3 Що ми розуміємо під генезою політичних ідей? У політології під генезою (від гр. genesis – походження, виникнення) розуміють процес становлення та розвитку політичних ідей, який дає можливість простежити історичний шлях формування різних традицій,

Політологічний словник Загальне виборче право – один із принципів демократичного виборчого права, яким визначається право громадян обирати і бути обраними до представницьких органів влади. З. в. п. не є універсальною категорією, а має певні

Політологічний словник Юрисдикція (лат. jurisdictio – суд, судочинство) – коло повноважень судового або адміністративного органу з правової оцінки конкретних органів, у тому числі щодо розв’язання спорів, неузгоджень і використання передбачених законом санкцій. М. Головатий

Політологічний словник Ідеологія (від грецьк. idea – поняття, ідея і logos – учення) – система переконань та ідей, поглядів на суспільство та його політичне життя, яка відображає ідеали, світогляд, інтереси, умонастрої людей, класів, соціальних

Політологічний словник Гласність – слово ввійшло в сучасний вжиток як визначення одного з напрямів політичного курсу, проголошеного в СРСР М. Горбачовим (“політика Г.”). Трактувалося як відкрите обговорення в суспільстві важливих соціальних і політичних питань.

Політологічний словник Гердер Йоган Готфрід (1744 – 1803) – німецький мислитель, письменник, пастор. Спочатку у своїй творчості, спираючись на твори І. Канта, Й. Гете, спробував сформулювати власну еволюційну концепцію світу. Суспільний процес, вважав він,

Політологічний словник Пасивне виборче право – право бути обраним. П. в. п. є частиною системи виборчого права. Його принципи фіксуються в конституції та виборчому законі країни. Реалізація виборчих прав і зокрема пасивного відбувається у

Політологічний словник Регентувати – виконувати функції регента. В. Захожай

Політологічний словник Кібернетика (політична) (cuburnetics, від грецьк. kybernetike – мистецтво водити кораблі) – наука про динамічні, саморегульовані і самозорганізовані системи. В 1948 р. американський математик Н. Ві – нер створену ним науку назвав К.,

Політологічний словник Довибори – вибори, які проводяться після чергових виборів і пов’язані з тим, що представницький орган сформований у неповному складі та є необхідність доповнити його кількістю депутатів, яких бракує, якщо це передбачено законом.

Політологічний словник Хайєк Фрідріх Август фон (1899 – 1992)- австрійський економіст і політичний філософ, відомий як один з дослідників тоталітаризму. Зазначав, що основними ознаками тоталітаризму є відмова від свободи конкуренції, придушення державою індивідуальних свобод.

КОАЛІЦІЯ – союз політичних партій або угруповань, створений на добровільних засадах для спільної участі у виборах або створення спільного (коаліційного) уряду.

Політологічний словник Цитаделі – громади, райони або виборчі округи, в яких партія традиційно перевищує свої середні результати на виборах. У Німеччині, наприклад, Ц. для КДС/ХСС є католицькі аграрні області, партія “зелених” має постійну підтримку

Політологічний словник Базисна демократія – різноманітні концепції прямої (безпосередньої) демократії, у яких стверджується, що формування певної політичної волі – завдання насамперед народу. Крім того, поняття Б. д. найчастіше пов’язане з такою моделлю виборчої системи,

Політологічний словник Тенета влади (snare of power) – в переносному значенні свого роду сітка, павутина, пастка влади, у яку неважко заманити недосвідчених, але активних, рухливих політиків з тим, щоб “задушити” їх в обіймах, схилити

Політологічний словник Сепаратизм етнічний (англ. separatism, від лат. separatus – відокремлення) – ідеологія та практика дій суспільно-політичного руху, що спрямовані на встановлення суверенітету етнічної спільноти на території її проживання в межах існуючої держави, відокремлення

Політологічний словник Челідзе Валерій (нар. 1922) – радянсько-американський соціолог. Емігрував до США. Одним з основних напрямків наукових досліджень є відродження натурфілософського підходу до культурної еволюції людини, що спирається на сформовану ним концепцію людської ієрархії

Політологічний словник Цезар Гай Юлій (102 або 100 – 44 рр. до н. е.) – видатний державний і політичний діяч, полководець, автор політичних творів Стародавнього Риму. Походив з патриціанського роду Юліїв. Дістав блискуче виховання

Політологічний словник Інформаційна мережа – мережа, за допомогою якої здійснюється доступ до віддалених баз даних і зв’язок між користувачами, споживачами інформації за допомогою наземних, безпроводових, космічних чи інших каналів зв’язку. Кормич Б. А. Інформаційна

Політологічний словник Відродження української політичної думки – процес, що розгорнувся на українських землях з 20-30-х років XIX ст. Українська нація, розділена між двох імперій – Російською та Австро-Угорською – потерпала від гніту пануючих народів.

Політологічний словник Легалізація (legalization, від лат. legalis – законний) – 1) узаконення, надання юридичної сили будь-якому акту, дії; 2) перехід (повернення) організації (партії), що діє у підпіллі, на легальне становище; 3) підтвердження достовірності підписів

Політологічний словник Закони Хаммурапі – збірник законів Хаммурапі, царя Вавилону, датований XVIII ст. до н. е. Ця збірка є несистематичним опрацюванням діючого законодавства Вавилону, тому назвати її “кодексом” можна лише у відносному розумінні. Це

Політологічний словник Визнання виборів такими, що не відбулися – регулюється законодавством кожної окремої країни, згідно з яким визначається норма явки виборців для того, щоб визнати вибори такими, що відбулися чи не відбулися. В Україні

Політологічний словник Радикали англійські – широка публічна дискусія, рух, діяльність багатьох радикальних політичних об’єднань в Англії, в центрі уваги яких упродовж 1789-1815 рр. перебували доля, влаштування та особливості діяльності англійського уряду. М. Головатий

Політологія РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ОСНОВНІ ПАРАДИГМИ ПОЛІТОЛОГІЇ 5. Поняття парадигми. Головні парадигматичні підходи Упродовж століть у дослідженні форм державного правління, взаємовідносин між елітою та пересічними громадянами,

Політологічний словник Міжнародний тероризм (від лат. terror – страх, залякування) – політика і тактика терору. Тероризм можна охарактеризувати як прагнення відповідних угруповань досягти політичних або будь-яких інших цілей за допомогою насильницьких методів: убивств, захоплення

Політологічний словник Законодавчі збори – назва однопалатного парламенту в Сальвадорі, а також законодавчої влади в ряді суб’єктів, наприклад, Російської Федерації (Кабардино-Балкарія, Красноярський край, Нижньогородська область тощо). М. Головатий

Політологічний словник Регентування – перебування на посаді або у званні регента. В. Захожай

Політологічний словник Суб’єкт політики – особистість, організація або суспільна група, які здатні творити політику й ініціювати істотні зміни в політичних відносинах. (Під творенням політики розуміють постійну й певною мірою самостійну участь у політичному житті

Політологічний словник Влада диктатора (power/rule of dictator) – право і можливість володаря безроздільно розпоряджатися долями багатьох людей, країни. В остаточному підсумку такі обставини зумовлюють і долю диктатора, його оточення, тих, хто йому служить і

Політологічний словник Орлик Пилип (1672, с. Косуті на Віленщині – 1742) – гетьман Правобережної України (1710-1714), гетьман України в еміграції (1714- 1742). Ймовірно, освіту розпочав у єзуїтській школі у Литві, а потім навчався в

Політологічний словник Методи етнополітологічних досліджень. Етнополітологія як наукова теорія грунтується на певній методиці, під якою слід розуміти арсенал наукових методів вивчення й аналізу функціонування етнополітичної сфери суспільства. Сам метод як категорія у широкому розумінні

Політологічний словник Інтервенція (пізньо лат. interventio – вторгнення, втручання) – насильницьке втручання однієї або кількох держав у справи іншої (інших) держав або у їх відносини з іншими державами. І. може бути спрямована проти територіальної

Євробарометр – репрезентативне опитування населення, яке проводиться двічі на рік починаючи з 1973 р. з метою визначення громадської думки стосовно держав – членів ЄС. Таке опитування проводиться за дорученням Генерального управління інформації на основі

Політологічний словник Денаціоналізація – насильницьке позбавлення певного народу власної державності, внаслідок чого він втрачає політичну й економічну незалежність (державні кордони, митницю, грошову одиницю, військо, органи безпеки, можливість здійснювати самостійне самоврядування тощо), духовно-культурний суверенітет (можливість

Політологічний словник Гуслистий Кость Григорович (1.10/18.11.1902, м. Олександрівськ Катеринославської губ., тепер м. Запоріжжя – 21.02.1973, м. Київ) – відомий український історик і етнограф, доктор історичних наук (1963), професор, член – кореспондент АН УРСР (1969),

Політологічний словник Обструкція (від лат. obstructio – перешкода) – навмисний зрив якого-небудь засідання, зборів як вид протесту, прийом боротьби (здебільшого парламентської); дії, демонстративно спрямовані на зрив чого-небудь. Е. Базовкін

Політологічний словник Об’єкт політики – відносини соціальних груп із питань, що є життєво важливими для зазначених груп і суспільства загалом, а також відносини між ними та державними інституціями. У першому випадку йдеться про такі

Політологічний словник Адміністративна держава – сучасна держава з досить розвиненим управлінським апаратом, у якій дієве управління суспільством розглядається як головний засіб виконання завдань, які стоять перед державами, де управлінню надається набагато більше значення, ніж

Політологічний словник Гошовська Валентина Андріївна (нар. 1948) – український філолог, політолог, політичний діяч, народний Депутат України. Закінчила Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Українську юридичну академію. Обиралася до Верховної Ради України, працювала членом Національної

Політологічний словник Етнічні процеси – сутнісні зміни в різноманітних компонентах етнічних спільнот, зокрема в окремих елементах духовної і матеріальної культури, мові, соціальній структурі, самосвідомості тощо, які відбуваються в процесі історичного розвитку людства. Ці зміни

Політологічний словник Марксизм – впливова течія суспільно-політичної думки у новітній історії людства. М. мав три джерела і три складові. До джерел належать класична німецька філософія, англійська політична економія, французький утопічний соціалізм. Відповідно до них

Політологічний словник Альтернатива політична (фр. alternative, від лат. alter – один з двох) – необхідність вибору між двома можливостями, зумовлена потребою nolens volens відважитися на щось одне з двох. Політика – надто мінливе явище,

1 Що таке політика? Шукаючи відповідь на запитання “що таке політика?”, звернімося до давньогрецьких філософів Платона (427 – 347 рр. до н. е.) та Аристотеля (384 – 322 рр. до н. є.), які трактували

Політологічний словник Карбонарії (італ. carbonari – вуглярі) – члени таємного товариства, яке існувало в Італії в першій половині XIX ст. і вело боротьбу проти іноземного гноблення. Організації К. були також у Франції, інших країнах.

Політологічний словник Атеїзм (від грецьк. atheos – безбожний) – безбожництво, заперечення існування Бога та пов’язане з цим заперечення релігій. А., як правило, не просто заперечення, а аргументована критика релігійні ідеології, спростування релігійних поглядів на

Політологічний словник Церковна влада (churchdom; power of church) – 1) органи управління в церкві; 2) духовний (не світський) вплив, дія церкви як організації на віруючих і невіруючих, на ієрархів церкви. М. Головатий

Політологічний словник Закон джунглів – термін, що використовується для означення, характеристики повного безправ’я, насилля, порушення, нехтування загальноприйнятих норм, у тому числі і в політиці, політичній діяльності. М. Головатий

Політологічний словник Толстой Лев Миколайович (1828 – 1910) – російський письменник і громадський діяч. Як аристократ за походженням, Т. одразу вступив до Казанського університету (в 1844 p.); у 1850-х роках він брав участь у

Політологічний словник Щепаньський Ян (нар. 1913) – польський соціолог, державний, політичний, громадський діяч. Після закінчення Познанського університету з 1951 р. працював професором соціології університету в Лодзі, став президентом Міжнародної соціологічної асоціації, з 1968 р.