ДВА РІВНІ ВОЛОДІННЯ МОВОЮ: МОВЛЕННЯ ПРАВИЛЬНЕ Й КОМУНІКАТИВНО ДОЦІЛЬНЕ. СИНОНІМІКА Й ВАРІАТИВНІСТЬ. СТИЛІСТИЧНА НОРМА Й СТИЛІСТИЧНА ПОМИЛКА
ВСТУП
Урок № 2
ДВА РІВНІ ВОЛОДІННЯ МОВОЮ: МОВЛЕННЯ ПРАВИЛЬНЕ Й КОМУНІКАТИВНО ДОЦІЛЬНЕ. СИНОНІМІКА Й ВАРІАТИВНІСТЬ.
СТИЛІСТИЧНА НОРМА Й СТИЛІСТИЧНА ПОМИЛКА
Мета: ознайомити учнів із рівнями володіння мовою, поняттями “синоніміка” й “варіативність”, навчити знаходити стилістичні помилки й визначати їх вид; розвивати вміння правильно й комунікативно доцільно висловлювати власні думки; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до літературної мови й культурних
Внутрішньопредметні зв’язки:
Лексикологія: поняття синонімії.
Синтаксис: види зв’язку у словосполученнях.
Міжпредметні зв’язки:
Література: ознайомлення з редакційними матеріалами М. Коцюбинського.
Культурологія: поняття “культура”.
Російська мова: особливості синтаксичного зв’язку в деяких конструкціях, відмінних від українських.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Ознайомлення десятикласників із темою, метою і завданнями уроку
III. Розвиток неперервної
Навчальне аудіювання
> Уважно прослухати текст. У якому стилі він оформлений? Довести це. Визначити тему й основну думку почутого. Дібрати в якості заголовку одне речення з тексту.
З того, як говорить людина, можна уявити собі загальний розвиток цієї людини, її освіту й культурний рівень. Що культурнішою є людина, то розвиненішою є її мова, багатшою на лексичний запас, розмаїтішою епітетами, метафорами, влучними порівняннями, барвистішою вживанням прислів’їв, приказок і приповідок. У природі не буває людей, що визначились би високим інтелектом і водночас примітивною, як у первісного дикуна, мовою.
Боротьба за чистоту й високу мовну культуру – це боротьба за культуру взагалі.
Якої великої ваги надавав наш народ у своїх приказках і повір’ях мові, людському слову! У народі вірили колись, що словом можна скарби в землі знаходити, хвороби та всякі недуги лікувати, від лихої людини та звіра оборонитись. “Що вимовиш язиком, того не витягнеш волом”,- запевняє народна мудрість. Та про тих, хто не стежить за своєю мовою, у народі кажуть: “Не тямить голова, що язик лепече”.
Правильно й чисто говорити рідною мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників. Це – не тільки ознака, але й обов’язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того, працює людина розумово чи фізично (За Б. Антоненком-Давидовичем).
> Стисло переказати прослуханий текст.
> Поміркуйте над запитанням: Чи тотожні поняття “правильне мовлення” й “красиве, комунікативно доцільне мовлення”? Яке поняття ширше?
IV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
Робота зі схемою
> Розглянути схему. Зробити висновок про рівні володіння мовою.
Рівні володіння мовою
> Дайте відповідь на запитання: чи можливо досягти вищого рівня, не знаючи мовних норм? Аргументуйте свою відповідь.
Спостереження за мовним матеріалом
> Як видно з авторського рукопису, взяті в дужки слова М. М. Коцюбинський, виправляючи текст, замінив синонімами. Пояснити доцільність такої заміни.
1. По цій коротенькій прелюдії, виконаній з обох сторін однаковим тоном (одним голосом), знялася ціла буря голосів. 2. Каруца впірнула (вкотилася) у хвилю ясного світла й покотилась берегом Пруту. 3. Чи варто було стільки вчитись, щоб запорошити душу пилом (порохом) одвічних паперів? 4. Андрій підійшов до хати. Криза, похилена халупка (хатинка), з чорною стріхою і білими стінами, стояла поміж закинутих, з забитими вікнами осель (хатинок). 5. Вечір за вечором просиджували вони з Гафійкою у прибраній (у чистій), немов на Великдень, хаті, в чистій одежі. 6. Тим часом рій згадок викликав у пам’яті давно забуті обличчя й події, колись пережиті почуття (емоції). 7. Вона не могла з певністю сказати, чи то був сон, чи привид (галюцинація). 8. При повній (абсолютній) тиші в повітрі густий гай легко затримав зібране за день тепло, 9. Піднявся з кушетки (з канапи) на розбитих, старечих ногах і підійшов до вікна (З творів М. Коцюбинського).
> Уважно прочитайте речення та словосполучення. У якій групі передані абсолютно однакові смислові значення між реченнями (або словосполученнями), а в якій значення трохи розрізняються?
1. Цим літом я відпочивав на Кримському узбереяокі – У це літо я відпочивав на Кримському узбережжі; чужі нам погляди – чужі для нас погляди; питати матері – питати в матері, сяяти в небі – сяяти на небі; торкатися до столу – торкатися стола.
2. Вона згорблена від старості – Вона згорблена від того, що стара – Старість змушує її горбитись Старість горбить її – Вона згорблена старістю – Вона згорблена через старість; Вода розірвала греблю – Водою розірвало греблю – Греблю розірвано водою; не прийшов внаслідок хвороби – не прийшов через хворобу.
Коментар учителя. У стилістиці існує поняття синоніміки й варіативності. В основі синоніміки лежить спільність основного значення при наявності відтінків смислу (й/або емоційно – експресивної забарвленості) кожного з елементів синонімічного ряду. Поняття варіативності включає тотожність значення (й/або емоційно-експресивної забарвленості) за наявності формально-граматичних розходжень. Ці поняття стосуються усіх рівнів мови, від словотвору до синтаксису. Тобто ми можемо говорити як про варіанти морфем, так і про синоніміку в синтаксисі. У повсякденному мовленні кожен має можливість робити вибір щодо засобів вираження думки, надавати перевагу стилістично найдоцільнішому з них.
Розподільне письмо
> Прочитати наведені конструкції й визначити, які з них знаходяться в синонімічних відношеннях, а які – у варіантних. Виписати в один стовпчик синонімічні конструкції, а в інший – варіантні.
Дивиться вовком – дивиться, як вовк; Встань! – Встать!; наказ про наступ – наказ наступати; не відкривав зошит – не відкривав зошита; Я не читав книгу – Я не читав книги; служити на флоті – служити у флоті; йти від міста – йти з міста; любити дитину – відчувати любов до дитини, підсумувати досягнуте – підвести підсумки досягнутому; дівчина з довгим волоссям – довговолоса дівчина; висловити щиру подяку – щиро подякувати; кароокий хлопчик – хлопчик з карими очима; Він покаявся мені в усьому – Він покаявся переді мною в усьому; Він допомагає мені – Він мій помічник; вибивати ковдру – вибивати пил з ковдри; Відстань між ними зменшилась удвічі – Відстань між ними скоротилась удвічі.
> Дослідити, чим відрізняється структура поданих конструкцій.
Практична стилістика
> Знайти стилістичні помилки й відредагувати наведені речення.
1. У прощавшогося хлопця був розгубившийся вигляд. 2. Опинившись у лісі, нам стало страшно. 3. Загубивши стежку, нас охопила розгубленість. 4. Переживаючий за свій клас учень має усі завдання виконувати відмінно. 5. На слідуючій неділі відбудеться засідання наукового гуртка, у ньому приймуть участь студенти нашої групи. Усі вони являються членами цього гуртка. 6. Я рахую, що ви вірно кажете. 7. Приведу кілька прикладів. 8. Відношення у колективі були дружні. 9. Всі ми маємо відношення до сучасних подій. 10. Не можу ще казати якісь попередні висновки.
> Перекласти речення, дотримуючись норм сучасної української літературної мови.
1. Что касается моего обучения, то у мамы со мной не бьіло никаких проблем. 2. Редакция получила много писем по зтой теме. 3. Я живу на улице Богдана Хмельницкого. 4. Все, кого касается данная тема, должны выразить свое отношение к ней. 5. Данные по исследованию бьіли подтверждены. 6. Статья напечатана в научном журнале. 7. Эта проблема нашла отображение в работах известных исследователей. 8. Мы действовали в соответствии с инструкцией. 9. Следующий за мной мальчик не отставал.
> Записати правильні конструкції замість наведених калькованих.
Напечатати звіт, ваше кінцеве рішення, даже дивно, а ми зі своєї сторони, перейти на іншу сторону, я до вас по справі, приносити збитки, пропуск на завод, вірна відповідь, відділ по Міжнародним зв’язкам, напоминати про зустріч, неділю тому назад, я не сторонник силових методів, у сім годин вечора, бувший мій колега, більша половина опитів, підписка на газети, при вашій допомозі, мій батько робочий, це було осінню чи літом, перевод грошей затримався, виключіть світло, пошліть заказним листом, залишайте залог, мала житлоплоща, ти дуже заблуждаєшся, нова посуда на кухні, говоріть на українській мові, перевести на українську мову, скільки це вартує.
> Перекласти українською мовою наведені словосполучення. Запам’ятати нормативні українські конструкції.
Сторониться его; насмешничать над ним; издеваться над ним; глумиться над ним; горевать о сыне; удивляюсь тебе; укорять его; благодарю его; печалиться об утерянном; причинить горе; обратиться за помощью; пренебрегать им; презирать его; был обязан ему успехом; удовлетвориться ответом; съездить по уху нахала; заинтересован в успехе; свыкнуться с мыслью; издеваться над собой; отречься от всего; выяснить вопрос; дело касается проблемы; лебезить перед ним; ластиться к хозяину; насмеяться над чудаком; набрести на гриб; потешиться над ребенком; льстить ему; пенять на себя; проникнуться уважением; хохотать над талоном; разжалобить его; смыслить дело (смыслить в деле); бранить лодыря; радоваться другу; смаковать яблоко; касаться ствола сосны.
V. Підсумок уроку
VI. Домашнє завдання
> Подані словосполучення з багатозначними словами производить, произвести перекласти на українську мову, використавши подані в довідці дієслова.
1. ГІроизводить впечатление. Производить новые слова от корня. Производить следствие. Производить предметы широкого потребления.
2. Произвести начисление. Произвести опустошение. Произвести ремонт. Произвести в чин.
Довідка. 1) провадити, виробляти, справляти, утворювати; 2) відремонтувати, нарахувати, надати, спустошити.
Related posts:
- Стилістична норма в мові й у мовленні – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістична норма в мові й у мовленні Важливим, навіть фундаментальним для стилістики є термін “стилістична норма”. Стилістична норма – усталена й суспільно усвідомлювана функція (функції) мовної одиниці. Стилістична норма одночасно буває і якоюсь іншою мовною нормою (фонетичною, морфемною тощо). Наприклад, у лексемі завод кінцевий приголосний вимовляється дзвінко, без оглушення. Це одна з […]...
- Комунікативно-стилістичні якості мовлення Стилістика української мови 4. Комунікативно-стилістичні якості мовлення На підвалинах знань про стилістику різнотипних мовних засобів і практичного вміння послуговуватись ними в індивідуальному мовленні в українській мові вже майже сформувався всенародний комплекс її одиниць, стилістичне використання яких в усному й писемному мовленні забезпечує належну культуру висловлювання, котра найповніше виявляється в таких комунікативно-стилістичних якостях мовлення, як його […]...
- Загальна характеристика комунікативно-стилістичних якостей мовлення Стилістика української мови Загальна характеристика комунікативно-стилістичних якостей мовлення Усі літературно-мовні одиниці – від фонеми і до тексту – сформувались у мові з певними, тільки їм властивими функціями. Це комунікативно-стилістичні функції – комплекс тих якостей (ознак, прикмет, особливостей) мовлення, яких досягають найдоцільнішим з усіх поглядів використанням мови, її ресурсів у кожній конкретній мовленнєвій ситуації. Комунікативні можливості […]...
- Використання багатозначних слів у прямому й переносному значеннях. Культура мовлення. Доцільність використання слів із переносним значенням. Лексична помилка (практично) Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 85 Тема. Використання багатозначних слів у прямому й переносному значеннях. Культура мовлення. Доцільність використання слів із переносним значенням. Лексична помилка (практично) Мета: – навчальна: пояснити особливості слова як мовної одиниці; навчити розрізняти однозначні й багатозначні слова; – розвивальна: розвивати навички колективної та самостійної роботи; здатність до логічного мислення, творчу уяву; […]...
- АНТОНІМИ. ПАРОНІМИ. ПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПАРОНІМІВ У МОВЛЕННІ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 49 АНТОНІМИ. ПАРОНІМИ. ПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПАРОНІМІВ У МОВЛЕННІ Мета: поглибити знання учнів про синоніми; дати поняття про пароніми; формувати навички доцільного використання антонімів та правильного – паронімів; розвивати творчі мовленнєві здібності; виховувати вдумливе ставлення до слова та вміння ефективно його використовувати. Внутрішньопредметні зв’язки: Словотвір і стилістика: доцільне використання […]...
- Синтаксичний розбір речення з прямою мовою – Пряма і непряма мова. Діалог СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова. Діалог Синтаксичний розбір речення з прямою мовою Послідовність розбору 1. Указати, що дане речення є реченням із прямою мовою. 2. Виділити слова автора і пряму мову. 3. Розібрати слова автора і пряму мову як відповідні прості речення. 4. Пояснити розділові знаки. “Назбирай, Петрику, Жменю малини!”- Гойкнув Василь Услід […]...
- РЕЧЕННЯ З ПРЯМОЮ МОВОЮ ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ § 20. РЕЧЕННЯ З ПРЯМОЮ МОВОЮ Про те, з яких частин складається речення з прямою мовою, особливість його інтонування та про вживання розділових знаків у такому реченні 157 Прочитайте речення. У кожному з них виділено пряму мову; інша частина – слова автора. На основі спостереження зробіть висновок про особливості будови […]...
- Розвиток зв’язного мовлення. Загальне уявлення про мовлення і спілкування. Види мовленнєвої діяльності ВСТУП УРОК № 2 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Загальне уявлення про мовлення і спілкування. Види мовленнєвої діяльності Мета: пояснити учням різницю між мовою та мовленням, ознайомити з видами мовлення; навчати мистецтву спілкування; виховувати ввічливість, тактовність, повагу до співрозмовників. Обладнання: підручник, Дитяча Біблія. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ Перевірка домашньої вправи. II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ […]...
- ВПРАВИ НА ДОЦІЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ У МОВЛЕННІ Урок 47. ВПРАВИ НА ДОЦІЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ У МОВЛЕННІ Мета: практично ознайомити учнів із ступенями порівняння прикметників; провести спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без уживання термінів);вчити використовувати ступені прикметників у мовленні; збагачувати словниковий запас; формувати мовленнєві навички; виховувати любов до рідного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Перевірка домашнього […]...
- Послідовність розбору конструкції з прямою мовою – Пряма і непряма мова УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова Послідовність розбору конструкції з прямою мовою 1. Навести аналізовану конструкцію. 2. Вказати пряму мову і слова автора, інтонаційний та змістовий зв’язки. між ними. 3. Визначити місце прямої мови щодо слів автора. 4. Пояснити розділові знаки. 5. Проаналізувати окремо пряму мову і слова автора, […]...
- Усне і писемне мовлення. Культура мовлення. (Вправи 8-11) Тема. Усне і писемне мовлення. Культура мовлення. (Вправи 8-11). Мета. Допомогти учням зрозуміти, то мова – це суспільне явище, яке має свій ріст і розвиток, людське середовище, що користується цією мовою; виховувати любов і повагу до слова. Обладнання: таблиця “Усне і писемне мовлення”, додаток 3. Хід уроку I. Організація класу. II. Актуалізація опорних знань учнів. […]...
- Синоніміка узгоджених і неузгоджених означень. Написання прикладок СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 27. Синоніміка узгоджених і неузгоджених означень. Написання прикладок ПОЯСНЕННЯ Прикладка – різновид означення. Вона вказує на ознаку предмета, дає йому нову назву і виражається іменником: художник-Декоратор. Бувають: – непоширені (виражені одним словом: жінка-Пілот); – поширені (виражені двома і більше словами: Вони, Учні 11 класу, уже випускники) Х 302. 1. Десна-красуня горне свій […]...
- МОВЛЕННЯ ЯК ПРЕДМЕТ СТИЛІСТИКИ Й КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИКА ТА ЇЇ ПІДРОЗДІЛИ: СТИЛІСТИКА МОВИ Й СТИЛІСТИКА МОВЛЕННЯ, ЇХ ВІДМІННІСТЬ ВСТУП Урок № 1 МОВЛЕННЯ ЯК ПРЕДМЕТ СТИЛІСТИКИ Й КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИКА ТА ЇЇ ПІДРОЗДІЛИ: СТИЛІСТИКА МОВИ Й СТИЛІСТИКА МОВЛЕННЯ, ЇХ ВІДМІННІСТЬ Мета: навчити учнів розрізняти поняття “культура мовлення” та “стилістика”, терміни “стилістика мови” й “стилістика мовлення”; розвивати вміння визначати стилі мовлення та виділяти засоби створення емоційно-експресивної виразності; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у […]...
- Роль наголосу в значенні слова. Правильне вимовляння слів Урок 87 Тема. Роль наголосу в значенні слова. Правильне вимовляння слів Мета: поглиблювати знання про наголос і його роль у мовленні; добирати слова, протилежні за значенням, слова, однакові за звучанням і написанням; виховувати любов до природи, до її краси. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань 1. Перевірка домашнього завдання (вправа 114) – […]...
- Зв’язне мовлення. Спілкування та мовлення. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Сприйняття чужого мовлення. Навчальне аудіювання І СЕМЕСТР ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО Урок № 4 Тема: Зв ‘ язне мовлення. Спілкування та мовлення. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Сприйняття чужого мовлення. Навчальне аудіювання Мета: повторити вивчене про мовлення як засіб спілкування за допомогою виражальних засобів мови; про види мовленнєвої діяльності; повправляти у сприйнятті-розумінні почутого; виховувати любов до природи, доброту […]...
- Комунікативно-стилістичні функції жестів, міміки Стилістика української мови Комунікативно-стилістичні функції жестів, міміки Усне мовлення являє собою явище і власне мовне (фонетико – фонологічне, лексичне, фразеологічне, граматичне), і таке, що доповнюється певними немовними реаліями. Для спілкування, за словами Н. Бабич, “недостатньо оволодіти мовною системою, опанувати механізм інтонування (мелодію, наголос, темп, паузи) – потрібно ще й набути вправності у застосуванні позамовних засобів […]...
- Зв’язне мовлення. Стилі мовлення. Офіційно-діловий стиль. План роботи. Оголошення І СЕМЕСТР ІМЕННИК Урок № 17 Тема: Зв’язне мовлення. Стилі мовлення. Офіційно-діловий стиль. План роботи. Оголошення Мета: дати поняття про офіційно-діловий стиль, пояснити сферу його вживання, основні види (жанри), функції стилю (інформативну та волюнтативну), ознаки стилю (точність, доступність, лаконічність, конкретність, чіткість), мовні особливості; дати поняття про ділові папери, їхні види та призначення; формувати вміння складати […]...
- ВОЛОДІННЯ СОЦІАЛЬНЕ Соціологія короткий енциклопедичний словник ВОЛОДІННЯ СОЦІАЛЬНЕ – спосіб взаємодії соціального суб’єкта із соціальною реальністю, який полягає у підпорядкуванні останньої (або певних її фрагментів) його волі, меті, діяльності. Міра цього підпорядкування визначає міру владарювання, панування суб’єкта над соціальними обставинами (речами, людьми, процесами, явищами, відносинами і т. д.,)і: від простого їх використання (як засобів) до визначення їх […]...
- Інтонування речень із прямою мовою, діалогом. Цитування СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 38. Інтонування речень із прямою мовою, діалогом. Цитування 443. – Чого ж ти нам заспіваєш? – запитав молодий. – Про честь чи про хоробрість, про обов’язок людський чи про лицарську славу? – Мало тепер честі між людей, – несподівано басовитим голосом одповів, підводячи до товариства свою голову з невидющими білими очима. – […]...
- Орфограма. Орфографічне правило. Орфографічна помилка ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §25. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ Орфограма. Орфографічне правило. Орфографічна помилка Розділ науки про мову, який вивчає правила передачі усного мовлення на письмі, називається орфографією. Написання, яке здійснюється на основі правил орфографії, називається орфограмою. Орфограмою може бути окрема літера, що пишеться за певним правилом (земля, зимовий), буква в значущій частині слова (розклад, маленький). Це […]...
- ОРФОГРАФІЧНО-ПУНКТУАЦІЙНИЙ ПРАКТИКУМ. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОПИСНОЇ ГРАМОТНОСТІ: ПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ В ПИСЕМНОМУ МОВЛЕННІ ПІД ЧАС ВІДТВОРЕННЯ І СТВОРЕННЯ ВИСЛОВЛЮВАНЬ ВІДОМИХ ОРФОГРАМ І ПУНКТОГРАМ ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ І СТИЛІСТИКИ Урок № 23 ОРФОГРАФІЧНО-ПУНКТУАЦІЙНИЙ ПРАКТИКУМ. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОПИСНОЇ ГРАМОТНОСТІ: ПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ В ПИСЕМНОМУ МОВЛЕННІ ПІД ЧАС ВІДТВОРЕННЯ І СТВОРЕННЯ ВИСЛОВЛЮВАНЬ ВІДОМИХ ОРФОГРАМ І ПУНКТОГРАМ Мета: удосконалювати правописну грамотність одинадцятикласників; розвивати готовність повторювати правила правопису та закріплювати орфографічні й пунктуаційні навички; виховувати прагнення завжди писати (і говорити) […]...
- Орфограма (практично). Ознайомлення з орфографічним словником. Орфографічна помилка (практично) ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Урок № 55 Тема: Орфограма (практично). Ознайомлення з орфографічним словником. Орфографічна помилка (практично) Мета: дати поняття про орфограму, формувати вміння визначати орфограми в словах, пояснювати правопис слів відповідними орфографічними правилами, добирати слова з певними орфограмами; виховувати пошану до традицій предків; розвивати логічне мислення, вміння виділяти головне, аргументувати свою думку, ілюструвати її […]...
- Володіння Володіння – фактичне панування над речами, що має юридичне значення, тобто встановлений” законом захист від порушення. Цивільне законодавство передбачає В. законне і незаконне. Якщо особа здійснює В, на законних підставах, таке В, визнається законним, або титульним. Титульне В. передусім належить власникові майна. Як елемент інших майнових прав В. може належати іншим особам: наймачу, орендарю, комісіонеру, […]...
- Зразок розбору конструкції з прямою мовою – Пряма і непряма мова УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова Зразок розбору конструкції з прямою мовою 1. “У вигляді мови,- сказав Олесь Гончар, – дано людині великий дар”. 2. Пряма мова: У вигляді мови дано людині великий дар; слова автора: Сказав Олесь Гончар. 3. Слова автора переривають пряму мову. 4. Слова автора стоять […]...
- Основні пунктограми в реченнях з прямою мовою та в діалозі. Оформлення цитат § 7. Основні пунктограми в реченнях з прямою мовою та в діалозі. Оформлення цитат 49.2. Дід Лаврін спитав онука, куди це він наджигурився. Хлопець відповів, що чого нема в тім такого, що він нову сорочку нап’яв і кібчика на голові прислинив, – може, ній на збори піде. Коли внук підходив до дверей, дід зауважив, якщо […]...
- ОСНОВНІ ПУНКТОГРАМИ В ПРОСТОМУ І СКЛАДНОМУ РЕЧЕННЯХ, У РЕЧЕННЯХ З ПРЯМОЮ МОВОЮ ТА ДІАЛОЗІ. СПОСОБИ ЦИТУВАННЯ. ПУНКТУАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ВСТУП. ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 12 ОСНОВНІ ПУНКТОГРАМИ В ПРОСТОМУ І СКЛАДНОМУ РЕЧЕННЯХ, У РЕЧЕННЯХ З ПРЯМОЮ МОВОЮ ТА ДІАЛОЗІ. СПОСОБИ ЦИТУВАННЯ. ПУНКТУАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ Мета: повторити основні пунктограми в простому і складному реченнях, у реченнях з прямою мовою та діалозі; удосконалювати пунктуаційні вміння учнів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного […]...
- Зв’язне мовлення. Монологічне й діалогічне мовлення. Основні правила спілкування (практично). Створення діалогів Урок № 3 Тема: Зв ‘ язне мовлення. Монологічне й діалогічне мовлення. Основні правила спілкування (практично). Створення діалогів Мета: дати учням поняття про монологічне й діалогічне мовлення, ознайомити з основними правилами спілкування, формувати вміння складати й розігрувати діалоги відповідно до запропонованих ситуацій із дотриманням правил спілкування, вміння підтримувати діалог на певну тему, правильно інтонувати репліки […]...
- Синоніміка обставин. Порівняльний зворот. Його функції в реченні СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 29. Синоніміка обставин. Порівняльний зворот. Його функції в реченні 319. 1. Я Машинально (сп. д.) збираю цвіт яблуні і прикладаю холодну Од роси (прич.) квітку До лиця (місця). 2. Вони збиралися Круг візка (місця), як чорний, бджолиний Рій (порів. зв.). 3. Виходить дівчина Із хати (місця) води З криниці (місця) Набирати (мети). […]...
- Склад. Наголос. Основні правила переносу. Ознайомлення з орфоепічним словником і словником наголосів. Орфоепічна помилка (практично) ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Урок № 57 Тема: Склад. Наголос. Основні правила переносу. Ознайомлення з орфоепічним словником і словником наголосів. Орфоепічна помилка (практично) Мета: поглибити знання учнів про склад і наголос, формувати вміння ділити слова на склади, визначити склади відкриті й закриті, наголошені й ненаголошені, правильно наголошувати слова; дати поняття про орфоепічну помилку; виховувати повагу […]...
- Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без терміна, практично) Урок 52 Тема. Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без терміна, практично) Мета: практично ознайомити дітей із ступенями прикметників, розширити уявлення дітей про прикметник, вчити використовувати ступені прикметників у мовленні; розвивати мовлення дітей шляхом навчання доцільного використання прикметників у мові; виховувати патріотизм, любов до України. ХІД УРОКУ I. […]...
- Право володіння землею Право володіння землею – інститут земельного законодавства України, який за змістом є проміжною формою між правом користування землею та правом приватної власності на землю. Громадяни – володільці земельних ділянок наділялися не тільки всіма правами землекористувачів, а й мали право здійснювати деякі правомочності власників земельних ділянок – передавати їх у спадщину, а також у тимчасове користування […]...
- Пунктограми в реченні з прямою мовою та в діалозі. Способи цитування § 9. Пунктограми в реченні з прямою мовою та в діалозі. Способи цитування 119.1. 1. У грудях б’ються вдячності акорди, вуста шепочуть: “Дякую, Господь!” (Ю. Вавринюк). (А: “П!”) 2. “Яка ти розкішна, земле, – думала Маланка. – Весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом, заквітчати квітами” (М. Коцюбинський). (“П., – а. – П.”) 3. І просилася, […]...
- ОРФОГРАФІЧНО-ПУНКТУАЦІЙНИЙ ПРАКТИКУМ. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОПИСНОЇ ГРАМОТНОСТІ: ПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ В ПИСЬМОВОМУ МОВЛЕННІ ПІД ЧАС ВІДТВОРЕННЯ І СТВОРЕННЯ ВИСЛОВЛЮВАНЬ ВІДОМИХ ОРФОГРАМ І ПУНКТОГРАМ ВСТУП. ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 5 ОРФОГРАФІЧНО-ПУНКТУАЦІЙНИЙ ПРАКТИКУМ. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОПИСНОЇ ГРАМОТНОСТІ: ПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ В ПИСЬМОВОМУ МОВЛЕННІ ПІД ЧАС ВІДТВОРЕННЯ І СТВОРЕННЯ ВИСЛОВЛЮВАНЬ ВІДОМИХ ОРФОГРАМ І ПУНКТОГРАМ Мета: удосконалювати орфографічну і пунктуаційну грамотність одинадцятикласників; розвивати навички самоконтролю; виховувати поважливе ставлення до культури мовлення. Міжпредметні зв’язки: мова і мовлення, література. […]...
- Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без терміна, практично). (Вправи 163-167) Тема. Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без терміна, практично). (Вправи 163-167). Мета. Вчити школярів добирати прикметники для найточнішого вираження думки: показати роль прикметників найвищого ступеня у мовленні. Обладнання: книги В. Нестайка “Казкові пригоди і таємниці”, прислів’я, мовний матеріал. Хід уроку I. Організація класу. II. Перевірка домашнього завдання. […]...
- Розвиток зв’язного мовлення. Типи мовлення СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ УРОК № 11 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Типи мовлення Мета: дати учням загальне уявлення про типи мовлення; навчити їх визначати типи мовлення, самим складати висловлювання різних типів; поліпшувати мовленнєву культуру; прищеплювати любов до природи. Обладнання: підручник, дидактичний матеріал. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 1. Перевірка домашньої вправи. 2. Запитання і завдання […]...
- УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 5. ТИПИ МОВЛЕННЯ (ПОВТОРЕННЯ). ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ОПИСУ ПРИМІЩЕННЯ Й ПРИРОДИ. ПОЄДНАННЯ В ОДНОМУ ТЕКСТІ РІЗНИХ ТИПІВ МОВЛЕННЯ Мета: навчальна: закріпити знання, уміння і навички аналізу та створення різних типів мовлення – розповіді, опису та роздуму; розвивальна: розвивати творчі здібності учнів; виховна: виховувати ціннісне ставлення до текстів різних типів і стилів. Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, морфологія, синтаксис, орфографія. Міжпредметні зв’язки: мовлення і мова. Тип уроку: формування умінь і навичок. ПЕРЕБІГ УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ […]...
- Зв’язне мовлення Повторення вивченого про текст і стилі мовлення Зв’язне мовлення Повторення вивченого про текст і стилі мовлення. Поняття про публіцистичний стиль. Навчальне аудіювання. Мета: Повторити вивчене про текст і його основні ознаки, функціональні стилі мовлення; дати поняття про публіцистичний стиль, ознайомити з основними ознаками стилю; формувати вміння впізнавати тексти публіцистичного стилю й визначати їхні основні стильові ознаки, формувати комунікативні вміння, зокрема аудіювання (слухання-розуміння); […]...
- Усне мовлення, розмовне мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Усне мовлення, розмовне мовлення Терміни “усне мовлення” й “розмовне мовлення” семантично не тотожні. Позначувані ними мовні явища мають як спільні, так і відмінні ознаки. Однак ці поняття не завжди розглядають розмежовано, як окремі термінологічні словосполучення. Наприклад, у СУМі прокоментовано тільки споріднені з ними найменування: усний (виражений у звуковій формі), усність (усність фольклору, […]...
- Орфограма (практично). Орфографічний словник. Орфографічна помилка (практично), її умовне позначення Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 61 Тема. Орфограма (практично). Орфографічний словник. Орфографічна помилка (практично), її умовне позначення Мета: – навчальна: поглибити знання про орфограми та орфографічні словники; – розвивальна: розвивати орфографічну пильність, уміння працювати з довідковою літературою; – виховна: виховувати культуру усного й писемного мовлення, почуття прекрасного. Внутрішньопредметні зв’язки: лексикографія, синтаксис, мова і мовлення. Міжпредметні […]...
- ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗВУКОВОГО СКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ ЗВУКОВІДТВОРЕННЯ В ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ Урок № 5 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗВУКОВОГО СКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ ЗВУКОВІДТВОРЕННЯ В ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ Мета: повторити загальну характеристику звукового складу української мови, навчити встановлювати роль звуковідтворення в художніх текстах, удосконалювати орфоепічні вміння учнів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до краси рідної мови. Внутрішньопредметні […]...