Економічна розвідка, фактор у конкурентній боротьбі
Економічна безпека підприємства
Розділ 3. ЕКОНОМІЧНА РОЗВІДКА
(економічне шпигунство)
3.1. Економічна розвідка
Як фактор у конкурентній боротьбі
Місце і роль економічної розвідки в конкурентній боротьбі. Рушійним механізмом сучасного економічного прогресу є конкуренція. Саме вона примушує всіх суб’єктів економічної діяльності слідувати законам підвищення ефективності виробництва. Економічний прогрес суспільства дає переваги тим, хто пропонує продукцію з меншими витратами, кращої якості. Прогрес вимагає, щоб сферу
Нерівність доходів, додаткові вигоди і є тією основою, на якій виникла економічна таємниця, тобто інформація про способи отримання додаткових вигод. Якщо поява додаткових вигод породила таємницю; то остання породила прагнення у частини людей володіти нею, так само, як у власників таємниці – зберегти і захистити її: ФБР США нині веде 800 справ економічного шпигунства.
– Загальновідомо,
Розкрадання таємниці, тобто економічна розвідка, сягає коренями в сиву давнину. Історії відомо, наприклад, що араби близько чотирьохсот років полювали за секретами “грецького вогню”. Секрети китайського фарфору і шовку свого часу були також важливими об’єктами економічної розвідки. Як відомо, севрський фарфор у вісімнадцятому столітті став не чим іншим, як результатом застосування викрадених секретів китайської імператорської фарфорової мануфактури. Так само севрські фарфорові секрети були викрадені у французів англійцями.
З історії також відомо, що шпигунство чималу роль зіграло в становленні англійської сталеливарної промисловості. Англійцям за допомогою шпигунства вдалося зібрати секрети сталеливарної справи, які свого часу мали в своєму розпорядженні Бельгія, Німеччина, Італія, Іспанія.
– В Москві і сьогодні працює фабрика “Сакко і Ванцетті”, що виробляє олівці. Як повідомляли радянські газети в 1926 р., вона була відкрита до травневих святкувань. Але газети практично нічого не писали про те, як вона була побудована. Свого часу молодий американський підприємець А. Хаммер, будучи знайомим з Леніним і допомагаючи Радянському Союзу відновити зруйновану війною економіку, гуляючи Москвою, звернув увагу на те, що в магазинах продаються олівці за ціною, в багато разів вищою, ніжу Сполучених Штатах Америки. Бажання отримати додаткові вигоди привело до підписання контракту між А. Хаммером і Радянським урядом про будівництво олівцевої фабрики. СРСР не мав ні технології виробництва олівців, ні устаткування. Між іншим А. Хаммер також не мав ні того, ні іншого. Проте все що було необхідне для виробництва олівців було в Німеччині, яка зовсім не бажала ділитися технологічними секретами з третіми особами. А. Хаммер отримав секрети разом з німецьким інженером Р. Бейером, запропонувавши останньому надзвичайно високу заробітну платню і преміальні в декілька центів з кожного виробленого олівця. Решта проблем організації виробництва олівців для А. Хаммера не становила секретів.
Особливо широке розповсюдження шпигунство отримало в галузі військової економіки у зв’язку з виробництвом і продажами новітніх озброєнь. Яскраві приклади такого шпигунства спостерігалися в процесі виробництва кулемета “Максим”, коли грек Базіль Захаров вів підривну шпигунську роботу проти інженера-винахідника Максима.
Ці приклади можна продовжувати до нескінченності. Вони лише підтверджують сказане раніше: економічне шпигунство супроводжує конкуренцію, в яких би сферах і формах вона не здійснювалася.
Говорячи про місце і роль економічного шпигунства в конкурентній боротьбі, не можна не зупинитися ще на одній стороні проблеми – кількісного вимірювання вигод і втрат від шпигунства. За підрахунками американських економістів, до середини 80-х рр. корпорації СІЛА зазнавали збитків приблизно в обсязі 20 млрд. доларів, що складало близько 1/5 частину нерозподіленого прибутку корпорацій. Але якщо для одних корпорацій це втрати, то для інших – вигоди, і чималі. Якщо на традиційних технологіях бізнесмен може отримати 10-20% прибутку, на новітніх в період розвитку продукту – до 100-200%, то в окремих випадках інвестиції в шпигунство приносять до 1000% прибутку. Проте, враховуючи особливий ризик в цій галузі, не можна не попередити, що нерідко трапляється і чистий збиток.
Класифікація економічної розвідки. В популярній літературі про розвідку поширені такі поняття, як економічна розвідка, промислове шпигунство, комерційна розвідка, військова розвідка, політична розвідка, космічна розвідка і т. ін. Ми назвали різні види розвідки, які з одного боку, зв’язані між собою, а з іншого – несуть в собі понятійні відмінності. Тому на первинному рівні виділяються економічна, військова і політична розвідки. Кожна з них, у свою чергу, ділиться на складові частини (рис. 3) .
Рис. 3. Структура розвідки
Економічна розвідка найбільш складна за своєю структурою. Нерідко економічну і промислову розвідку ставлять поряд або ж намагаються показати як незалежні одна від одної. Необхідно мати на увазі, що економічна розвідка цікавиться всією інформацією, що має життєво важливе значення і забезпечує переваги конкуренту, і яка стосується таких сторін його господарської діяльності:
– ресурсів, наявних у розпорядженні;
– процесів виробництва економічних благ, тобто технологій;
– процесів розподілу і обігу;
– процесів споживання;
– процесів моделювання виробництва і економічних явищ;
– дослідницьких процесів.
– Деякі автори в рамках економічної розвідки виділяють промислову і комерційну розвідки.
Промислова розвідка охоплює наукові дослідження, технології, організацію виробничих процесів, розвідку ресурсів.
Тут чітко визначилися свої напрями. Першим і найважливішим з них можна назвати науково-технічну розвідку. В її рамках формуються свої підсистеми: розвідка в галузі фундаментальних наук і в дослідно – конструкторських роботах. Якщо перший напрям визначає принципові напрями рішення окремих проблем, то другий забезпечує реальні підходи до отримання можливих вигод за допомогою виробництва новітніх комп’ютерів, літаків, автомобілів, холодильників і т. ін.
Відносно самостійним напрямом промислової розвідки є технологічне шпигунство. Нерідко розгортаються справді драматичні баталії, коли готові до застосування технології раптом опиняються в руках конкурентів.
Особливе місце в галузі промислового шпигунства займає розвідка ресурсів. Безумовно, ресурси завжди є тільки потенційним джерелом високих доходів. Але вони можуть відігравати важливу роль в умовах і високо-, і низькотехнологічних виробництв.
– Комерційне шпигунство направлене на дослідження витрат, менеджменту, маркетингу.
В рамках останнього особлива увага надається розробці конкурентом продукту, організації реклами, продажів, ринків і т. ін. Також можна виділити і такий важливий напрям, який стосується фінансів підприємства, регіону, галузі, країни.
Відзначена класифікація вельми умовна і, неважко помітити, спирається на функціональні особливості об’єкта розвідки, тобто конкурента.
Класифікація розвідки може визначатися і об’єктом шпигунства або суб’єктом економічних і правових відносин. Економічна розвідка організовується проти окремих громадян, тобто фізичних осіб; проти окремих фірм, підприємств і організацій або юридичних осіб і, нарешті, проти держави. Всі ці види розвідки взаємозв’язані між собою. Але в даному випадку нас цікавить в більшій мірі економічна розвідка проти конкурентів-підприємств, тобто юридичних осіб.
Об’єкти економічної розвідки. Якщо ваш конкурент солідний і має науково-дослідні і дослідно-конструкторські підрозділи, великий інтерес для вас повинні представляти фундаментальні і прикладні розробки продукту і технологій.
Крім того, відносно продукту або послуги конкурента для вас цікавими будуть такі показники, як обсяги і тенденції розвитку виробництва, майбутні зміни в номенклатурі продукції, технології і устаткуванні, якості і ефективності виробів.
В галузі маркетингу конкурента особливий інтерес має його ринок (структура, сегменти, місткість, тенденції розвитку, як складаються відносини вашого конкурента із споживачами, організація реклами, упаковка, доставка і продажі продукту, чисельність і розміщення торгових агентів, канали, політика і методи збуту). Особлива увага при дослідженні маркетингової діяльності конкурента повинна надаватися ціновій політиці.
В галузі менеджменту, вживаного вашим конкурентом, особливий інтерес становить структура організації, її комунікації, їх ефективність, надійність; коло осіб, що приймають ключові рішення, їх філософія, особливості і склад характеру, захоплення, хобі, заняття спортом; морально-етичний стан колективу. Всі ці особливості вашого суперника можуть бути використаній в конкурентній боротьбі з ним.
В галузі кадрів повинні представляти інтерес всі подробиці особистого життя всіх носіїв інформації, якими можуть бути не тільки особи, що приймають ключові рішення. Тут мають значення їх здорові смаки, звички – явні та таємні вади, склад сім’ї, звички членів сім’ї, їх спосіб життя, близькі друзі носіїв інформації та їх спосіб життя.
Важливе значення має дослідження інфраструктури бізнесу вашого конкурента. Тут з’ясовується його розташування, під’їзні шляхи, системи зовнішнього зв’язку, водо – і енергопостачання, зв’язки з постачальниками, склади, устаткування, виробничі особливості і т. ін. Ці відомості можуть бути також ефективно використані в конкурентній боротьбі.
Особливе місце і найважливіше значення серед об’єктів економічної розвідки займають фінанси підприємства, організації. В них концентруються всі найважливіші особливості роботи підприємства. Крім того, в них відображається стан взаємовідносин підприємства з державою, споживачами, постачальниками. Слід мати на увазі те, що фінансова звітність регламентується міжнародними і національними стандартами, забезпечуються інтереси зовнішніх користувачів інформації. Зі всієї сукупності фінансових показників підприємства особливий інтерес становить ефективність функціонування капіталу, прибутковість і рентабельність, стан ліквідності і платоспроможності, використання позикових засобів тощо. Особливе місце серед фінансових показників займають грошові обороти і витрати.
Принципи економічної розвідки. Принципи і засоби, вживані в своїй діяльності економічною розвідкою, визначаються завданням, що необхідно вирішити.
– В завданні можна виділити дві укрупнені складові частини :
1. Добування необхідної інформації про конкурента.
2. Охорона власної інформації від розвідки конкурентів.
Вся розвідувальна діяльність для вирішення цих складових загального завдання пов’язана із збором, обробкою, узагальненням і захистом інформації, вона повинна спиратися на ряд принципів, які забезпечують її ефективне функціонування.
Першим і найважливішим принципом організації будь-якої розвідувальної діяльності, у тому числі і економічної, є неупередженість у відборі, систематизації, обробці і передачі адресату здобутої інформації.
– Історії відомі багато трагічних наслідків упередженого відношення до даних розвідки.
Трагічні наслідки упередженого відношення до даних розвідки загальновідомі. Як підкреслює А. Даллес, подібної помилки припустилися американці в оцінці результатів розвідки про намір японців атакувати Пірл-Харбор, а також коли для них повного несподіванкою виявився перший в світі штучний супутник землі, запущений Радянським Союзом. Нині принцип неупередженості в розвідувальній роботі єдиним з визначальних.
Наступним принципом є системність інформації, здобутої економічною розвідкою. На основі цього принципу забезпечується достовірність інформації, а отже якість і ефективність розвідки.
Якщо ви отримали інформацію про добрий фінансовий стан суперника, то це ще зовсім не означає, що у нього міцні конкурентні позиції. Цілком можливо, що це фінансове здоров’я базується на застарілій технології, коли життєвий цикл основних товарів і технологій фірми минув етап зрілості і переходить в спад, а фірма не інвестує капітали в оновлення виробництва. Вихід на ринок фірми з новітніми технологіями може швидко відкинути цього конкурента назад.
– Дані економічної розвідки повинні бути взаємопов’язаними по складових підсистемах. Тільки в цьому випадку можна зробити безпомилкові висновки. Фінансові показники повинні підтверджуватися маркетинговими, а маркетингові – у свою чергу – виробничими, технологічними.
Третій принцип – конфіденційність. Економічна розвідка, разом з відкритою, має справу і з секретною інформацією. У межах цього принципу формуються свої правила. Перш за все, добування будь-якої інформації з напівлегальних або нелегальних джерел повинно носити закритий характер. Річ у тому, що законодавства деяких країн забороняють збирати інформацію на фізичних осіб. Наприклад, частина 4 ст. 23 Закону України “Про інформацію” забороняє збір відомостей про особу без її попередньої згоди за винятком випадків, передбачених законом.
– Конфіденційність економічної розвідки означає, що добування інформації у конкурента повинне залишатися для нього таємницею.
Наступне правило зводиться до необхідності охорони життєво важливих секретів фірми.
– 3 приведених вище внутрішніх правил конфіденційності витікає наступне. Воно свідчить: – не робити таємниці з того, що відомо всім і кожному і абсолютно очевидно для друга і ворога.
Зайва секретність для корпорації заважатиме навіть рекламній роботі. Вона гальмуватиме нормальні технологічні процеси, науково-дослідну і конструкторську роботу.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...