДІАЦІЯ (ФАР) – випромінювання в діапазоні 380-750 нм, найбільш ефективне для фотосинтезу рослин.

Екологія – охорона природи ДРЕН – штучний підземний водостік (труба), що використовується для дренажу – відведення зайвої кількості води з грунту.

Екологія – охорона природи ЗОНА НЕСТІЙКОГО ЗВОЛОЖЕННЯ – перехідна смуга, розміщена між зонами надмірного та недостатнього зволоження, в межах якої середньорічне випаровування з поверхні океану або суходолу та середньорічна кількість атм. опадів відносно однакові,

Екологія – охорона природи РАДІОАКТИВНЕ ЗАРАЖЕННЯ – концентрування штучних радіоакт. речовин у живих організмах, продовольчих і фуражних продуктах та грунті. Небезпека Р. з. полягає в тому, що радіоакт. речовини своїм випромінюванням зумовлюють складні зміни

Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ГРУНТОВА – частина грунт.-біоклімат. поясу, грунт, зони чи підзони, що має специф. особливості умов грунтоутворення і власне грунтів у зв’язку з відмінностями в зволоженні та тепловому режимі. У деяких

Екологія – охорона природи ВОДОПОСТАЧАННЯ ОБОРОТНЕ – відносно швидке повторне надходження використаної води в технол. цикли або побутові водопровідні мережі після її очищення.

Екологія – охорона природи ЗАХОРОНЕННЯ ВІДХОДІВ – розміщення відходів під землею, в геол. виробках (залишені вугільні шахти, соляні копальні, іноді спец, створені пустоти) або в найглибших мор. впадинах без можливого їх зворотного вилучення. (Див.

Екологія – охорона природи ЗВУК – поширювані в пружних тілах (твердих, рідких та газоподібних) мех. коливання у формі хвиль. Людина сприймає 3. з частотою коливань від 16 Гц до 20 кГц. 3. з частотою,

Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ ГЕОГРАФІЧНА, раса географічна, підвид – кілька (можливо, множина) популяцій-1, що населяють територію (простір) з географічно однорідними умовами існування, в межах якої спостерігається єдиний ритм явищ життя та функц. особливості,

Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕРОБСТВО ЗРОШУВАЛЬНЕ – землеробство, що ведеться із застосуванням штучного зрошування. В Україні (1995) було 2,8 млн га зрошуваних земель.

Екологія – охорона природи ФОРМАЛЬДЕГІД – вихідний продукт для виготовлення штучних смол, використовується для обробітку тканин у текстильній промисловості, як дезінфікуючий засіб, як консервант. Він є у вихлопних газах та тютюновому димі. Ф. здатний

Екологія – охорона природи ГІГРОФОБ(И) – наземні тварини, які намагаються уникати місць існування з надлишковим зволоженням (напр., мурашині колонії на болотах розміщуються, як правило, в сухих місцях).

Екологія – охорона природи ПОСУХОСТІЙКІСТЬ – здатність рослин витримувати посуху без знач Них необоротних порушень життєвих функцій, а для с.-г. культур – без різкого зниження врожайності.

Екологія – охорона природи ЗАПАЛ РОСЛИН – пошкодження рослин високою т-рою, внаслідок чого змінюється забарвлення їхніх органів.

Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ – пам’ятка культури (іноді навіть місто, як напр., місто Котор у Югославії) або унікальна за властивостями прир. територія (прир. пам’ятка, яку слід відрізняти від пам’ятки природи), внесені

Екологія – охорона природи МОНІТОРИНГ КОСМІЧНИЙ – моніторинг, який здійснюють за допомогою косм. засобів спостереження.

Екологія – охорона природи ВПЛИВ НА ПОГОДУ – штучне викликання деяких явищ погоди або запобігання їм за допомогою розсіювання хмар, ініціювання випадання сильних дощів, снігу, створення штучних морів тощо.

Екологія – охорона природи СТЕНОТЕРМНІСТЬ – здатність організмів існувати лише при сталій або маломінливій т-рі середовища. С. Найбільш виражена у водяних та грунт, організмів, а також у мешканців печер.

Екологія – охорона природи ПОВІТРЯ АТМОСФЕРНЕ – 1) прир. суміш газів, що склалася в ході еволюції Землі (див. Атмосфера); 2) повітря поза житловими або(чи) виробничими приміщеннями.

Екологія – охорона природи ГЕОФІЛ(И) – тварини, які живуть у грунті, мулі, а іноді й у щільніших осадових породах (дощові черви, риючі хребетні тощо).

Екологія – охорона природи МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН (БОРОТЬБИ ЗІ ШКІДНИКАМИ ТА БУР’ЯНАМИ) ХІМІЧНИЙ – використання для боротьби зі шкідниками та бур’янами усіх видів пестицидів.

Екологія – охорона природи ГОЛОД – недоїдання, відсутність життєво важливих компонентів у раціоні харчування. Г. – це соц. лихо, яке виявляється у відкритій і прихованій формах, найгостріша проблема сучасності. За даними ФАО (Продовольча і

Екологія – охорона природи УРБАЕКОЛОГІЯ – 1) екол. архітектура з урахуванням архітектури ландшафтної або без неї; 2) екологія містобудування, яка вивчає ступінь комфортності довкілля для формування системи населених місць. Розглядає пошук шляхів, засобів, методів,

Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ЕТОЛОГО-ПОВЕДІНКОВІ – те саме, що й Потреби людини психологічні.

Екологія – охорона природи ГРЕЙ (Гр) – одиниця поглиненої дози випромінювання, показника поглиненої дози в СІ. 1 Гр дорівнює поглиненій дозі випромінювання, з якою опроміненій речовині масою 1 кг передається енергія йоніз. випромінювання 1

Екологія – охорона природи АЛАС – 1) плоскодонна улоговина діаметром від 10-ти до кількох кілометрів, інколи десятки метрів, яка утворюється внаслідок танення підземної криги в зонах вічної мерзлоти; 2) западина з озерами та болотами

Екологія – охорона природи КАДАСТР ТВАРИННОГО СВІТУ, кадастр фауністичний – систематизоване зведення відомостей про фауну певної території.

Екологія – охорона природи ЗАКАЗНИК – ділянка, в межах якої (постійно чи тимчасово) заборонені окремі види і форми госп. діяльності з метою забезпечення охорони одного чи багатьох видів тварин, рослин, біогеоценозів, одного чи кількох

Екологія – охорона природи ТАЛІЙ – токс. важкий метал, сильна клітинна отрута, летальна доза 0,8-1,0 г. Значні конц. Т. можуть спостерігатись поблизу цементних заводів. Застосовують Т. в електроніці, для виробництва засобів боротьби зі шкідниками,

Екологія – охорона природи ОЛІГОТРОФИ – рослини, що ростуть на неродючих грунтах (напр., верес, сосна звичайна).

Екологія – охорона природи ХИЖАКИ ПЕРШОГО ПОРЯДКУ – хижаки, що нападають на травоїдних або комахоїдних тварин (лисиця, вовк, яструб).

Екологія – охорона природи ДЕМУТАЦІЯ – 1) антроп. зміна рослинності (напр., внаслідок частих ліс. пожеж), що призводить до закріплення в процесі її динаміки вузлових, а не клімаксових угруповань; 2) зміна рослинності та тваринного світу

Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ АЦИДОФІЛЬНІ – організми, для життєдіяльності яких необхідна значна кислотність середовища.

Екологія – охорона природи ГІДРОБІОЛОГІЯ – наука, що вивчає живі організми прісноводних та мор. водойм і водостоків {річок, каналів) у взаємодії їх між собою та з навколишнім середовищем, а також біол. продуктивність океанів, морів

Екологія – охорона природи УКІС – кількість скошеної зеленої маси рослин з певної площі. Метод У. широко застосовують у геоботаніці.

Екологія – охорона природи ЛІС КУРОРТНИЙ – ліс першої групи, який виділяється в околицях курортних зон з метою створення сприятливих умов для відпочинку та лікування людей (в Україні близько 0,07 млн га Л. к.).

Екологія – охорона природи ЕНДОПАРАЗИТ – організм, який паразитує всередині організму хазяїна (в порожнині його тіла, тканинах чи кишечнику).

Екологія – охорона природи ЛІСОСІКА – ділянка стиглого лісу, часто у вигляді прямокутника 50- 500 м завширшки, призначена для ви рубування. Вирубування проводиться з урахуванням річного приросту маси лісу та квоти на його вирубування.

Екологія – охорона природи “РОСЛИННІ ВІВЦІ” – жорсткі рослини-подушки (Нааstiса, Ііаоиііа ер.) в альпійському поясі Нової Зеландії.

Екологія – охорона природи КОЛОНІЯ ПТАШИНА – сумісне гніздування птахів одного чи кількох видів.

Екологія – охорона природи КАНІБАЛІЗМ – 1) поїдання тваринами особин того самого виду, іноді власного потомства (напр., мальків свого виду багатьма видами риб); один із виявів внутрішньо-родової конкуренції; 2) людоїдство; 3) переносно – звірство,