Екологічна безпека

Екологічна безпека – стан навколишнього середовища у межах світового господарства, у країні загалом та в окремих регіонах і на підприємствах, що не загрожує здоров’ю населення у процесі праці і життєдіяльності та комплекс заходів щодо її забезпечення. Обернена до Е. б. – екологічна небезпека. В Україні наприкінці 90-х XX – на початку XXI ст. було найвище серед європейських країн антропотехногенне навантаження на природне середовище, а на більшій частині її території якість довкілля була загрозливою для здоров’я людей. Екологічну

небезпеку Україна значною мірою успадкувала від СРСР. В Україні, яка займала лише 2% його території, було зосереджено 25% всього промислового потенціалу та аналогічну кількість забрудненого природного середовища Союзу. Щороку в атмосферу викидалося понад 100 млн. т шкідливих речовин, при цьому не знешкоджувалася навіть чверть їх. Е. б. в Україні в 90-ті ХХ – на початку XXI ст. дещо поліпшилась (1990 в атмосферу було викинуто 15,5 млн. т шкідливих речовин, 2000 – 5,9) внаслідок простоювання значної кількості підприємств, але водночас погіршувалась внаслідок недосконалої екологічної політики. Загалом майже 90% підприємств країни
є екологічними банкрутами. На початку 2002 в країні було накопичено близько 5 млрд. т токсичних відходів, лише за 2001 – 2003 в атмосферу було викинуто 18,2 млн. т не знешкоджених шкідливих речовин. Щорічні втрати держави від нераціонального природокористування і майже тотального забруднення навколишнього середовища становлять 20% національного доходу і є одними з найбільших у світі. Для забезпечення Е. б. в Україні необхідно розробити науково обгрунтовану екологічну політику, яка б органічно поєднувала принципи економічності, гуманізації та екологізації нової техніки й технології, аналогічні критерії розміщення продуктивних сил, реконструкції та технічного переоснащення підприємств з урахуванням перелічених принципів і критеріїв; упровадження екологобезпечних, ресурсо – та енергоощадних технологій в усіх галузях, що підлягають структурній перебудові; створити жорстку систему стандартів та нормативно-технічних документів якості навколишнього середовища. Крім того, необхідно значно збільшити частку екологічних витрат у ВВП (з 0,25 до 1,5 – 2%), використовувати безвідходні технології, знаходити альтернативні джерела енергоносіїв, раціонально залучати до господарського обігу відходи, а частину з них безпечно зберігати, формувати екологічну економічну інфраструктуру, при залученні іноземних інвестицій, а також у процесі роздержавлення економіки особливу увагу приділяти екологічним чинникам.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Екологічна безпека