Економічна демократія

Related posts:

1. Власність економічна Власність економічна – система виробничих відносин між людьми /класами, соціальними верствами, групами, окремими індивідами) щодо привласнення різноманітних об’єктів власності/засобів виробництва, предметів споживання, послуг, робочої сили, патентів і т. ін./ у всіх сферах суспільного відтворення /безпосередньому виробництві, розподілі, обміні та споживанні/. Вона включає в себе дві основні сторони: кількісну і якісну. Кількісна означає сукупність матеріальних благу […]...
2. Інтеграція економічна Інтеграція економічна (від лат. integratio – відновлення, integer (цілий) – процес зближення і поступового об’єднання національних систем, сучасна найбільш розвинена форма процесу інтернаціоналізації господарського життя. За своєю структурою I. e. – це інтернаціоналізація продуктивних сил, техніко – економічних відносин (а в їх єдності – технологічного способу виробництва), виробничих відносин (економічної власності) і національних господарських механізмів […]...
3. Соціалізм і соціал-демократія Політологія ПРИКЛАДНА ПОЛІТОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА. ПОЛІТИЧНА ІДЕОЛОГІЯ. ОСНОВНІ ПОЛІТИЧНІ ТЕЧІЇ СУЧАСНОСТІ 5. Соціалізм і соціал-демократія Ідеї соціальної справедливості відомі в усьому світі з найдавніших часів. Соціалізм (від латинського socialis – суспільний) – політична теорія, яка стверджує ідеал суспільного устрою, заснованого на суспільній власності на засоби виробництва у різноманітних формах, відсутності експлуатації людини людиною, справедливому розподілі […]...
4. Концепції економічні соціал-демократичні Концепції економічні соціал-демократичні – сукупність ідей, поглядів різних течій соціал-демократії щодо шляхів реформування капіталізму і, передусім, відносин власності. В 50-60-х XX ст. лідери соціал-демократії відмовились від ідеї націоналізації основних засобів виробництва, оскільки вважали відносини власності неістотними для трансформації суспільства. У 70-80-х вони відмовились і від цих ідей і почали шукати шляхи розширення державного сектора, в […]...
5. Економічна незалежність Економічна незалежність – власність народу на національне багатство, незалежність держави у формуванні й розвитку власної економічної системи та здійсненні зовнішньоекономічної діяльності в інтересах народу. Відповідно до структури економічної системи основними напрямами досягнення Е. н. є незалежність у формуванні й розвитку: 1) продуктивних сил; 2) техніко – економічних відносин; 3) організаційно-економічних відносин; 4) економічної власності: 5) […]...
6. Політико – економічна природа людини Політико – економічна природа людини – сукупність відносин економічної власності між різними суб’єктами з приводу формування і розвитку всіх сутнісних сил людини і передусім робочої сили та її раціонального використання у всіх сферах суспільного відтворення. Такими суб’єктами є сім’я, школа, підприємства, фірми, компанії, держава, наддержавні органи, а сукупність відносин економічної власності, що утворюється при цьому, […]...
7. Ефективність техніко-економічна Ефективність техніко – економічна – категорія, яка виражає результативність розвитку технологічного способу виробництва незалежно від відносин економічної власності та господарського механізму. Двома основними сторонами Е. т.-е. є продуктивна і продуктивно-речова. Продуктивна ефективність розкриває результативність використання продуктивних сил загалом та їх окремих елементів. Показники цієї ефективності: а) результативність використання робочої сили; б) продуктивність, надійність, довговічність, якість […]...
8. Ініціатива економічна Ініціатива економічна – сукупність ідей окремих індивідів, трудових колективів та інших суб’єктів господарської діяльності, спрямованих на обгрунтування, розповсюдження та практичне втілення раціоналізаторських пропозицій, нових проектів щодо поліпшення діяльності підприємств, організацій, установ, удосконалення економічних відносин та управління ними. I. e. є способом подолання застарілого, утвердження нового, виявом мобілізації творчих, організаторських здібностей людини, трудового колективу, окремих соціальних […]...
9. Економічна безпека техніко-економічних відносин Економічна безпека техніко-економічних відносин – рівень розвитку суспільного поділу праці та інших елементів техніко – економічних відносин (концентрації виробництва, комбінування виробництва та ін.) та їх захищеності від внутрішніх і зовнішніх загроз, завдяки чому техніко – економічні відносини сприяють стабільному розвитку продуктивних сил. До основних внутрішніх загроз належать наявність розірваних і ще не повністю відновлених з […]...
10. Економічна безпека Економічна безпека – стан захищеності економічної системи країни або групи країн від різноманітних внутрішніх і зовнішніх загроз, сукупність умов для її розширеного відтворення, а також комплекс необхідних заходів для забезпечення такої захищеності і відтворення. Залежно від структури економічної системи, у межах Е. б. виділяють безпеку розвитку продуктивних сил, техніко – економічних відносин, організаційно-економічних відносин, відносин […]...
11. Економічна безпека економічних відносин Економічна безпека економічних відносин – наявність комплексу умов для вдосконалення економічних відносин, завдяки яким вони сприяють розвитку економічного способу виробництва, а також наявність загроз і комплекс заходів для такого вдосконалення. Основними загрозами в цій сфері в Україні є невідповідність між різними елементами економічних відносин, тобто між деформованою кланами економічною власністю і техніко – економічними відносинами; […]...
12. Демократія Демократія (гр. demokratia – народовладдя) – форма суспільної влади і держави, що грунтується на визнанні народу як джерела влади. Головними принципами Д. є рівноправність усіх громадян, наділення їх соціальними, політичними, національними та іншими правами та свободами, що закріплюються в законі й реалізується на практиці, право на участь в управлінні державою і суспільством, підпорядкування меншості більшості. […]...
13. Мода економічна Мода економічна – найдосконаліший на даний момент стиль (спосіб) економічної діяльності, а отже, безпосереднього виробництва, обміну, розподілу і споживання, який втілюється у створенні модних високоякісних товарів і наданні відповідних послуг. Етимологічно (англ. mode – спосіб дій та свідомо впроваджуваних явищ) М. – це найсучасніша цілеспрямована система заходів з організації економічної діяльності у різних сферах суспільного […]...
14. Економічна структура суспільства Економічна структура суспільства – будова економічної системи суспільства, співвідношення її підсистем та елементів, теоретичним вираженням якої є система економічних законів і категорій, з урахуванням їх субординації. Продуктивні сили є визначальною підсистемою Е. с. с., а тому у кінцевому підсумку детермінують рівень, характер і структуру техніко – економічних відносин, організаційно-економічних відносин та відносин економічної власності. З […]...
15. Економічна безпека організаційно-економічних відносин Економічна безпека організаційно-економічних відносин – рівень розвитку менеджменту, маркетингу, обміну досвідом та ін., а також стан їх захищеності від загроз, внаслідок чого для продуктивних сил створюється організаційно-економічна форма розвитку. Головними загрозами виступають: відсутність сучасного (з урахуванням досвіду інших країн) рівня управлінських відносин на більшості підприємств України, зокрема відсутність дієвих і стабільних стимулів до праці у […]...
16. СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ФОРМАЦІЯ Культурологічний словник СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ФОРМАЦІЯ – одне з головних понять марксистської філософії, яка поділила історію людства на певні історичні періоди – формації, що відрізняються рівнем розвитку продуктивних сил та характером виробничих відносин....
17. Суспільно-економічна формація Суспільно-економічна формація – історичний тип суспільства, в якому якісно визначеній економічній системі відповідають соціальні, політичні, правові, культурні, національні та інші відносини. Поняття С.-е. ф. вперше сформулював К. Маркс. Зміна С.-е. ф. утворює закономірний процес поступального розвитку людської цивілізації. Згідно з класифікацією А. Тофлера розвиток С.-е. ф. здійснюється в межах аграрно-ремісничої, індустріальної та інформаційної цивілізації. В […]...
18. Закон як економічна категорія Закон як економічна категорія – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між основними протилежними сторонами, властивостями економічних явищ і процесів, між окремими стадіями і ступенями розвитку економічної системи, між різними системами, внаслідок еволюції яких (зв’язків) об’єктивно формується послідовний характер змін у суспільстві. На відміну від законів природи, З. як е. к. відображає закони господарської (або […]...
19. Соціально-економічна відокремленість виробників Соціально-економічна відокремленість виробників – власність окремих товаровиробників на засоби виробництва та результати праці, яка дає змогу самостійно вирішувати питання господарської діяльності (що, як і в якому обсязі виробляти) та управління власністю. Характер відокремленості (повна або часткова) залежить від панівного типу власності. З погляду продуктивних сил відокремленість виробництва зумовлюється насамперед неоднорідністю праці; з боку техніко-економічних відносин […]...
20. Економіка народна Економіка народна – економіка, яка базується на домінуванні трудової колективної власності, принципах самоуправління та всебічного соціального захисту працівників з використанням інших форм власності (в т. ч. приватної), соціального контролю та національного і наднаціонального демократичного економічного планування у поєднанні з перевагами корпоративної планомірності та ринкового саморегулювання. Рушійними силами побудови такої економіки є весь народ, його основні […]...
21. Ефективність економічна Ефективність економічна – досягнення найбільших результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці. Е. е. – конкретна форма вияву закону економії часу. їх зв’язок здійснюється через зростання продуктивності праці. її підвищення означає зростання ефективності сукупної праці, ефективності всього виробництва, зумовленої насамперед прогресом продуктивних сил, внаслідок впливу близько 60 факторів. Фактори, що належать до продуктивних сил, […]...
22. Характер праці Характер праці – найважливіші ознаки соціально-економічної сутності праці, що розглядається з боку відносин власності, передусім власності на засоби виробництва. Х. п. теоретично виражається насамперед в таких економічних категоріях, як відчуження праці, асоційована праця, примусова праця, безпосередньо суспільна праця та ін., а формами Х. п. є інтенсивність праці, тривалість робочого дня, розподіл прибутків. Основними формами примусової […]...
23. Економічна незалежність у відносинах власності Економічна незалежність у відносинах власності – наявність власності народу на створене його працею національне багатство і передусім на засоби виробництва, що передбачає активну й постійну участь працездатного населення у виробництві необхідних для суспільства товарів і послуг, справедливому розподілі створеного національного доходу, в управлінні власністю на цій основі, а також розширене відтворення людини – працівника і […]...
24. Соціал-демократія Політологічний словник Соціал-демократія – сучасна впливова політична течія лівого спрямування, охоплює всі континенти світу. Виникла як інтернаціональна партія масового робітничого руху кінця XIX ст. (Другий Інтернаціонал, 1889 р.) і об’єднувала різні спрямування в робітничому русі. У період Першої світової війни Другий Інтернаціонал розпався. Самостійним політичним рухом С.-д. стає від 1923 р.- часу утворення Робітничого соціалістичного […]...
25. Самоуправління виробниче на народних підприємствах Самоуправління виробниче на народних підприємствах – найдосконаліша та найдемократичніша форма управління підприємством його працівниками – власниками. Власність народних підприємств є колективною трудовою власністю, набула поширення в останні десятиріччя XX ст. в окремих розвинених країнах світу. Початковою формою самоуправління на таких підприємствах є виробничі колективи. До таких підприємств відносять ті, частка сукупного капіталу яких у власності […]...
26. Структура економічна Структура економічна – спосіб взаємозв’язку між метасистемами, підсистемами, елементами і компонентами економічної системи, внутрішня її організація. З гносеологічного погляду структура розкриває внутрішньо необхідні сталі й суттєві взаємозв’язки між окремими економічними категоріями (а отже, відповідає статусу економічного закону), сукупність яких виражає внутрішню сутність економічної системи. Окремий економічний закон розкриває внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між […]...
27. Суспільна організація праці Суспільна організація праці – сукупність найважливіших методів упорядкування трудової діяльності людей у суспільстві та економічні відносини з приводу такої діяльності для досягнення загальної мети, внаслідок чого виникає цілісна система організації праці сукупного працівника. До таких методів належать форми і засоби залучення людей до праці (наявність економічного чи позаекономічного примусу до трудової діяльності), спосіб поєднання (техніко-економічного […]...
28. Економічна концепція П. Ж. Прудона Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ 5.2. Економічна концепція П. Ж. Прудона П’єр Жозеф Прудон (1809-1865) – ідеолог дрібнобуржуазної політичної економії в період капіталізму, що склався. Головною є праця під назвою “Що таке власність?”, де власність описується як основна причина порушення рівності. При цьому Прудон не виступає проти […]...
29. Людина економічна Людина економічна (homo economicus) – сукупність економічних потреб, інтересів, цілей індивіда, органічне поєднання в ньому рис працівника і власника. Структуру таких потреб слід розглядати відповідно до структури суспільного способу виробництва. Тому економічна сутність людини розкривається в суперечливій єдності людини-працівника як основного елемента системи продуктивних сил і людини – власника як суб’єкта економічних відносин, передусім відносин […]...
30. Економічна психологія Економічна психологія – наука, яка вивчає економічне мислення, суб’єктивну форму існування й розвитку економічних потреб та інтересів окремої особи, колективу й суспільства, а також аспекти національної свідомості, психології, цілей та ідеалів основних суб’єктів економічної діяльності, які опосередковано впливають на розвиток продуктивних сил. Е. п. сформувалася в 60-ті XX ст. у працях західних психологів: Г. Саймона, […]...
31. Економічна незалежність кадрова Економічна незалежність кадрова – наявність у країні необхідної кількості працівників з високим інтелектуальним, загальноосвітнім, кваліфікаційним та організаційним потенціалом, здорової переважної більшості населення, які працюють, примножують національне багатство, раціональної кадрової політики держави. Основні параметри Е. н. к. зумовлені сутністю людини, яка визначається насамперед єдністю в ній біологічного і соціального. У першому випадку для праці необхідне відтворення […]...
32. Економіка праці Економіка праці – 1) система економічних відносин, що виникає і розвивається з приводу формування умов праці та самого процесу праці, виробництва, обміну, розподілу і споживання робочої сили; 2) наука, яка вивчає насамперед відносини економічної власності та трудові відносини, що виникають між різними економічними суб’єктами з приводу відтворення робочої сили, управління процесом праці, економічні закони, що […]...
33. Богданов (Малиновський) Олександр Олександрович Богданов (Малиновський) Олександр Олександрович (1873 – 1928) – російський економіст, філософ. Б. підтримував ідею К. Маркса і Ф. Енгельса про нетоварну природу соціалізму. Як творець концепції тектології виходив з того, що розвиток природи і розвиток людського суспільства мають спільні риси та закономірності побудови і розвитку систем, зокрема, шляхи і способи організації, організаційні форми. Загальна організаційна […]...
34. Економічна соціологія Економічна соціологія – наука, яка виникла на стику економічної теорії та соціології і вивчає соціологічні закони, властиві суспільно-економічним формаціям, механізм їх дії та форми вияву у діяльності соціальних верств і груп. Е. с. вивчає, зокрема, закон визначальної ролі базису щодо надбудови. Між економічною і соціальною системами існують щільні зв’язки, які й досліджує Е. с. Це […]...
35. Підсистема економічна Підсистема економічна – найважливіша після системи структурна частина або комплекс, що об’єднує різні елементи, має підсистемні закони розвитку та суперечності й у взаємодії з іншими підсистемами забезпечує розвиток і функціонування цілісної економічної системи, реалізацію основної мети. У межах сучасної економічної системи виділяють такі підсистеми: продуктивні сили, техніко-економічні відносини, технологічний спосіб виробництва, організаційно-економічні відносини, відносини економічної […]...
36. Економічна програма Економічна програма – план реалізації економічної політики за допомогою комплексу заходів у різних сферах економічної діяльності. Для реалізації принципово нової економічної політики в Україні (зокрема, для побудови народної економіки) необхідні: 1. Докорінна перебудова відносин економічної власності шляхом народного роздержавлення і деприватизації з метою перетворення близько 18 млн. акціонерів у реальних власників. 2. Створення стабільних та […]...
37. Основна економічна суперечність Основна економічна суперечність – об’єктивна суперечність суспільного способу виробництва, персоніфікована у потребах та інтересах різних соціальних верств і груп, яка є головним джерелом розвитку економічної системи, виражає її найглибиннішу сутність (а отже, є визначальною формою зв’язків між основними елементами цієї системи) і зумовлює перехід від менш досконалої і недостатньо розвиненої економічної системи до більш досконалої […]...
38. Економічна система Економічна система – комплекс підсистем та елементів і сукупність різних форм зв’язків між ними, внаслідок взаємодії яких виникають закони розвитку та функціонування даної системи, а також відповідний господарський механізм, які надають їй цілісності й організованості, посилюють ефективність в інтересах досягнення спільної мети, втіленої в основному економічному законі. Е. с. також можна розглядати як сукупність усіх […]...
39. Власність колективна Власність колективна – привласнення різних об’єктів власності (засобів виробництва, цінних паперів, патентів тощо) колективом фізичних або юридичних осіб та відносин між людьми у процесі такого привласнення. В. к. поділяють на два основні типи: трудову і нетрудову. Трудова В. к. базується на праці (фізичній або розумовій) всіх членів трудового колективу. Нетрудова В. к. – на найманій […]...
40. ДЕМОКРАТІЯ ЯК СПОСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ Політологія ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА ДЕМОКРАТІЯ ЯК СПОСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ Короткі висновки За всієї різноманітності дефініцій поняття “демократія” її первинним значенням є устрій держави, всієї політичної системи у формі народовладдя. Основними концепціями демократії є: колективістські (тоталітарні), індивідуальні (ліберальні) та плюралістичні. Усі концепції мають і позитивні, й негативні риси. Демократія здійснюється й безпосередньо (антична демократія, віче […]...