Економічна незалежність техніко-технологічна

Related posts:

1. Економічна незалежність Економічна незалежність – власність народу на національне багатство, незалежність держави у формуванні й розвитку власної економічної системи та здійсненні зовнішньоекономічної діяльності в інтересах народу. Відповідно до структури економічної системи основними напрямами досягнення Е. н. є незалежність у формуванні й розвитку: 1) продуктивних сил; 2) техніко – економічних відносин; 3) організаційно-економічних відносин; 4) економічної власності: 5) […]...
2. Ефективність техніко-економічна Ефективність техніко – економічна – категорія, яка виражає результативність розвитку технологічного способу виробництва незалежно від відносин економічної власності та господарського механізму. Двома основними сторонами Е. т.-е. є продуктивна і продуктивно-речова. Продуктивна ефективність розкриває результативність використання продуктивних сил загалом та їх окремих елементів. Показники цієї ефективності: а) результативність використання робочої сили; б) продуктивність, надійність, довговічність, якість […]...
3. Економічна безпека техніко-економічних відносин Економічна безпека техніко-економічних відносин – рівень розвитку суспільного поділу праці та інших елементів техніко – економічних відносин (концентрації виробництва, комбінування виробництва та ін.) та їх захищеності від внутрішніх і зовнішніх загроз, завдяки чому техніко – економічні відносини сприяють стабільному розвитку продуктивних сил. До основних внутрішніх загроз належать наявність розірваних і ще не повністю відновлених з […]...
4. Економічна незалежність у відносинах власності Економічна незалежність у відносинах власності – наявність власності народу на створене його працею національне багатство і передусім на засоби виробництва, що передбачає активну й постійну участь працездатного населення у виробництві необхідних для суспільства товарів і послуг, справедливому розподілі створеного національного доходу, в управлінні власністю на цій основі, а також розширене відтворення людини – працівника і […]...
5. Економічна незалежність кадрова Економічна незалежність кадрова – наявність у країні необхідної кількості працівників з високим інтелектуальним, загальноосвітнім, кваліфікаційним та організаційним потенціалом, здорової переважної більшості населення, які працюють, примножують національне багатство, раціональної кадрової політики держави. Основні параметри Е. н. к. зумовлені сутністю людини, яка визначається насамперед єдністю в ній біологічного і соціального. У першому випадку для праці необхідне відтворення […]...
6. Економічна ефективність міжнародної спеціалізації та кооперування Економічна ефективність міжнародної спеціалізації та кооперування – співвідношення переваг від спільної діяльності виробників різних країн на договірній основі через створення окремих видів продукції, які є елементами остаточного виробу. Такі переваги полягають у підвищенні конкурентоспроможності кінцевої продукції, економії за рахунок вигіднішого співвідношення витрат на виробництво деталей і вузлів в одного з партнерів з кооперування, скороченні умовно […]...
7. Економічна незалежність сировинно-енергетична Економічна незалежність сировинно-енергетична – наявність в країні необхідної кількості сировини для забезпечення поступального і ефективного розвитку економіки, або диверсифікація її у достатніх масштабах. Так, сировинна залежність України в межах продуктивних сил виявляється в необхідності імпорту майже 30 млн. т нафти, 100 млрд. куб. м газу, майже 100% бавовни та інших видів сировини, імпортуванні їх переважно […]...
8. Економічна (валютно-фінансова) незалежність Економічна (валютно-фінансова) незалежність – незалежність держави від інших держав та міжнародних фінансово-кредитних організацій щодо забезпечення народного господарства необхідними валютно-фінансовими ресурсами і недопущення надмірного зовнішнього боргу, відпливу національного капіталу, а також значних фінансових диспропорцій, що загрожують нестабільністю валютно-фінансовій сфері, підривом інвестиційного клімату. В 90-х XX – на початку XXI ст. Е.(в.-ф.) н. України була значно послаблена […]...
9. Економічна незалежність наукова Економічна незалежність наукова – незалежність держави у формуванні і розвитку національної науки та її (науки) спрямованість в інтересах забезпечення економічного суверенітету. Ознаками Е. н. н. країни є наявність у неї передових позицій хоч би у деяких пріоритетних галузях світової науки та її здатність їх утримувати; здатність народу і насамперед інтелігенції засвоювати нові знання, технічні новації, […]...
10. Рента економічна Рента економічна – форма економічної реалізації власності на окремі фактори виробництва, яку привласнює підприємець внаслідок зменшення витрат на одиницю продукції порівняно з іншими товаровиробниками. Якщо йдеться про сільське господарство, то P. e. означає привласнення додаткового доходу від упровадження передової агротехніки, а отже, зниження собівартості, що не впливає на підвищення цін; а у разі використання найманої […]...
11. Техніко-економічне обгрунтування підприємств Техніко-економічне обгрунтування підприємств – економічний розрахунок і прогноз функціонування підприємства (в т. ч. спільного), фірми, компанії через зіставлення можливостей і реальних результатів з витратами на його будівництво. Всебічне Т.-е. о. п. передбачає врахування конкурентоспроможності товарів і послуг, наявність замовлень на внутрішньому й зовнішньому ринках, рівень цін та ін. За комплексного Т.-е. о. п. розраховують статутний […]...
12. Система техніко-економічних відносин Система техніко-економічних відносин – сукупність форм суспільного поділу праці та елементів техніко-економічних відносин, що формуються і розвиваються у процесі взаємодії людини з природою та людини з людиною за техніко-економічного поєднання особистих і речових факторів виробництва й поступового поглиблення спеціалізації та одиничного поділу праці, внаслідок чого ця система у процесі історичного розвитку перетворюється на цілісність із […]...
13. Техніко-економічні відносини Техніко-економічні відносини – матеріально-речова (або техніко-економічна) форма розвитку продуктивних сил, що формується у процесі суспільного поділу праці, спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрації, обміну діяльністю між людьми та техніко-економічного поєднання особистісних і речових факторів виробництва. Поняття “матеріально-речова форма” вживають для обгрунтування іншої (крім соціально-економічної або суспільної) форми розвитку продуктивних сил, певного протиставлення суспільній формі, що […]...
14. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДІВ ТРАНСПОРТУ Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 1 РОЛЬ ТРАНСПОРТУ У РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА І ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ ДЕРЖАВИ 1.7. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДІВ ТРАНСПОРТУ Окремі види транспорту характеризуються певними техніко-економічними особливостями, що визначають сферу їх використання. Залізничний транспорт – універсальний вид транспорту для масових перевезень вантажів та пасажирів. Залізничний транспорт має такі переваги: – чіткість та регулярність руху поїздів по […]...
15. Технологічна Інфраструктура фінансовою ринку Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Технологічна Інфраструктура фінансовою ринку – системне поняття, що відбиває сукупність і взаємозв’язок видів діяльності, конкретних учасників і органів регулювання фінансового ринку....
16. Розвиток країни техніко-економічний Розвиток країни техніко-економічний – не зворотні спрямовані та закономірні (кількісно-якісні та сутнісні) зміни техніки і технології в межах однієї групи або багатьох країн упродовж тривалого періоду. Основними індикаторами Р. к. т.-е. є частка галузей високих технологій в економіці країни, загалом (в т. ч. доданої вартості у ВВП, загальній кількості зайнятих та експорті зокрема); індекси зростання […]...
17. Економічна безпека підприємництва Економічна безпека підприємництва – 1) стан нормальної і рентабельної діяльності підприємств різних видів та комплекс умов і заходів, що забезпечують її; 2) незалежність суб’єктів підприємницької діяльності від недобросовісної конкуренції підприємств-монополістів, непередбачуваних договорами дій підприємств – постачальників і торговельних організацій, від нераціональної економічної і правової політики держави та інших чинників, яка дає змогу привласнювати більшу частину […]...
18. Ефективність економічна Ефективність економічна – досягнення найбільших результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці. Е. е. – конкретна форма вияву закону економії часу. їх зв’язок здійснюється через зростання продуктивності праці. її підвищення означає зростання ефективності сукупної праці, ефективності всього виробництва, зумовленої насамперед прогресом продуктивних сил, внаслідок впливу близько 60 факторів. Фактори, що належать до продуктивних сил, […]...
19. Інформаційна незалежність Інформаційна незалежність – найновіша форма незалежності країни, яка означає здатність держави на основі сучасних інформаційних технологій та виваженої інформаційної політики забезпечити організаціям, кожній особі отримання будь-якої інформації, накопиченої людством, а також контролювати інформаційний простір в інтересах народу. Україна значно відстає в розробці новітніх інформаційних технологій від розвинених країн світу. Водночас в Україні посилюється монополізація кланово-номенклатурною […]...
20. Нова економічна політика (неп) Нова економічна політика (неп) – економічна політика в СРСР 1921 – 1929, яка базувалася на широкому використанні товарно-грошових відносин, ринкових механізмів і стимулів і замінила політику воєнного комунізму. Центральною ланкою в розробці і здійсненні непу була заміна продрозкладки продподатком, який встановлювався на значно нижчому рівні, внаслідок чого селянські господарства могли розпоряджатися частиною продукції, що залишалася […]...
21. Технологічна підготовка виробництва ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА РОЗДІЛ III ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТЕМА 18 ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОПЧНА БАЗА ВИРОБНИЦТВА 18.2. Організація технічної підготовки виробництва 18.2.3. Технологічна підготовка виробництва Технологічна підготовка виробництва (ТПВ) – це сукупність заходів, які забезпечують повну технологічну готовність виробництва до випуску нового виробу при мінімальних трудових, матеріальних і часових витратах. Технологічна підготовка виробництва – одна з найважливіших стадій системи […]...
22. Закони розвитку ринку робочої сили Закони розвитку ринку робочої сили (в т. ч. ринку праці) – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між прогресом речових факторів виробництва і техніко – економічних відносин, з одного боку, й відносним скороченням попиту на робочу силу передусім у сфері матеріального виробництва та посиленням державного і наддержавного регулювання даного ринку. До таких законів відносять: 1) […]...
23. Економічна ефективність нових засобів виробництва Економічна ефективність нових засобів виробництва – співвідношення витрат на виробництво й впровадження нових засобів виробництва та отриманих економічних результатів. Ці результати виражаються у збільшенні обсягів виробництва, поліпшенні якості товарів і послуг, зниженні їх собівартості тощо. Основні елементи Е. е. н. з. в. – впровадження нової техніки (створення нових машин, механізмів, приладів, устаткування та їх реконструкція), […]...
24. Власність економічна Власність економічна – система виробничих відносин між людьми /класами, соціальними верствами, групами, окремими індивідами) щодо привласнення різноманітних об’єктів власності/засобів виробництва, предметів споживання, послуг, робочої сили, патентів і т. ін./ у всіх сферах суспільного відтворення /безпосередньому виробництві, розподілі, обміні та споживанні/. Вона включає в себе дві основні сторони: кількісну і якісну. Кількісна означає сукупність матеріальних благу […]...
25. Економічна діяльність Економічна діяльність – найважливіша форма свідомої та цілеспрямованої трудової діяльності людей, у процесі якої вони здебільшого вступають в активні зв’язки з природою та економічні зв’язки й відносини між собою для створення економічних благ у різних сферах суспільного відтворення, а також формують свою особистість. Е. д. – процес, тому має мету (створення благ і розвиток людини), […]...
26. Ефективність економічна нових засобів виробництва Ефективність економічна нових засобів виробництва – співвідношення між витратами на виробництво і впровадження нових засобів виробництва та отриманими від цього економічними результатами. Ці результати виражаються у збільшенні обсягів виробництва, підвищенні якості товарів і послуг, зниженні собівартості тощо. Основними елементами зростання такої ефективності є впровадження нової техніки (створення нових машин, механізмів, приладів, устаткування та їх реконструкція), […]...
27. Соціально-економічна відокремленість виробників Соціально-економічна відокремленість виробників – власність окремих товаровиробників на засоби виробництва та результати праці, яка дає змогу самостійно вирішувати питання господарської діяльності (що, як і в якому обсязі виробляти) та управління власністю. Характер відокремленості (повна або часткова) залежить від панівного типу власності. З погляду продуктивних сил відокремленість виробництва зумовлюється насамперед неоднорідністю праці; з боку техніко-економічних відносин […]...
28. Соціально-економічна ефективність Соціально-економічна ефективність – відповідність результатів господарської діяльності найважливішим соціальним потребам і цілям суспільства з урахуванням досягнення найвищих результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці. її двома найважливішими складовими є соціальна та економічна ефективність. Важливим показником соціальної ефективності є обсяг товарів та надання послуг масового вжитку у співвідношенні до витрат і послуг суспільної праці за […]...
29. Економічна оцінка землі Економічна оцінка землі – механізм визначення загальної цінності земельного фонду за різними категоріями земель і земельними угіддями з метою встановлення відмінності в якості земель з погляду економічної родючості за досягнутого рівня інтенсивності землеробства. Здійснюється з урахуванням місцевих природних та економічних умов виробництва, місцерозташування ділянок щодо місць збуту продукції. Основою для Е. о. з. служить бонітування […]...
30. Нова техніка Нова техніка – техніка, яка забезпечує зниження сукупних витрат минулої і живої праці на одиницю продукції, а отже, зростання суспільної продуктивності праці. Розрізняють: 1) принципово Н. т. і таку, що не має аналогів на національному і світовому рівнях; 2) Н. т. і таку, яка відповідає вимогам сучасного рівня розвитку науково-технічного прогресу, але має аналоги у […]...
31. Нова економічна політика Нова економічна політика – політика, яка проводилася урядом колишнього Радянського Союзу з 1921 р. до кінця 20-х – початку 30-х років. Основи цієї політики були розроблені В. І. Леніним Означала використання в інтересах будівництва нової держави товарного виробництва, товарно-грошових відносин, принципів госпрозрахунку, відродження кредитної системи тощо. З осені 1921 року стали організовуватись великі ярмарки, відкрились […]...
32. Інтенсифікація сільського господарства Інтенсифікація сільського господарства – зростання продуктивності праці у сільськогосподарському виробництві внаслідок ефективнішого використання оброблюваних земель та інших ресурсів на основі впровадження нової техніки й технології, сучасних форм організації виробництва і праці, зокрема, підвищення родючості грунту, продуктивності худоби, якісного поліпшення виробництва. Основними показниками рівня І. с. г. є: 1) сума виробничих фондів, а також поточних витрат […]...
33. Типи виробництва, їхні техніко-економічні особливості ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА РОЗДІЛ III ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТЕМА 19 ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА 19.6. Типи виробництва, їхні техніко-економічні особливості Організація виробничих процесів, вибір найбільш раціональних методів підготовки, планування і контролю за виробництвом машинобудівного підприємства багато в чому визначаються типом виробництва. Під типом виробництва розуміють сукупність ознак, що визначають організаційно-технічну характеристику виробничого процесу, здійснюваного на одному або багатьох […]...
34. Економічна програма Економічна програма – план реалізації економічної політики за допомогою комплексу заходів у різних сферах економічної діяльності. Для реалізації принципово нової економічної політики в Україні (зокрема, для побудови народної економіки) необхідні: 1. Докорінна перебудова відносин економічної власності шляхом народного роздержавлення і деприватизації з метою перетворення близько 18 млн. акціонерів у реальних власників. 2. Створення стабільних та […]...
35. Міжнародна економічна система Міжнародна економічна система – сукупність основних метасистем, підсистем, елементів і компонентів світової економіки з властивими їм сутнісними та кількісно-якісними характеристиками, у процесі взаємодії яких виникають інтегративні властивості та якості, закони й закономірності розвитку і функціонування цієї системи. Основними метасистемами М. е. с. з погляду технологічного способу виробництва є аграрна цивілізація, індустріальне, постіндустріальне та інформаційне суспільство. […]...
36. Витрати граничні (ВГ) Витрати граничні (ВГ) – зростання сукупних витрат внаслідок виробництва ще однієї (додаткової) одиниці продукції. ВГ визначаються шляхом віднімання сукупних витрат (за незмінності постійних) на виробництво певної кількості продукту від таких витрат на збільшене виробництво або діленням цієї різниці на зрослу кількість одиниць продукції. Порівнюючи ВГ на виробництво одиниці продукції з граничним доходом від її реалізації, […]...
37. Радикальна економічна реформа Радикальна економічна реформа (лат. radicalis – докорінний) – докорінна перебудова економічної системи, в т. ч. її найважливіших підсистем та елементів. Початковим етапом здійснення Р. е. р. є вироблення науково обгрунтованої соціально-економічної політики і створення відповідної комплексної програми. Необхідність вироблення соціально-економічної (а не лише економічної) політики зумовлена тим, що Р. е. р. означає переорієнтацію на нові […]...
38. Суспільно-економічна формація Суспільно-економічна формація – історичний тип суспільства, в якому якісно визначеній економічній системі відповідають соціальні, політичні, правові, культурні, національні та інші відносини. Поняття С.-е. ф. вперше сформулював К. Маркс. Зміна С.-е. ф. утворює закономірний процес поступального розвитку людської цивілізації. Згідно з класифікацією А. Тофлера розвиток С.-е. ф. здійснюється в межах аграрно-ремісничої, індустріальної та інформаційної цивілізації. В […]...
39. Основна економічна суперечність Основна економічна суперечність – об’єктивна суперечність суспільного способу виробництва, персоніфікована у потребах та інтересах різних соціальних верств і груп, яка є головним джерелом розвитку економічної системи, виражає її найглибиннішу сутність (а отже, є визначальною формою зв’язків між основними елементами цієї системи) і зумовлює перехід від менш досконалої і недостатньо розвиненої економічної системи до більш досконалої […]...
40. У чому полягає основна ідея праці Дж. Робінсон “Економічна теорія недосконалої конкуренції”? Історія економічних вчень ЕВОЛЮЦІЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТЕОРІЇ XX ст. У чому полягає основна ідея праці Дж. Робінсон “Економічна теорія недосконалої конкуренції”? Джоан Вайолет Робінсон (1903-1983) закінчила Кембриджський університет, стала одним із визначних представників і продовжувачів вчення “школи А. Маршалла”. Вона належить до тих теоретиків економічної науки, світове визнання яким принесли праці, створені на початку творчого шляху […]...