Регіональні економічні програми – комплекс заходів, що узгоджується за виділеними ресурсами, термінами їх виконання та конкретними виконавцями, а також напрямів розвитку народного господарства, що реалізуються в окремих регіонах. Такі Р. е. п. спрямовані на
Плюралізм економічної системи – існування і взаємодія різних технологічних способів виробництва, організаційно-економічних відносин, типів і форм економічної власності та господарських механізмів у межах національної економічної системи. Так, у країнах з високим і середнім рівнями
Петті Вільям (1623-1687) – відомий англійський економіст і статистик, засновник класичної політичної економії. Отримав ступінь доктора фізики. Перша праця на політекономічну тему – “Трактат про податки і збори” – опублікована 1662. Спочатку П. дотримувався
Теорії та концепції фінансів – сукупність концепцій, ідей різних напрямів, шкіл і течій економічної науки про доходи і витрати держави (а отже, фінансової системи країни). Зародки Т. та к. ф. існували за рабовласницького ладу.
Концепція стадій економічного розвитку – концепція, згідно з якою існують три основні типи суспільства – “традиційне” (докапіталістичне), “індустріальне” (капіталістичне) та сучасне післякапіталістичне. Висунута відомим американським економістом В. Ростоу та іншими західними ученими. З. Бжезинський
Групування промислової продукції за економічним призначенням – розподіл виробленої промислової продукції на певні групи та підгрупи. У промисловості розрізняють групу “А” і групу “Б”. Вся промислова продукція поділяється на три підгрупи: а) продукція виробничого
Гранична витрата – кожна додаткова /нова/ витрата виробництва, що приносить ще одну одиницю продукції; один з показників, за допомогою якого фірми формують свою виробничу стратегію. Оскільки Г. в. показує, на яку величину зростуть /скоротяться/
Шульц (Schultz) Теодор Вільям (1902-1998) – американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки “за новаторські дослідження економічного розвитку, особливо стосовно проблем країн, що розвиваються” (разом з У. А. Льюїсом, 1979). Народився поблизу м. Арлінгтон
Граничний продукт – кожний доданий продукт (приріст виробництва) від застосування додаткової (ще однієї) одиниці певного ресурсу (фактора виробництва), або додаткова продукція, виготовлена ще одним додатковим працівником. Таке абстрагування від інших факторів є методологічно некоректним,
Госпрозрахункові відносини у зовнішньоекономічній діяльності – метод господарювання підприємств, об’єднань та організацій у зовнішньоекономічній сфері. Базується на співставленні витрат і результатів, валютної самоокупності, самофінансування і матеріальній відповідальності за контрактами. Відповідно до цих принципів підприємства