САБІНАР
Екологія – охорона природи САБІНАР – макія з “Juni perus phoenicea на Канарських островах.
ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) ЕКОЛОГІЧНА
Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) ЕКОЛОГІЧНА – чітко окреслена за прир. умовами велика частина океану або моря; найголовніші з них: узбережна (літораль), відкритого моря (пелагіаль, батіаль) та глибинна (абісаль).
АЕРОПОНІКА
Екологія – охорона природи АЕРОПОНІКА – вирощування рослин у штучних умовах періодичним обприскуванням їхніх кореневих систем живильними розчинами.
ДЕТРИТОФАГ
Екологія – охорона природи ДЕТРИТОФАГ – водяний організм, що харчується детритом, тобто орг. мулом та рештками організмів у водному середовищі. Д. є, напр., деякі багатощетинкові черви, двостулкові молюски.
РЕЛЬЄФ АНТРОПОГЕННИЙ
Екологія – охорона природи РЕЛЬЄФ АНТРОПОГЕННИЙ, рельєф техногенний – сукупність форм земної поверхні, змінених або створюваних діяльністю людини. Розрізняють стихійно виниклі і свідомо створені форми рельєфу. Перші утворюються в результаті неправильного ведення с. і
ТОРНАДО
Екологія – охорона природи ТОРНАДО – амер. назва метео-рол. смерчів, які особливо часто спостерігаються в пд.-сх. частині США. Див. також Смерч.
АГРЕГОВАНІСТЬ
Екологія – охорона природи АГРЕГОВАНІСТЬ – тип просторової структури популяції організмів, яким властива агрегація. Розрізняють три види агрегованого (плямистого, мозаїчного, контагіозного) розподілу організмів у межах популяції: випадкове групове, рівномірне групове, групове з утворенням скупчень
БОТАНІЧНА ГЕОГРАФІЯ
Екологія – охорона природи БОТАНІЧНА ГЕОГРАФІЯ – фітогеографія, розділ біогеографії, що вивчає закономірності поширення рослинного світу на Землі.
ІЗОЛІНІЯ
Екологія – охорона природи ІЗОЛІНІЯ – лінія на геогр. картах, розрізах, планах, графіках, яка сполучає точки з однаковими значеннями певної величини, напр., тиску (ізобари), глибини моря (ізобати), т-ри (ізотерми), напруженості магнітного поля (ізодинами), солоності
СУБАЛЬПІЙСЬКА РОСЛИННІСТЬ
Екологія – охорона природи СУБАЛЬПІЙСЬКА РОСЛИННІСТЬ – див. Рослинність субальпійська.